Дали газу: на що Кабмін готовий заради підвищення тарифів

Новий уряд усіма силами намагається відновити співпрацю з МВФ. Одним з ключових рішень Кабміну Володимира Гройсмана стало підвищення з 1 травня цін на газ, що його попередник Арсеній Яценюк вже на порозі своєї відставки волів відкласти. Компенсувати зростання цін на послуги ЖКГ побутові споживачі все так само зможуть субсидіями. Обсяг бюджетного фінансування запропоновано збільшити на 5 млрд грн - до 40 млрд грн. Крім того, Кабмін, "розрахувавши можливості", пропонує переглянути рівень соцстандартів, але тільки в кінці року. З грудня мінімальна зарплата і прожитковий мінімум можуть бути збільшені не на 7%, як закладено в бюджет, а на 10% або 50 грн.

Історичне рішення

Одна з основних вимог МВФ - підвищити ціни на газ український уряд виконав. При цьому навіть у більшому обсязі, ніж було прописано в проекті Меморандуму України та фонду. Насамперед, це дозволить Україні знизити колосальну фінансову навантаження на держбюджет і вивести галузь енергетики збитків.

У середу, 27 квітня, Кабмін встановив єдину ціну на природний газ для всіх категорій споживачів з 1 травня на рівні 6879 грн/тис. кубометрів. Ця ціна на 100% паритетна імпортної. Роздрібна ціна формується з урахуванням податків, торгової націнки постачальника, тарифів на розподіл і транспортування, а також оптової ціни газу, яка з 1 травня складе 4942 грн/тис. кубометрів. Це друге більше, ніж було до цього.

"Переконаний у тому, що ми в цьому питанні сьогодні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ в житті нашої держави", - заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. За словами міністра юстиції Павла Петренка, нові тарифи вступлять в силу з початком опалювального сезону. Тобто, не раніше листопада.

Нагадаємо, в опалювальний період 2015-2016 років тариф був диференційований. За спожиті 1,2 тис. кубометрів газу споживачі платили 3,6 тис. грн/тис. кубометрів. Ця ціна вважалася пільговою, оскільки була нижче ціни імпортного газу на 50%. Її з 1 квітня 2016 року Кабмін, згідно з Меморандумом з МВФ, повинен був збільшити до 5,4 тис. грн, тобто підняти до рівня 75% паритету імпорту. А за газ, спожитий понад цього обсягу, українці розраховувалися за ринковою ціною в  7,2 тис. грн/ тис. кубометрів (100% від паритету імпорту). Таким чином, для споживачів діяло 2 тарифу на газ.

Підвищити вартість газу до 100% від паритету імпорту планувалося лише з квітня наступного року. Але в березні, за місяць до своєї відставки прем'єр Арсеній Яценюк відклав підвищення тарифів, фактично переклавши цю відповідальність на нового главу уряду. "Ми порахували, подивилися і вирішили відразу одним махом до 100% підняти, щоб потім не повертатися до цього питання, а зараз і хороша кон'юнктура за ціною, так і шквал критики на свою адресу краще один раз почути, ніж кілька", -  пояснив співрозмовник РБК-Україна в Кабміні. 

Тепер українські споживачі будуть платити 6,8 тис. грн/ тис. кубометрів незалежно від сезонності, обсягів споживання палива і наявності приладів обліку. "Ніякої диференціації за обсягами споживання в опалювальний період не буде", - пояснила РБК-Україна заступник міністра економічного розвитку Ковалів Юлія. За її словами, динаміка цін на газ для внутрішнього споживання буде залежати від змін вартості імпортного газу. "Якщо на європейському ринку ціни на газ будуть знижуватися, то відповідно, буде скорочуватися і вартість газу внутрішнього споживання", - уточнила чиновник.

Однак не варто забувати, що збільшення вартості газу потягне за собою зростання тарифів на теплову енергію та гарячу воду. Це пов'язано з тим, що вартість газу займає левову частку -   65-70% - в структурі тарифів на тепло. За даними РБК-Україна, згідно з розрахунками НАК «Нафтогаз України», вартість гігакалорії тепла збільшиться з 652 грн до 1211 грн. У теж час, регулятор НКРЭКУ дотримується іншої думки. У них цей показник нижчий -  1041 грн. «Різниця начебто невелика, але від цього залежить ціна, яку споживачі отримають в платіжці», - повідомив РБК-Україна джерело в МЕРТ. У міністерстві прогнозують, що, таким чином, підвищення цін на газ збільшить витрати середньостатистичного українця на тепло і газ майже вдвічі.

Джерело: Міністерство економічного розвитку і торгівлі

Розрахували можливості

Можна говорити про те, що ключові вимоги МВФ - електронне декларування, обмеження на достроковий вихід на пенсію, підвищення тарифів - уряд і парламент виконали. Хоча, за словами джерела РБК-Україна в уряді, програма максимум, яка формувалася за умови прем'єр-міністра Наталії Яресько, передбачала прийняття 13 законопроектів. Серед них - реструктуризація валютної заборгованості юридичних та фізичних осіб, списки підприємств, що не підлягають приватизації, розширення повноважень НАБУ, оптимізація територіальних органів Державної фіскальної служби. Але, за інформацією РБК-Україна, попереднє "добро" на продовження програми кредитування МВФ отримали прем'єр-міністр Володимир Гройсман і міністр фінансів Олександр Данилюк. "Ми зараз ведемо розмову з МВФ, рішення найближчим часом будуть затверджені та оприлюднені", - заявив у середу, 27 квітня, на брифінгу Гройсман.

Компенсувати високі тарифи в уряді мають намір субсидіями і підвищенням соцстандартів. У розпорядженні РБК-Україна виявилися зміни в держбюджет (текст), схвалені на засіданні уряду, але поки ще не передані на розгляд в парламент. Обсяг фінансування субсидій передбачається збільшити на 5,3 млрд грн - до 40,2 млрд грн. За попередніми розрахунками Мінсоцполітики, у зв'язку з підвищенням цін на газ і тепло кількість сімей-субсидиантов може вирости майже в 1,5 рази і скласти 8 млн.

За словами міністра юстиції Павла Петренка, підвищення тарифів на газ не торкнеться соціально незахищених українців. "Ті громадяни України, доходи яких не дозволяють платити за новими тарифами, відповідно більше платити не будуть. Їх можливості будуть повністю покриті субсидіями. А ті, хто володіють великими квартирами, будинками, басейнами, будуть платити ринкову ціну за газ", - заявив Петренко.

Більш підвищені соціальні стандарти набудуть чинності тільки з грудня. Як уточнює прем'єр-міністр, "розрахувавши можливості", уряд наважився підняти мінімальну зарплату (МОЗ) та прожитковий мінімум (ПМ) не на 7%, як закладено в бюджеті, а на 10,4%. Таким чином, ці соцпоказатели з 1 грудня можуть бути підвищені не до 1550 грн, а до 1600 грн. Планове підвищення з 1 травня залишається колишнім - на 72 грн до 1450 грн. Додатково з бюджету для перегляду ЛЗ і ПМ необхідно виділити 1,4 млрд грн. Зокрема, тільки для Пенсійного фонду на фінансування підвищених пенсій потрібно ще понад 576 млн грн, на виплату держдопомоги - 45,5 млн грн. Крім того, на одноразові виплати адресної допомоги дітям-сиротам, випускникам вузів, які підписали договір на працевлаштування на 3 роки у сільській місцевості, і військовослужбовцям, які отримали поранення та інвалідність, додатково передбачається 7,1 млн грн.

Такі зміни передбачають збільшення доходів і видатків бюджету на 6,7 млрд грн. За словами Олександра Данилюка, поправки збалансовані. У законопроекті закладені високі надходження від податку на прибуток (+1,2 млрд грн), внутрішнього ПДВ (+2,1 млрд грн), ренти за видобуток газу (+3,8 млрд грн).

У Мінфіні пояснюють, що ці очікування в основному за рахунок відрахувань від "Укргазвидобування" (УГД). Зазначимо, якщо раніше НАК "Нафтогаз України" закуповував у УГД газ за ціною 1590 грн/тис. кубометрів, то за новими правилами, ціна збільшиться більш, ніж втричі - до 4849 грн/тис. кубометрів. 50% ціни держпідприємство буде відраховувати в бюджет у вигляді ренти. "Зростає ціна на УГД, відповідно, зростає і рента за газ", - додають РБК-Україна в Мінфіні.

Зростання соціальних витрат, як запевняють в Мінфіні і стверджує сам прем'єр-міністр, узгоджений з МВФ. "Ми не виходимо за рамки дефіциту (3,7% від ВВП, - ред.), який був узгоджений, ми залишаємося в програмі МВФ", - резюмував Гройсман.

Запропоновані зміни до бюджету не є критичними, вважає директор Центру CASE-Україна Дмитро Боярчук, але підвищення соцстандартів називає PR-ходом на тлі новин про збільшення тарифів. "З наповненням бюджету зараз все йде досить непогано, тому про більш глобальному секвестр я б не говорив, - відзначає експерт. - На поточний момент ми живемо в умовах волатильності. Поки все добре - і валюта заходить в країну і світові ціни на ресурси пішли вгору, але всі розуміють, що це - не фундаментальний зростання".

Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко позитивно оцінює зростання соцстандартів, однак підвищення на 50 грн "ситуацію не врятує" і не активізує споживчий попит. Закладені в бюджет соцпараметри вдвічі менше, ніж фактичний прожитковий мінімум, що розраховується Мінсоцполітики. "Звичайно, всі ми розуміємо, що в два рази підвищити соціальні стандарти уряд не зможе, тому добре, що знайшли можливість хоч це зробити", - каже Ткаченко.

Ще одне істотне рішення, прийняте на засіданні уряду, скасувати з 1 травня норми оподаткування пенсій в розмірі вище трьох МЗ (зараз це 4134 грн; 15% податок на доходи фізосіб). За словами Володимира Гройсмана, це - "соціально правильний крок" і законодавча ініціатива вже погоджено з Верховною Радою. Це норма була введена ще першим урядом Арсенія Яценюка в 2014 році, і в минулому році, за словами віце-прем'єра Павла Розенка, принесла додаткових доходів бюджету 1,5 млрд грн. "В цьому році - менше, тому що планка оподаткування підвищилася у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму", - уточнив він РБК-Україна. Під оподаткування, за його словами, потрапляють 450 тис. пенсіонерів. Втрати бюджету від скасування норми, за підрахунками Мінфіну, в 2016 році складуть 400 млн грн.

Лідія Ткаченко впевнена, що скасування оподаткування високих пенсій нелогічний крок, так як подібні правила діють у багатьох країнах. Більш соціально відповідальним рішенням могла б стати скасування обмежень на виплату пенсій працюючим пенсіонерам. Парламент погодився продовжити і на 2016 рік дію правила, коли працюючий пенсіонер може претендувати лише на 85% своєї пенсії.