Д.Жванія: "Будуть дострокові вибори, іншого виходу немає".

Давида Жванію по праву можна назвати одним з ідеологів "помаранчевого" руху. Він брав активну участь в перемозі "помаранчевих" 2004 року, пробував сили в їх уряді, говорив про глобальні зміни, які чекають на Україну. Потім - відставка з поста міністра, вихід з "Нашої України" і практична відмова від публічності. Зараз він виходить "з тіні", визначається зі своїми політичними партнерами і все ще вірить в "помаранчеву" ідею. Про те, чому зазнали таке гучне фіаско "помаранчеві", про суть сьогоднішніх політичних процесів в країні і перспективах наступних парламентських виборів, читайте в інтерв'ю РБК-Україна з Д.Жванія. РБК-Україна: Давид Важаєвіч, Ви останнім часом стали більш публічним, багато спілкуєтеся з пресою. Виходячи зі всього Вами сказаного, Ви тепер опозиціонер до всіх? Д.Ж.: Мене важко назвати опозиціонером до всіх - я дуже командна людина. Просто намагався в узагальненій помаранчевій силі, скажімо так, озвучувати і аргументувати свою позицію. Я виступав за те, щоб ідеологія була першорядною, а не особа, як у нас заведено. При цьому ідеологія не повинна бути популістською. Декларувати необхідно конкретні речі, які можна реалізувати за короткий строк, - щоб політик або партія могли довести свою ефективність. Я наполягав на тому, що потрібно визначитися з реформами, що держава повинна прийняти врешті-решт форму державності, а не спостерігати ту клоунаду, яка була останнім часом. Ось цього я добиваюся. Тому, можливо, і виглядаю опозиціонером до всіх. РБК-Україна: Чого ж раніше мовчали? Вас вже встигли записати в таку собі когорту людей, котрій тут же навісили ярлики або висунули якісь звинувачення, - в "любі друзі". Д.Ж.: Я - командний гравець. І вкладав те, що напрацьовував, в команду. Зокрема я вкладав і в Ющенко, як в кандидата в Президенти. РБК-Україна: А команда не розуміла, що потрібно формулювати якісь чіткі зрозумілі месседжі? Захищатися? Активно наступати? Д.Ж.: Не розуміла. Тому нічого і не відбулося. Ось в чому суть конфлікту. РБК-Україна: Хто ці люди, які не змогли почути Вас? Д.Ж.: Ось ви говорите, я в опозиції до всіх. Так! Я критикую Ющенка! Тому що все, за що я його критикую, було обговорене. Насправді я свято вірив, і був упевнений, що він точно так, як і я, в це вірив. Тому що ми погоджувалися, знаходили спільну мову. Я думав, поставлена крапка, ми йдемо до перемоги, щоб здійснити задумане. Але коли я побачив, що все йде не туди, вимушений був ухвалювати свої рішення. РБК-Україна: Ви хочете сказати, що Президент не спроможний? Д.Ж.: Я хочу сказати, що він пішов не туди! Сьогодні будувати нову історію України за рахунок реанімації старою - неефективно. Коли ми йшли на вибори, я говорив, що не потрібно чіпати ці теми і не потрібно їх брати в передвиборну кампанію. РБК-Україна: Які саме теми? Д.Ж.: Ну, наприклад, тема УПА. Так, вона існує. Але це не питання Президента. Потрібно дати лише поштовх суспільству, щоб про це стали говорити. А в принципі, це питання істориків, круглих столів. І вони зрештою дадуть якийсь висновок. Потім, не можна об'єднувати дві церкви шляхом заяв Президента. Вони об'єднаються самі, якщо для цього будуть створені умови. Це не питання Президента. Це питання суспільства. І воно повинне визріти. Взагалі ж нам необхідні реформи - реальні реформи. Закони, якими ми нібито наближалися до євроінтеграції, потрібно було не поштучно приймати, а тоннами! Для того, щоб ми пройшли етап адаптації. Необхідно було переглянути економічні параметри. У нас впродовж 15 років ВВП формується на спадку економіки колишнього Радянського Союзу. Яка сьогодні, по суті, стала заручницею експорту. І це нещастя України. РБК-Україна: Все-таки відповідайте, Президент спроможний чи ні? Ви ось сказали, що він "пішов не туди". Ви не станете розвінчувати стереотипний образ Президента, "який відмінно знає, що таке Трипільська культура і вулики і лише цим і займається"? Д.Ж.: Скажу одне: спроможна Україна. Це нація дуже талановитих людей, яка де-факто проживає на території Європи. А де-юре знаходиться весь час в незрозумілій ситуації. РБК-Україна: Знову дипломатична відповідь на не дипломатичне питання? Д.Ж.: Я розумію, до чого питання. Але не хочу ставити крапку. Тому що це не на благо України сьогодні. Всі політики, включаючи Президента, повинні поставити для себе крапку в одному питанні: політика - не іграшка, а обов'язок. Якщо за тебе проголосували, ти повинен служити людям. У тебе повинні бути чіткий план і чіткі кроки. У нас же немає виборчої культури. Виборець ще не розуміє, що потрібно дивитися не на те, в що одягнений політик, як руки складає або як посміхається. А потрібно відстежувати: що обіцяв - і що зробив. Все! РБК-Україна: У Вас якісь ідеалістичні уявлення про сучасну українську політику. Невже це Ви серйозно? Д.Ж.: У мене немає ідеалістичних уявлень. Я знаю, що буде добре. Але я можу судити за швидкостями. Грубо кажучи: Ющенко за швидкістю зміни поглядів на нього - від надій до розчарування - показав результат, якого раніше не було. Було 15 років застою. І те, що сьогодні починається, дуже правильні процеси. Тому, що суспільство розвивається дуже швидко, і кожен громадянин відчуває, що він відстає від зовнішнього світу. І в нім швидкість набагато вища, ніж у нашого державного апарату. І реакція людей блискавична. Сьогодні, грубо кажучи, рейтинги тієї ж "Партії регіонів" впали з 40% до 20%. Ющенко "пішов не туди" - відразу падає рейтинг. З 55-56% впав до 6%. РБК-Україна: А ось рейтинг Тимошенко росте. Д.Ж.: Росте тому, що вона тримає руку на пульсі. Тому затребувана. Не можу того ж сказати про інших: стереотипи старого політикуму вже вмирають, а довіри до нового типу політики ще немає. РБК-Україна: Хіба є новий тип політиків, з новим світоглядом? Д.Ж.: Я розмовляю з людьми і відчуваю, який посил від них йде: "Робіть скоріше що-небудь!" Тому, що народ сам рухається і вимагає від політиків того ж. РБК-Україна: Давайте прочинимо шторку засідань політради "Нашої України": чи багато людей мислить так само, як Ви? Д.Ж.: Якби так мислило багато, я б не пішов з "Нашої України". РБК-Україна: Тоді опишіть одним реченням той процес, який відбувався на політраді. Д.Ж.: Болото. РБК-Україна: Ви виступаєте за швидку європеїзацію і трансформаційні суспільні процеси з тієї причини, що знаєте, як "там" живуть? Багато їздите? Д.Ж.: Я сюди приїхав з-за кордону - жив в Австрії. І мені не потрібно пояснювати, що таке Європа. Приведу найпримітивніші приклади, яким чином державна структура будується на Заході. Вони ж весь час жили в капіталізмі і все формувалося поступово. А ми на комунізм з соціалізмом витратили більше 70 років і тепер думаємо - як би жити так, як в Європі. Відразу. Та ще і захищеними бути. Потрібно говорити про інтеграцію соціального пакету. Ось у нас в бюджеті є поняття "Прожитковий мінімум" і "мінімальна заробітна плата". Вони не несуть ніякого навантаження. Людям вдовблюють, що "зарплата виросла, пенсія виросла", а люди цього не відчувають. Так, якась бабуся, яка отримала 350 гривень, рада, - це копієчка, на яку вона живе. Частково, адже їй допомагають діти. А як же ті, у кого немає дітей, і ніхто їм не допомагає? Прожити не можуть, а все одно дивляться на політика: які у нього рукави, добрий чи ні. У Європі ж бабуся знає чітко кожен пункт свого пенсійного страхового поліса. Один пункт прибереш - за тебе голосувати не будуть. У нас же все перетворено на велике шоу. І формування нової політики теж смішне. Вони вважають, що можна лише засвітитися на телеекранах, і за ними всі почнуть бігати, як божевільні. Мало хто розуміє, що політика - командна гра. А пошуки гетьмана до добра не доведуть. Ось написав я статтю в одне з Інтернет-видань. Читаю потім коментарі: "шукатимемо гетьмана". ОК, знайдіть його! Сьогодні міф про те, що під загрозою стоїть незалежність України, не актуальний. Україну як державу визнали всі країни світу. Якщо хтось усередині країни почне робити щось всупереч цьому, він буде покараний. РБК-Україна: Чим у такому разі є гасла тієї ж "Партії Регіонів" про швидку інтеграцію в ЄЕП і російську мову? Д.Ж.: Це фальш. Доказ? Обіцяна ціна 50 доларів за газ перетворилися на 130, плюс ще прихована ціна по транспортуванню. І тому газ купуємо по 220. Україна транспортує сьогодні в збиток собі, для того, щоб не показувати пряму ціну. Якщо показати 220, буде соціальний вибух. Другий обман: всю відповідальність за тарифи скинули на мерів міст. Не підготували нічого, не прорахували тарифи, не вкомплектували тарифні комісії. При тому, що є "Енергоатом" і інші генеруючі компанії. Вони ходять в НКРЕ і погоджують свої тарифи по півроку. Фахівці сидять і підраховують. Раптом, виявляється, мери міст мають право встановлювати тарифи! А вони встановлюють тарифи з повітря, як хочуть! І сьогодні те, що відбувається в Київраді - коефіцієнти 2-3,4… Люди! Які коефіцієнти в центрі Європи в 21 столітті? Потрібно просто сісти і порахувати кожну копієчку. "Енергохолдинг", створений в Київраді, - механічно створена компанія. А все починалася з того, що свого часу пан Плачков, який очолював "Київенерго", в дискусії про неплатежі за воду (а неплатників карати було украй важко, воду ж не перекриєш в кожній квартирі) запропонував в платіжку за електрику включити платежі і за воду. Потім тарифи за тепло. Потім прибігли сміттярі і туди ж включили і вивіз сміття. Всі увійшли в одну платіжку - все, що можна, включили. Країна заручник лічильника! Потім до цього швиденько "приклеїлися" активні хлопці і вирішили створити ще і "Енергохолдинг". Генеруючі компанії залишилися в комунальній власності, а тарифну компанію зверху назвали "Енергохолдинг", який сидить і виписує будь-який тариф. Таке ось 21 століття, центр Європи. РБК-Україна: Чому Ви тяжієте до економічних розрахунків, відповідаючи навіть на відверто політичні питання? Д.Ж.: Я хочу знайти першоджерело. Повернемося до питання: обман полягав в тому, що прикрившись російською мовою і іншими міфами, до влади прийшли "Партія регіонів" і комуністи. До речі, останніх потрібно взагалі ліквідовувати як партію. Законом. Тому що це люмпен, який сьогодні шкодить всьому. Ось якщо б Ющенко замість того, щоб займатися всім іншим, впритул зайнявся ліквідацією комуністів, йому пам'ятник вже можна було б ставити. РБК-Україна: Але він же говорить "Це теж Україна!" Д.Ж.: Це погана Україна. Я говорю не про людей, а про ідеологію. РБК-Україна: "Партія регіонів", яку Ви критикуєте, набрала найбільший відсоток на парламентських виборах. Значить, люди їм вірять. А "Наша Україна" опинилася відомо де. Як це можна пояснити? Д.Ж.: Люди вірили в те, що було нав'язано. Були вибори протистояння. "Друга мова - російська". Її, по суті, не потрібно приймати законом, тому що Україні український як державний дістався важко. Російську мову, років отак через 30-40, можна буде ввести другою державною - коли це перестане бути предметом політичних торгів. Проблема російської мови сьогодні - шантаж. Я сам російськомовний. Половина Києва російськомовні, але Київ на подібні гасла вже не зловити. Ловляться східні області, де люди бідні. Їх чіпляють за живе: "Ось ви живете бідно ж, так? А вам навіть по-російськи заборонять говорити. Ті свині, які там, в Києві". Це постійна спроба розбити Україну на дві частини. І тут потрібно віддати належне всім: і націонал-патріотам із заходу, і політикам зі сходу. Тому що говорити потрібно про соцпакет - це об'єднає Україну. Тому що люди хочуть жити добре скрізь. РБК-Україна: Чудово, але "Партія регіонів" і "Наша Україна" просто помінялися місцями. І все завдяки гаслу "Покращення вашого жіття вже сьогодні". "Наша Україна" запропонувала ж "Не зрадь Майдан!" і тільки потім - "Ми команда професіоналів, ми знаємо, як працювати". Але було пізно. У свою чергу, апеляція до Майдану не викликала особливих симпатій на Півдні і Сході. Невже ще тоді не можна було чітко сказати виборцеві: "Ми хочемо, щоб ви жили краще і багатше"? Адже після виборів говорити про це не результативно. Д.Ж.: Закінчилися президентські вибори. І коли обговорювалося питання - яка доля у партії, я говорив, що не можна будувати пропрезидентську партію, а в кабміні розвивати свою вертикаль. Все це розбиватиме помаранчеве електоральне поле. Соціалісти теж паслися на нім - прилучилися в найостанніший момент (і мало виправдано). Я говорив, що потрібно створювати єдину партію. До мене не прислухалися. Отже не дивно, що "Наша Україна" перетворилася на партію гасла. Партія будувалася за рахунок чого? Що Ющенко повинен був стати партійним. Він не заявив, що він номер 1, а партія - для виконання програми "10 кроків назустріч людям", правильно? Тобто про-президентська партія під його програму. Юлія Володимирівна втілювала виконавчу владу і конкуруючу силу професіоналів. А Президент - з іншого боку, який зрештою не став лідером партії… Ну, і зависли вони на гаслі "Не зрадь Майдан!" Що їм ще залишалося робити? По-суті, розтягнули все на дві сторони. Хоча сила повинна була бути однією великою цілою. І це політичне об'єднання мало велику перспективу і могло реально довести свої обіцянки до втілення. Ми мали колосальний шанс після емоційної помаранчевої революції, коли на нас звернула увагу вся Європа, прискорити процеси зближення і реальних реформ, пов'язаних з євроінтеграцією. Але не відбулося багато речей. Ніхто не відповів за сепаратизм. Справи не були доведені до логічного завершення, перетворившись на якісь господарські спори. Повинні були бути публічні процеси, а не пінг-понг між МВС і прокуратурою! Вся політика, яка сьогодні складається, - політика брехні. РБК-Україна: Може, в "Нашій Україні" не було елементарної дисципліни? На відміну від "Регіонів", які директивно збирали під свої прапори охочих йти на вибори. Навіть за рахунок саморозпуску, як трапилося з політсилою Кушнарьова. Д.Ж.: Дисципліни немає - це правда. Дуже довго йшли до єдиної партії. Як тільки Ющенко зайняв президентське крісло, а Тимошенко - прем'єрське, це питання стало ребром. І всі ідеологи, які були, наполягали на єдиній силі. Потім відомі події: відставка Тимошенко, розкол. "Наша Україна", зібравши залишки гасел, рушила на вибори, а Президент вирішив, що він взагалі не партійний. РБК-Україна: А що заважало ввести жорстку дисципліну? Д.Ж.: Відсутність лідера. "Наша Україна" асоціювалася з Ющенком. Він - почесний голова, який за два роки навіть не зволив прийти. Перший раз прийшов, коли в партії склалася критична ситуація. І провів те, що провів. По суті, відтягнув все до адміністрації. Забрав собі в халабудку. Я не знаю, яку вони ідеологію прироблять "Нашій Україні". Тому що "Наша Україна" сьогодні - нуль. "Правиця" або "лівиця" - не ясно. У "Нашої України" сьогодні де-факто і ідеології немає. РБК-Україна: Ви покинули "Нашу Україну". Катеринчук пішов. Ви з ним перетинаєтеся в світогляді? Д.Ж.: У нас різні підходи. Він намагався змінити партію і досягти лідерства усередині "Нашої України". Я пішов і сказав, що не займатимуся розколом. Я не вважаю за можливе бачити партію сьогодні як живий єдиний організм. Вона вимагає абсолютно іншої реанімації і планка набагато вища, ніж та, яка поставлена усередині партії. З Каренчуком ми перетинаємося тому, що я з ним дружу, хоч і не прихильник того, що він робив. Я пропонував інший шлях для молодого політика. Ефективніший. РБК-Україна: Катеринчук запропонував суспільству красиву європейську ідею. По соціології більшість населення, як на Заході, так і на Сході, виступають за вступ України до ЄС. Що про це думаєте? Д.Ж.: Суспільство хоче до Європи, але не знає ЯК. І я можу сказати, що я за Європу. Але чи готове суспільство піти за Катеринчуком? Щоб бути в Європі, потрібно провести спектр реформ: ввести накопичувальну систему пенсійного фонду, обов'язкове страхування, ввести правильне наповнення бюджету - з прибуткового податку від високих офіційних зарплат, а не з ПДВ, як нам розповідає пан Азаров. Ввести допомогу по безробіттю, а не абстрактний прожитковий мінімум і не мінімальну зарплату. Допомога по безробіттю буде стимулом для підвищення заробітних плат і в бюджетній сфері, і в приватному секторі. РБК-Україна: "Помаранчевий" уряд, перебуваючи при владі, не зробив цього маленького кроку. Не вивів зарплати з тіні. Чому? Д.Ж.: Уряд цю тему активно обговорював. Хоч я був міністром МНС, і це мене менше стосувалося, я брав участь в обговоренні. Проблема була в тому, що парламент саботував всі рішення. Ми хотіли тоді дострокових виборів, ми на них наполягали, тому що не можна було йти далі з парламентом "з минулого життя". РБК-Україна: А самі парламентарі зацікавлені у виведенні зарплати з тіні? Адже серед них було і є багато людей, пов'язаних з бізнесом. Д.Ж.: Є бізнес, що склався на радянській економіці: металургія, хімія. Ці підприємства залежать від експорту. Їх рентабельність регулюється експортними цінами. У них немає внутрішнього ринку. І ці 8-10% - основна складова ВВП. Саме ці бізнесмени не хочуть високої зарплати. Тому що якщо вони трохи піднімуть зарплату, то стануть нерентабельні. Інший бізнесмен, у якого, скажімо, мережа супермаркетів - бореться, щоб зарплата була вища. Йому це вигідно. Люди ж споживачі його продукції. Експортні позиції, які сьогодні формують економіку країни, шкідливі. Подивишся: "зустріч Президента з бізнесменами". Хто там сидить? Одні металурги і хіміки. І питання: "кокс" і т.д. Радянський Союз! У Індії вже мавпи варять метал, а у нас вся країна! І все воюємо за метал. РБК-Україна: Повертаючись до чистої політики. Ви ж політик? Д.Ж.: Так. РБК-Україна: На яку політичну силу Ви спираєтеся? Д.Ж.: Політика - справа колективна. Не люблю політичних одиниць, які кричать "підемо за мною, я все знаю". Чим ближче до виборів, тим чіткіше змальовуватимуться і політичні сили, які на них підуть. Я правий ліберал. Я не лівий. Ось де буде більше правого лібералізму, туди і піду. При цьому я упевнений, будуть дострокові вибори, іншого виходу немає, тому що ми маємо колізію навколо конституційної реформи, "двоголового змія", як я називаю симбіоз Президента і Прем'єра. Жодна з вертикалей влади не повноцінна. Механізм протистояння згубний для країни. РБК-Україна: І які сили можуть підійти під ваші погляди? Д.Ж.: Дострокові вибори будуть виборами протистояння. І помаранчева команда повинна об'єднатися - всі розсудливі, хто там залишився. РБК-Україна: Ви ж назвали їх "болотом". Де ж узятися розсудливим? Д.Ж.: Це я про "Нашу Україну" сказав, яка лише маленька частина помаранчевого руху. РБК-Україна: Тоді хто? Якщо Ви говорите про тих, хто поспішає очолити нову політичну силу, то це Катеринчук і Луценко. Принаймні, так читається. Д.Ж.: Я не вірю в короткі проекти у великій політиці. Були два можливі центри об'єднання - "Наша Україна" і БЮТ. І об'ємніше об'єднання - якщо воно буде - відбудеться навколо Юлії Володимирівни. РБК-Україна: А у Вас з Тимошенко які відносини? Ви себе бачите в цьому об'єднанні? Д.Ж.: У мене зі всіма прекрасні відносини. Зі всіма, з ким я спілкувався, граючи в командну гру. І з Юлією Володимирівною я теж був в одній команді. І вона чудово знає мої можливості як професіонала. РБК-Україна: Проте, люди з оточення Тимошенко придумали термін "Любі друзі" і вас туди записали. Д.Ж.: Придумали люди Тимошенко, а записала преса. За компанію з Мартиненко, з яким ми є давніми приятелямі і навіть бізнес-партнерами. Хоча в політиці ми різні люди. Мене ніхто так не називав. Проти мене ніяких звинувачень не було, претензій або скандальних історій теж. РБК-Україна: Хто на сьогоднішній день ваші однодумці, друзі? Д.Ж.: З Порошенко залишилися непогані відносини. З Мартиненко прекрасні. З Тимошенко, Катеринчуком, Луценко... Я їм говорю: "Хлопці, наше завдання зібрати пул розсудливих, таких, що знають і прагнуть, які не розчарувалися і не опустили руки. Хто ще раз готовий пройти шлях, перемогти на виборах і закінчити почату справу". РБК-Україна: І Ви виступаєте за парламентську республіку? Д.Ж.: Є так званий міф про дві частини України. Тому пошук однієї особи, яка об'єднає лівий берег і правий, - складне завдання. А парламент знімає ці суперечності. РБК-Україна: У такому разі у Вас є шикарні союзники: КПУ виступає за ліквідацію поста Президента, а СПУ - за посилення парламентської республіки. Д.Ж.: Ми антиподи. А Мороз - шкідник першої категорії. Внісши ось ці зміни до Конституції, він взагалі не має права говорити тепер як громадянин. Тому що жоден громадянин, жоден політик не дозволили собі так дешево продати Батьківщину. Він, по суті, зруйнував систему державності. Те, що ми спостерігаємо в Київраді за тарифами, - це шоу йде у всіх містах, де сьогодні мери - засранці. Тому, що вони не можуть скласти тарифи, а газ купує Кабмін. Ось вам і "поглиблення" реформи, повноваження на місцях. Вони-то повноваження передали, а грошиків-то не передадуть. Бюджет формуватиметься як і раніше. Виходить, у місцевих властей будуть повноваження і не буде механізмів, щоб цими повноваженнями користуватися. І далі починається підхід, до якого звикли "регіонали" і Мороз, який сьогодні ввів журнальчик, в якому потрібно розписуватися, щоб зарплату отримувати. Соціалістичний у нас парламент. І він те ж саме хоче ввести по всій країні! Якщо приїхав мер, або голова облради: "Ось, бачиш! Потрібний тобі грошик? Я тобі його дам, а ти мені те-то і те-то". Ось це "поглиблення" реформи по Морозу, а не те, що він хоче підсилити парламентаризм. Коли я говорю про конституційність і парламентську республіку, то повинна бути все одно система противаг. Не протистояння, а противаг. Щоб не було концентрації влади в одних руках. Щоб можна було вести діалог і ухвалювати зважені рішення. Я говорю про згоду, а він говорить про розвал. РБК-Україна: Тоді потрібна нова Конституція. Д.Ж.: Я про це і говорю. Це нові вибори - інша система, де чітко і зрозуміло. РБК-Україна: За партійними закритими списками? Д.Ж.: Місцеві вибори можна проводити по мажоритарній системі, де будуть враховані всі інтереси. Ми - не Америка, де не виникає питання: а яка програма у демократів? Вони її не випускають щорічно, а вносять маленькі корективи. У нас же взагалі немає жодної нормальної партії, у якої історія більша, ніж п'ять років. РБК-Україна: Ну а вибори до парламенту - за закритими партійними списками? Д.Ж.: Чому за закритими? РБК-Україна: Ну а які ж вони сьогодні? Виборець бачить першу п'ятірку - і все. Д.Ж.: Ні, я вважаю, повинна йти команда за відкритими списками. РБК-Україна: Ні, є на увазі інша система. Її називають змішаною. Коли люди в регіонах голосують за конкретних людей, які знаходяться в партійних списках. Д.Ж.: Я не виключаю такого варіанту. РБК-Україна: Але ж саме такий варіант пропонує Мороз. Д.Ж.: Мороз себе настільки дискредитував, що я не знаю, що він там пропонує. Я знаю, що потрібно дивитися, де ж він нас хоче обдурити. Тому що немає довіри до дідуся Морозу, який цього року до дітвори не прийшов... Він зайнятий - він бабло рахує. РБК-Україна: Звідки у Вас така упевненість, що "він бабло рахує"? Д.Ж.: Ну, а Ви хочете сказати, він безкоштовно Батьківщину продав? РБК-Україна: Не знаю. Факт не зафіксований, прокуратура цим не займалася. Д.Ж.: Політика стає все більш і більш відкритою. І сьогодняшній підхід соціалістів "ми такі бідні" смішний. Дивишся ось на Валю Семенюк - "дівчина з периферії", яка хоче забрати все у страшних бізнесменів і повернути в державне лоно. Я їй не вірю. РБК-Україна: Чому? Д.Ж.: Тому, що вона бреше. Тому, що вона не професіонал. Тому, що вона абсолютний популіст. Насправді вона ні у кого нічого не забирала. Вона тільки продає. Але тільки своїм. РБК-Україна: Підкуп голови Верховної Ради - серйозне звинувачення. Не боїтеся? Д.Ж.: Створена парламентська комісія. Я хотів бути одним з членів цієї комісії. Для того, щоб розібратися в підкупі Морозу. РБК-Україна: Ви думаєте, це можна встановити? Д.Ж.: Думаю, дуже скоро це стане дійсністю. РБК-Україна: Звідки упевненість? Д.Ж.: Це факт. І я зроблю все можливе, щоб довести це. РБК-Україна: Давайте повернемося в той час, коли все було добре - я маю на увазі часи згоди в "помаранчевій команді". Як оцінити дії деяких людей, що брали участь в метушні навколо посад і впливу? Д.Ж.: Кого Ви маєте на увазі? РБК-Україна: Я маю на увазі протистояння Порошенко - Тимошенко. Коли перший був секретарем РНБО, а друга прем'єром. Д.Ж.: Ви хочете сказати, "Анти-Юля" - ідея Порошенко? Я так не вважаю. РБК-Україна: Потім ми бачили в парламенті, що при створенні коаліції знову стало питання про розподіл посад: Тимошенко - прем'єр; спікерське питання - і знову виникає кандидатура Порошенко. І знову багато хто говорить: "Ну, Тимошенко не може бути прем'єром". Д.Ж.: І знову спрацювала система "Анти-Юля". Цим скористався Мороз, і з подвійною вигодою, порушуючи Конституцію і регламент, поза коаліцією виліз в спікери. Так, по суті, відбулася маніпуляція в парламенті. Спікер не може так обиратися. А Президент ніяк не відреагував на це. Час був упущений. РБК-Україна: А якщо тепер зробити представлення до Конституційного суду? Д.Ж.: Буде, напевно, представлення. Але! Після обрання Морозу мав місце факт призначення Януковича прем'єром. Якби цього не було, парламент можна було б розпускати. Але у зв'язку з тим, що відбулося, це проковтнули. Можна говорити, що це було не конституційно, але сьогодні уряд є. І залишається тільки стверджувати, що Мороз був обраний спікером нелегітимно. Факт порушення Конституції може визнати тепер тільки Конституційний суд. РБК-Україна: Тобто Ви хочете сказати, що жадання влади певних людей не привело до сумних наслідків? Д.Ж.: Жадання недопущення Тимошенко на посаду прем'єра. Я думаю, що в цьому був інтерес і Віктора Андрійовича. Тут Порошенко був не один. РБК-Україна: А хто ще? Д.Ж.: Ну, Віктор Андрійович. Цього досить. Він як впливав, так і впливає на партію. Довів на останньому з'їзді і ось результат - голову секретаріату поставив головою в партії. РБК-Україна: З четвертої спроби. Д.Ж.: Добре, хоч з четвертої… Реально він стоїть над протистоянням в партії. Тому що все-таки відноситися до людей, неначе це біомаса, не можна. Ми за те і боролися, щоб людей не вважали біомасою. І це потрібно демонструвати в тому середовищі, в якому ти знаходишся. І в партії теж. РБК-Україна: Ви - публічний політик. Бізнесом займаєтеся сьогодні? Д.Ж.: Я завжди показував свої доходи. Бізнесом не займаюся - не встигаю. Але я власник кількох підприємств. Коли йшов до парламенту, озвучив бізнес-партнерам пропозицію: я хотів би стати міноритарним акціонером, тобто не брати участі в управлінні. Я заробив достатньо. Тепер хочу зібрати всі акції, привести все в порядок і вивести на фондовий ринок. Я врегулюю свою власність. Потім з півроку піде на "причісування". Весь мій бізнес ринковий. З дивідендів я і живу. Є акції в банку "Діамант". Є пакет акцій в нових технологіях. Я зацікавлений в зростанні ринку, у великому обороті грошей, у великих зарплатах. Займатися прямим менеджментом і одночасно бути політиком важко. РБК-Україна: Тобто відокремили владу від бізнесу? Д.Ж.: На практиці відокремив. Я системна людина. Маю певну культуру у вихованні дітей. Якщо чогось дуже багато - погано. Чогось мало - теж погано. Повинна бути якась золота серединка. Я-то із заходу приїхав, і знаю, що компанії повинні капіталізуватися. Вони не cash flow повинні заробляти, тобто на поточні витрати. Я якраз активний лобіст капіталізації країни. Тому що моя частина теж капіталізується. І я стану, відповідно, багатше. РБК-Україна: Процедуру IPO готуєте? Д.Ж.: Готуємо одну з основних компаній, яка займалася здобиччю нафти і газу. Яка пройшла всі етапи: геологія з нуля, затвердження родовища і буріння. Без участі держави. РБК-Україна: На яку біржу підете? Д.Ж.: Є декілька пропозицій. Звичайно, виходитимемо на лондонську біржу - вона найефективніша для нафти і газу. РБК-Україна: Готуєтеся на виборах знову когось спонсорувати? Д.Ж.: Я не спонсорував, а брав участь, якщо бачив перспективу. І я буду це робити. Тому що зрештою я спонсорую свої амбіції. Розмовляв Роман Скрипін.
On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся