ru ua

Д.Зінков: "Стабільність гривні важливіша, аніж її зміцнення"

Автор: RBC.UA
Про перспективи кредитування іпотеки, інструменти нарощування валютних резервів країни і курс гривні в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова ОТП Банку Дмитро Зінков.

РБК-Україна: В останні місяці спостерігається приплив американської валюти в Україну. НБУ каже, що це пов'язано зі збільшенням корпоративного кредитування та обсягів експорту, в першу чергу - металургійної продукції. На Вашу думку, які перспективи нарощування обсягів валютної виручки за рахунок продажу на зовнішні ринки сталі, як одного з найважливіших інструментів поповнення валютних запасів?
Дмитро Зінков: Я не можу зараз прогнозувати з упевненістю на всі 100%, але те, що стан експортної виручки України залежить від світових цін на сталь - це очевидно і дослідження в цій галузі доводять це. Сталь - найголовніший експортний продукт, вона дає найбільші обсяги експортних надходжень. Тому є два фактори - ціна на сталь і об'єми її реалізації за кордоном.
В першому півріччі 2010 р. ціни виросли до 600 дол. за тону і завдяки цьому пішли великі надходження. У той же час, на жаль, українські виробники сталі трошки втратили свої ринки, в порівнянні з Китаєм, за час кризи і наші виробничі потужності завантажені лише на 60%. Відповідно, є ще великий потенціал у нарощуванні обсягів. Якщо б була успішною комерційна політика наших металургів і вони б постачали більше на міжнародні ринки, думаю, що ситуація ще б покращилася.
З приводу збереження позитивної для наших металургів тенденції, пов'язаної з підвищенням цін на сталь, є кілька прогнозів та варіантів розвитку ситуації. Перший прогноз полягає в тому, що ціни залишаться стабільними. Другий говорить про те, що ціни підуть вниз через те, що існують проблеми в Євросоюзі - і попит впаде. Тому рівновагу в цьому сегменті досить крихке, і наскільки довгостроковим буде такий комфортний для України стан цін - ніхто з упевненістю сказати не може. Хотілося б вірити, що цей період становитиме близько року, щоб він дозволив уряду ефективно реалізувати свою політику.
РБК-Україна: Якщо ціни на сталь залишаться стабільними у середньостроковій перспективі, чи вважаєте Ви, що приплив валюти в такому варіанті розвитку події вплине на обмінний курс гривні по відношенню до долара? Адже пропозиція збільшиться і, відповідно, економічно доцільно було б зміцнити гривню.
Д.З.: Якщо б в Україні не було регулятора, то обмінний курс долара знизився б зараз до 7 або 6,5 грн за 1 дол. Те, про що ми могли тільки мріяти рік тому. Нацбанк все-таки зіграв свою важливу роль у тому, щоб стабілізувати курс, і викуповував останнім часом великі об'єми валюти. Тому на курсі долара буде позначатися не тільки обсяг валютної виручки, але і політика НБУ. Від того, якою буде його стратегія, багато що залежить. НБУ може як викуповувати, так і продавати долари.
РБК-Україна: Тобто, політика НБУ на утримання курсу долара на стабільному рівні без посилення позицій гривні є виправданою?
Д.З.: Мені здається, що стабільність курсу для України традиційно є добрим чинником. На жаль, населення звикло жити бівалютно і стежити за курсом долара і гривні. Тому будь-яка нестабільність і коливання на ринку оголюють нерви і створюють паніку. Тому НБУ зараз дуже важливо утримувати стабільність, щоб суспільство і споживачі повернулися до спокійного посткризовому станом. Щоб забулися коливання кінця 2008-2009 рр., тому що вони ще дуже живі в пам'яті і сьогоднішня рівновага на фінансовому ринку є досить крихкою. А за стабільністю курсу в перспективі буде стояти впевненість і інвесторів, і споживачів, що дасть кращий сигнал для економіки, ніж зміцнення гривні.
РБК-Україна: Як вплине скасування валютних аукціонів НБУ для населення на курсові коливання?
Д.З.: Ніяк, тому що курс гривні зараз стабільний, і це крок, який треба було робити.
РБК-Україна: Як раз стабільність курсу в останні місяці призвела до того, що збільшується довіра вкладників до гривні. За даними НБУ, в останні місяці приплив депозитів у гривні в три рази випереджає приплив депозитів в іноземній валюті. Ця тенденція буде продовжуватися, долар і євро стануть у перспективі менш привабливими для збереження заощаджень?
Д.З.: Ми ще не компенсували той відтік депозитів, який був за час кризи, і це підтверджує Національний банк. Тобто, ще потрібен час, щоб відновитися. Але якщо відновимося, то з більшою часткою гривні, ніж зараз. На моє переконання, тенденція збільшення заощаджень і кредитів у гривні продовжиться.
РБК-Україна: В такій ситуації обмеження кредитування в доларах - це виправданий крок з боку регулятора?
Д.З.: На мій погляд, зараз треба було б перейти від повної заборони валютного кредитування, який фактично зараз існує, до регулювання. Чому? Тому що в Україні є необхідність у довгостроковому кредитуванні, а ресурсів довгострокової гривні немає, і про це заявляють багато банкірів і експертів банківського сектора. Тобто, має бути довга гривня, але її немає, зате є довга валюта. До того ж, у банків є ресурс, який можна було б направити на кредитування економіки. При цьому, звичайно, потрібно зважити всі ризики валютного кредитування, переосмислити все уроки кризи.
Але, все-таки, відновлення кредитування у валюті було б позитивним сигналом для розвитку української економіки. Тому, мені здається, зараз саме час поміняти заборону на регулювання, можливо, досить обмежуюче, але дозволяюче валютне кредитування, перш за все, суб'єктів підприємницької діяльності.
РБК-Україна: Коли почнуть знижуватися кредитні ставки в гривнях і доларах, щоб збільшити базу фіз- та юросіб - потенційних клієнтів банків?
Д.З.: Цю тенденцію ми бачимо на ринку з весни поточного року. Я очікую, що вона точно триватиме до кінця року. Вона не буде йти швидко, але, в той же час, на даний момент немає передумов для зростання процентних ставок як у національній, так і в іноземній валюті. Це стосується і депозитів, і кредитів.
РБК-Україна: За депозитами відсотки будуть знижуватися з тією ж динамікою, що і кредити? Тому що ще на початку року можна було знайти депозит під 23% річних у гривні, нині таких цифр вже не знайти.
Д.З.: Таких цифр вже точно немає. Складно сказати, чи будуть вони. Треба бачити економічну політику уряду. Все ж таки вплив кроків уряду на процентні ставки досить високий. В той же час стан фінансових ринків такий, що пропозиція ліквідності дуже велика. Повертаються депозити в банківську систему, ті, які були вилучення під час кризи. Повертається довіра до банків загалом. Тому пропозиція ліквідності більша, аніж попит.
Кредитувати поки що ще практично немає кого і, власне кажучи, попит у підприємств на гроші скоротився. Немає великих інвестпроектів, які треба кредитувати, тому що стоять виробничі потужності. Те, що до кризи було побудовано, завантажено приблизно на 60%.
Що стосується оборотного капіталу, то обсяги роздрібної торгівлі скорочені так само, як обсяги виробництв основних промислових товарів. Тому й буде дисбаланс ліквідності. Тобто, у банків капіталу більше в порівнянні з тим куди його можна вкласти. Це пояснює інтерес банків до цінних паперів уряду. Але нашого оптимізму не поділяє Світовий банк, зокрема, Мартін Райзер розкритикував випуск боргових зобов'язань урядом.
РБК-Україна: Який може бути дисконт по ОВДП, які уряд планує випустити в 2010 р.?
Д.З.: Поки ще рано про це говорити, адже ще немає чіткого механізму їх випуску та самих цінних паперів на ринку.
РБК-Україна: Ще одним варіантом вкладення ліквідних коштів банками є будівництво. Зокрема, міністр регіонального розвитку та будівництва Володимир Яцуба, посилаючись на голову НБУ Володимира Стельмаха, заявив, що у банків є вільних 17 млрд грн, які вони можуть спрямувати на кредитування добудови житла. Які механізми потрібно розробити уряду щоб гроші пішли саме в цю галузь?
Д.З.: Найголовніше - повинен бути попит на цю нерухомість. Будувати то можна, але хто купить ці квартири і за які гроші? Я поки не бачу великого попиту на недобудовану нерухомість.
По-перше, багато хто вже інвестував. По-друге, немає іпотечного кредитування і, відповідно, не підігрівається попит інвесторів, тому я стриманий оптиміст у цьому питанні. Мені здається що зараз це буде вирішуватися точково. Банки, які разом зі своїми клієнтами-девелоперами почали будівництво житла або офісних центрів і заморозили процес на час кризи, напевно повинні закінчити ці проекти, тому що з одного боку - це нереалізолваний проект, а з іншого - проблемний кредит у банківському балансі. Це повинно бути дозволено. Нові проекти повинні вийти на горизонт вже після цього процесу.

Спілкувався Костянтин Штифурак