Що зупинить суд Лінча в Україні

Про замовні вбивства бізнесменів (а також суддів, міліціонерів, мерів) і зухвалі пограбування банків останнім часом чули всі. У хід йдуть травматичні пістолети, кислота, кулі та вибухівка. Цим зараз в Україні нікого не здивуєш. Насправді, зростання криміналу і корупція - бич всіх бідних держав. Якщо елітарна злочинність існує завжди, то масово «за ствол» беруться тоді, коли сім'ї нічим харчуватися або коли боротися за справедливість стає занадто дорого або безперспективно, наприклад, як судитися з високим держчиновником. І маса історичних прецедентів - тому приклад.

Наприклад, Китай в епоху імператора Даогуана (XIX ст.) був однією великою опіумною опіумну «контору». Чиновники, імітуючи боротьбу з опіумом, насправді, наживалися на хабарах за контрабанду наркотиків. Кожен новий указ імператора про заборону ввезення опіуму був тільки приводом для вимагання ще більших хабарів. Іноземців ненавиділи, з ними воювали, але з них охоче брали хабарі за право торгівлі.

Читайте також: У Києві СБУ заарештувала начальника та трьох міліціонерів одного з райуправлінь, які збували конфісковані наркотики

Хтось мені заперечить, що багатий Китай і зараз не ідеальний приклад у плані корупції. І тільки за останні десять років там розстріляли 10 тис. чоловік. Але що буде в Китаї з чиновником, який почне заважати бізнесу? Його звільнять. А якщо зловлять на хабарі - ще й розстріляють. Що буде з китайським чиновником, який взяв хабар, але одумався і добровільно повернув гроші державі на спецрахунок? Його не було розстріляють, але покарають. А що ж буде з таким чиновником в Україні? Та його просто вважатимуть божевільним.

Або взяти хоча б США 1930-х рр. - пограбування, вбивства, незаконний обіг алкоголю. Мафія контролювала майже всі великі призначення політиків, суддів і поліцейських. На вулицю в часи Великої депресії не можна було виходити, чи не озброївшись. Здавалося, впоратися з цим не можна. Але прийшов Рузвельт, почала зростати економіка, і бандам вказали на їхнє місце. Сьогодні в США на 100 тис. населення припадає 4,2 умисних вбивства, в Україні - 5,2.

Читайте також: Україна виконала більшу частину антикорупційних рекомендацій GRECO

Так, і в США існує корупція, просто вона по-іншому проявляється. Наприклад, адвокати беруть участь у фінансуванні виборчої кампанії суддів і, дізнавшись ім'я судді, адвокат рекомендує клієнтові найняти Сміта, щоб той просто сидів на лаві поруч. При цьому за «випадковим» збігом обставин Сміт зробив великий внесок до виборчого фонду судді.

Важливо так само, що корупція там починається з іншого порога. В Україні ж бідність штовхає наших суддів на продажність за найдешевшою ціною, у нас поріг корупції починається, коли тебе затопив сусід зверху, і ти роками з ним судишся.

Ще більш свіжий приклад - це Грузія. У 90-х рр. вона була символом корупції. До грузинському чиновнику неможливо було прийти без хабара. А потім прийшов Президент Саакашвілі - і кримінал «внизу» закінчився. Хоча в країні живуть ті ж самі грузини. Так, там неможливо перемогти в суді у держави, але приватні структури отримають справедливе рішення.

Не було б ніякого сінгапурського дива, якби легендарний прем'єр Лі Куан Ю не почав садити своїх соратників, спійманих на хабарі.

Читайте також: Створено ТСК ВР з питань фінансових зловживань в МОЗ

Аналізуючи ці та інші приклади, багато разів намагався зрозуміти, чому ж цим різним державам - демократичним і авторитарним, молодим і древнім - вдалося впоратися з кримінальним викликом. У чому секрет їхнього підходу? Іноді нам кажуть, мовляв, ми ще не доросли до демократії, мовляв, нам властиво брати хабарі. Це - неправда. Адже українці - не більше злочинна нація, ніж всі перераховані вище. У всіх випадках користувалися двома основними правилами.

По-перше, в країні повинні бути професійні правоохоронні органи, покликані попереджати та розкривати злочини. Справедливо і зворотне твердження: якщо система націлена на переділ бізнесу і сфер впливу, їй не потрібен професіонал а-ля Коломбо, їй досить «оперативника», що вміє вибивати свідчення і розслідувати нескладну «битовуху», та й ту по «гарячих слідах».

А сама держава приречена у такому разі жити в мороці корупції, з якої одні громадяни їдуть, інші самі беруться за ствол, а треті виправдовують тих, хто зводить рахунки з суддею або прокурором. Адже якщо вбили прокурора, значить, реально допік. Якщо обезголовили суддю, значить, була причина. Навіть якщо не він сам, так його колеги-судді брали хабарі.

Читайте також: Держпрограма з боротьби з корупцією в Україні не виконується, - голова Антикорупційної ради

Другим, ще більш дієвим заслоном на шляху криміналу є здорова, відкрита економіка і рівні правила гри. У ХІХ в. цю думку чудово сформулював Маркс: базис, тобто, економіка, породжує настройку, в тому числі, і правовідносини у суспільстві. Чим гірше базис, тим злочинніше надбудова. І навпаки: багатіє країна - зменшується злочинність. Тому що законний бізнес завжди ефективніше, ніж будь-яка корупційна система. І лідери ВВП на душу населення - Люксембург, Норвегія і Катар - найтихіші країни, де живуть дуже законослухняні громадяни.

Поки в Україні немає ні першої умови, ні другої. Але, на щастя, як говорив давньогрецький філософ Геракліт, усе тече, все змінюється. Як показує приклад тієї ж Грузії, будь-яку країну можна змінити. Змінюється еліта, відбувається радикальна переоцінка цінностей, з'являється політична воля навести порядок - пішов і корупція, і кримінал. І, звичайно, потрібен економічний базис. І, дивлячись на Грузію, хочеться вірити, що й у нас цей етап колись настане.

Роман Марченко, адвокат, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», спеціально для РБК-Україна