Чиновники поки не можуть розлучитися з російськими антивірусами

Не дивлячись на розпорядження прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, українські держоргани поки не можуть повністю відмовитися від антивірусних продуктів російських "Лабораторії Касперського" і "Доктор Веб". Термін дії ліцензій ще не закінчився, а на позачергові масштабні закупівлі грошей поки немає.

Застали зненацька

В кінці вересня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку) негайно вимкнути все антивірусне програмне забезпечення російських компаній "Лабораторія Касперського" і "Доктор Веб" в держорганах. Підставою для цього стало рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про санкції проти низки російських компаній, котре Президент України Петро Порошенко ввів у дію 16 вересня.

На думку РНБО, дії цих компаній створюють реальну або потенційну загрозу національним інтересам, безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України. Тому своїм рішенням Радбез заборонив проводити держзакупівлі товарів і послуг цих виробників. Крім того, продукти "Лабораторії Касперського" і "Доктор Веб" вже зараз не можна використовувати в держорганах. Санкції вводяться на один рік.

Керуючий директор Kaspersky Lab в регіоні північно-східної Європи Олександр Савушкін заявив, що для компанії заборона стала несподіванкою. Втім, для Держспецзв'язку теж: тільки в лютому 2015 р. відомство провело експертизу, яка визначила відповідність продуктів вимогам законодавства. Причому, вже протягом багатьох років "Лабораторія Касперського" консультує державу в питаннях кібербезпеки.

"Ми продовжуємо співпрацю з українськими державними організаціями щодо боротьби з кіберзлочинністю. Що стосується продажів наших захисних рішень, ми поважаємо законодавство і діємо в його рамках, працюючи з українськими партнерами", - зазначив Савушкін.

За його словами, "Лабораторія Касперського" працює разом з правоохоронними органами різних країн, наприклад, поліцією Великобританії, Нідерландів, і міжнародними організаціями, такими, як Інтерпол і Європол.

Чим замінити

За оцінками учасників ринку, до недавнього часу частка російських антивірусних продуктів в держорганах була досить високою. Кращі позиції були у "Лабораторії Касперського": понад 50%. Судячи з останніх закупівель в системі електронних торгів Prozorro, зараз держава частіше віддає перевагу "антивірусникам" ESET (Словаччина).

Крім того, чиновники почали використовувати розробку української компанії "Олайті Сервіс" - "Zillya! Антивірус". В кінці 2014 р. цей продукт пройшов сертифікацію Держспецзв'язку. Як розповів керівник відділу продажів "Zillya! Антивірус" Максим Сидоренко, за останні півроку кількість клієнтів компанії серед державних органів значно збільшилася - зараз їх понад 100. Втім, у центральних органах виконавчої влади, наприклад, міністерствах, успіхи у компанії не занадто значні.

"Великі підрядники заходять на аукціон через тендер і, як правило, складають так тендерну документацію, що нам навіть немає сенсу брати участь в закупівлі. Специфікації дуже часто складені під більш іменитих закордонних конкурентів", - розповів Сидоренко.

Національний банк України, який завжди проводить масштабні закупівлі програмного забезпечення, замість продуктів "Лабораторії Касперського" в цьому році збирається перейти на програми McAffee (США). Вже проведено Тендер, але договір поки що не підписали. У прес-службі Нацбанку повідомили, що наразі відомство використовує програмне забезпечення Trend Micro (Японія-США). Якщо вірити "Віснику державних закупівель", восени 2013 р. Нацбанк встановив програми Trend Micro на 9,2 тис. комп'ютерів.

Ще на 3,7 тис. комп'ютерів поставили Kaspersky Business Space Security. Їх підтримка, згідно з договором, повинн

а була тривати протягом двох років. Тобто дія договорів вже закінчилося.

"Закупівлі продуктів "Лабораторії Касперського" не планувалися і не плануються", - повідомили в прес-службі Нацбанку.

Втім, вчасно провести нові закупівлі пощастило не всім. У багатьох відомствах все ще стоять російські програми, дія ліцензій яких не закінчилося. Дані про кількість таких програм і відомства, яким потрібна заміна, Держспецзв'язку ще збирає. Поки відомо, що в складі комплексних систем захисту за останні два роки найчастіше застосовувалися продукти ESET (60%), а потім вже розробників "Доктор Веб" (16%) і "Лабораторія Касперського" (16%).

Примітно, що для продавців антивірусів в Україні держсектор не є найбільш прибутковим. За даними дослідницької компанія IDC, більше половини продажів на цьому ринку припадає на приватних користувачів, решта - корпоративний і державний сектор. Тому йти з українського ринку через заборону росіяни не збираються.

Відзначимо, що в компанії "Доктор Веб" в Україні є офіс технічної підтримки, а у "Лабораторії Касперського" - повноцінний офіс продажів.

IDC оцінює частку "Лабораторії Касперського" на українському ринку в 50%, а "Доктор Веб" - 10%. Обсяг роздрібних продажів за останні роки дещо знизився через окупацію Криму і події на сході країни.

Фінансові питання

Неофіційно в Держспецзв'язку зізнаються, що поки не розуміють, як швидко і в повному обсязі виконати рішення РНБО. "Всі питання про це рішення, думаю, варто поставити тим, хто його приймав", - заявив РБК-Україна представник відомства.

Теоретично потрібно видалити антивіруси російських виробників і відразу ж встановити альтернативу. Але закупівлі нових програм проводяться в рамках заздалегідь затвердженого річного бюджету і "зайвих" грошей ні в кого немає. Як розповів Максим Сидоренко, більшості держорганів (70-80%) взагалі не виділяють гроші на покриття статті витрат "антивірусне програмне забезпечення". При цьому принцип виділення бюджету на інформаційний захист іноді залишається абсолютно незрозумілим.

"наприклад, буквально днями до нас звернулися представники Чорнобильської АЕС (по суті, об'єкта критичної інфраструктури) з проханням безкоштовно надати антивірус, так як їм абсолютно не виділяють гроші на подібні статті", - зазначив Сидоренко.

Якщо ж невідкладно видалити всі антивірусні програми без альтернативи, це поставить під загрозу інформаційну безпеку держорганів.

"Однозначно потрібно шукати варіанти закупівлі програмного забезпечення інших виробників. Тому що питання кібербезпеки є критичним. Віруси створюються і поширюються дуже активно", - підкреслив заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків.

Тривалий час він очолював українське представництво корпорації Microsoft, але зараз, за його словами, не може давати поради з впровадження програмного забезпечення. Втім, він нагадав: тимчасовою альтернативою російським антивірусам можуть стати пробні версії продуктів інших виробників. Також, крім платних антивірусних програм, є і безкоштовні. Існують також програми, вбудовані в операційні системи. Як варіант можна побудувати централізовану перевірку безпеки.

Офіційно перший заступник голови Держспецзв'язку Олександр Чаузов на запит РБК-Украина відповів, що оптимальною схемою переходу на продукти інших компаній повинна бути закупівля програм через Центр антивірусного захисту інформації Держспецзв'язку. Однак на питання, де взяти на це гроші, у відомстві відповісти не можуть.

"Адміністрація Держспецзв'язку не уповноважена формувати фінансову політику, і ці питання перебувають за межами її компетенції", - сказано в повідомленні відомства.