Чеські депутати оскаржили Лісабонський договір у Конституційному суді

Група депутатів верхньої палати чеського парламенту, Сенату, звернулася у вівторок до Конституційного суду Чехії з поданням про новий перегляд конституційності Лісабонського договору, передає радіо "Свобода". Конституційний суд, прийнявши подання, вирішив розглянути його позачергово. Але конкретних дат розгляду не називається. Цього разу автори подання оскаржують весь текст Лісабонського договору. Минулого року Конституційний суд Чехії вже розглядав і врешті не задовольнив інше подання супротивників Лісабонського договору в Сенаті, які оскаржували деякі частини цього документа. Тоді Суд вирішив, що ті розділи договору не суперечать Конституції Чехії. Наразі з 27 країн-членів ЄС не ратифікували Лісабонський договір три: Ірландія, Чехія і Польща. Німеччина, в якій його ратифікація теж затрималася через розгляд у Конституційному суді, завершила всі свої ратифікаційні процедури наприкінці минулого тижня. Ірландія – єдина країна Євросоюзу, Конституція якої вимагає для ратифікації таких договорів після згоди парламенту ще й усенародного референдуму. Минулого року ірландські виборці на такому референдумі провалили ратифікацію Лісабонського договору. 2 жовтня вони голосуватимуть на новому референдумі. Цього разу, за прогнозами, з незначною перевагою можуть перемогти прихильники договору. У Польщі і Чехії обидві палати парламентів вже схвалили ратифікацію Лісабонського договору, але документи про неї відмовляються підписувати президенти-євроскептики. Зокрема у Польщі Лех Качинський заявляв, що підпише ратифікацію тільки в разі, якщо цей договір підтвердить на референдумі Ірландія. У Чехії Вацлав Клаус сказав, що поставить свій підпис останнім у Євросоюзі – лише тоді, коли Лісабонський договір ратифікують усі інші країни-члени ЄС. Нагадаємо, Лісабонська угода припускає введення посади президента Євросоюзу, який обиратиметься на 2,5 роки. Крім того, документ передбачає реформу виконавчого органу ЄС - Єврокомісії, до якої буде введений наділений широкими повноваженнями єврокомісар із зовнішньої політиці. Він звітуватиме перед лідерами ЄС. Сама ж Єврокомісія буде до 2014 р. скорочена за складом з нинішніх 27 єврокомісарів до 17. Склад ЄК обиратиметься строком на 5 років.