Про те, як у своїх спробах обмежити рекламу електронних сигарет народні депутати дійшли до ідей про заборону благодійності, фільмів і постів в соцмережах, і чому все це загрожує крахом цілим галузям економіки – в матеріалі РБК-Україна.
З тим, що курити – погано, навряд чи буде хтось сперечатися. Але навколо методів боротьби з цією звичкою дискусії йдуть постійно. І задекларовані благі наміри нерідко призводять до прямо протилежного результату.
Така історія прямо зараз розгортається з законопроектом №4212, який покликаний розширити дію норм закону "Про рекламу" в тому числі й на електронні сигарети і був у квітні прийнятий в першому читанні.
Проблеми виникають вже на рівні самої концепції. Ідеологія законопроекту, яку прямо підкреслюють його співавтори, полягає в тому, що різні електронні сигарети і системи нагрівання тютюну нібито настільки ж шкідливі, як і традиційні сигарети. Отже, ці продукти потрібно зрівняти як законодавчо, так і в очах споживачів.
Але, по-перше, це суперечить диференційованому законодавчому підходу до звичайних і електронних сигарет, який реалізований у багатьох країнах Євросоюзу.
По-друге, за даними різних досліджень, згідно з якими шкода, наприклад, від Iqos та інших "інноваційних" методів споживання тютюну все ж істотно нижче, ніж від звичайних сигарет. І що для багатьох курців перехід на "електроніку" різних видів – крок на шляху до повного позбавлення від шкідливої звички.
Тоді як залишившись, з будь-якої причини, без доступу до електронних сигарет, курець швидше знову візьме в руки звичну пачку сигарет і запальничку, а не відмовиться курити зовсім.
Однак це навіть не головна проблема законопроекту № 4212. За старою українською законотворчою традицією перед другим читанням народні депутати зареєстрували гору поправок (113 сторінок тексту – до законопроекту з чотирьох сторінок), які відводять далеко від заявленої ними ж мети. І в перспективі можуть завдати важкого удару по цілим галузям, що наповнюють український бюджет, а також телевізійному, медійному та рекламному ринках. І які зроблять законопроект, по-перше, безглуздим, по-друге – просто нездійсненним.
Одна з найбільш абсурдних поправок до законопроекту пропонує заборонити демонстрацію кіно-, аудіо-, радіо-, теле- і відеопродукції, яка зображує процес вживання тютюнових виробів, електронних сигарет тощо. За дужки можна винести питання про те, яким чином, наприклад, аудіопродукція в принципі може "зображати процес вживання тютюнових виробів". Гучним звуком затяжки посеред трансльованої по радіо пісні?
Така пропозиція, якщо вона увійде до фінальної версії законопроекту і буде підтримана в сесійній залі, по суті, еквівалентна забороні на величезну кількість фільмів і серіалів. Особливо кінокласики, знятої в часи, коли до куріння в цілому було більш ліберальне ставлення в суспільстві й законодавстві.
Актуальне і питання про те, як цю норму доведеться виконувати. Наприклад, хто саме буде переглядати весь наявний кінофонд на предмет того, чи не з'явиться де-небудь в кадрі людина з сигаретою або трубкою? І що робити, якщо такий кадр все ж буде виявлений: просто вирізати цей фрагмент або закрити сигарету чорним квадратиком? А якщо куріння і його атрибути є важливою частиною сюжету – тоді такий фільм взагалі де-факто потрапить в "чорний список"?
Депутати пропонують заборонити демонстрацію продукції, яка зображує процес вживання тютюнових виробів (фото: flickr)
Ці очевидні питання відразу демонструють нежиттєздатність пропонованої ідеї. Як і ставлення її авторів до звичайних українців: народні депутати всерйоз вважають, що, побачивши по телевізору або в кіно кадр, де людина зображена з трубкою, сигаретою, Iqos або вейпом, громадянин, що не купить, відразу побіжить в тютюновий кіоск?..
Не менш абсурдна поправка пропонує заборонити "відправку повідомлень невизначеному колу осіб поштою, електронною поштою, засобами мобільного зв'язку, розміщення будь-якої інформації в мережі Інтернет, в соціальних мережах або інших цифрових мережах", якщо ці дії спрямовані на рекламу або "стимулювання продажу" алкогольних або тютюнових виробів.
У перекладі з юридичної мови це, зокрема, означає заборону звичайним користувачам соцмереж розміщувати фотографії або відео, де вони п'ють коктейлі або курять звичайні, або електронні сигарети. Лайфстайл-медіа, які регулярно роблять огляди нових українських закладів (в яких, природно, продається і алкоголь), фактично позбавляються цілого напрямку у своїй діяльності. Самим же рестораторам доведеться сором'язливо замовчувати про те, що в їхніх закладах, виявляється, можна замовити алкоголь. Про те, як алкогольні та тютюнові компанії в принципі зможуть в таких умовах виходити на ринок зі своїми продуктами, і говорити не доводиться.
Але якщо в таких ініціативах при бажанні можна відшукати свою логіку, нехай і неспроможну ("якщо не показувати людям сигарети і алкоголь, вони не будуть курити і пити"), то серія інших поправок виглядає вже просто відвертим шкідництвом, спрямованим проти тютюнових компаній.
Причому під удар потрапляють не тільки вони. Так, зокрема, ЗМІ пропонують заборонити "надавати будь-які послуги" компаніям-виробникам тютюнових виробів та електронних сигарет, а також "суб'єктам господарювання, діяльність яких пов'язана з тютюновою промисловістю".
Заборона для ЗМІ на надання "будь-яких послуг" тютюновим компаніям – це по суті, заборона на будь-яку співпрацю з ними. Український медіа-ринок, який серйозно постраждав під час пандемії коронавірусу, такого нового удару може і не пережити.
Як розуміти норму про "діяльність, пов'язану з тютюновою промисловістю" не особливо зрозуміло. Наприклад, чи підпадають під неї різні піар- і рекламні агентства (які також постраждали через коронавірусні обмеження), які системно співпрацюють з тютюновими компаніями? Якщо так, то ще один сектор сфери послуг опиниться на межі виживання.
Ідеї різних заборон для "пов'язаних" з тютюновими компаніями організацій в поправках до другого читання законопроекту № 4212 зустрічаються регулярно. Цілком очевидно, що така норма дозволяє занадто широке трактування. Та й в цілому, з точки зору законотворчої техніки абсолютна більшість поправок виписані вкрай погано, що дає простір для маніпуляцій, в тому числі з боку контролюючих органів. А про те, як саме забезпечувати контроль за виконанням усіх цих новацій, не йдеться нічого. В українських умовах це означає гарантовану можливість для зловживань і корупції.
Нарешті, ніякої логікою не можна пояснити пропоновану заборону на будь-яку (!) спонсорську діяльність для тютюнових компаній. Їм не можна буде підтримувати ніякі спортивні, розважальні та інші заходи, навіть тоді, коли це робиться без мети популяризувати свій продукт – це прямо прописано в ряді поправок. Як і пряма заборона на реалізацію програм корпоративної соціальної відповідальності, притому що саме тютюнові компанії в усьому світі активно просувають концепцію соціальної відповідальності бізнесу.
Пропонується заборонити і будь-яку благодійність з боку тютюнових компаній, підтримку громадських організацій, реалізацію соціальних проектів, у тому числі спрямованих і на профілактику куріння серед молоді.
Такими методами тютюнову промисловість (як і алкогольну, яка теж потрапила під удар) немов намагаються витіснити на маргінес економічного життя України – притому, що обидві ці індустрії є одними з ключових платників до держбюджету. При цьому заявлена мета – зменшити споживання звичайних і електронних сигарет – навряд чи буде досягнута.
Таким чином, головна надія – на здоровий глузд членів профільного парламентського комітету, в крайньому разі – на пильність депутатів вже в сесійній залі при розгляді законопроекту в другому читанні. Інакше негативні наслідки будуть відчутні далеко за межами тютюнової та алкогольної індустрій.