Всі на море: до чого може призвести зниження портових зборів

Ставки на пониження

У середу, 6 вересня, Кабінет міністрів своєю постановою доручив Міністерству інфраструктури спільно з кількома іншими відомствами у двомісячний термін здійснити заходи щодо зниження до 20% основних портових зборів з 1 січня наступного року. Зокрема, будуть знижені корабельний, канальний, маяковий, санітарний, якірний, причальний та адміністративний портові збори.

За словами керівника відділу стратегічного планування та розвитку Адміністрації морських портів України (АМПУ) Володимира Шемаева, своїм рішенням уряд також зобов'язав у двомісячний термін зменшити портові збори, які сплачують суднові агенти за дорученням судновласників за користування портовою інфраструктурою, зокрема, акваторією, каналами постановкою на причал і тд.

"Ці збори необхідні АМПУ для того, щоб підтримувати в хорошому стані причали, акваторію і інші стратегічні об'єкти портової інфраструктури, а також займатися їх розвитком, - розповідає Володимир Шемаев. - В Україні об'єктивно ці збори вище, ніж у сусідніх країнах, наприклад, в Болгарії, Румунії, Туреччині, що негативно впливає на привабливість перевалки через українські порти, наприклад, транзитних вантажів, а також на собівартість українських товарів на світових ринках. Адже, в кінцевому рахунку, витрати на сплату портових зборів лягають в ціну перевезеної продукції".

Але зниження портових зборів може негативно позначитися на бюджеті АМПУ. У фінплані на 2017 рік заплановані надходження до 5,3 млрд гривень від портових зборів. Таким чином, АМПУ в 2018 році у разі 20-відсоткового зниження портових зборів, адміністрація портів недоотримає 1,06 млрд гривень. Щоб цього уникнути, уряд цією ж постановою знизило з 2018 року відрахування частки чистого прибутку в держбюджет для АМПУ з 75% до 50%. Документ прийнятий з умовою одноденного погодження з Міністерством фінансів.

За словами Володимира Шемаева, в разі зниження ставок портових зборів без скорочення норми відрахувань до 50% у АМПУ не вистачало коштів на капітальні інвестиції, в тому числі для реалізації інвестиційних зобов'язань у рамках спільних проектів з приватними інвесторами.

Але в разі зниження норми відрахування з 75% до 50% держава може недоотримати до держбюджету від адміністрації портів близько 0,8 млрд гривень. У 2017 році АМПУ планує отримати 3,2 млрд гривень чистого прибутку, з яких 2,4 млрд гривень, або 75%, зобов'язане перерахувати до держбюджету. У разі збереження таких планових показників в 2018 році і 20%-го зниження портових зборів, АМПУ зобов'язана перерахувати в держбюджет близько 1,6 млрд гривень, тобто на 0,8 млрд гривень менше, ніж у 2017 році.

У свою чергу, за словами Володимира Шемаева, держава недоотриманий дохід до держбюджету від зниження портових зборів планує компенсувати протягом двох-трьох років за рахунок зростання вантажообігу.

Крім того, в середу, 6 вересня, Кабмін ще одним своїм розпорядженням знизив портові збори на 75% ставки портових зборів на нафтоналивні судна, які здійснюють перевезення транзитної нафти з використанням морського нафтотерміналу "Південний".

Добре, але мало

Опитані РБК-Україна експерти позитивно відгукуються про ініціативи уряду, вказуючи на те, що це призведе до зниження витрат на перевезення експортних українських вантажів. У свою чергу, це позитивно позначиться на заробітки вітчизняних виробників. Крім того, слід очікувати зниження цін на імпортовані товари, зокрема, вугілля.

Так, радник з питань економічної політики проекту IFC "Реформування інвестиційного клімату України" Олег Нів'євський каже, що в результаті зниження портових зборів вартість суднозаходу в українські порти знизиться на цю ж величину. "Наприклад, вартість суднозаходу судна типу Panamax (велике судно водотоннажністю близько 65 тис. тонн, - ред.), яким часто возиться зерно з українських портів, може досягати 300 тис. доларів. Після зменшення портових зборів на 20% він знизиться на 60 тис. доларів", - зазначає Олег Нів'євський.

За його словами, економія на портові збори призведе до підвищення цін закупівельних цін на зерно для вітчизняних сільгоспвиробників. "Але це зниження буде дуже незначним. Приміром, в ціні зерна частка портових зборів становить 2-4 долара. При нинішній середньою ціною 150 доларів економія після зниження портових зборів складе близько 0,4-0,8 долара, - відзначає Олег Нів'євський. - Ця економія додатково розподілиться між трейдерами та виробниками зерна. Оскільки в зерновому трейдингу конкуренція істотна, то є підстави припустити, що вся ця економія потрапить до виробників".

За підрахунками радника IFC, якщо врахувати, що в минулому маркетинговому році було експортовано понад 40 млн тонн зерна, то сільгоспвиробники отримають 16-32 млн доларів додаткового доходу, що в свою чергу може бути інвестовано у виробництво і далі в додатковий вантажопотік для портів.

Але експерти звертають увагу, що 20-відсоткового зниження недостатньо для того, щоб кардинально вплинути на зростання конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках.

"Вартість суднозаходу в український порт Південний більш ніж в чотири рази більше, ніж у середньому в Чорному морі та в 4,5 рази більше, ніж в портів-конкурентів (австралійський Хей Поінт, канадський Ванкувер, бразильський Тубарао). Мало того, в Україні найбільша кількість видів зборів серед портів - конкурентів і порівняно з країнами-сусідами в Чорному морі, - розповів РБК-Україна консультант "Центру транспортних стратегій" Андрій Ісаєв. - Наприклад, у порту Тубарао, який є конкурентом українських портів з експорту залізорудної сировини, – всього два види зборів. Якщо це перевести у вартість транспортування однієї тонни продукції, то українські експортери через високу вартість суднозаходу платять на 1-1,5 долара за тонну більше, ніж бразильські". За його словами, зменшення зборів на 20% недостатньо. "Після зниження наші портові збори все одно будуть вище на 0,6-0,8 доларів за тонну залізорудної сировини", - уточнив Ісаєв.

Разом з тим, зниження портових зборів може позитивно вплинути на вартість імпортованої продукції, зокрема, вугілля. "За рахунок цього кроку Україна навряд чи зможе закуповувати більше іноземного вугілля, але це дозволить трохи знизити ціну на нього. Адже вона включає в себе вартість самого вугілля плюс витрати на фрахт судна, в який входять портові збори. Чим вони менші, тим менше вартість перевезення. Завдяки зниження портових зборів одна тонна імпортованого вугілля може знизитися приблизно на 0,5%", - вважає колишній член НКРЭКУ, експерт Андрій Герус.

Але зниження ставок зборів навряд чи вплине на значне зростання транзиту через українські порти. "Привабливість портів зросте, проте розраховувати на відчутне зростання транзиту я б не став", - говорить Андрій Ісаєв. Подібної думки дотримується і Олег Нів'євський: "Важко сказати надасть зниження на 20% портових зборів вплив на зростання транзиту через українські порти. Навіть після зниження портових зборів в українських портах вони будуть вище, ніж у сусідніх країнах, з якими ми конкуруємо за транзитні вантажі".

У той же час запізнілими називають експерти знижки, запроваджені для нафтоналивних суден. "Ці знижки потрібні були ще в минулому році, коли під час білорусько-російського нафтового кризи Азербайджан планував поставляти нафту для Білорусі через порт "Південний". Під час минулорічного візиту Петра Порошенка в цю країну керівництво Азербайджану просило України про введення таких знижок. Якщо б тоді Україна ввела ці пільги, ми могли б розраховувати на те, щоб закріпитися в цьому сегменті білоруського нафтового ринку в статус транзитера нафти", - вважає директор консалтингової групи "А-95" (Київ) Сергій Куюн.