19 липня в аеропорту Одеси приземлився пасажирський літак SkyUp Airlines, який здійснив рейс PQ107 з "Борисполя". Попри те, що рейс був плановим, його зустрічали сотні людей, а щаслива команда пілотів та бортпровідників позувала перед камерами журналістів. Радість одеситів пояснювалась просто: літак приземлився на злітно-посадкову смугу, відкриту за програмою "Велике будівництво". Першу нову смугу в Україні за 10 років.
За півроку до цього, в лютому 2021 року, президент Володимир Зеленський на інфраструктурному форумі у Києві представив план розвитку українських аеропортів. Ужгород, Чернівці, Кривий Ріг, Полтава, Дніпро та інші населені пункти отримають новий стимул для розвитку.
"Наша амбітна, але цілком реальна мета, яку ми хочемо реалізувати якнайшвидше - це національна державна авіакомпанія, яка зможе здійснювати рейси як усередині країни, так і по всьому світу", – заявив Володимир Зеленський.
Заява президента звучала справді амбітно на тлі не надто успішної історії українського авіаринку та пандемії, яка підірвала здоров'я глобального ринку перельотів. Але вже влітку "полетіли" міста, які давно про регулярні рейси не мріяли, а до кінця року підготовка та будівництво розпочалися одразу в десяти аеропортах країни.
Перший рейс Київ – Ужгород, червень 2021 року (фото lowcost.ua)
Для України, де великі відстані та відсутність якісної інфраструктури довгі роки стримували прямі контакти цілих регіонів, це велика подія, яка укладається в ідеологію президентського "Великого будівництва" – зшити країну.
Один із прикладів – Ужгород, де у червні авіакомпанія Windrose відкрила регулярні рейси до Києва. Донедавна дорога з Києва до Закарпаття займала в середньому 10 годин, якщо рухатися машиною, і майже 16 годин поїздом. А жителям Сум чи Маріуполя потрібна була справді вагома причина, аби здолати ще довший шлях.
"Коли цього року запускались нові регіональні рейси до Ужгорода, Чернівців, Кривого Рогу – було стільки скептиків! Казали: та хто звідти літатиме на Київ і назад? Слухайте, ці нові регулярні рейси заповнені на 90-100%. Отже, курс взято правильно", – коментував заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, який координує "Велике будівництво".
За роки Незалежності в Україні виросли цілі покоління дітей, яким бабусі й дідусі розповідали, як літали з райцентру до Києва у справах чи на весілля родичів. Новому поколінню ці оповіді здавалися фантастикою, оскільки далеко не кожна область могла похвалитися хоча б одним діючим аеропортом.
Екіпаж першого літака на оновленій ЗПС в Одесі, липень 2021 року
Сплеск активності стався лише на тлі Євро-2012, коли відновили повітряні ворота Києва, Харкова, Львова та Донецька. На тому все й закінчилося, не рахуючи довгого корупційного шлейфу.
Головною проблемою регіональних аеропортів була не лише відсутність системної роботи з перевізниками та старі термінали, а й зношені смуги 40-річної давнини та обладнання, з яким сучасні літаки приймати не можна. Саме з цієї точки і розпочали "Велике будівництво" українського неба.
Перший результат – Одеса, де влітку здали першу чергу злітно-посадкової смуги, розширеної та продовженої до 2,8 км. Наразі розпочалися роботи по другій черзі: смугу продовжать до 3,2 км, що відкриє можливості для обслуговування великих пасажирських та вантажних літаків.
Паралельно закінчили 2 рульові доріжки, перон перед новим терміналом, поставили нове обладнання та 4 телетрапи.
Донедавна лише столичний "Бориспіль" та Львів могли приймати літаки за поганих погодних умов. Тому будівництво смуги та нове обладнання запакували в один проєкт, інакше користі від нової ЗПС буде небагато.
"Це пов'язано з тим, що є спеціальні системи, які дозволяють в автоматичному режимі садити сучасні борти. Для аеропортів, де ми реконструюємо смуги, передбачаємо закупівлю таких систем. Адже смуга – це ще й радіотехнічне обладнання, аеронавігаційне обладнання, система точного заходу на посадку тощо", – каже радник президентської програми, виконавчий директор Національної асоціації дорожників України Олег Варивода.
Нове обладнання з'явиться у Кривому Розі, Херсоні, Дніпрі, Житомирі, Рівному, Вінниці та інших містах, де розпочалася реконструкція аеропортів.
Спікери "Великого будівництва" не приховують, що розвиток внутрішніх сполучень – лише одне із завдань програми. Не менш важливо відкрити Україну світу та пов'язати регіони з Європою та іншими напрямками. І тут допоможе "авіабезвіз" – Угода про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, укладена 12 жовтня цього року.
Підписання "авіабезвізу", Київ, жовтень 2021 року
Документ, підписаний у присутності президента Володимира Зеленського, президента Європейської Ради Шарля Мішеля та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, передбачає запровадження європейських стандартів авіаперевезень. Авіакомпанії України та країн ЄС зможуть домовлятися про рейси безпосередньо з аеропортами (а не через уряди, як було досі).
Авіаперевізники чекали на підписання "безвізу" понад сім років. Довгоочікувана угода відкриває ринки, зокрема, на виконання рейсів всередині України для європейських компаній.
Раніше Майкл О'Лірі, виконавчий директор найбільшого лоукостера Європи Ryanair, заявляв про плани "агресивного розширення" в Україні, щойно набуде чинності Угода з ЄС. Поки що компанія працює в п'яти українських аеропортах, але має намір розширити свою присутність до дванадцяти. Реконструкція регіональних аеропортів у рамках "Великого будівництва" дасть таку можливість.
На думку Олега Вариводи, прихід на український ринок європейських компаній стимулюватиме зростання якості послуг та зниження цін: "Великі гравці можуть давати хороші умови. Тому для нас це безперечний плюс – для споживачів насамперед".
На внутрішньому ринку конкуренція вже працює. Наприклад, на маршруті Київ – Одеса діють вже декілька українських компаній: МАУ, Windrose, Bees Airline та "Мотор Січ", при цьому ціни стартують від 627 грн, що цілком можна порівняти із квитком на поїзд (355 грн за місце в купе) або швидкісним "Інтерсіты" (419 грн у другому класі).
Цьогоріч на реконструкцію аеропортів витратять рекордні 2,5 млрд гривень. З них близько 1,5 млрд з бюджету візьме на себе аеропорт у Дніпрі, ще близько 1 млрд – реконструкція аеропортів Чернівців, Рівного та Херсона. Останні фінансуються зі Спецфонду, у тому числі з надходжень від легалізації грального бізнесу.
Будівництво аеропорту в Дніпрі, жовтень 2021 року
Дніпро виділяється серед усіх проєктів як обсягом робіт, так і моделлю фінансування: держава будує злітку завдовжки 3,2 км, перон та рульові доріжки, а приватний інвестор компанія DCH – новий термінал, здатний обслуговувати 11 тисяч пасажирів на добу. В обласній адміністрації прогнозують, що 2023 року аеропорт "Дніпро" зможе пропускати 1 млн пасажирів, а до 2045 року наростить потужності до 4 млн.
Подібні плани і в Одеси, а у Вінницькій ОДА сподіваються, що зможуть залучати пасажирів навіть із Молдови.
Цифри попередні, але немає сумнівів, що зростання пасажиропотоку в оновлених регіональних аеропортах буде. Це доводить і приклад нових внутрішніх рейсів, і навіть нещодавній потік туристів із країн Перської затоки, які проводили час не лише у Києві, але із задоволенням вирушали до Львова та Одеси.
Федір Барна, який донедавна керував Миколаївським аеропортом, наводить приклад сусідньої Польщі, де відмовилися від моделі єдиного Варшавського хабу й перейшли до point-to-point розвитку регіональних аеропортів.
"Я дивлюся на Миколаїв – Одеса – Херсон за тим самим принципом. Наприклад, відстань між Вроцлавом та Катовіце складає 190 км, а між Краковом та Катовіце – 78 км. При цьому в 2019 році аеропорт Вроцлава мав 3 млн пасажиропотоку, аеропорт Кракова – 8,5 млн, Катовіце – 5,5 млн, - розповів Барна на форумі "Україна 30. Інфраструктура". – У Миколаєві найбільший зоопарк в Європі, Одеса – місто-мільйонник, на Херсонщині мальовнича природа. Я не бачу нас як конкурентів, скоріше ми доповнюємо одне одного".
Презентація на форумі "Україна 30. Інфраструктура", Київ, лютий 2021
Поки що до обертів Кракова в Україні дотягує лише столичний "Бориспіль", але потенціал ринку авіаперевезень колосальний. Державне агентство інфраструктурних проєктів проаналізувало авіамобільність населення України, порівняно з іншими країнами. І виявилося, що в Україні співвідношення пасажиропотоку до населення становить лише 0,5, тоді як у сусідній Молдові – 0,8, у Польщі – 1,2. А в таких розвинених країнах, як Німеччина, США та Великобританія – від 2,7 до 4,1.
Але це доводить, що ринок не насичений. Україні та Молдові є куди зростати, тоді як для США та Великобританії це вже проблематично.
При цьому зростання кількості пасажирів безпосередньо пов'язане з економічним розвитком країни та регіону. За словами Федора Барни, збільшення пасажиропотоку на 10% дає близько 0,5% приросту рівня ВВП.
А за оцінкою комерційного директора аеропорту "Бориспіль" Георгія Зубка, кожен долар, вкладений у розвиток аеропорту, дає до 2,5 доларів прибутку регіону. Окрім безпосередньо авіакомпаній та аеропортів, запускаються супутні бізнеси – готелі, транспорт, ресторани, магазини тощо.
При включенні аеропорту до президентської програми "Велике будівництво" виходять із низки чинників: географічного положення, потенціалу регіону та готовності авіакомпаній туди літати.
"Коли до нас приходить хтось і каже: ми хочемо, щоб у нас був аеропорт, ми говоримо: ок, а хто до тебе літатиме? З ким ти провів переговори? Які компанії висловили готовність відкривати рейси, коли відкриється аеропорт? Виходимо із багатьох факторів", – пояснив Олег Варивода.
До початку 2023 року в рамках "Великого будівництва" планують оновити 10 аеропортів та розпочати реконструкцію наступних. "Бо 10 аеропортів – це непогано, але ми є найбільшою країною Європи, у нас є ще Івано-Франківськ, Хмельницький, Суми, Черкаси, Чернігів", – каже радник президентської програми.
Він уточнив, що у планах також створення аеропорту, який обслуговуватиме частину Донбасу та Запорізької області. Але від ідеї розвитку аеропорту в Маріуполі поки що довелося відмовитися з міркувань безпеки польотів – надто близько до лінії розмежування.
Виглядає так, що розпочате Володимиром Зеленським "Велике будівництво", яке спочатку сприймалося як переважно дорожній проект, охопило всю інфраструктуру і дісталося неба. Олег Варивода пояснює, що безглуздо робити дороги у відриві від решти інфраструктури – ефекту це не дасть:
"Інфраструктура передбачає комплексний розвиток. Тобто, якщо ми говоримо про розвиток видів транспорту та напрямів, то розвивати їх потрібно разом. Тому що, розвиваючи дороги і не розвиваючи аеропорти, ми робимо "вузьке місце" в аеропортах. Розвиваючи дороги й не розвиваючи порти – буде "вузьке місце" в портах, тому що все це – логістичні ланцюжки та можливі шляхи прямування пасажирів, вантажів тощо".
Перший літак Eurowings в Україні, аеропорт "Бориспіль", вересень 2021 року
"Ми вже спостерігаємо тенденцію зростання для внутрішніх авіарейсів. Важливим поштовхом для розвитку сполучень усередині країни є розвиток мережі регіональних аеропортів, а в перспективі створення національного авіаперевізника", – заявляв міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Відомо, що влітку міністерство розпочало співпрацю з французькою консалтинговою компанією Aerogestion у зв'язку зі створенням майбутнього національного перевізника. Презентувати проект обіцяли вже до кінця року.
Загалом перспективи "Великого будівництва" в українському небі виглядають оптимістично. Наступного року на розвиток регіональних аеропортів виділять ще більше ресурсів. Зовнішня кон'юнктура також сприятлива: після ковідного шторму галузь оживає та наближається до показників докризового 2019 року. Так, авіатрафік у небі над Україною за літо становив 230% від показників минулого року, а пасажиропотік "Борисполя" у жовтні сягнув 71% від аналогічного періоду 2019 року, перевищивши 1 млн пасажирів.
До того ж, в Україну вірять: лише за минулі пару місяців до нас прийшла найбільша туристична авіакомпанія Німеччини – лоукостер Eurowings (Lufthansa Group), а скандинавська SAS відкрила новий рейс до Стокгольма. Схоже, після довгих років стагнації над ринком авіаперевезень нарешті засяяло сонце.