Як будуть вчитися в школі і вузах після прийняття закону "Про освіту"

Офіційно вводиться дванадцятирічна освіта в школах. У початкових класах вона стартує з вересня 2018 року, у середніх – з вересня 2022 року, для профільного середньої освіти – з вересня 2027 року. Також вся система середньої освіти буде розбита на три рівні – початковий (чотири роки), середній (п'ять років) і профільна середня освіта (три роки). Нова профільна школа буде мати ліцеї академічної та професійної спрямованості. При цьому в Міністерстві науки і освіти запевняють, що через введення 12-річного навчання загальна тривалість освіти – з урахуванням навчання у вузі – не зміниться. У відомстві впевнені, що зміни в цілому в українській школі дозволить перейти від чотирирічного до трирічного бакалаврату у вузах за багатьма спеціальностями.

Наповнюваність класів не повинна бути більше 30 учнів. У селах з невеликою кількістю дітей обов'язкова кількість учнів у класі - не менше п'яти. Якщо їх буде менше, то такі діти переводяться на індивідуальне навчання. Навчання в державних і комунальних навчальних закладах буде проводитися українською мовою. Для представників корінних народів надається право отримувати дошкільну та середню освіту попутно з державним своїми національними мовами в окремих класах. У професійних і професійно-технічних навчальних закладах державною мовою повинні викладати на такому рівні, щоб випускники могли здійснювати українською мовою професійну діяльність. Одна або кілька дисциплін можуть викладатися двома і більше мовами, а саме - англійською та іншими офіційними мовами Європейського союзу. Представники корінних народів і національних меншин зможуть здобувати освіту за старими правилами до 1 вересня 2020 року, але з поступовим збільшенням викладання предметів українською.

Учень після закінчення школи буде вільно володіти державною мовою та спілкуватися без особливих труднощів, як мінімум, однією іноземною мовою, буде мати достатній рівень знань з математики, природничих наук, технологій і техніки, а також працювати з комп'ютером. Крім того, чиновники обіцяють, що українського школяра навчать вчитися протягом усього його життя, він буде економічно грамотним, заповзятливим і інноваційним, толерантним, володіти своїми емоціями, з прищепленою культурою демократії. При цьому той, хто отримує освіту, буде мати право навчатися за індивідуальними програмами.

Держава зобов'язується на освіту щорічно виділяти суму в розмірі не менше 7% валого внутрішнього продукту за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел доходів. У Міністерстві фінансів вже підрахували, що це додатково призведе до витрат з держбюджету в сумі 40 млрд гривень.

Державні і комунальні навчальні заклади можуть надавати платні послуги. Перелік таких послуг буде затверджувати Кабмін. Також всі школи, дитсадки і вузи повинні мати свій сайт. На ньому кожен зможе отримати інформацію не тільки про останні результати моніторингу якості освіти в ньому, педколективі і вакансій в установі, але й переглянути їх фінансовий звіт про надходження грошей і на що вони були витрачені.

Буде і новий принцип призначення директорів шкіл. На цю посаду зможе претендувати людина, у якої ступінь вищої освіти не нижче магістра, а педагогічний стаж - не менше трьох років. Його будуть вибирати за конкурсом, контракт підписується на шість років. В одній і тій же школі людина не зможе обіймати посаду директора більше двох каденцій поспіль. Директори зможуть самі призначати собі заступників, а також підбирати вчителів.

Також у законі прописано, що всі освітні заклади відокремлені від церкви. Виняток – приватні школи й дитсадки, які засновані релігійними організаціями. Також в освітніх закладах забороняється створення будь-яких осередків політсил і об'єднань. Крім того, не можна "заганяти" на мітинги політичних партій або релігійні заходи учнів і студентів.

Держава гарантує педагогічним працівникам профілактичний медогляд, оплату підвищення їх кваліфікації, різні розміри ставок залежно від їх категорії, педзвань, доплати за наукові ступені і вчені звання. Також в законі зазначено, що держава буде надавати вчителям пільгові довгострокові кредити на будівництво, купівлю житла, а також буде видавати службові квартири.

При цьому вчителі зможуть пройти добровільну сертифікацію. У них будуть перевіряти їх знання по предмету, методику викладання та чи використовують вони сучасні підходи у навчанні дітей, наприклад, проектну роботу. Тим, хто успішно пройде тестування, підвищать зарплату на 20%. Однак Міністерство фінансів виступало проти цієї норми. У Мінфіні відзначили, навіть якщо третина вчителів пройде сертифікацію успішно, то це значно спустошить бюджет. Це буде коштувати в сумі близько 5 млрд гривень.

Крім того, вчитель сам зможе вибирати, яким чином і де він зможе підвищувати свою кваліфікацію (зараз це тільки інститути післядипломної педагогічної освіти). При цьому протягом 5 років учитель повинен буде пройти не менше 150 годин на різних тренінгах, семінарах і курсах, щоб підвищити свою кваліфікацію. При цьому робити це він повинен щороку, але самостійно вибираючи час, коли йому буде зручно.

Серед нововведень закону і можливість вести навчання викладачеві за навчальними програмами, які він сам розробив. Держава буде лише визначати результати і вміння, які повинен показати учень, а те, як він буде цього досягати і за якими програмами – все на вибір вчителя. Також викладач буде мати право на творчу відпустку строком до одного року раз в десять років. Ця відпустка буде йому зараховуватися в загальний і спеціальний стаж. Але вчителі зобов'язані при цьому постійно вдосконалювати свої навички, загальнокультурний рівень та педагогічну майстерність. Серед їхніх обов'язків і дотримання правил академічної доброчесності. До речі, за порушення передбачається відповідальність, наприклад, скасування педагогічного звання або категорії. Але в законі чітко зазначено, що види академічної відповідальності за плагіат або списування учнями чи студентами будуть встановлюватися спеціальними законами або статутами освітніх установ.

Це одна з найбільш витратних статей закону. З 2018 року пропонується встановити щомісячний оклад педагогічного працівника на рівні трьох мінімальних зарплат (зараз це сума в розмірі 9600 гривень). І це для педпрацівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Усі наступні кваліфікаційні категорії "оцінюються" добавкою до зарплати в розмірі 10%.

Ще більший оклад, передбачений для науково-педагогічного працівника. Зарплата такого фахівця низької категорії буде на 25% вище, ніж аналогічна у звичайного педпрацівника такої ж категорії. Також до зарплати додається надбавка за вислугу років (більше трьох років – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30% окладу).

При цьому робота педагогів буде оплачуватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, грошей засновників, власних надходжень навчальних закладів, грантів. Влітку прем'єр-міністр Володимир Гройсман обіцяв, що кошти на фінансування реформи будуть шукати як всередині країни, так і просити допомоги у міжнародних партнерів.

Атестація шкіл буде ліквідована. Через це будуть розпущені й інспекції в районних управліннях освіти. При цьому контролювати якість освіти буде новий орган – Державна служба якості освіти та її територіальні органи. У Міносвіти обіцяють, що вони будуть не каральним органом, а навпаки – будуть давати рекомендації щодо поліпшення системи навчання у певній школі. Єдиною серйозною перевіркою для шкіл буде так званий "інституційний аудит закладу освіти". Це буде планова перевірка раз на десять років. Однак Держслужба буде мати право і на позапланові перевірки у виняткових випадках. Також через суд Держслужба може зобов'язати органи місцевого самоврядування виправити порушення в тому чи іншому освітньому закладі, наприклад, при переповнених класах.