Євро в Україні міцно зайняв місце поруч з доларом. Багато хто вважали європейську валюту більш надійною, особливо після фінансової рецесії 2008 р. Проте останнім часом в єврозоні розростається боргову кризу, чиї відгомони відчуваються і в Україні.
Євро в Україні міцно зайняв місце поруч з доларом. Багато хто вважали європейську валюту більш надійною, особливо після фінансової рецесії 2008 р. Проте останнім часом в єврозоні розростається боргову кризу, чиї відгомони відчуваються і в Україні. Тільки з початку вересня євро подешевшав майже на 80 коп., з 11,5585-11,5769 грн/євро на закриття 31 серпня - до 10,7725-10,7795 грн/євро 26 вересня.
З аналітиків інвесткомпаній і банків, раніше опитаних РБК-Україна, жоден не вибрав євро в якості можливої валюти для інвестування на даний момент. Боргова криза в єврозоні вирує вже півтора року, і дієвих заходів щодо його вирішення поки не видно. Тим часом, варіантів розвитку ситуації стає все більше, і оптимістичних серед них мало.
Розпад єврозони
Неспроможність країн єврозони і міжнародних організацій в питанні розв'язання боргової кризи породжує чутки про можливий крах валютного об'єднання. Офіційні особи регулярно спростовують подібну можливість, але навіть обговорення цього питання показує, що ймовірність розвалу єврозони є.
Більше того, аналітики фінського інституту Pellervo вже назвали розпад єврозони цілком реальним. "Оскільки політичні рішення затягуються, ціна порятунку євро весь час зростає, розпад зони євро став реальною можливістю", - говориться у звіті інституту.
В опублікованому недавно звіті швейцарського банку Credit Suisse ймовірність розпаду єврозони теж не нульова. Аналітики прогнозують таку подію з імовірністю на рівні 10%. При цьому очікування від розпаду єврозони апокаліпсичні: "Відмова від євро призведе до негайного знецінення нової національної валюти, з падінням номінального обмінного курсу приблизно на 60%. Це збільшить борги периферійних країн Європи до 200-250% ВВП (з, приблизно, 100% в даний момент). Безладні дефолти стануть причиною скорочення ВВП в розорилася країні приблизно на 9%. ВВП Євросоюзу може зменшитися на 5%, США - близько 4%".
Втім, такий сценарій на щастя малоймовірний, в усякому разі, поки вартість порятунку периферійних країн не така висока, як вартість відмови від євро. "В єврозоні більш стабільний леверидж, і кращий рахунок поточних операцій і дефіцит бюджету, ніж у США", - йдеться у звіті Credit Suisse. Аналітики банку також вважають, що на користь збереження зони євро говорить низька ймовірність дефолту Іспанії та Італії, врятувати які було б набагато складніше, ніж Грецію.
Продовження програм фінансової допомоги
Прямо протилежний варіант розвитку подій - продовження надання фінансової допомоги Греції в надії не допустити її дефолту. На даний момент це основна схема дій міжнародних кредиторів.
Нагадаємо, 21 липня 2011 Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський Центробанк (ЄЦБ) і Євросоюз домовилися про виділення країні додаткового кредиту в розмірі 109 млрд євро. У найближчі дні, після введення Афінами нового пакета заходів жорсткої економії, місія МВФ має прибути до Греції для вирішення питання про черговий транш в 8 млрд євро.
Крім того, за наявною інформацією, на щорічних зборах МВФ у Вашингтоні був узгоджений план порятунку європейської економіки. Серед іншого, план включає в себе списання 50% суверенного боргу Греції, а також збільшення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) з 440 млрд євро до, приблизно, 2 трлн євро.
Незважаючи на зовнішній оптимізм таких повідомлень, багато хто сумнівається в їх дієвості. Тим більше, що кредит Греції вже не перший - в травні 2010 р. країні було виділено 110 млрд євро. На них Афіни протягнули близько року, але ситуація не покращилася.
Продовження допомоги все більше схоже на відтягування неминучого - держборг Греції все збільшується, ВВП скорочується, а євро показує небувалу волатильність на кожній новині. Тільки за останній місяць євро впав до долара США на 7% - до 1,3491 євро/дол.
При цьому багато хто відзначає, що падіння євро швидше пов'язано з побоюваннями щодо банків-власників держоблігацій Греції, ніж з внутрішніми проблемами валюти. За даними The Telegraph, банки Японії тримають 423 млн дол боргу Греції, банки США - 1,5 млрд дол, Великобританії - 3,4 млрд дол, Іспанії - 540 млн дол, Італії - 2,35 млрд дол, Франції - 14,96 млрд дол, Німеччини - 22,65 млрд дол, банки самій Греції - 62,8 млрд дол Втім, незважаючи на значущість сум, може виявитися, що крах банків більш керований, ніж порятунок цілої країни.
"Німецькі банки повинні були б справитися з втратою 20 млрд євро; німецький внесок в банки Греції, Португалії, Італії та Іспанії склав би ще 12 млрд євро", - наводить Spiegel думку німецьких фінансистів Харальда Хау і Бернда Люке. Таким чином, загальні вкладення склали 32 млрд євро, що складає лише 15% від тих 211 млрд євро, які Німеччина повинна вкласти в EFSF, пише Spiegel. Більше того, проведене у Німеччині соціологічне опитування показав, що не тільки експерти, а й близько 75% громадян першої економіки Євросоюзу категорично не вітають розширення EFSF.
Такі настрої і відсутність упевненості в дієвості EFSF змушують шукати інші виходи із ситуації.
Дефолт в єврозоні
Як повідомляли раніше грецькі ЗМІ з посиланням на джерела, можливість дефолту почав розглядати як варіант і уряд Греції. У повідомленні говорилося, що влада країни, крім допомоги від міжнародних кредиторів, відзначила можливість контрольованого дефолту зі скороченням держборгу за держоблігаціями на 50% і стихійний дефолт. При цьому про вихід з єврозони мови не було. Проведене в той же час агентством Bloomberg опитування аналітиків, показав ймовірність дефолту Греції в найближчі 5 років на рівні 98%.
І якщо дефолт сам по собі заслуговує уваги, то невихід при цьому Греції із зони євро може стати далеко не кращим варіантом. "Більшість спостерігачів, незалежно від їхніх симпатій, вважають, що уряд, який відмовилася від своїх боргів, не може залишитися в єдиній валюті. Ніхто не буде позичати йому гроші. Просто для покриття його поточного рахунку державі доведеться друкувати все більше грошей", - пише The Telegraph, зазначаючи, що в цьому випадку "біль від дефолту не буде компенсуватися перевагами девальвації".
Природно, що такий стан речей навряд чи сприятливо позначиться на євро. Так наскільки Афіни потрібні Єврозоні?
Спочатку країнам єврозони пред'являлися досить серйозні вимоги (маастрихської критерії). Дефіцит держбюджету мав бути менше 3% ВВП, держборг - менше 60% ВВП і т.д.
Власне, відповідно до заяв колишнього старшого економіста ЄЦБ Отмара Іссінга, Греція вже тоді не задовольняла вимогам. "Коли я працював на ЄЦБ, я страждав щоразу, коли країни не відповідали (маастрихським) критеріям. Греція обдурила для того, щоб увійти (в єврозону), і складно сказати, як нам варто чинити з шахраями", - заявив Іссінг, висловивши думка, що для запобігання боргової кризи владі єврозони варто більш жорстко ставитися до країн-боржників.
Дефолт Греції і відмова від євро
Схоже, ЄЦБ прийшов до цього висновку тільки зараз. В опублікованому 22 вересня дослідженні економісти ЄЦБ висунули кілька пропозицій з порятунку єврозони. Так, передбачається, що всі національні проекти бюджетів, які закладають дефіцит вище 3% ВВП, повинні спочатку отримати схвалення всіх учасників єврозони. Якщо держава зводить бюджет з дефіцитом, що перевищує допустимий, компенсуючі коригування автоматично включаються в наступний бюджет. Крім того, порушники 3-процентного бюджетного критерії повинні будуть виплатити штраф у розмірі 0,2% від ВВП країни. Пропозиції ЄЦБ також передбачають, що держава єврозони, яка отримує фінансову допомогу з Європейського стабілізаційного механізму (ESM), має передати свої повноваження у сфері бюджетного планування та виконання зовнішньому керуючому, який представляє інтереси всієї єврозони.
Але Греції, з її дефіцитом бюджету в 10,5% від ВВП в 2010 р., і практично нездійсненним зобов'язанням знизити його в 2011 р. до 7,5%, пропозиції ЄЦБ вже не допоможуть.
"Греції необхідно почати процедуру дефолту і вийти з єврозони", - вважає глава Roubini Global Economics Нуріель Рубіні. На його думку, повернення до національної валюти і різка девальвація можуть допомогти швидко відновити конкурентоспроможність і відновити зростання економіки. Рубіні наводить приклад Аргентини в 2001 р., яка "залишила борги, і дозволила своїй економіці повернутися до зростання".
"Звичайно, цей процес буде болючим. Найбільш серйозною проблемою будуть втрати капіталу фінансових інститутів основної зони євро, - підкреслив експерт - Однак ці проблеми можуть бути подолані".
На думку екс-радника Міністерства економіки Німеччини Манфреда М. Неймана, "євро - стабільна світова валюта, яка не обвалиться, коли економічно незначущі країни вийдуть з валютного союзу. Навпаки, можливо зворотне - євро стане ще більш привабливим на міжнародному рівні, т.к . вихід може бути зрозумілий як сигнал, що Німеччина і Франція не хочуть виродження Євросоюзу".
Схожої позиції дотримується і один із засновників фонду Quantum Джим Роджерс. "Євро - прекрасна річ. Єдине, чого я побоююся - це впливу політиків на валюту... Я вважаю, що абсурдно, коли працьовиті австрійці, голландці чи німці повинні захищати банки, які допустили помилки в кредитуванні. Чому хтось повинен платити за помилки, здійснені німецьким або французьким банком? І якщо греки хочуть пити узо на пляжі, нехай вони роблять це. Але за це не платитимуть інші", - заявив Роджерс.
Перспективи
Мінфін Греції попередив, що коштів у скарбниці залишилося до середині жовтня 2011 р. Без наступного кредитного траншу Афінам майже напевно загрожує дефолт. Рішення владою єврозони буде прийматися у найближчий час. Греція ще встигне виконати вимоги кредиторів для отримання траншу, але кардинальних змін у грецькій економіці не видно. Та й складно їх отримати, якщо греки на кожен непопулярний, але необхідний крок уряду, відповідають масовими акціями протесту.
Продовжувати рятувати Грецію чи ні - не головне питання, яке зараз вирішують ЄЦБ і МВФ. Адже якщо скромна грецька економіка влаштувала таку струс Євросоюзу, то що буде, якщо схожа ситуація настане в Італії, Іспанії або іншої великої країні єврозони. Питання, швидше, лежить в іншій площині: чи зможе влада єврозони відкласти популізм і наполягти на дотриманні всіма без винятку програми жорсткої економії, скорочення бюджетного дефіциту і державних витрат?
Якщо на такі дії не підуть всі країни Євросоюзу, то вихід з кризи буде неможливий, залучення нових кредитів не вирішить проблеми. Головне, що повинна зробити Європа, - знайти сили для рішучих дій щодо виходу з кризи, не задовольняючись миттєвим спокоєм.
Леонід Музикус, РБК-Україна