З 15 березня всі банки з державним російським капіталом, що знаходяться в Україні, під санкціями. Поки банків, які потрапили під обмеження, п'ять і, за даними НБУ, в них сконцентровано близько 36 млрд гривень фізичних і юридичних осіб. Протягом року їм заборонено видавати кредити і депозити, купувати цінні папери, виплачувати дивіденди, міжбанківські і субординовані борги, а також розподіляти прибуток і капітал. При цьому санкції не поширюються на обслуговування клієнтів. Незважаючи на те, що на думку експертів, в короткостроковій перспективі заборона відчутно не вплине на їх діяльность, російські банки вже шукають шляхи виходу з українського ринку. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.
Національний банк 21 березня прийняв рішення на виконання указу президента Петра Порошенка №63/2017, яким глава держави затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони від 15 березня. Цим документом на рік введені санкції щодо п'яти банків з російським капіталом - "Сбербанку Росії", VS Bank, "Промінвестбанку", "ВТБ Банку (Україна)" і "БМ Банку". Список обмежень, які будуть до них застосовуватися, розроблений Нацбанком. Згідно з ним, протягом року цим банкам заборонено в адресу пов'язаних осіб, до яких належать і материнські структури, здійснювати будь-які активні операції (видавати кредити, депозити, купувати цінні папери, розміщувати кошти на коррахунках); виплачувати дивіденди, відсотки, повертати міжбанківські кредити та субординовані борги; розподіляти прибуток і капітал. При цьому клієнти можуть бути спокійні: на повсякденне обслуговування санкції не поширюються.
За однією з версій, приводом для санкцій став лютневий указ президента Росії Володимира Путіна про визнання у Російській Федерації "документів (паспортів, свідоцтв про народження, посвідчення водія), виданих українцям, які проживають на окупованих районах Донецької і Луганської областей, нелегітимними владою ЛНР і ДНР. А через кілька тижнів, у російській пресі з'явилася інформація про те, що "Сбербанк РФ", що володіє "дочкою" в Україні, почав обслуговувати клієнтів на підставі "паспортів молодих республік".
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков відреагував миттєво і закликав ввести санкції проти банків з російським капіталом. Паралельно активісти у різних містах країни почали блокувати роботу відділень російського "Сбербанку".
Але, за словами заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, у центробанку вважають, що питання введення санкцій було їх ініціативою. Крім того, за її словами, введення санкцій пов'язано не з указом Путіна, а з черговим витком кризи у відносинах між Україною і Росією, і з прагненням регулятора зберегти стабільність і ліквідність банківського сектора.
Причому Рожкова уточнила, що обмеження торкнулися тільки банків з державним російським капіталом, у той час як "Сітібанк (Україна)" та "Альфа-банк Україна" будуть працювати у звичайному режимі. У той же час, у банках, які потрапили під санкції, сконцентровано близько 36 млрд гривень коштів фізичних і юридичних осіб."І ці гроші повинні залишитися в Україні", - повідомила Рожкова. За даними Нацбанку, кошти фізосіб станом на 1 січня в цих банках сумарно становлять майже 22,4 млрд гривень.
У НБУ повідомили, що всі банки з державним російським капіталом вже шукають можливість піти з українського ринку. Однак у самих фінустановах РБК-Україна не змогли ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію.
У прес-службі Сбербанку розповіли, що заборона на виведення капіталу не вплине на законні інтереси клієнтів. При цьому у заяві материнської структури зазначено, що рішення української влади - дискримінаційне, політично мотивоване і не викликане якимись діями дочірнього банку, які б порушували закони України. "В умовах, що склалися ми плануємо узгодити з регулятором подальші дії і сподіваємося на підтримку НБУ у відновленні нормальної роботи ПАТ" СБЕРБАНК "(Україна) та зусиль менеджменту щодо зняття обмежень на клієнтські операції, а також звертаємося до президента України з проханням відновити правопорядок, розблокувати центральний та інші офіси банку і забезпечити нормальні умови для обслуговування банком своїх клієнтів - громадян України ", - говориться в офіційній заяві акціонера Сбербанку.
Щоправда, голова правління "Сбербанку Росії" Герман Греф через кілька днів після введення санкцій сказав, що банк все ж шукає шляхи виходу з України.
"ВТБ Банк (Україна)", "Промінвестбанк" і "БМ Банк" коментарів РБК-Україна не надали. Тим не менше після введення санкцій у російській пресі з'явилася заява голови правління "ВТБ" Андрія Костіна про те, що банк продовжить працювати в Україні, але у майбутньому планує покинути ринок. Хоча така обіцянка звучить від акціонерів "ВТБ Банку (Україна)" вже не вперше. Про наміри "згорнути" бізнес у нашій країні "ВТБ" говорив ще у 2016 році, посилаючись на 1,4 млрд доларів втрат через тиск з боку влади і неможливість докапіталізувати українську "дочку".
А ось доля "БМ Банку", який також входить до групи "ВТБ", вже вирішена, і, за словами Андрія Костіна, операція з його продажу буде закрита протягом місяця.
Не перший рік робить спроби позбутися бізнесу в Україні та російський "Внешэкономбанк", який шукає покупця для "Промінвестбанку". У числі можливих претендентів на український актив називалася угорська група "OTP". Однак угорська компанія стверджує, що переговори поки не проводилися, оскільки "Промінвестбанк" не виставлений на продаж. Але, якщо це відбудеться, "OTP" готова розглянути його придбання.
Втім, навіть незважаючи на санкції, стан російських "дочок" в Україні далеко не найкращий, і більшість банків збиткові, що також частково пояснює настрої їх акціонерів. За підсумками 2016 року, негативний фінрезультат "Сбербанку" склав 2,82 млрд гривень, збитки "Промінвестбанку" склали 4,23 млрд гривень, "ВТБ Банку (Україна)" - 6,32 млрд гривень, "БМ Банку" - 1,76 млрд гривень. Тільки "VS Банк" отримав невеликий прибуток у розмірі 64 млн гривень.
У короткостроковій перспективі санкції на діяльність російських банків в Україні відчутно не вплинуть, впевнені експерти. "Раніше російські банки отримували від материнських структур гроші у вигляді вливань у капітал, міжбанківських кредитів і інших джерел. Зараз повернення цих коштів, повернення відсотків обмежено. Але ж ніяких обмежень за операціями у межах України та за обслуговування клієнтів немає", - пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Хоча тимчасові перебої у роботі і обмеження з боку банків все-таки не виключені. Наприклад, напередодні засідання РНБО "Сбербанк" ввів ліміти на зняття готівкових коштів у сумі 20 тис. гривень/800 доларів або євро на добу. А аналітики рейтингового агентства Moody's вважають, що є ризики зниження рівня клієнтської довіри, відтоку коштів, скорочення ліквідності і погіршення ринкових позицій.
"Можна також припустити, що й інші комерційні банки знизили ліміти трансакцій з російськими банками. Якщо це так, в умовах відтоку ліквідності, який є неминучим у період невизначеності щодо майбутнього банків, а також в умовах погіршення умов роботи, могли з'явитися і затримки у проведенні платежів", - коментує Андрій Шевчишин, старший аналітик групи компаній FOREX CLUB.
У довгостроковій перспективі згортання діяльності російських банків, швидше за все, неминуче. В умовах, що склалися, дуже велика ймовірність введення й інших, більш жорстких санкцій. Особливо якщо врахувати, що Росія зі свого боку застосовує контрзаходи. Приміром, Держдума РФ 22 березня підтримала закон, що обмежує миттєві грошові перекази з Росії в Україну.
"До того ж, я думаю, що НБУ буде тиснути на держпідприємства, наполягаючи на тому, щоб вони не брали кредити у російських банках, враховуючи ризик потрапляння інформації до російських силових структур", - пояснює Олександр Жолудь.
А що ринок? Враховуючи специфічний характер санкцій, банківський сектор на них навряд чи відреагує. Більше того, інші банки від цього тільки виграють. Адже, якщо росіяни дійсно вирішать покинути Україну, то їх клієнти будуть мігрувати до конкурентів. Єдине що, все це розтягнеться на тривалий час.
"Незважаючи на те, що всі банки з російським держкапіталом готуються до продажу і вже ведуть переговори, це непрості і дуже довгі процеси. Крім того, навіть під санкціями банки без проблем можуть працювати мінімум один-два роки", - вважає Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків.