В кінці жовтня до парламенту внесли законопроект 7220, в якому пропонується ввести обов'язкову реєстрацію домашніх тварин.
Безпритульні тварини часто зустрічаються на вулицях країни, і якщо коти не представляють особливої небезпеки, то собаки, особливо великі, можуть нести певну загрозу для людини. Особливо, якщо тварина нездорова, а ще гірше – якщо у неї сказ. Щоб поступово вирішити проблему з безпритульними тваринами, у парламенті зареєстрували законопроект про обов'язкову реєстрацію кішок і собак. Однак документ викликав дискусію серед господарів тварин і зоозахисників, які вказали на велику кількість недоробок і розмитих формулювань. Крім того, невдоволення викликала норма про обов'язкову вакцинацію годованців, а також стерилізації всіх безпородних і метисів. Якщо в першому випадку мова йде, в основному, про ціну питання, то в другому можна навіть говорити про порушення прав господарів. У середньому, виконання всіх норм законопроекту може обійтися господарям домашніх тварин близько 800 гривень. Детальніше про це - в матеріалі РБК-Україна.
В кінці жовтня до парламенту внесли законопроект 7220, в якому пропонується ввести обов'язкову реєстрацію домашніх тварин. Повна назва документа - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження обліку домашніх і бездомних тварин". Ініціатива наробила багато шуму серед власників тварин і породила численні дискусії в соціальних мережах.
Відразу варто відзначити, один з недоліків законопроекту є те, що в ньому конкретно не уточнюється, які годованці підлягають реєстрації, а є лише розмите формулювання про "хребетних тварин". Проте одна з авторів, народний депутат Ірина Суслова ("Самопоміч") уточнює, що насправді мова йде лише про кішок і собак і, в процесі внесення правок це буде чітко позначено.
Одна з головних цілей законопроекту - скорочення кількості безпритульних тварин. Облік домашніх годованці повинен привести до того, що власники не зможуть безкарно викидати їх на вулицю. "Заходи, направлені на роботу виключно з бездомними тваринами, не в змозі дати позитивного результату, оскільки постійним джерелом поповнення популяції безпритульних тварин є власницькі тварини. Неконтрольовані або небажані приплоди, залишені під відкритим небом на вулиці, тварини, свідомо залишені без нагляду - все це призводить до регулярного збільшення популяції безпритульних тварин", - йдеться в пояснювальній записці. Як зазначила депутат Ірина Суслова на прес-конференції в інформаційному агентстві "Главком", документ покликаний наблизити Україну до дотримання європейських норм і правил у поводженні з тваринами. Також запровадження обов'язкової реєстрації та чипізації знизить кількість крадіжок тварин, а власникам, які втратили свого домашнього улюбленця, буде легше відшукати його.
Депутат також додала, що реєстрація дозволить знизити рівень корупції у притулках для тварин. "Притулки фінансуються з місцевих бюджетів, а значить – з грошей платників податків. Але при цьому відомі випадки, коли на папері на балансі притулку перебуває двісті тварин, а насправді – їх всього десять. Притулок фінансується так, ніби там дійсно проживає дві сотні тварин, а гроші привласнюються. Також бувають випадки, коли працівники притулків тільки ставлять відмітку про стерилізацію, а насправді не стерилізують тварин", - розповіла Суслова.
Відповідно до законопроекту, тварин, які досягли двомісячного віку, потрібно буде обов'язково реєструвати. Інформацію про тварину і його господаря будуть заносити в єдину електронну базу даних, що містить інформацію щодо усіх зареєстрованих в державі тварин. У базу вносяться дані тварини, його власника або опікуна. Також вказується орган, що здійснив реєстрацію або перереєстрацію, а також організація, яка провела вакцинацію, стерилізацію і чіпування. Домашнім і бездомним тваринам присвоюється індивідуальний номер. Це щось на зразок ідентифікаційного коду для людини. Реєстраційний номер не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього життя звіра.
Реєстрацію та облік домашніх тварин ведуть установи ветеринарної медицини, незалежно від форми власності. Але при цьому вони зобов'язані надавати інформацію про тварину в державні ветеринарні заклади, які ведуть електронну базу.
Якщо людина купляє собаку чи кота, то зареєструвати його доведеться не пізніше, ніж через п'ять днів після покупки. В цей же термін вихованця потрібно відвести до ветеринара, зробити вакцинацію від сказу і провести лікувально-профілактичну обробку.
Реєстрація буде платною, її вартість складе 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наприклад, 1 січня 2018 року це буде 180 грн (на цей момент прожитковий мінімум становитиме 1762 грн, і як сказано в документі, його потрібно буде округлити). У вартість входитиме безпосередня реєстрація годованця, а також - жетон. Це металева бирка з контактами та адресою власника, яку зазвичай чіпляють на нашийник тварини. Ці гроші потрібно буде заплатити одноразово, і вони будуть йти в місцеві бюджети. Як повідомила Ірина Суслова, їх будуть направляти на потреби державного реєстратора, а також – на фінансування притулків для тварин. Якщо собаку або кішку буде реєструвати приватна клініка, то вона отримає 60% від збору. Для ветеранів АТО, чорнобильців, інвалідів та інших соціальних груп реєстрація буде безкоштовною. Також від оплати звільняються притулки.
Внесення змін в базу тварин коштуватиме 40% прожиткового мінімуму (тобто, спочатку 2018 року – близько 720 грн.). Ці гроші доведеться заплатити власнику, якщо він подасть помилкову інформацію про тварину або при переїзді.
Варто відзначити, що обов'язково доведеться реєструвати тільки собак і кішок, куплених або взятих після вступу в силу закону. Точніше, придбаних через п'ять днів після того, як документ запрацює. У коментарі РБК-Україна Ірина Суслова уточнила, що тварин, придбаних до цього моменту, власники можуть вносити до реєстру лише за бажанням. Депутат пояснює таке правило тим, що закон не має зворотної сили.
У той же час, в документі не зазначено, який державний орган буде вести реєстр тварин. За словами Суслової, це може бути і Національна поліція, і Міністерство юстиції, і Мінагрополітики, Мінрегіонбуд.
Депутат визнає, що це одна з низки недоробок законопроекту. За її словами, конкретне рішення з даного питання буде прийнято під час обговорення, між першим і другим читанням документа.
Вартість реєстрації - не єдина сума, яку доведеться платити власникам кішок і собак в разі прийняття законопроекту. Також потрібно буде ще заплатити за чіп і вакцинацію. Як розповіла РБК-Україна Ірина Суслова, у державній ветеринарній клініці в столиці чіпізація буде коштувати близько 150 грн. У приватних клініках ціна вживлення чіпа може сягати й тисячі гривень.
Також передбачено, що тварину під час реєстрації необхідно вакцинувати. У документі йдеться, що це повинно бути щеплення від зооантропонозних інфекцій. Тобто, від тих, які можуть передаватися від тварини до людини. Наприклад, це сказ. Варто відзначити, що власники також будуть зобов'язані кожні три роки привозити тварину до ветеринара для імунізації від сказу та інших профілактичних заходів.
У законопроекті прописано, що всі кішки і собаки, які не мають породної цінності, підлягають обов'язковій стерилізації. Мова йде не тільки про безпородних тварин, але і про породистих, у яких немає повноцінного родоводу або племінних свідоцтв. Також в цю категорію потрапляють тварини, народжені від породистих батьків, але з якихось генетичних причин не відповідають усім необхідним критеріям породи, наприклад, зовнішньому вигляду.
Як зазначає президент всеукраїнської організації "Зоосвіт", кінолог, експерт міжнародної категорії Олена Гоєнко, необхідність стерилізації безпородних котів і собак пояснюється тим, що вони частіше поповнюють ряди бездомних тварин. "Все-таки племінні тварини, породні, на них більший попит. І люди, які їх беруть, все-таки більш відповідальні", - зазначила Гоєнко в коментарі РБК-Україна.
У цілому, норма про стерилізацію викликала серйозну дискусію серед власників домашніх тварин в соціальних мережах. Кошатники відзначають, що в Україні більшість котів не мають породної цінності і побоюються, що закон може серйозно зменшити популяцію цих тварин у країні. Однак зоозахисники спростовують цю теорію. "Стерилізувати всіх тварин неможливо, тому що є тварини, які знаходяться на межі дикої природи. Не всіх котів можна відловити, не всіх власників можна проконтролювати. Стерилізація метисів і безпородних котів призведе до істотного скорочення їхньої кількості, але вони не зникнуть. Навіть у благополучній Австрії досі є нестерилізовані коти, є популяція і нічого страшного не сталося", - зазначила в коментарі РБК-Україна зоозахисниця Наталія Вишневська.
На її думку, стерилізація в Україні, - найефективніша міра, щоб знизити кількість бездомних тварин. Однак, експерт зазначає, що вона не буде працювати сама по собі. Потрібна також роз'яснювальна інформаційна кампанія на місцях, яку буде підтримувати центральна влада. "Люди повинні розуміти, як це робити, чому це важливо. Повинні бути механізми, які б заохочували людей приводити своїх тварин на стерилізацію. Наприклад, можна зробити безкоштовну реєстрацію і чіпування для стерилізованих безпородних тварин", - запропонувала Вишневська. Вона додала, що в Києві і Одесі за підтримки міжнародних фондів діяли кілька безкоштовних програм зі стерилізації тварин.
У той же час, зоозахисниця не впевнена, що обов'язкова стерилізація - правильний шлях, і зазначає, що ця стаття в законопроекті і притягнення до відповідальності виглядають дуже поверхнево. "У Польщі і Німеччині вважається нормою стерилізувати безпородну тварину. Однак обов'язкової законодавчої норми немає, так як тварини є власністю. Виставляти такі жорсткі вимоги до власності не дуже коректно", - підкреслила зоозахисниця.
За словами Вишневської, проблема ще й у тому, що якісна стерилізація коштує недешево. Для котів 500-700 грн, для собак - трохи дорожче. Якщо послуга коштує дешевше, то ветеринари зазвичай використовують неякісну анестезію.
Варто відзначити, що, якщо у тварини будуть медичні протипоказання проти стерилізації, від неї можна буде відмовитися.
У той же час, звичайним власникам законопроект забороняє розводити навіть породистих тварин. Право на розведення буде лише у кінологічних, а також фелінологічних (котячих) клубів та розсадників.
В документі є цілий ряд норм щодо захисту тварин. Наприклад, якщо власник вирішить позбутися своєї кішки чи собаки, він повинен буде здати її в притулок, а не викинути на вулицю, як це буває. У той же час, зоозахисниця Наталія Вишневська зазначає, що ця норма викликає низку питань. Наприклад, незрозуміло, що робити, якщо у місті немає такого притулку, і чому притулки зобов'язані приймати тварин, яких не бажають утримувати господарі.
Загублених собак і котів (навіть з чіпами і жетонами) будуть виловлювати комунальні служби спільно з зоозахисними організаціями, і направляти в притулки. Це ж стосується тварин, яких безвідповідальні господарі відправлять на самовигулювання. Протягом місяця, якщо тварини не стерилізовані, в притулку будуть проводити відповідну операцію.
Зоозахисниця Наталія Вишневська розмістила на своїй сторінці у фейсбуці документ з правками, які вона вважає за необхідне внести в законопроект 7220. Там вона зазначає, що норма про відлов тварин вносить зміни в життєдіяльність деяких міст. Наприклад, фактично скасовуються локальні рішення, якими вуличні коти були визнані частиною екосистеми міста. Подібне рішення було прийнято в цьому році в Києві. Зазвичай котів відловлювали, стерилізували і повертали на вулиці для боротьби з гризунами. "Всі виловлені тварини повинні бути залишені на утриманні комунальних підприємств або притулків. Це зупинить успішні КП і стерилізаційні центри, тому що вони перетворяться в накопичувачів тварин. Крім того, є міста, де немає ні КП, ні притулків. У таких випадках місцева влада укладає угоди з сусідніми КП, або стерилізують/вакцинують і повертають тварин, або це відлов з подальшим пристосуванням або евтаназією", - підкреслює зоозахисниця.
Законопроект 7220 також наділяє Національну поліцію правом реагувати на жорстоке поводження з тваринами. Наприклад, правоохоронці зможуть втрутитися, якщо на власника поскаржаться сусіди. Якщо в суді буде встановлено, що з твариною справді поводилися неналежно (наприклад, знайдуть сліди побоїв), то її заберуть в притулок. Присипляти таку кішку або собаку заборонено.
Також законопроект забороняє продаж тварин у громадських місцях, не пристосованих для цих цілей (наприклад, в метро) або без ветеринарних документів. Заборонено і жебрацтво з тваринами. Крім того, не можна вбивати вагітних самок, будь-яких собак і кішок в присутності неповнолітніх, використовувати їх для проведення випробувань, бійцівських змагань і для притравки мисливських собак.
Вишневська звертає увагу, що "жебрацтво з тваринами" досить розмите формулювання і пропонує замінити його на "заборону використання тварин для збору коштів в громадських місцях". Вона також зазначає, що притравка мисливських собак регулюється наказами Міністерства аграрної політики і Державного лісового агентства. "Якщо її забороняти, тоді треба врахувати і ці накази, які, до речі, не підписані Мін'юстом", - підкреслює Вишневська.
Під заборону потрапляють всі операції зі зміни зовнішності тварини. Такі, як обрізання хвостів, купірування вух, позбавлення голосу, видалення кігтів. Як зазначає президент всеукраїнської організації "Зоосвіт", кінолог, експерт міжнародної категорії Олена Гоєнко, в Україні почали відмовлятися від таких операцій ще в 2013 році. Тоді Верховна Рада ратифікувала "Європейську конвенцію про захист домашніх тварин".
"Ви знаєте, як красиво виглядає різеншнауцер породний з довгим хвостом? Повірте! Коли Німеччина заборонила купірувати ротвейлерам хвости, це викликало здивування у ротвейлерістів. Зараз вони навіть не можуть собі уявити ротвейлера з коротким хвостом. Собаці стало набагато легше працювати. Хвіст створений природою для того, щоб тварина могла правильно нести свій корпус, повертати вчасно в потрібному напрямку. І взагалі, хвіст – це частина хребта", - зазначила Гоєнко.
Для тих, хто буде порушувати норми закону, у разі його прийняття, передбачені штрафи:
- власникам, які не приберуть фекалії за вихованцями, доведеться заплатити від 850 до 1700 грн штрафу;
- вигул собак без амуніції, жетона і чіпа обійдеться в 850-1700 грн, для посадових осіб цей штраф може бути збільшений до 2550 грн;
- якщо при вигулі собак без амуніції постраждають люди, штраф складе від 2550 до 3400 грн, а для посадових осіб - 3400-5100 грн;
- торгівля тваринами в недозволених місцях або без ветеринарних документів обійдеться в 170-340 грн, повторний випадок буде коштувати порушнику 20 400 грн;
- за ухилення від стерилізації тварини штраф складе 3400 грн., повторно - 20 400 грн;
- за незаконно розведення або жебрацтво з тваринам доведеться заплатити 5100 грн, а при повторному порушенні - 20 400 грн
За жорстоке поводження з кішками і собаками взагалі загрожує тюремний термін. За нанесення каліцтв тварині можна буде "отримати" від півроку до трьох років позбавлення волі. Якщо жорстоке поводження приведе до загибелі, термін може зрости до п'яти років. За групове знущання над тваринами або знущання в присутності дітей загрожує ув'язнення від п'яти до восьми років.
Сама автор Ірина Суслова зізнається, що в законопроекті є низка недоробок. Вона висловила надію, що після його прийняття у першому читанні до внесення правок підключаться зоозахисники та волонтери. Завдяки їхнім зусиллям вдасться удосконалити документ.
Особливо питання в тому, як застосувати норми закону до сільської місцевості. В тому числі, виглядає сумнівним, що сільські жителі захочуть їхати в місто до ветеринара, щоб стерилізувати і вакцинувати тварину. Суслова зазначила, що під час подальшого обговорення проекту автори і активісти приділять особливу увагу сільській проблемі.
Дискусію у зоозахисників викликала норма про те, що супроводжувати тварину в громадських місцях можуть лише особи, які досягли повноліття. Також доопрацювання вимагає низка розмитих формулювань.