Кубок Конфедерацій завершується цілком передбачуваним фіналом - Бразилія зіграє проти Іспанії. Господарі турніру, п'ятикратні чемпіони світу, проти чинних володарів цього титулу - що ж може бути більш природнім? ФІФА назвала цей матч "Фіналом мрії", і її можна зрозуміти.
Кубок Конфедерацій завершується цілком передбачуваним фіналом - Бразилія зіграє проти Іспанії. Господарі турніру, п'ятикратні чемпіони світу, проти чинних володарів цього титулу - що ж може бути більш природнім? ФІФА назвала цей матч "Фіналом мрії", і її можна зрозуміти.
Кубок Конфедерацій: Збірна Іспанії драматично обіграла італійців у півфіналії
1 липня, 01:00
Ріо-де-Жанейро, "Маракана"
Бразилія - Іспанія
Про цей фінал, напевно, мріяли не лише вболівальники збірних Іспанії і Бразилії, але й усі інші (за винятком, зрозуміло, шанувальників Італії та Уругваю). Просто тому, що дуже цікаво подивитися, як буде виглядати збірна Іспанії у матчі проти команди, яка, схоже, готова повернути собі велич.
Футбол, який показують бразильці і іспанці, в чому схожий. Обидві команди роблять ставку на атаку, контроль м'яча, короткі передачі. Бразильці, втім, намагаються якомога швидше дістатися до чужих воріт і сподіваються на швидкість, іспанці ж воліють розігрувати м'яч до вірного і запускають м'яч вперед тоді, коли немає сумнівів у тому, що м'яч дійде до адресата. В інший час "Червона Фурія" воліє вимотувати суперника, перекочуючи недоступного м'яча поперек поля. На відміну від "Барселони", збірна Іспанії не зводить цей принцип в абсолют, і тому гра у її виконанні виходить дуже видовищною. Бразильців теж не дорікнеш у смутності, і тому матч між ними смакують так багато - фінал обіцяє стати святом атакуючого футболу.
Крім того, протистояння іспанців і бразильців цікаво й тому, що вони раніше, за великим рахунком, не конкурували один з одним. Раніше іспанці, загалом-то, вважалися грандами світового футболу у першу чергу тому, що у них був сильний внутрішній чемпіонат. Ну начебто - не може ж бути слабка збірна, якщо вона складена з гравців "Реала" і "Барселони"? Однак своїми досягненнями "Червона фурія" не підтверджувала статус - на чемпіонатах світу вона до 2010 року вона не те що не перемагала, вона далі чвертьфіналу жодного разу не пройшла! Ну і континентальну першість вигравала лише одного разу, в 1964 році - та перемога, звичайно, до нинішньої команди ніякого відношення не має.
А коли в Іспанії, нарешті, вродило надталантливе покоління, різко зменшили бразильці. У 2006 році на мундіалі пентакампеони поступилися у чвертьфіналі Франції, і то була досить сумна бразильська збірна. У 2010 році на тій же стадії Бразилію поховав Уеслі Снейдер, який в тому сезоні грав так, що реально міг відібрати у Мессі Золотий м'яч. Кубок Америки в 2007 році співвітчизники Пеле худо-бідно виграли, а от наступний, 2011, програли, показавши жахливо нудну гру в стилі "хто в ліс, хто по дрова". І якби Іспанії в ті роки довелося зустрітися з бразильцями, великої інтриги у протистоянні б не було - футбольний бог, півстоліття бувший бразильцем, різко змінив громадянство.
Зараз же ситуація зовсім інша. Бразилія на цьому Кубку Конфедерації грає дуже здорово. Втім, діватися-то їй особливо нікуди - останні невдачі змушують її вкрай серйозно ставитися до будь-якого міжнародного турніру, а вже якщо цей турнір проходить перед своїми вболівальниками... Це вже не та команда, яка два роки тому не розуміла, навіщо м'яч на полі. У Бразилії майже немає слабких місць, і тепер вже іспанців не назвеш фаворитами.
Забавно, до речі, що Неймару вперше доведеться зіграти проти своїх майбутніх одноклубників по "Барселоні", і сам бразилець вже зазначив, що цей факт змушує його нервувати - він боїться вдарити в бруд обличчям перед своїми колегами.
Мабуть, у бразильців є перевага перед фіналом. По-перше, вони відпочивали на день довше, так як свій півфінал провели в середу, а не в четвер, як іспанці. По-друге, перемога над Уругваєм підопічним далася Луїса Феліпе Сколарі зовсім не просто, але все ж таки вони зуміли укластися в 90 хвилин основного часу. Іспанцям довелося провести на полі виснажливих дві години, після чого вони ще й пенальті били. Ну і звичайно, недооцінювати підтримку забитої під зав'язку "Маракани" було б божевіллям - це занадто великий і історично знаменитий стадіон, щоб його підтримку можна було б вважати поганим фактором.
За шість годин до фіналу відбудеться матч за третє місце між командами Уругваю та Італії, двома невдахами півфіналів. І тут, мабуть, розжарення пристрастей чекати не варто. Все ж Кубок Конфедерацій - не чемпіонат світу, щоб вмирати за перемогу в бронзовому матчі. Ну і грати доведеться практично в середині дня, що при бразильській спеці може виявитися чи не самогубством.