Буквально днями Служба безпеки викрила черговий канал незаконного переправлення в Україну оптових партій тютюнових виробів. У контрабандистів виявили понад 750 тис. пачок з іноземними сигаретами майже на 10 млн гривень. Товар вивозили з півдня Європи та за декларованим маршрутом повинні були доставити його в одну з країн Центральної Азії.
Цей лише один з незліченної безлічі схожих кейсів. За словами президента Володимира Зеленського, щорічно контрабанда завдає шкоди державному бюджету майже на 300 млрд грн. Причому тільки через контрабанду сигарет – одного з найбільш "ходових" товарів – понад 12 мільярдів.
РБК-Україна в рамках спецпроекту розбиралося, чи вплинули карантин і пандемія на контрабандні схеми й обсяги, а також як контрабанда б'є по інтересах держави й пересічних громадян.
Пандемія коронавірусу і карантинні обмеження вплинули не тільки на легальний сектор економіки. Тимчасове закриття кордонів, загальне зниження міграційних потоків і падіння економічної активності не могло не відбитися й на контрабанді. Але ефект виявився двояким.
Як розповідали в Державній прикордонній службі, у зв'язку з періодичними обмеженнями на в'їзд і виїзд з України спроб нелегального переправлення товарів через кордон очікувано ставало менше, особливо якщо говорити про офіційні пункти пропуску. Але після того, як обмеження на переміщення були зняті, діяльність контрабандистів швидко повернулася до колишнього рівня.
Водночас більш довгостроковий ефект карантинних обмежень – падіння економіки і зростання бідності – навпаки, стимулювали контрабандну і контрафактну активність. Так, американське видання Bloomberg цитує виступи керівників JTI на Global tobacco and nicotine Forum, що відбувся у вересні минулого року. Зокрема, падіння доходів громадян призвело до зростання попиту на дешеві сигарети.
"Це прямий результат пандемії. Злочинці спробують цим скористатися", – заявив Іан Монтейт, глава підрозділу Japan Tobacco International по боротьбі з незаконною торгівлею сигаретами.
Згідно зі звітом Світового банку, щорічні бюджетні втрати від контрабанди, контрафакту та інших незаконних операцій на сигаретному ринку становлять близько 40-50 мільярдів доларів США.
Як повідомляли Українські прикордонники, минулого року на кордоні було затримано 11,9 мільйона пачок нелегальних сигарет, з яких 81% склав контрабандний "імпорт". Це на третину менше, ніж у 2019 році, але все-таки більше, ніж у 2018-му – очевидно, пандемія тільки тимчасово збила тренд зростання сигаретної контрабанди.
При цьому варто пам'ятати, що мова йде тільки про офіційні цифри. Скільки разів контрабандистам вдалося обдурити або корумпувати прикордонників – природно, можна лише здогадуватися.
Якщо ж відштовхуватися від цифр ДПСУ, першість у контрабандних потоках на ввезення в країну останнім часом традиційно займають автомобілі, тютюн і алкоголь – 17% від загального обсягу виявленого контрабандного імпорту.
Тютюн та алкоголь – підакцизні групи товарів. І "тіньова" частина в них зростає разом із зростанням ціни на продукцію через підвищення акцизів, що призводить до зростання попиту на дешевшу продукцію – контрабандну. Так, згідно з даними дослідницької компанії Kantar, якщо у 2016 році "тіньова" частина тютюнової продукції становила 1,1%, то у 2017 – вже 2,3%, у 2018 – 4,4%, у 2019 – 6,6%, у 2020-6,9%, а згідно з лютневим дослідженням поточного року – рекордних 12,8%.
За словами голови Державної фіскальної служби України Вадима Мельника, починаючи з січня 2021 року, фіскали вилучили 443 тонни лікеро-горілчаних виробів на 108,8 млн грн і понад 13 млн пачок тютюнових виробів на майже 450 млн грн.
Згідно з даними Інституту ДФС, за підсумками 2020 року майже кожна друга пляшка міцного алкоголю була зроблена незаконно, а кожна четверта виявилася підробкою. Аналогічні процеси відбуваються і в "сірому" імпорті техніки, брендового одягу, ліків та інших товарів. Наприклад, кожен четвертий смартфон і кожен п'ятий телевізор ввозиться в Україну нелегально.
Одним з найгучніших випадків сигаретної контрабанди торік стала спроба ввезення 16 тонн сигарет через Одеський порт, на суму приблизно 20 млн грн. І в цілому, повідомляють прикордонники, на контрабанду морем припадає майже дві третини всього нелегальних перевезень сигарет. Другим за обсягом напрямком є Білорусь – близько 16%.
Контрабандні техніки при цьому залишаються колишніми (хоч і постійно вдосконалюються): від різних махінацій при документальному оформленні товарів до спроб провезти сигаретні пачки в будь-яких пустотах автомобілів, в бензобаках, під капотом, під обшивкою крісел й тому подібне, щоб обвести прикордонників навколо пальця.
Цілком природно, карантинні обмеження на деякий час ускладнили роботу популярної схеми з використанням "піджаків" – коли велика партія товару ділиться на дрібні порції, які рядові учасники схеми провозять через кордон нібито для особистого користування, іноді по кілька разів на день.
Втім, минулого року були зафіксовані й вельми примітні епізоди сигаретної контрабанди. Так, в грудні минулого року на перевезеннях сигарет попався угорський дипломат і екс-депутат місцевого парламенту. А місяцем раніше за контрабандою сигарет зловили капітана прикордонної служби, що переправляв товар через кордон на автожирі (невеликому літальному апараті), і залучив до "бізнесу" чотирьох місцевих жителів, у тому числі священика.
Торік оперативники затримали пілота-контрабандиста, який неодноразово порушував кордон з Румунією (dpsu.gov.ua)
Основний потік контрабандних сигарет йде в Україну з Білорусі, Придністровського регіону і непідконтрольних територій Донбасу. Таким чином, нелегальний ринок сигарет стає ще одним з джерел фінансування тероризму і сепаратизму.
Свіжий приклад: у червні цього року співробітниками ДФС було припинено спробу незаконного ввезення тютюнових виробів з території Російської Федерації.
Жителі Луганської області намагалися провезти через кордон сигарети невстановленого виробника з відсутніми акцизними марками та маркуванням, сховавши їх у вантажівці. При огляді було виявлено майже 200 коробок, орієнтовна ринкова вартість сигарет склала близько 5,8 млн грн.
Від контрабанди, зокрема, контрабанди сигарет, фактично програють всі (природно, крім тих, хто сам займається цим "бізнесом"): держава, діючі в легальному полі компанії, пересічні громадяни тощо.
Так, легальні імпортери техніки або виробники сигарет, які справно платять податки й митні платежі до бюджету, змушені зазнавати збитків і часто скорочувати виробництво через несправедливу конкуренцію, що призводить серед іншого і до втрати робочих місць. А тютюнові компанії в Україні традиційно є одними з найбільших платників податків, а у вартості однієї пачки сигарет до 80% відсотків якраз складають різні податки.
Загальний збиток для держбюджету країни в кінцевому підсумку вимірюється мільярдами гривень, які могли б піти, наприклад, на інфраструктурні проекти, приносячи користь всім українцям – як курцям, так і некурящим.
Як зазначають у дослідженні FATF – міжнародної організації по боротьбі з відмиванням грошей – сигаретна контрабанда знижує загальну ефективність правоохоронних систем країн світу. "Якщо рівень передбачуваної загрози контрабанди значний, то зростає тиск на правоохоронні органи в частині розподілу ресурсів для боротьби з контрабандою і як наслідок "відтягування" агентів від пріоритетних напрямків або протидії злочинній діяльності", – йдеться в дослідженні.
Через контрабанду сигарет страждають як держава, так і курці (фото: freepik)
Отримані коштом контрабандної діяльності гроші також часто йдуть аж ніяк не на благі цілі. А використовуються для фінансування інших злочинів, на зразок тероризму (для багатьох терористичних організацій у світі незаконний сигаретний бізнес становить важливу частину доходу). Або для корумпування чиновників, що вкрай актуально в українських реаліях. Страждає і загальна репутація України як корумпованого раю для контрабандистів, страждають і пересічні споживачі сигарет.
Безумовно, попит на контрабандну продукцію зрозумілий – вона банально дешевша, оскільки не потрібно платити податки й митні збори. Це дозволяє з лишком відбити витрати на її транзит, отримати високий прибуток, при цьому для покупця пачка сигарет все одно залишиться порівняно дешевою. А якщо ще й купити її не складає труднощів, як в Україні, то споживчий вибір на користь таких товарів абсолютно зрозумілий.
Водночас на відміну від легального ринку сигарет з його жорстким регулюванням, в тому числі у питаннях якості продукції, контрабанду ніхто не контролює. З чого насправді зроблені такі сигарети, які в них можуть бути зайві домішки, в яких умовах такий продукт потрапив в Україну (наприклад, в бензобаку машини) – рядовий покупець про таке навряд чи часто замислюється. Прямим наслідком цього є удар по здоров'ю людини, а якщо врахувати масштаби тіньового ринку сигарет – то і по здоров'ю всієї нації. А легальні виробники сигарет знову-таки зазнають збитків, цього разу вже іміджеві – якщо куплені контрабандні сигарети не виправдають смакових очікувань від бренду.
Зараз, попри розмах проблеми, контрабанда, в тому числі сигаретна, може привести тільки до адміністративної відповідальності.
Однак, у вівторок, 13 липня Верховна рада прийняла за основу законопроект президента Володимира Зеленського №5420 про криміналізації контрабанди. Кримінальний кодекс хочуть доповнити новими статтями: контрабанда товарів, контрабанда підакцизних товарів та недостовірне декларування товарів.
Перед другим читанням на законопроект ще чекають обговорення і доопрацювання в комітетах. Проект документа викликав чимало критики з боку бізнесу через норми про недостовірне декларування товарів. Зокрема, критику викликало те, що кримінальне покарання хочуть ввести навіть за ненавмисні помилки в митних деклараціях. Це може призвести до того, що службовці митниці будуть займатися не митним оформленням товарів і перевіркою декларацій, а пошуком формальних причин відмовити в оформленні, щоб убезпечити себе від можливих звинувачень, кажуть в Американській торговельній палаті.
Але в цілому ж, ідеологія законопроекту вірна, він лише потребує певного коригування. І досвід інших країн, які криміналізували контрабанду, довів ефективність такого підходу.