Не більше трьох посилок з-за кордону: як держава вирішила боротися з контрабандою

Парламент ухвалив поправки в Податковий кодекс і посилив оподаткування посилок і зарубіжних товарів. Тепер кожен українець щомісяця зможе без мита отримувати всього три посилки з-за кордону. Так в уряді планують боротися з недобросовісними бізнесменами, які купують іноземні товари, не сплачуючи податки, а потім збувають їх в Україні через інтернет. Однак незрозуміло, хто буде вести реєстр поштових відправлень, адже тільки через одного оператора на рік проходить більше мільйона таких посилок. Тому ініціатива вимагає колосальних витрат з держбюджету і від самих поштових операторів. Друга поправка покликана подолати схеми на кордоні, коли в Україну невеликими партіями ввозять великі обсяги товарів без сплати мита. Але і тут благі наміри депутатів вдаряються у низку питань експертів і простих українців. Детальніше про це - в матеріалі РБК-Україна.

7 грудня парламент посилив оподаткування товарів, які ввозяться в Україну з-за кордону. Мова йде про речі, які фізособи провозять в ручному або супроводжуваному багажі наземним транспортом (норма не стосується повітряного сполучення). Якщо людина була відсутня в Україні менше доби або в'їжджала в країну частіше одного разу на 72 години, вона зможе ввести без мита товар лише на суму в 50 євро. Більш дорогі речі будуть обкладатися податком. "Базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті", - йдеться в поправках до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році. Раніше закон дозволяв без податків ввозити товари вартістю 500 євро та вагою до 50 кг. Але не частіше, ніж раз на добу.

Як розповів РБК-Україна автор поправки, народний депутат Вадим Денисенко (фракція "БПП"), її завдання - знищити тіньові схеми, якими активно користуються жителі прикордонних регіонів. Зазвичай недобросовісні бізнесмени діють наступним чином. Везуть з інших країн оптові партії товарів і розвантажують фури перед кордоном. Туди під'їжджає мікроавтобус з українцями, які беруть вантаж в розрахунку 50 кг або ціною 500 євро на людину. Вони провозять всі ці речі в Україну нібито для особистого користування, не розмитнюючи. Також поблизу прикордонних постів з обох сторін підробляють люди, яких в народі називають "піджаками". Вони за винагороду підсаджуються до машини, де перевищено ліміт товару. Таким чином, товар ділиться на більшу кількість людей за вагою і вартістю. В Україні перевізники розвантажуються, і продають товари у дрібних магазинах або через інтернет. Крім того, підприємці знижують вартість закупівлі за рахунок системи Tax free (в Євросоюзі іноземцям при виїзді повертають ПДВ за покупки, зроблені в країнах ЄС).

У свою чергу, підприємці, які заробляють на подібних схемах, відзначають, що держава веде боротьбу тільки з дрібними порушниками, а на гріхи великого бізнесу закриває очі. Адже у них теж є свої схеми з ухилення від податків і мит. У той же час, більшість жителів прикордонної зони живуть за рахунок продажу товарів з Європи.

Андрій з Чернівців працює в компанії, яка возить товари з-за кордону. Завдяки роботі він годує сім'ю і п'ятьох дітей, і каже, що іншого аналогічного заробітку в своєму регіоні він просто не знайшов би. Андрій вважає, що люди, які заробляють на подібних схемах, платили б податки, якби вони були меншими. Нові посилення, за його словами, тільки погіршать ситуацію, адже люди будуть ще сильніше ховатися від податків. Андрій відзначає, що нововведення навряд чи допоможуть подолати схеми ще й тому, що в них задіяні митники. "Коли їдеш з Європи, спочатку вони беруть товар на огляд. Якщо на кордоні підозрюють, що товар коштує більше 500 євро, пропонують скласти акт. Але у мене, як і в інших підприємців, є номери потрібних людей. Достатньо зв'язатися через них з митниками, і дізнаєшся суму, яку треба заплатити, щоб вони пропустили", - розповів Андрій РБК-Україна. За його словами, митників важко звинуватити в корупції, тому що підприємці не платять їм особисто. Найчастіше, бізнесмени передають гроші людям, які співпрацюють з митниками. Наприклад, такий "зв'язковий" може чекати вже на території України, на найближчій заправці.

У свою чергу, житель Ужгорода Олег, який заробляє автобусними перевезеннями в Європу, розповів РБК-Україна, що всі його колеги возять контрабанду з ЄС. За його словами, середня такса на митниці складає 300 євро.

На думку експертів, посилення податків ускладнить життя недобросовісним бізнесменам, але не допоможе повністю знищити контрабанду. На думку співголови митного комітету Європейської бізнес-асоціації Олександра Лазарєва, контрабанда в Україні процвітає у першу чергу через те, що майже будь-який товар можна продати без будь-яких документів. "Контрабанду треба шукати всередині країни, і робити неможливим або дуже складним її продаж. Обмежити її ввезення фізично неможливо, так як у нас дуже велика протяжність кордону і занадто багато можливостей будь-який товар сюди привести. У нас скрізь повинні бути касові апарати, щоб покупцям завжди видавали фіскальний чек при будь-якій покупці", - розповів Лазарєв РБК-Україна. За його словами, зараз в Україні продаж незаконно ввезених товарів ніяк не відстежується, тому точно не відомі ні обсяги, ні фінансові втрати держави.

Не більше трьох посилок

Парламент також обмежив безмитне ввезення посилок в Україну. З 1 січня 2019 року, коли норма запрацює, один одержувач-фізособа зможе без податків отримувати всього три посилки на місяць. При чому кожна має коштувати не більше 150 євро. За четверту і наступні посилки доведеться платити 20% ПДВ і мито в 10% від повної вартості речі. Зараз же можна отримувати необмежену кількість посилок, а оподатковуються тільки ті, вартість яких перевищує 150 євро. При цьому, одержувач сплачує ПДВ або мито лише з тієї суми, яка перевищує цю цифру.

На думку авторів законопроекту, таке нововведення також допоможе у боротьбі з недобросовісними підприємцями. Адже деякі українці побудували на цьому цілий бізнес. Вони купують за кордоном товари вартістю до 150 євро і ввозять їх без сплати мит та податків. Потім ці речі продають на маркетплейсах або в соцмережах. Закордонні магазини також можуть заробляти в Україні, продаючи місцевим жителям свої товари і не сплачуючи податки, які могли б піти до держбюджету.

У той же час, поштові компанії звертають увагу, що автори поправки не надали розрахунків про очікуваний дохід. РБК-Україна звернулася до Міністерства фінансів, щоб отримати інформацію на цей рахунок. Однак на момент виходу матеріалу Мінфін так і не надав відповідь на запит.

В Укрпошті стверджують, що витрати на адміністрування посилок можуть перевищити прогнозовані надходження в державну казну. Крім того, проходження митного контролю збільшить час очікування поштових відправлень. "Зараз митна служба проводить лише вибіркові перевірки посилок. Для оцінки вартості замовлення, митникам потрібно півгодини, щоб перевірити вміст однієї посилки і знайти в інтернеті, скільки коштує аналогічний товар. Збільшення кількості посилок призведе до затримок на кордоні і невідомо, коли клієнт отримає посилку", - повідомили РБК-Україна в Укрпошті.

Щоб зрозуміти масштаби подібних операцій, потрібно враховувати, що тільки через "Нову пошту Інтернешнл" українці отримали в 2016 році більше мільйона посилок з-за кордону. З січня по листопад 2017-го в Україну доставили понад 5 млн міжнародних відправлень.

До того ж, підприємці і далі зможуть ухилятися від податків. Наприклад, будуть оформляти замовлення на близьких, або користуватися послугами юридичних осіб, на яких обмеження не поширюється. В Укрпошті також навели приклад Білорусі, де після введення мит на всі посилки вартістю від 22 євро скоротилася кількість посилок з-за кордону, зате стали популярними "сірі" перевізники. Крім того, операторам доведеться компенсувати витрати за рахунок збільшення тарифів. "У результаті це призведе до подорожчання товарів для звичайних українців. Замовлений товар на внутрішньому ринку у посередників буде коштувати набагато дорожче. А за посилку в $5 з AliExpress необхідно буде заплатити мито в $1", - підкреслюють в Укрпошті.

Реєстр посилок

Крім того, є низка питань до ведення обліку посилок. Автор поправки, народний депутат Вадим Денисенко (БПП) зазначає, що спеціальний реєстр посилок буде вести ДФС. У той же час, в "Новій пошті" кажуть, що в документі немає конкретних вказівок на цей рахунок. "У прийнятому законі не врегульовано механізм обліку кількості відправлень, одержуваних особою, і механізм врахування вартості товарів. Залишається незрозумілим, хто і яким чином для цілей розрахунку ПДВ повинен рахувати посилки, одержувані фізичною особою і вартість таких посилок. Це означає, що до 2019 року законодавці повинні визначити такий механізм", - повідомив РБК-Україна директор з правових питань "Нова пошта-центр" Інна Хомич.

У свою чергу, в листопаді Міністерство фінансів анонсувало законопроект про детінізацію ринку поштових послуг. У документі пропонували покласти облік посилок громадян та справляння податків на поштових операторів. В Укрпошті повідомили, що не підтримують таку ініціативу. Справа в тому, що між операторами немає єдиної бази, де зазначено, скільки посилок в місяць отримала особа. "Не існує механізму, як збирати персональні дані (ідентифікаційні коди) із зарубіжних майданчиків, незрозуміло, як цей реєстр повинен працювати в офісах в селі? До того ж, Укрпошта не впливає на терміни доставки з-за кордону, так як відправлення йдуть різними шляхами. І посилка, яку споживач замовив на наступний місяць, може прийти в поточному місяці, стане четвертою і за неї потрібно платити ПДВ", - зазначають у прес-службі національного оператора.

Крім того, виконання закону вимагатиме від держави створення і підтримки захищеної ІТ-системи для зберігання даних, впровадження системи реєстраційних номерів для нерегулярних імпортерів, контролю стандартів якості процедур митного оформлення. Поштово-логістичні компанії також понесуть серйозні витрати на збір, аналіз і перевірку даних для імпорту, витрати для оформлення митних декларацій і впровадження системи реєстраційних номерів для нерегулярних імпортерів. В Укрпошті ці витрати оцінюють, як мінімум в 150 млн грн.

В Державній фіскальній службі на запит РБК-Україна з приводу цих змін поки що не відповіли, зазначивши, що коментар буде мати сенс після набрання чинності цим документом.