"Велике будівництво" президента: чи допоможуть нові дороги поліпшити якість життя

"Я хочу, щоб мене запам'ятали як президента, після якого в Україні з'явилися дороги. Я маю намір жити в Україні і після своєї каденції, і хочу їздити по дорогах – і щоб люди бачили, і мені не було соромно", – заявив під час прес-конференції 20 травня Володимир Зеленський.

Власне, саме з будівництва дороги з Запоріжжя в Маріуполь Зеленський, фактично, і почав свою каденцію: тоді 130 кілометрів шосе зробили за 68 днів. По цій дорозі в Маріуполь повинні були добиратися українські та іноземні політики і інвестори для участі в бізнес-форумі, який відбувся в жовтні 2019 року.

Фото: ремонт траси Запоріжжя-Маріуполь (facebook.com)

Пізніше перші дороги, відремонтовані в рамках "Великого будівництва", були відкриті ще в Черкаській, Волинській, Львівській та Київській областях.

Наприклад, 24 червня модернізовану ділянку траси Київ – Одеса довжиною 25 км публіці представив Кирило Тимошенко, заступник голови Офісу президента (ОП), який займається не тільки комунікаціями, але й інфраструктурною програмою.

Фото: відремонтована траса М-05 Київ-Одеса (president.gov.ua)

Всього в цьому році в рамках програми заплановано відремонтувати та побудувати більш 3650 кілометрів доріг, серед яких траса національного значення Н-31 Дніпро-Решетилівка, а також обходи міст Дніпро, Рівне, Дунаївці та об'їзна дорога Тернополя.

Для реалізації програми "Укравтодор" з бюджету в 2020 році отримав рекордні в історії України гроші – 38 мільярдів гривень на розвиток і утримання мережі автомобільних доріг.

Навіть при скороченні витрат для створення Фонду по боротьбі з COVID-19 з "Великого будівництва" грошей не забирали. Навпаки, в червні парламент направив на ремонт і будівництво доріг додаткові 35 мільярдів гривень з фонду, за що не раз піддавався критиці з боку опонентів влади.

Не було жодного об'єкту, який би почали будувати в 2018 році, а закінчили в 2019

Як взагалі виникла ідея "Великого будівництва"?

Як розповів в інтерв'ю Максиму Бахматову радник екс-губернатора Дніпропетровської області Валентина Резніченка та екс-прем'єр-міністра Олексія Гончарука, а пізніше один з ініціаторів "Великого будівництва" Юрій Голик, ідея виникла на тлі неефективної діяльності Фонду регіонального розвитку (ДФРР), з якого кожен рік по 6-7 млрд грн віддавалося в області на будівництво і підтримку інфраструктурних проектів, проте багато з проектів, так і не вдавалося реалізувати.

"Якось в кабінеті Гончарука (Олексій Гончарук, екс-прем'єр-міністр України, - ред.) ми взяли план ДФРР 2019 року і побачили там 867 рядків, що відповідало 867 об'єктам. Тобто, це означає, що на ці 6,5-7 мільярдів країна будувала 867 об'єктів. Ще там була така колонка, яка називається "рік початку будівництва" - 2013, 2008, 2015. Не було жодного об'єкту, який би, припустимо, почали будувати в липні 2018 року, а закінчили в липні 2019. Всі вони будувалися 2-3 роки. І два рази в рік вартість проекту підвищувалася, тому що інфляція. Відповідно, кожен раз доводилося коригувати проект. Наприклад, ти починаєш будувати садок за 50 мільйонів, добудобуєш до 40 мільйонів і потім раз і змінилося щось, наприклад, курс долара виріс, вартість будівельних матеріалів змінилася, інфляція. Ти рахуєш вартість проекту знову , і в тебе виходить вже 70 мільйонів. Ти його будуєш до 60 млн, а потім проходить третій рік, і знову ціна зросла, і так по колу", – розповів в інтерв'ю Голик.

Виходячи з цього, і виникла потреба у комплексній програмі, яка б передбачала швидке будівництво по всій країні без втрати якості.

"Наша логіка була дуже проста – давайте виберемо всі об'єкти в цій країні, які хтось колись починав, і в цьому році закінчимо. Завдання 1 січня 2021 року зробити так, щоб з 100% недобудованих об'єктів по всій країні залишилося максимум 10% – тих, за якими є якісь питання або в доцільності, або через загублені документи", – зазначив Голик.

Наприклад, в Ізмаїлі до початку проекту спортивний зал будувався з 2006 року. А в Луганській області на підконтрольній території Україні є школа, яка почала будується ще у 2012 році.

Ще один приклад – Запорізькі мости, які почали будувати 10 років тому, але проект постійно зупиняли, а в 2014 році і зовсім заморозили. Завдяки "Великому будівництві" права сторона Запорізького мосту вже поїде в цьому році. Преображенський міст, який стоїть поруч, також поїде до 2020. В наступному році зроблять другу сторону і, фактично, за 2 роки міст поїде повністю.

Фото: процес будівництва мостів у Запоріжжі (facebook.com)

Точно така ж історія була з трасою Запоріжжя-Маріуполь. За словами Голика, торік влітку у президента була нарада з нині вже екс-чиновниками "Укравтодору", де, серед іншого, обговорювалися складності при будівництві й цієї ділянки.

"Вони розповідали якісь байки, мовляв, це не можна, то не можна, так не робиться, а так ніхто не робить. В якийсь момент я не витримав і кажу: "Це повна маячня, у вас є 200 км нещасної траси, ви її розбили на 18 ділянок, кожному з яких різне тендерне завдання". Тобто, вони кожну ділянку дробили по 10 км і створювали під когось тендер. Трудовитрати держави на проведення 10 тендерів в будь-якому випадку вище в 10 разів, ніж на проведення одного тендеру. В результаті ми просто взяли і за 68 днів добудували дорогу. Вони 3 роки 70 км будували, а ми за 68 днів побудували 130 км", - розповів Голик.

Масштаб проекту

За словами Голика, у команди, яка займається зараз "Великим будівництвом" була випробувана на прикладі Дніпропетровської області схема того, як "розруху" ефективно перетворювати в нову інфраструктуру. До речі, найбільшу суму — 6,4 млрд грн — на ремонт доріг національного значення в нинішньому році отримає саме Дніпропетровська область.

За його словами, в 2015 році, коли Резніченко став губернатором, а Голик його радником, основне питання, яке вони собі поставили — які будуть КРІ?

"Були якісь розмиті правила і положення, все заборонено, сидите і нічого не робіть... Тому ми собі самі шукали КРІ. Для того, щоб зрозуміти, чим живе область, протяжність Дніпропетровської області – це відстань від Києва до Харкова. Там було 23 або 24 райони. Ось Резніченко тоді прийняв рішення, що двічі в тиждень ми їдемо в якийсь район, приїжджаємо і спілкуємося з місцевими жителями, елітами, чиновниками, бо в кожному районі є РДА", - розповідає Голик.

Такі поїздки, за його словами, допомогли дізнатися, що в багатьох сіл, приміром, досі не було води. Не говоря чи вже про дороги.

"21 століття, у Дніпрі Prozorro впроваджується, Дмитро Дубілет круті штуки вигадує, а за 50 кілометрів від Дніпра немає води і бабуся 80 років змушена в колодязі набирати. Немає каналізації... Ми говоримо: "Окей, покажіть нам дитячий сад або школу куди ви водите дітей". А школи і садки схожі на барак. При цьому просте запитання про те, де там туалет, звучить відповідь: а ось там за рогом, 20 метрів", - розповідає він.

Таким чином, команда Резніченка вирішилакоштом обласного бюджету підвищити доходи бюджету, зменшити непотрібні витрати для того, щоб сформувати так званий "бюджет розвитку", з якого максимальну кількість грошей спрямовувати на будівництво інфраструктури.

Голик зазначає, що найкраще, що встигла зробити команда Резніченка в області – капітально відремонтувати близько 500 доріг в малих населених пунктах області. Це означає, що у кожному селі, як мінімум, зробили центральну дорогу.

"Ми вважали, що якщо ми не політики, ми обиратися не збираємося, то ми можемо зробити непопулярні речі. Зробити дорогу в селі з населенням 1000 чоловік – це непопулярно. Простіше зробити дорогу в умовному Нікополі, в якому живе 150 тисяч осіб. Більше людей побачать роботу. Але ми вважали, що села мають розвиватися і якщо ми не хочемо, щоб там на вікнах почали з'являлися забиті дошки потрібно повертати життя в села", - згадує радник екс-губернатора.

Друге, що було зроблено – це реконструкція близько 30-40 шкіл і понад 70 дитячих садків."При цьому досі ще ніхто не навчився робити краще, ніж ми. Всі проекти, які робляться зараз – це ще не та якість з точки зору архітектури, до якої звикли ми. Я сподіваюся, що в наступному 2021 року до всіх дійде, що школа повинна бути сучасна, а не просто чорно-біла", - вважає Голик.

Він зазначає, що це допомогло зробити дуже багато невидимої роботи з точки зору патріотичного виховання молоді.

"Ми за свої гроші зробили в Дніпрі круту Алею героїв. Нічого подібного в Україні досі не побудували. Ми побудували музей АТО, який розповідає про війну в Донецькій і Луганській області і першими побудували найвищий прапор України, зробили сквер біля нього. Те, що в Києві зараз відкрилося, це, по суті, наша технологія і наші інженерні рішення. Нарешті у людей вистачило розуму запитати у нас як його робити і ми просто передали", - додає він.

В результаті понад 30 тисяч школярів побували в цих пам'ятних місцях і ознайомилися з важливою частиною історії України.

"Ми періодично брали камеру і запитували у дітей, що відбувається на сході України та їх ставлення до Росії. Діти говорили, що громадянський конфлікт, війна, ми не знаємо, Путін і так далі. А коли вони це все проходили, з заплаканими очима говорили: "Ми всі зрозуміли, у нас війна з Росією, Путін – це зло, і Росія нам ворог, ми воюємо за свою територію". Цього ніхто їм не розповідав, а це дуже важливо", - розповідає він.

Великі надії

Як зазначають ініціатори "Великого будівництва", головна мета програми - створити нову якість життя.

"Я бачив очі дітей, які ходять в стару школу і в нову школу. Я бачив, як змінюється життя, коли є дорога в село і немає дороги в село. Це абсолютно різні історії", - розповідає Голик.

За його словами, у будь-якій відремонтованій школі завжди вищий середній бал успішності нижчий відсоток прогулів.

"Чому? Тому що, коли діти ходять в якийсь каземат, вони з задоволенням будуть вдома вдавати, що вони захворіли. Коли вони йдуть в сучасну школу, є зворотна історія, їх вигнати звідти не можна", - додає Голик, маючи на увазі ефект від реалізації подібного проекту в Дніпропетровській області.

Він переконаний, коли викладач навчає в нормальних умовах на нормальних інтерактивних дошках, на нормальних партах, з нормальними умовами і додтковими атрибутами, він навіть по-іншому викладає.

Крім того, епідеміологічна ситуація в країні стала каталізатором внутрішнього туризму. Але в країні як і раніше не завжди можна їздити з одного міста в інше, тому що немає доріг.

"Ми хочемо, щоб людина з Маріуполя сіла на легкову машину і доїхала до Львова. Ось зараз з Маріуполя ми доїжджаємо до Запоріжжя, від Запоріжжя до Дніпра. Зараз активно робимо трасу Дніпро-Решетилівка. Якщо в цьому році ми її закінчимо, то в принципі все, далі по трасі до Києва або до Львова людина зможе доїхати. Можна сказати, країна зшита", — зазначає він.

Безумовно, ще належить зробити подібні маршрути більш зручними і по багатьом іншим напрямком, однак початок покладено, переконаний Голик.

Крім того, реалізація програми має стати однією зі складових відновлення економічної активності в рамках виходу з карантину, адже інвестиції у будівельні роботи мають потужний мультиплікативний ефект на інші галузі, зазначає прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

В уряді вважають, що 1 грн витрат на інфраструктуру дає 2,5−3 грн віддачі через рік, які отримує вся економіка.

Варто відзначити, що стимулювати економічну активність з допомогою дорожніх робіт — ідея не нова. Найвідомішим прикладом використання програм будівництва для стимулювання економіки є політика виходу з кризи США у 1930-х роках. Тоді при підтримці держави в США було побудовано майже 600 тисяч кілометрів доріг, в результаті чого рівень безробіття вдалося скоротити до 20% за 2 роки.

За даними Кабміну, станом на початок липня будівництво доріг вже допомогло створити понад 10 000 нових робочих місць. На початку карантину прем'єр пропонував навіть йти будувати дороги українським трудовим мігрантам, які опинилися в Україні після оголошення карантину і закриття кордонів.

"Крім того, будь-які гроші, які ти приватним підрядникам віддаєш, вони повертаються в бюджет. Перше – у вигляді ПДФО, у вигляді податку на прибуток, ПДВ та акцизу. Адже, насправді, Дорожній фонд формується за рахунок акцизу. І кожен раз, коли заправка продає там умовний літр дизпалива, ти платиш акциз і цей акциз потрапляє в Дорожній фонд", — додає Голик.

Також неодноразово піднімалося питання і про платні дороги. Зокрема, про це говорили в Міністерстві інфраструктури, відзначаючи, що планують запустити пілотний проект вже в наступному році. Однак, на даному етапі в Україні ця ідея утопічна, вважає Голик.

"Це тривалий процес, і це точно не в найближчі два роки з'явиться. Я вже рік чую від Міністерства інфраструктури про те, що вони з'являться. Ще нічого не зроблено для того, щоб вони були. Друге, ми все-таки слабо привчені платити. Тобто, слава Богу, зараз ми навчилися в більшості своїй платити за Netflix... Напевно, непогано десь було б зробити в Україні одну таку дорогу і спробувати подивитися, що буде. Але знову ж, вона повинна бути паралельною існуючої. Вона не може бути платна для всіх", — вважає він.

У цілому ж, у команді президента не мають наміру зупинятися на досягнутому. В цьому році "Велике будівництво" планують завершити з тими KPI, які були закладені. По-друге, важливо встигнути запланувати роботи на наступний рік, й пройти вчасно усі процедури, щоб у наступному році будівельні роботи могли з березня початися.

Крім того, у наступному році планується збільшення фінансування на реалізацію проекту. Бюджету ще немає, однак він точно буде більше, тому що "це хороший мультиплікатор для економіки", резюмує Голик.