До 60-70% всіх витрат на медицину в Україні становлять приховані платежі, підрахували в Міністерстві, і запропонували схему виведення цих грошей у легальну площину. Але є сумніви в здатності чиновників і народних депутатів провести таку реформу.
До 60-70% всіх витрат на медицину в Україні становлять приховані платежі, підрахували в Міністерстві, і запропонували схему виведення цих грошей у легальну площину. Але є сумніви в здатності чиновників і народних депутатів провести таку реформу.
Лікарні - на свободу
У травні Міністерство охорони здоров'я опублікувало законопроект, який пропонує змінити правовий статус лікувальних установ.
Сьогодні поліклініки і лікарні є бюджетними установами. Згідно з пропозицією МОЗ, вони зможуть перейти у форму державного або комунального підприємства, господарського товариства або іншу організаційно-правову форму, яка є в українському законодавстві. Тобто, лікарні і поліклініки будуть самі складати свій фінансовий план, керувати своїми бюджетами і жити на зароблені кошти.
Заробітки вони зможуть отримувати від декількох джерел:
1. Органи місцевого самоврядування будуть замовляти у поліклінік і лікарень необхідні мешканцям послуги. А медустанови будуть отримувати гроші не у відповідності з кількістю ліжок у своєму складі, а на основі обсягу наданих послуг пацієнтам. Для цього МОЗ після набрання чинності законопроекту повинен розробити та затвердити Методику розрахунку вартості надання медпослуг.
2. Хоч про це й не говориться прямо, але, згідно з ідеєю, пацієнти самі будуть оплачувати певні послуги. Чиновники будуть встановлювати мінімальний пакет послуг, оплату за який бере на себе держава. Все, що не потрапить до нього, перекладуть на плечі пацієнтів.
3. Медустановам дозволять легально отримувати кошти від компаній, міжнародних організацій та благодійних фондів.
Між медичною установою і його співробітниками будуть встановлені взаємини на основі обсягу наданих послуг. Дохід співробітників буде залежати від обсягу наданих послуг пацієнтам.
Виконавчий директор консалтингової компанії "Фармагейт", член робочої групи з дерегуляції при МОЗ Ганна Погодаєва сказала, що у чиновників не повинно виникнути проблем при розробці тарифів на послуги роздержавлених лікарень і поліклінік. Так, можна взяти ціни в приватних клініках, які вже накопичили достатню статистику за багато років.
"Ціни в державних медустановах будуть безумовно нижче, з урахуванням комфортності палат, оснащеності та лікарського забезпечення. Але принцип надання послуг буде той же. Не потрібно вигадувати велосипед", - пояснила Погодаева.
Рішення про перехід медустанови в нову правову форму будуть приймати органи місцевого самоврядування.
Передбачається, що 2016 рік стане перехідним. На цей період медустанови отримають той же обсяг коштів, на який вони розраховують в 2015 році, у відповідності з кількістю ліжко-місць.
"Протягом перехідного періоду планується виконувати всі умови для автономізації. Наприклад, розрахувати вартість медичних послуг, визначити гарантований безкоштовний пакет допомоги, перейти з лікарнями на контрактні відносини і т. д.", - сказав експерт "Реанімаційного пакету реформ" Павло Ковтонюк.
Не зупинятися
Нові ініціативи щодо автономізації медустанов отримали діаметрально протилежні відгуки з боку учасників системи охорони здоров'я. Можливо, це пов'язано з неможливістю передбачити в одному законопроекті всі можливі недоробки.
Автономізація лікарень життєво необхідна для реформи, підкреслив Павло Ковтонюк. "Вона - пусковий механізм для маси інших важливих процесів, наприклад реформи фінансування (гроші йдуть за пацієнтом); незалежності лікарів, які перестануть бути бюджетниками; можливості привести структуру лікарень у відповідність з потребами людей і багато чого іншого", - сказав він.
По суті, законопроект дає свободу головлікарям у використанні державних коштів. Це, умовно, легалізує корупцію, існуючу в лікарнях, вважає виконавчий директор громадської організації "Пацієнти України" Ольга Стефанішина.
Законопроект стане "лакмусовим папірцем": чесні лікарі зможуть підвищити ефективність роботи лікарень, а ті, хто крав, будуть продовжувати це робити.
"Тому цей закон повинен мати продовження, і як можна швидше: як запобігти легалізації корупції серед головних лікарів і як мотивувати їх використовувати кошти на благо пацієнта, а не на свою кишеню", - сказала Ольга Стефанішина.
Непомітне зникнення
Перехід поліклінік і лікарень на ринкові механізми має ще кілька негативних моментів. Зокрема, медустанови, ризикують потрапити під процедуру банкрутства.
Також поліклініки і лікарні перестануть бути державними, чиновники дозволять продати або передати в приватні руки ліквідні активи, які зараз належать державі, вважає старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.
І це може призвести до банкрутства багатьох поліклінік і лікарень. "Слідом за роздержавленням медицини, передачею її в русло подоби госпрозрахункових відносин, ми втратимо велику кількість медичних установ, як в маленьких містах, так і у великих. У маленьких може дійти до того, що там припинять роботу будь-які пункти медичної допомоги, оскільки вони не зможуть заробляти достатньо коштів на своє утримання", - пояснив юрист.
Партнер юридичної фірми Marchenko Danevych Борис Даневич додав, що не бачить у законопроекті перешкод для банкрутства підприємств, в які можуть бути реорганізовані медустанови.
А Ольга Стефанішина сподівається, що всі неточності будуть виправлені чи пояснені суспільству, і вже влітку Верховна Рада проголосує за зміни.
Нагадаємо, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк дав МОЗ на прийняття реформи три місяці.