У цьому році уряд виношує амбітні плани щодо наповнення бюджету за рахунок імпорту. Очікуваний рівень доходів у 2015 році (~ 32 млрд грн) майже в два рази перевищує показники 2014 року (~ 16 млрд грн). Виходячи з сьогоднішніх реалій, основну роль у такому збільшенні повинні зіграти девальвація гривні і введений на початку року імпортний збір.
У цьому році уряд виношує амбітні плани щодо наповнення бюджету за рахунок імпорту. Очікуваний рівень доходів у 2015 році (~ 32 млрд грн) майже в два рази перевищує показники 2014 року (~ 16 млрд грн). Виходячи з сьогоднішніх реалій, основну роль у такому збільшенні повинні зіграти девальвація гривні і введений на початку року імпортний збір.
Ставка останнього визначається залежно від класу товару згідно з класифікатором зовнішньоекономічної діяльності - за ставкою 10% обкладаються продукти харчування, тваринні і рослинні продукти, алкоголь та тютюн, а за ставкою 5% - всі інші товари.
Як і багато інших нововведень 2015 року, зазначений збір декларується як тимчасовий, про що заявила міністр фінансів Наталя Яресько. Та й у самому законі визначено, що імпортний збір вводиться на 12 місяців. Однак Верховна Рада має право продовжити його дію на ті ж 12 місяців.
Як показує практика, необхідний мінімум у наповненні бюджету буде забезпечуватися за рахунок великих сировинних підприємств. Крім того, під приціл фіскалів можуть потрапити представники бізнесу, у яких менше можливостей користуватися багатьма видами оптимізації митних платежів, у зв'язку з необхідністю працювати легально.
Перша можлива реакція бізнесу в даній ситуації - відкладати або скорочувати тимчасово імпорт товарів. Особливо це актуально для бізнесу, який працює з товарами з ЄС, адже в наступному році очікується повний вступ у дію Угоди про Асоціацію з ЄС.
У зв'язку з цим очікується зниження тарифного навантаження на імпортовані з країн ЄС товари. Об'єктивно прийняти для себе таке рішення зможуть не всі підприємці. Разом з цим, немає впевненості, що нинішня ситуація, як з додатковим імпортним збором, так і з введенням в дію Угоди про Асоціацію, не триватимуть довше, ніж декларується.
Не маючи можливості скорочувати імпорт, бізнесу доведеться зіткнутися з необхідністю суттєво підвищити ціни на товари для споживачів. Враховуючи різке падіння національної валюти, для багатьох бізнесів може наступити "больовий поріг", при якому витрати від сплати імпортних платежів перевищать витрати і ризики ухилення від сплати мита або їх оптимізації.
Щоб зберегти позиції на ринку або банально вижити, бізнес, швидше за все, задумається про оптимізацію або ухилення.
Імпортні ухилення
Для ухилення від сплати митного збору існує цілий арсенал методів, які можуть використовуватися на практиці. У 2014 році такий арсенал істотно поповнився у зв'язку з невизначеностями, які виникли через події в Криму і на Донбасі.
Традиційно будь-яка діяльність в Україні може бути розділена на чорну, сіру і білу. Це ж стосується і способів оптимізації сплати імпортних платежів.
До білих методів відноситься використання трактувань існуючих законів для легальної оптимізації зобов'язань по оплаті митних зборів, а також рішень судів для оптимізації імпортних платежів під формальними приводами.
Сірі методи використовуються для порушення закону, при цьому зберігаючи видимість його виконання. Вони здійснюються шляхом маніпулювання товарами, пільгами або документами. Найбільш поширені методи здійснюються шляхом:
1 Невірної класифікації товару.
2. Навмисного заниження обсягів товарів.
3. Навмисного заниження вартості товарів.
Поширеним є використання так званих давальницьких схем, тобто, митного режиму переробки, з допомогою якого маскується імпорт будь-яких товарів під повернення готової продукції, виробленої з давальницької сировини, і який відбувається в безподатковому режимі. До сірих методів також може бути віднесене контрабандне ввезення товару дрібними партіями (наприклад, використовуючи послуги "мурашок").
Чорним способом ухилення від сплати таких платежів є контрабанда, коли товари потрапляють в обіг у країні без обліку і, відповідно, без сплати митних зборів. Контрабанда для багатьох бізнесів є найпростішим способом безмитного ввезення товарів на територію України. Технічно вона може здійснюватися відносно легально (наприклад, шляхом використання "мурашок" про які говорилося вище).
Також контрабанда не завжди означає перетин кордону без відома держави. Наприклад, може бути використаний "обірваний транзит" - після перетину кордону держави у режимі транзиту товар залишається в Україні, а вивозиться або формально на паперах, або взагалі формальності не дотримуються.
Однак, легальний імпорт створює ланцюг постачання, який закінчується лише після продажу товару кінцевому споживачеві або при експорті. Такий ланцюг важливий для легальних підприємців. Таким чином, контрабанда сама по собі найбільш прийнятна для малого бізнесу, який слабо контролюється і продає товари, які не враховується суворо (наприклад, торгівля на ринках).
Теоретично можливий перепродаж контрабандного товару для формування ланцюга поставок за участю великих платників податків, однак для цього необхідно легалізувати контрабанду. Можна виділити основні способи легалізації:
1. "Уявне" виготовлення контрабандного товару.
2. Використання фіктивної фірми посередника.
3. "Підміна" легально завезеного товару нелегальним або "розбавка" легального товар нелегальним.
4. Легалізація контрабанди під різними формальними приводами за допомогою рішень органів влади.
Але, враховуючи, що легалізація несе свої витрати, можна очікувати більш активну торгівлю саме на ринках. Знову може виникнути ситуація з 90-х, коли люди почнуть купувати товари не в супермаркетах і торгових мережах, а на ринках і в інших місцях, які дозволяють працювати "в тіні".
Не виключено, що популярні торгові мережі почнуть активніше переймати практику роботи "в тіні". При цьому, складність схеми залежить не тільки від законодавства, а й від технологічних процесів, які використовуються в тій чи іншій діяльності.
В цілому, більшість способів ухилення від сплати імпортних платежів, так чи інакше, існують через корупцію та неефективність роботи органів влади. Тому, замість того, щоб перекладати основну ношу на легальних підприємців, уряду слід було б, в першу чергу, реформувати інститути державної влади.
Цінові гойдалки
Важливе питання - як вплине новий збір на ціни товарів в Україні. Більшість аналітиків прогнозують, в першу чергу, зростання цін на імпортні продукти харчування, одяг і побутову техніку.
Разом з девальвацією валюти подорожчання товарів у гривнях очікується від 15% до 100% і більше. За різними оцінками, вітчизняні товари, в середньому, складаються з імпортної сировини не менш ніж на 35%. У зв'язку з цим, подорожчають і вітчизняні товари.
Необґрунтоване підвищення цін, через зміни кон'юнктури ринку, може загрожувати виробникам і постачальникам чималими штрафними санкціями. Законодавство не дає можливості раптово змінювати ціни на деякі товари та послуги.
Хоча держава і не впливає на формування ціни на товари і послуги, однак, на практиці все ж встановлюються певні обмеження чи регулювання. В основному, це стосується соціально значущих товарів і послуг: цін (тарифів) на перевезення, газ, електроенергію; торговельні надбавки на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, дрова, скраплений газ); надбавки на дитяче харчування, борошно, хліб, крупи, молоко сир і ін
Держрегулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін, граничних рівнів цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Регулювання цін здійснюється місцевими держадміністраціями. Наприклад, у разі зміни оптових цін понад 1% протягом місяця, виробники або постачальники представляють в облдержадміністрації декларації про їх зміну. Ці зміни повинні бути затверджені органами влади.
У переліку товарів, на які поширюється новий збір, значаться і соціально важливі позиції - ліки і медичні засоби.
За порушення законодавства про ціни передбачена відповідальність. У відповідності зі ст. 20 закону "Про ціни і ціноутворення", вся необґрунтовано одержана підприємством (організацією) сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід. Крім того, стягується штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної суми виручки. Особи, винні в порушенні порядку встановлення і застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної відповідальності, і в окремих випадках їх дії можуть призводити до кримінальної відповідальності.
Короткі висновки
В цілому очікування уряду при підвищенні митних платежів можуть бути завищеними. Адже у своїх розрахунках вони виходять з того, що темпи імпорту, платоспроможність населення і активність бізнесу збережуться на нинішніх показниках.
Але суттєва частина бізнесу очікувано і вимушено піде "в тінь". Це рішення споживачі будуть стимулювати і вітати, оскільки, враховуючи погіршення економіки, ціна легальних товарів буде занадто високою для основної маси населення.
Є ризик того, що прийняті урядом рішення звузять ресурсну базу економіки України. Замість боротьби з причинами кризи відбувається фіскальний тиск на бізнес і споживачів.
Країна при цьому потребує зміни принципів взаємодії контролюючих органів з бізнесом, боротьбі з корупцією, очищенням органів влади і стимулюванням зростання професіоналізму чиновників.