ru ua

Ближче до НАТО: як депутати переписали президентський закон про нацбезпеку

Ближче до НАТО: як депутати переписали президентський закон про нацбезпеку Депутатам належить визначитися з рамковим законом, який у тому числі визначає майбутнє Збройних сил України (Фото: УНІАН)

У парламенті внесли в законопроект про національну безпеку більше сотні поправок після зауважень західних дипломатів і представників НАТО.

До кінця цього пленарного тижня Верховна рада має завершити розгляд законопроекту про національну безпеку авторства президента Петра Порошенка. Ще у березні міжнародні партнери - представники посольства США, Європейського союзу та представництва НАТО в Україні - заявили про необхідність внести в законопроект корективи. Їх зауваження, серед іншого, стосувалися функціоналу Служби безпеки України. У вівторок, 19 червня, парламентський комітет з питань нацбезпеки і оборони затвердив редакцію документа до другого читання з урахуванням зауважень західних партнерів. Детальніше про те, що змінилося в документі після доопрацювання - в матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада в середу, 20 червня, почне розглядати у другому читанні президентський законопроект про національну безпеку. Документ, внесений Петром Порошенко в кінці лютого, пройшов перше читання у квітні. У вівторок, 19 червня, профільний комітет ВР з питань національної безпеки і оборони рекомендував прийняти проект у другому читанні і в цілому з урахуванням низки правок.

Концептуально законопроект передбачає реформу сектора нацбезпеки і оборони у відповідність із стандартами НАТО. У проекті зазначено, що державна політика в сфері національної безпеки і оборони - це і військова і зовнішньополітична, і економічна, і інформаційна, екологічна і кібер - безпека країни.

Серед іншого, документом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах нацбезпеки та оборони. Чітко визначається, наприклад, яке з відомств за що відповідає і кому підпорядковується. Також визначається система командування, контролю і координації операцій сил безпеки і сил оборони.

До того ж у законопроекті закріплено річний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони - він повинен складати не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони.

Крім того, згідно з проектом закону, вже з 1 січня 2019 року міністр оборони України повинен бути призначений з числа цивільних осіб, як і його заступники. У цьому полягає один з елементів цивільного контролю, випливає з проекту. Зміни торкнуться і посад командувача Збройних сил України та голови Генерального штабу. На даний момент обидві ці посади обіймає Віктор Муженко. Але з 1 січня 2021 року вони повинні бути розділені.

Західні поради

Ще у березні, через кілька тижнів після внесення законопроекту до парламенту, представники посольств США, Європейського союзу та представництва НАТО в Україні виклали ряд зауважень до документа у своєму листі президентові, спікерові Ради і секретарю Ради нацбезпеки та оборони.

Підписанти листа вказували на необхідність переглянути повноваження Служби безпеки України та парламентського нагляду за її діяльністю, а також переглянути положення про ставку Верховного головнокомандувача, оскільки вони не відповідає стандартам і принципам НАТО.

Вже після прийняття Радою документа в першому читанні, на початку квітня, робоча група профільного комітету і міжнародна дорадча група спільно працювали над тим, щоб усунути суперечливі моменти. 6 червня робоча група, яку очолює народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Іван Вінник, представила на засіданні комітету змінену редакцію законопроекту для прийняття Радою в другому читанні. Однак варіант документа від робочої групи не знайшов підтримки у депутатів від БПП. За словами народного депутата від пропрезидентської фракції, члена комітету з нацбезпеки Ірини Фриз, доопрацьований текст кардинально відрізняється від редакції законопроекту, що була прийнята в першому читанні. Запропонований робочою групою документ абсолютно змінює ідею проведення реформ в секторі безпеки та оборони, нарікала Фриз. Не зовсім схвально оцінила запропонований варіант і міжнародна дорадча група. Частина правок у варіанті, запропонованому робочою групою, іноземні консультанти рекомендували прибрати. Згодом робоча група врахувала ці рекомендації.

Минулого тижня робоча група і міжнародні радники остаточно узгодили зміни до тексту. "Ми усунули всі зауваження в повному обсязі. Адже вчора (18 червня, - ред.) ми отримали лист від посольств з приводу того, що вони підтримують текст, який фінально був узгоджений з робочою групою за участю представників західних посольств. Лист підписаний послом США Йованович, послом ЄС в Україні Мінгареллі і послом НАТО в Україні Вінніковим", - пояснив секретар профільного комітету Іван Вінник (БПП).

Прийняття рамкового закону дозволить Україні почати рух у бік членства в НАТО, зазначають депутати. За словами представника президента в Раді Ірини Луценко, в процесі доопрацювання документа західні партнери звертали увагу на низку ключових моментів. Перший – як буде працювати СБУ. "Це повинен бути відкритий та прозорий орган, кому він буде звітувати, як він буде вибиратися. Друге - фінансування Збройних сил України та Національної гвардії повинні бути прозорим з відповідною звітністю. Третє - верховний головнокомандувач подає кандидатуру керівника Генерального штабу. І після того, як проходить затвердження цієї кандидатури, він вже буде підкорятися міністру оборони. У нас зараз і керівник Генштабу, і міністр оборони безпосередньо підпорядковуються президенту України як Верховному головнокомандувачу. Тут змінюється структура. Четверте - міністр оборони обов'язково повинен бути цивільною особою. І п'яте - ставка Верховного головнокомандувача має бути змінена", - розповіла Луценко.

Текст закону повністю відповідає стандартам НАТО і відповідає тим загрозам національної безпеки, які стоять перед країною, підтвердив голова комітету з питань національної безпеки і оборони, заступник голови фракції "Народний фронт" Сергій Пашинський. Над цим законом, як зазначив Пашинський, десятки годин працювали робочі групи, представники офісу НАТО, представники США, депутати і експерти. Зазначимо, що станом на вечір вівторка текст проекту до другого читання, схвалений комітетом, ще не був оприлюднений на сайті парламенту.

В редакції документа до другого читання, за словами Івана Вінника, посилені основи демократичного цивільного контролю, парламентський контроль, громадський контроль за силами безпеки і оборони. Зокрема, текстом законопроекту передбачено створення парламентського комітету з нагляду за діяльністю спеціальних органів, органів з правоохоронними функціями. "Комітет буде представлений різними фракціями парламенту, там буде ротація керівників, він зможе запрошувати керівників відповідних відомств - вони будуть звітувати в питаннях дотримання прав і свобод людини", - пояснив Вінник.

Зміни, прописані в законопроекті, торкнуться функціоналу Служби безпеки України, як це і вимагали міжнародні партнери. "Уточнено функціонал СБУ, який обмежується боротьбою з тероризмом, контррозвідувальної захистом держави, підривною діяльністю, - додає Вінник. - Ми дали вичерпний перелік функціоналу СБУ, а головне - змінили статус".

За словами нардепа, СБУ, згідно з цим законопроектом, буде називатися спеціальним державним органом з правоохоронними функціями. "Таким чином, вони самостійно за заявами тих чи інших осіб не зможуть реєструвати провадження, а будуть займатися лише функціями, передбаченими законодавством. Тобто випадків умовних "наїздів" на бізнес, безумовно, стане менше. Якщо вони будуть - це вже буде питанням розгляду профільного парламентського комітету нагляду за діяльністю спеціальних органів", - пояснив депутат.

Поряд з цим, деталізуються повноваження президента зі стратегічного керівництва Національною гвардією через Генеральний штаб ЗСУ під час воєнного стану. "Ми уточнили деякі визначення по сектору безпеки і оборони, чітко розмежували повноваження сил оборони і сил безпеки, уточнили функціонал Нацгвардії, яка в мирний час входить в сили безпеки, а під час військового стану керуватиметься Генштабом і здійснювати заходи та дії по обороні держави", - розповів секретар профільного комітету

Правки на перспективу

З моменту першого читання до законопроекту було запропоновано 427 поправок, з яких частково та редакційно враховані 116, відхилено 311. "Ми будемо робити новий закон про СБУ, національні розвідки або контроль над спецслужбами. Я впевнений, що туди і будемо імплементувати ці 311 поправок", - зазначив Сергій Пашинський.

Упродовж шести місяців Рада також повинна прийняти закон про спеціальний комітет контролю над спецслужбами. Крім того, за словами члена комітету з питань нацбезпеки Дмитра Тимчука, після прийняття закону про національну безпеку, необхідно внести поправки до всіх законів силового сектору. "Це і закон про Збройні сили, і закон про Нацгвардію, і закон про МВС. У той же час, два закони буде скасовано повністю. Це старий закон про нацбезпеку і закон про оборону", - пояснив Тимчук.

Разом з тим, одна з поправок до законопроекту передбачає створення єдиної бази споживачів природного газу. Відповідну поправку на засіданні комітету депутати внесли в розділ "Прикінцеві та перехідні положення".

"Фактично це призведе до того, що після прийняття цього закону протягом місяця НАК "Нафтогаз України" отримає інформацію про всіх споживачах газу, - пояснив Іван Вінник. - Облгази будуть зобов'язані всі свої підключення, інформацію про лічильниках, їх номери, прізвища, адреси, де вони встановлені та інше передати в НАК" Нафтогаз ". Він створює свою базу, а далі буде порівнювати з іншими реєстрами", - сказав Вінник. За його оцінкою, це також відноситься до питань національної безпеки. "Облгази належать олігархам і держава таким чином втрачає десятки мільярдів гривень в рік через їх зловживання", - пояснив парламентарій.

Тягнути нікуди

Депутати прогнозують, що розгляд законопроекту у другому читанні парламент почне в середу орієнтовно в 12:30, а вже в четвер Рада повинна прийняти закон в цілому. "Ми плануємо завтра вийти на розгляд, у четвер - виходити на голосування. Він досить великий, поправок багато, їх потрібно пояснити суспільству і залу", - зазначила Ірина Луценко.

Часу відтягувати прийняття документа у парламенту немає. З цим завданням депутатам потрібно впоратися на поточному пленарному тижні, щоб встигнути до початку липневого саміту НАТО. "Нам дуже важливо, щоб до саміту ми могли продемонструвати, що Україна виконує свої зобов'язання щодо співпраці з НАТО", - заявив на початку тижня голова парламенту Андрій Парубій.

На переконання Івана Вінника, прийнявши документ в тому вигляді, в якому його затвердив комітет з урахуванням позицій західних партнерів, Рада надасть президенту можливість заявити на саміті, що Україна повністю провела законодавчу реформу в секторі безпеки і оборони. "Це накладе певні політичні зобов'язання на наших західних партнерів здійснювати кроки щодо інтеграції України в НАТО", - переконаний нардеп.