Бізнес з ворогом. Чи зможуть брати Ванецяни залягти на дно в Швейцарії

Українські бізнесмени Карен і Армен Ванецяни створили аграрний бізнес в Росії спільно з колишнім послом РФ в Україні Михайлом Зурабовим. Чи загрожують їм усім санкції – у матеріалі РБК-Україна.

Лише для невеликої частини українських бізнесменів зв'язки з Росією стали токсичними після 2014 року, коли РФ анексувала український Крим і окупувала частину Донбасу. Після 24 лютого 2022 року зв'язки з РФ почали рвати навіть найбільші корпорації світу: по-перше, з етичних міркувань, по-друге, через санкції.

З перших днів повномасштабної війни українські активісти й навіть представники влади почали масову кампанію, метою якої є позбавлення Росії доходів, які вона отримувала від діяльності міжнародного бізнесу, що працював на території РФ.

Прикладом можуть служити зусилля керівника Міністерства цифрової трансформації Михайла Федорова, а також робочої групи Макфола – Єрмака (Майкл Макфол – колишній посол США в Росії, Андрій Єрмак – глава офісу президента Володимира Зеленського).

Найяскравіший приклад відходу великого бізнесу з країни-терориста – мережа ресторанів Mcdonald's, виробника меблів IKEA, нафтової компанії British Petroleum. Втім, як і сотень інших не менш знакових компаній.

Особливу увагу привертають до себе українські бізнесмени, особливо ті, які навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну продовжують мати бізнес з російськими компаніями або зовсім працюють на території країни-агресора.

Одними з таких є бізнесмени, брати Карен і Армен Ванецяни.

Вони є співвласниками російського холдингу "Ексойл груп". Основний профіль компанії-купівля соняшнику, переробка, трейдинг олійних і ЗЕРНОВИХ культур, портова перевалка і логістика. У холдинг входять ТОВ "УК "Ексойл груп" (керуюча компанія), ТОВ "Черноземье" (виробник рослинного масла), ТОВ "ТД "Черноземье"(торгова компанія), ТОВ "ЕЙ БІ Транс" (транспортна компанія). Всі вони зареєстровані в Липецькій області, Росія.

Брати Карен і Армен Ванецяни, будучи громадянами України, з 2012 року живуть у Швейцарії. Того року вони продали належний їм у Харківській області Пересічанський маслоекстракційний завод. Покупцем заводу виступила транснаціональна корпорація Glencore International AG. Сума угоди - 80 млн доларів.

Брати змінили фактичне місце проживання. Але не громадянство.

Незабаром після цього у Швейцарії з'явилася компанія Exoil Trading SA. Її власник – Карен Ванецян. Відомо, що вона оперувала також і агропродукцією з України. Але, як нескладно здогадатися, вона безпосередньо пов'язана з російською "Ексойл груп".

Після лютого 2022 року брати Ванецяни, мабуть, ще не зрозуміли, що, маючи українські паспорти, проживаючи у Швейцарії і маючи бізнес в Росії, вони ризикують потрапити під санкції. Річ у тому, що Швейцарія, відома своїм давнім нейтралітетом, несподівано для багатьох приєдналася до санкцій Євросоюзу і США проти російських компаній, банків, олігархів, чиновників і цілого ряду осіб, так чи інакше пов'язаних з вищим керівництвом РФ.

На офіційному сайті "Ексойл груп" ми можемо виявити ім'я Карена Ванецяна як одного з трьох членів ради директорів. Але примітно ім'я іншого члена ради – Михайла Зурабова.

Пан Зурабов – досить відома в Росії та Україні особистість.

У 1999-2004 роках він був головою правління Пенсійного фонду Російської Федерації. Далі при Володимирі Путіні він розвинув свою кар'єру, і у 2004-2007 роках був міністром охорони здоров'я і соціального розвитку РФ. Потім його призначили радником президента Росії Дмитра Медведєва з проблем реформування соціальної сфери. А у 2009 році Зурабова відрядили в Україну в якості посла замість Віктора Черномирдіна.

Зурабов пробув послом до 2016 року. Після анексії Криму та окупації Донбасу Путін більше не призначав послів в Україні. Таким чином, Зурабов став останнім главою дипмісії РФ, а в лютому 2022 року Україна розірвала з Росією дипломатичні відносини.

Період роботи Зурабова в Україні припав відразу на кілька знакових віх в історії двосторонніх відносин з РФ: він почав працювати послом ще за часів президента України Віктора Ющенка, після – за часів президентства Віктора Януковича. У 2010 році Зурабов зіграв свою роль у продовженні договору про присутність в українському Криму Чорноморського флоту РФ, і, нарешті, він очолював дипломатичну місію під час подій 2014 року.

Навряд чи можна сумніватися в тому, що Зурабов не був безпосередньо причетний до злочинів проти України. Навпаки – був уже хоча б в силу займаної ним посади.

Але після 2016 року колишній посол пішов у бізнес, одним з яких "Ексойл груп". На сайті компанії Зурабов поряд з Кареном Ванецяном значиться як член ради директорів.

Не менш цікава біографія і у самих братів Ванецянов.

У Армена і Карена є брат – Артур Ванецян, який відомий тим, що, закінчивши Академію ФСБ Росії, з 2018 по 2019 рік очолював Службу національної безпеки Вірменії при прем'єр-міністрі Ніколі Пашиняні і президенті Армені Саркісяні. Звільнили його досить швидко – через те, що він не дуже коректно розумів сенс державного будівництва.

Колишнього главу РНБ Вірменії підозрювали у відмиванні грошей через офшори. Але він заявив, що бізнесом займається не він, а його брати.

Нещодавно у Вірменії вибухнув скандал навколо Зангезурського мідно-молібденового комбінату (ЗММК), в ході якого поряд спливли імена Зурабова і Артура Ванецяна.

У 2020 році німецька компанія Cronimet продала свій 75-відсотковий пакет акцій назад комбінату. Інші акціонери, серед яких Зурабов з 12,5%, почав боротьбу за контроль над ЗММК. Але в кінці 2021 року 60% акцій купив російський мільярдер Роман Троценко. З цієї причини спостерігачі і аналітики Вірменії прийшли до висновку, що Пашенян порушив свою передвиборну обіцянку провести дерусифікацію економіки Вірменії. Примітно, що в ході скандалу з'ясувалося, що Артура Ванецян володіє в комбінаті такою ж часткою, як і Зурабов.

Михайло Зурабов

Таким чином, зв'язок "українсько-швейцарських" братів Ванецянов з людиною Путіна – Зурабовим – виявляється куди глибше і ширше, ніж тільки аграрний бізнес. І всі три брати, очевидно, вельми і вельми лояльні кремлівському режиму. Досить буде згадати, що в інтерв'ю російському пропагандисту Володимиру Соловйову Артур Ванецян, відповідаючи на питання, чий Крим, заявив, що Крим – "наш", тобто Російський. Цікаво, що дадуть відповідь на це ж це питання його брати, якщо їх запитати? І чи підтримують вони так звану "спеціальну військову операцію"? Судячи з того, що вони платять податки в Росії, підтримують рублем.

Артур Ванецян

Однак, поки брат будував кар'єру і бізнес на батьківщині, Армен і Карен Ванецяни до 2012 року жили в Харкові. Тут вони досить швидко побудували міцні зв'язки з керівництвом міста, зокрема, з нині покійним мером Геннадієм Кернесом.

Після продажу бізнесу в Харкові вони спробували побудувати бізнес в Києві. Зокрема, за підтримки Кернеса вони переконали тодішнього голову Київської міськадміністрації Олександра Попова з "Партії регіонів" ввести на всіх видах міського транспорту єдиний електронний квиток. Для цього брати Ванецяни створили компанію "Альфа Пий Київ", яка мала впровадити систему оплати за поїздки у транспорті столиці та мати з кожної поїздки на метро, трамваї та тролейбусі 8,4%. За різними оцінками, в той час це могло б приносити братам 120 млн гривень на рік.

Але тут сталася Революція Гідності, мером Києва став Віталій Кличко, який оскаржив участь братів у транспортній схемі та виграв суперечку в суді. Ванецяни не змогли закріпитися в Києві.

Михайло Зурабов на 5-річчі "ЭксОйл груп" (четвертий справа)

Складно сказати, наскільки тісними залишилися зв'язки Ванецянів з аграрним сектором України, оскільки зараз Росія окупувала ще більше територій Луганської та Донецької областей, Херсон і частково Запорізьку область – тобто "найбільш аграрні" регіони України. А Харків і область, де у Ванецянів був агробізнес, Росія досі нещадно обстрілює.

Крім того, флот РФ, до продовження присутності якого у 2010 році доклав руку Зурабов, блокує українські порти, створивши тим самим світову кризу продовольства.

І тепер предметом обговорення в усьому світі є грабіж з боку Росії: українське зерно і соняшникова олія нахабно вивозиться з України. Дійшло до того, що США попередили ряд потенційних країн – покупців краденого зерна і масла про серйозні наслідки. Але загрози ніяк не діють на підконтрольну Кремлю Сирію, порти якої приймають вкрадену в Україні продукцію.

Хай там як, не цілком зрозуміло, чому Рада нацбезпеки та оборони України досі не включила до списку санкцій ні самого Зурабова, ні Ванецянова або хоча б не звернула на них увагу і не провела розслідування. Також ми не зустріли імені Зурабова в списку Навального. Однак критерії, за якими той чи інший персонаж може потрапити під санкції, досить детально прописані робочою групою Макфола-Єрмака.