Як депутати лобіювали пільги для бізнесу в держбюджеті-2018

Парламентарії розподілили дотації аграріям, знизили ставки рентної плати для нових газових свердловин і встановили преференції на імпорт електромобілів. За що проголосувала Рада, приймаючи держбюджет - в матеріалі РБК-Україна.

 

Верховна Рада прийняла державний бюджет на 2018 рік. Депутати порушили багаторічну традицію, не став затягувати з фінальним голосуванням до пізньої ночі. Основний час у парламенту зайняв розгляд змін в Податковий кодекс, підтримувати який відмовилася половина фракції "Блоку Петра Порошенко". Після недовгих суперечок уряд домовився з парламентаріями про пільги аграріям, газодобувним підприємствам та імпортерам електромобілів. Докладніше про найбільш знакові події бюджетного дня - в матеріалі РБК-Україна.

Вчора Верховна Рада порушила традиційну звичку приймати державний бюджет на наступний рік глибоко вночі незадовго до нового року. На подив багатьох депутати 273 голосами підтримали головний фінансовий документ країни у другому читанні і в цілому в четвер ще до півночі. За кілька годин до цього народні депутати ухвалили зміни до Бюджетного кодексу, а перед голосуванням за проект держбюджету-2018 – законопроект зі змінами до Податкового кодексу, на підставі яких розраховувалися доходи скарбниці на наступний рік.

Бюджетний процес для бізнесу виявився щедрим. Рада, приміром, всупереч зауваженням уряду, вперше за кілька років відмовилася підвищувати ставки акцизів на горілку і пиво. Правда, як і в попередні роки, депутати збільшили специфічну ставку акцзиза на тютюнову продукцію. Але все ж основні баталії у парламенті в бюджетний вечір стосувалися інших питань.

Депутати та посадовці обговорюють проект бюджету-2018 (фото Віталій Носач, РБК-Україна)

Демарш БПП

Захопившись збиранням голосів депутатів під бюджет-2018, прем'єр-міністр Володимир Гройсман залишився без підтримки половини фракції БПП при розгляді податкового законопроекту. БПП дав лише 68 голосів з 138, наявних у фракції. Нестійку коаліцію пропрезидентської політсили і "Народного фронту" виручив 21 голос позафракційних депутатів, 32 - представників "Опозиційного блоку", а також майже у повному складі групи "Відродження" (25 голосів), "Радикальна партія Олега Ляшка" (19 голосів) і група "Воля народу" (17 голосів). В результаті "за" законопроект №6776-д проголосували 252 народних депутата.

Як пояснили РБК-Україна співрозмовники в БПП, прем'єр з голосу поставив на підтвердження дві поправки, які внесли Олег Ляшко і член його фракції Віктор Галасюк. Одна з них стосувалася звільнення на п'ять років від сплати ПДВ при ввезенні та поставок електромобілів в Україну. Пільги по ПДВ також пропонувалося поширити на операції з перевезення пасажирів на електромобілях та з надання електромобілів в оренду.

Друга правка "радикалів" передбачала звільнення від сплати акцизного податку при імпорті автомобілів з електричними двигунами. Спочатку податковий комітет Ради відхилив ці правки. Ляшко і Галасюк намагалися "протягнути" їх через зал самостійно, але голосів не вистачило. Після прохання Гройсмана поправки були враховані.

Але, як виявилося, раніше фракція БПП прийняла рішення не підтримувати пільги на електромобілі. "Якщо ми не будемо виконувати рішення, які приймаються на фракції, ми її не збережемо. Щоправда, прем'єр потім вибачався. Він сказав, що не знав про нашу позицію по електромобілям", - розповів РБК-Україна співрозмовник з БПП.

Помилку Гройсмана виправив голова фракції БПП Артур Герасимов, зачитавши з голосу нову поправку, згідно з якою пільги зі сплати ПДВ і акцизів на електромобілі будуть діяти не п'ять років, як хотів Ляшко, а до кінця наступного року. До речі, у заключному слові перед прийняттям держбюджету Гройсман сказав, що по електромобілям вийшло некоректне голосування, оскільки спочатку "поправку не зрозуміли".

Втім, за кілька годин до голосування за держбюджет-2018 Рада прийняла ще один законопроект №7206 "Купуй українське, плати українцям", основними авторами якого є Ляшко і Галасюк. Документ, прийнятий парламентарями за основу, вже придбав скандальну славу. Законопроектом пропонується надавати преференції під час держзакупівель українським виробникам, причому навіть, якщо їхні послуги будуть коштувати дорожче імпортних компаній. У Мінекономрозвитку і торгівлі вже висловили побоювання, що цей документ ставить під удар процедуру торгів в держсистемі ProZorro. Втім, на думку співрозмовників РБК-Україна в Раді, якби вчора депутати не прийняли цей законопроект в першому читанні, "за" держбюджет-2018 не проголосували б депутати від "Радикальної партії".

Не прийняли б вчора головний фінансовий документ країни і якщо б уряд не передбачив у ньому 5 млрд гривень на виплату субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів. Раніше в інтерв'ю РБК-Україна заступник міністра фінансів Сергій Марченко говорив, що ця субвенція - "той мінімум, який вирішує багато питань в роботі з депутатами-мажоритарниками". Так і є - в передвиборний рік депутати в округах розраховують на ці кошти.

Несподівано, озвучуючи свої зауваження до держбюджету-2018, Олег Ляшко зажадав від Кабміну підвищити мінімальну зарплату з другого кварталу наступного року до 4300 гривень. Тоді як зростання "мінімалки" прописане в бюджеті на 500 гривень - до 3700 гривень. Зі схожою пропозицією напередодні розгляду держбюджету в Раді виступив і президент Петро Порошенко, втім, голова держави був скромніший, попросивши підвищення до 4100 гривень. Перед самим голосуванням за держбюджет "апетит стримав" і головний "радикал" - до 4200 гривень. Гройсман пообіцяв йому розглянути таку можливість в наступному році.

По-чесному чи по-братськи

До останнього моменту вчора депутати сперечалися і про те, як розподіляти дотації аграріям. По ходу розгляду проекту держбюджету-2018 Міністерство фінансів і депутати між читаннями кілька разів переглядали за бюджетними програмами суми дотацій і міняли механізм їх нарахування. Як писало РБК-Україна, в першій, урядовій редакції законопроекту, мова йшла про те, щоб направити на фінансову підтримку сільгоспвиробників 2,9 млрд гривень. Це та програма, яка компенсує віднятий у аграріїв пільговий режим сплати ПДВ. З 2,9 млрд гривень безпосередньо на дотацію передбачали 2 млрд гривень (у два рази менше, ніж в 2017 році), а ще 945 млн гривень - на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки і обладнання українського виробництва.

За задумом уряду, з наступного року, як це і передбачено законом про підтримку сільського господарства, сума дотації для однієї компанії повинна була обмежитися 150 млн гривень на рік. Через відсутність лімітів у цьому році птахівницькі компанії Юрія Косюка та Олега Бахматюка отримали левову частку держдопомоги, призначеної сільгоспвиробникам.

При доопрацюванні проекту в бюджетному комітеті Ради обмеження зняли. Але буквально перед першим читанням ліміт у розмірі 150 млн гривень повернули знову, на чому, як запевняли РБК-Україна співрозмовники в органах виконавчої влади, наполіг голова групи "Відродження" Віталій Хомутинник.

Але на цьому питання дотацій не було вичерпане. Крім фіндопомоги, 2,3 млрд гривень уряд розписав на програму "Підтримка тваринництва". З цієї суми 1,6 млрд гривень передбачили на компенсацію 50% вартості будівництва тваринницьких комплексів і їх технологічного оснащення. Перед другим читанням суму збільшили до 4 млрд гривень, забравши 1,7 млрд гривень з програми фінансової підтримки сільгоспвиробників, і, по суті, залишивши там лише 945 млн гривень на закупівлю сільгосптехніки.

Перед голосуванням за бюджет член комітету Ради з питань аграрної політики Валентин Дідич (позафракційний) у коментарі РБК-Україна сказав, що в комітеті не згодні з таким розподілом дотації. "Це - дискусійне питання. Ми будемо вимагати збереження того бюджетного процесу, який ми напрацювали в аграрному комітеті, що стосується підтримки сільськогосподарських товарних виробництв", - пояснив депутат, не вдаючись в деталі.

Після прийняття бюджету джерело РБК-Україна в Мінфіні повідомило, що на тваринництво в підсумку залишили 4 млрд гривень, в останній момент нічого не міняли. Втім, член аграрного комітету Леонід Козаченко (БПП) пояснив виданню, що ці гроші ще можуть бути перерозподілені. Іншими словами, всі 4 млрд гривень на тваринництво не піде. "Вся сума, яка була передбачена, вона - зафіксована. Але в підзаконних актах будуть уточнювати, як розподіляти", - зазначив Козаченко, додавши, що ліміт у розмірі 150 млн гривень "в одні руки", швидше за все, збережеться.

Курятина "в шоколаді"

Кілька співрозмовників РБК-Україна в депутатському корпусі впевнені, що максимальну вигоду від прийнятого механізму розподілу дотацій через тваринницький комплекс отримають підприємства Юрія Косюка з його агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт". Вибрати частину коштів за програмою підтримки тваринництва МХП зможе, зокрема, закінчивши будівництво нової черги "Вінницької птахофабрики" і, отримавши компенсацію з держбюджету.

Юрію Косюку, який раніше займав посаду заступника голови Адміністрації президента, удача посміхнулася не тільки в питанні дотацій. При голосуванні за зміни в Податковий кодекс позафракційний депутат Владислав Голуб "збив" поправку члена групи "Відродження" Дмитра Святаша, вимагаючи поставити її на підтвердження. Поправка Святаша передбачала, що виробники курятини та курячих яєць не зможуть бути платниками IV групи єдиного податку, а значить, повинні будуть платити податок на прибуток. Святаш також вніс правку, якої не пропонував поширювати дотацію по тваринництву на виробників курятини. Обидві правки вдало пройшли комітет, але не отримали достатньої кількості голосів при розгляді в Раді.

Перед голосуванням у залі Святош пояснив РБК-Україна свою позицію тим, що виробники курятини і яєць, використовуючи можливості єдиного податку, по суті, працюють в "узаконеному внутрішньому українському офшорі". "Приклад: Вінницька птахофабрика "Миронівського хлібопродукту" займає 45 гектар землі. Виручка - кілька мільярдів гривень, аудований прибуток - 1,5 мільярда гривень. 45 гектарів землі, застосовується коефіцієнт 0,95% до оцінки землі, і вони у рік платять 20 тисяч гривень", - зазначив нардеп.

Заглибилися в надра

Газовим лобістам вдалося протягнути поправку, яку уряд і депутати заблокували в минулому році, побоюючись скорочення доходів держбюджету-2017. Мова йде про запровадження стимулюючої ставки при видобутку газу на нових свердловинах. Від депутатів надійшло кілька пропозицій щодо розмірів таких ставок. Як пояснила РБК-Україна автор однієї з поправок Ольга Бєлькова (БПП), вона пропонувала застосовувати з 2018 року для нових свердловин ставку 12%. Ціна питання для бюджету - в межах одного мільярда гривень.

Від інших депутатів були пропозиції запровадити дві ставки - 6% і 12% в залежності від глибини видобутку. "Я пропонувала одну загальну ставку. Моя логіка була такою, що ми даємо десять років, протягом яких ставка не змінюється, - ред.), 12%, одна ставка. Це середня ставка по Європі. За десять років всі перейдуть на нові свердловини, їх стане набагато більше, бюджет не втрачає в доходах, і ми поступово перейдемо до однієї ставки, як у всьому світі. У світі немає розподілу по глибині (буріння, - ред.)", - пояснила Белькова. Але комітет у результаті вибрав варіант з поділом ставок залежно від видобутку, передбачивши п'ятирічний гарантійний період, що ставки не будуть змінюватися. Парламент у такій редакції і проголосував.

Зміни в Податковий кодекс, схвалені Радою, також передбачають зниження ставок рентної плати за видобуток газоконденсату - з 45% до 29% з покладів на глибині до 5 тис. метрів і з 21% до 14% - на глибині понад 5 тис. метрів. За словами Бельковой, це слід було зробити ще в минулому році, коли знижували ставки ренти для видобутку нафти. Але влада не ризикнула, побоюючись скорочення бюджетних надходжень.