Бізнес в АТО: як підприємства виживають в умовах війни
Війна на Донбасі принесла місцевим підприємствам руйнування і запустіння
Ведення бізнесу в зоні АТО нагадує чемпіонат з екстремальних видів спорту: пережили окупацію, далі буде ще гірше. Підприємства Донбасу намагаються вижити, відновлюють зруйноване виробництво, працюють, платять податки і зарплати. Але замість підтримки з боку держави стикаються з повним нерозумінням своїх проблем. Нескінченні податкові перевірки, штрафи, відсутність доступу до сировини і ринків збуту, високі ціни на електроенергію, зруйнована інфраструктура - все це з Києва сприймається, як історія далека, нереальна, не про нас. І, схоже, це надовго.
Жаба в руках
- Бачиш, який паспорт пошарпаний? Вже стільки наїздився туди-сюди за останній рік, що паспорт у ганчірку перетворився, - каже мій співрозмовник Петро, з яким ми їдемо у звільнений ще влітку 2014 р. Сєвєродонецьк. Своє справжнє ім'я він попросив не публікувати.
Петро - бізнесмен з Луганська, понад 50 років прожив там. Покинув своє рідне місто у липні минулого року, переїхавши в одну з прифронтових областей. У Луганську у Петра залишився бізнес - кілька різних виробництв, що працюють далеко не на повну силу, але хоч якось забезпечують роботою місцевих жителів. Зарплату, каже, не знижував.
А от з ринками збуту - проблема. Зарубіжні контракти зірвані, доступ продукції на підконтрольні території Україні закритий, як закритий і ринок сировини. Лише точково його підприємства поставляють продукцію в Росію, звідти ж завозять і необхідні матеріали.
При цьому самопроголошена "Луганська народна республіка", встановила мита в розмірі 1-3%. Знижена ставка застосовується, якщо на територію так званої ЛНР завозяться продукти харчування, більш висока - на сировину.
На непідконтрольній Україні території діють свої податкові правила - введено податок з обороту. У системі також працює диференційована шкала - 3% плюс соціальні податки, 5% - включає все: і податок з обороту, і ЄСВ.
Примітно, що працювати з Луганським бізнесом у Росії не особливо хочуть. Розраховуватися за поставлений товар можна тільки в єдиному на території міста банку - "якийсь осетинський, назви я не пам'ятаю", - каже Петро. Але щоб провести платежі через нього, в Ростові-на-Дону необхідно через касово-розрахунковий центр відкрити рахунок, а хто з бізнесменів захоче це робити?
При цьому в Луганську вже щосили ходять рублі, гривні обміняли за курсом 1 до 2. Обіцяють навіть вільний обіг долара. "Валюта завозиться фурами", - зазначає Петро.
- Як сепаратисти реагують на обкладинку вашого паспорта з жовто-блакитним тризубом?
- Ніяк. Мені інший паспорт не видавали, та навіщо він мені? - відповідає Петро і додає. - Бридко мені там. Ось ти жабу в руках тримала? Ось також бридко.
Бойовики "заробляють"
Кажуть, що в Луганську за останній час встановили кілька пам'ятників загиблим бойовикам як народним героям. Живі сепаратисти теж у пошані, у всякому разі, були ще рік тому.
Як розповів ще один мій новий знайомий, помічник одного з місцевих бізнесменів Євген, "героями" у Луганську бойовики стали в квітні-травні 2014 р. Навіть "місцеві дурники", але тепер уже зі зброєю, ставали "народними улюбленцями".
"Був один місцевий, якого крім як "дебілом" не називали, та до якого крім як "пішов на х..., чого тут стоїш", не зверталися, і раптом він став героєм. Так от, він зараз - один з найбагатших людей в Луганську", - каже Євген.
Він додає, що ідейних, які відстоюють незалежність Донбасу, тоді, навесні 2014 р., виявилося менше, ніж тих, хто хотів заробити на війні. І останні дійсно заробляють.
"Взяли одного в минулому році, вивезли в посадку, підвісили вниз головою і вимагали грошей. Тільки на ньому одному заробили 600 тис. грн", - розповідає Євген.
Місцевого жителя Сергія навесні 2014 р. вивезли на одне з підприємств тоді ще окупованого Лисичанська. Він неохоче згадує ті події: "Мішок на голову наділи вже на під'їзді до підприємства, я зрозумів, куди мене везуть. Розмовляв з Мозковим (ватажок батальйону бойовиків "Привид" Олексій Мозговий, убитий в травні 2015 р., - ред.). Добу протримали, вимагали грошей".
На той момент Сергій очолював держпідприємство, всі кошти були на рахунках казначейства і вільного доступу до них не мав, що і врятувало йому життя.
Мешканці окупованого Луганська, зазначає Петро, тепер все частіше говорять - нам все одно, хто тут буде: Україна чи Росія, лише б не стріляли.
"Ви не зрозумієте цю позицію. Ви не жили під обстрілами і не живете зараз", - пояснює він.
Без підтримки
Проблем бізнесу, що працює в зоні АТО, в Києві теж не розуміють. Зі столиці їх не видно, вони здаються далекими і нереальними.
"Три місяці не виплачується зарплата шахтарям, - розповідає екс-директор шахти ім. Капустіна (входить у ДП "Лисичанськвугілля") Сергій Чілін. - Шахтар спускається в забій, у нього тормозок - одна картопля, цибулина і шматок хліба. Про що ми взагалі говоримо? У них сім'ї, діти... Коли я про це сказав, мене звільнили".
До серпня 2014 р. уряд ще продовжувало дотувати шахти, навіть ті, які перебували на непідконтрольної території Україні. Як раніше повідомляло РБК-Україна, з дев'яти вугледобувних підприємств Луганської області сім залишилися на окупованих територіях, де обсяги видобутку вугілля складали 96% від загальнообласного показника. Тільки чотири шахти "Лисичанськвугілля" і чотири з семи шахт "Первомайськвугілля" працюють на підконтрольній Україні території - на 76% і 50% від плану, відповідно. Це дані на липень 2015 р.
"З кожної 1 тис. грн, яка заходила на шахти у вигляді дотацій, 800 грн поверталися в Київ за схемами, - розповів бізнесмен Петро. - Нічого не змінилося: схеми, механізми залишилися колишніми, тільки лапи гребуть інші".
Відзначимо, що якщо в держбюджеті на 2015 р. на держпідтримку шахт уряд планує виділити 400 млн грн, то в проекті бюджету на наступний рік на ці цілі не закладено ні копійки. І в той же час планується профінансувати ліквідацію вугле - і торфодобувних підприємств на суму 256,3 млн грн.
Згідно з аналітичними матеріалами Міністерства економічного розвитку і торгівлі, військовий конфлікт на Донбасі продемонструвала уразливість як економічної системи регіону, так і економіки України в цілому. Із-за значної концентрації промислового виробництва в Луганській і Донецькій областях, війна призвела до ще більш глибокого падіння ВВП. При зниженні економіки в січні-липні на 14,9%, внесок російської агресії цей показник оцінюється на рівні понад 6%.
Перш за все, військові дію завдали значного удару по промисловому комплексу України. Скорочення обсягів виробництва в Донецькій області склало 48,2%, у Луганській - 84% (дані за 7 місяців). Як відзначають в МЕРТ, найбільшими промисловими центрами в Донецькій області, які знаходяться на підконтрольній території Україні, є Маріуполь, Авдіївка, Артемівськ і Слов'янськ. Тут сконцентровані підприємства металургії, машинобудування, а також потужності з виробництва коксу. В Луганській області - це Сєвєродонецьк, де знаходиться переважно виробництво хімічної продукції.
Фото: внесок АТО в падіння промвиробництва в Україні
Під тиском
При цьому, переживши окупацію, як, наприклад, у Сєверодонецьку і Лисичанську, перечекавши військові дії, які призвели до руйнувань виробничих потужностей і загибелі працівників, бізнес вижив. Підприємства хочуть і намагаються працювати. Не завдяки допомозі держави, а всупереч його "підтримки".
Підприємства, до моменту перереєстрації з окупованої території на підконтрольну Україні, отримує сертифікат від Торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин. Це регулюється нормою закону "Про тимчасові заходи на період проведення АТО".
"85% бізнесу знаходиться по той бік лінії розмежування, але частина підприємств там працює за українським законодавством - не міняли статутів, платять податки до українського бюджету. Однак після того як видається сертифікат і до моменту перереєстрації, Державна фіскальна служба дає "бонус" - відразу ж виставляє всі борги, які могли накопичитися за рік-півтора, у кого скільки, - заявив перший віце-президент Луганської регіональної Торгово-промислової палати Альберт Зінченко. - ПДВ, податок на прибуток, на землю, ЄСВ. Мова йде про сотні мільйонів гривень. Ні про які розстрочки, про списання боргів мова не йде".
Причому, по кожному податку підприємства зобов'язані отримати сертифікат про форс-мажор, що вже само по собі є абсурдним. Крім того, не менш важлива проблема - несплата ЄСВ. Крім штрафних санкцій для суб'єкта госпдіяльності, страждають і працівники, так як в їх пенсійний стаж не враховується період, поки ЄСВ не сплачується. Також вони позбавляються можливості отримання субсидій та відшкодування коштів у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Крім цього, залишається відкритим питання обліку стажу і сплати ЄСВ щодо працівників, які на час проведення АТО перебувають у відпустках без збереження зарплати.
"Наш Луганський бізнес поки ще живий. Кажу "поки що", тому що бізнес так і не зміг адаптуватися до нових умов роботи в зоні АТО. Прикро, що втрачаються робочі місця, йдуть колосальні недонадходження до бюджетів усіх рівнів - нарікає член наглядової ради Сєвєродонецького заводу будівельної кераміки Сергій Помазанов. - Я прошу, не ігноруйте бізнес, не тільки в нашому важкому регіоні, а в цілому. Ми періодично просимо вирішити проблеми і допомогти".
Його підприємство на 95% експортоорієнтована. Проблеми з логістикою призвели до того, що багато клієнтів відмовилися від співпраці.
"За півтори-два тижні чекаємо, поки доставлять рухомий склад. Завантажили, потім ще стільки ж чекаємо, коли вантаж відправлять. Ну, хто захоче з таким постачальником працювати? Ми втратили багато контрактів. Нам кажуть - немає палива", - заявив Помазанов.
З цією проблемою він звернувся і в Луганську військово-цивільну адміністрацію, де компанії відповіли, що питання буде повторно розглянутий, після стабілізації ситуації в області. Невирішеною залишається і проблема з поставками сировини. У кар'єр підприємства в Попаснянському районі вже півтора року як відмовляються їхати перевізники: все заміновано і були випадки підривів.
"Ми не маємо туди доступу півтора року, але орендну плату державі ми продовжуємо платити щомісяця. Наші прохання зробити нам канікули по сплаті залишаються без уваги. Повинна ж бути якась справедливість", - обурюється Сергій Помазанов.
За його словами, зараз сировина завозиться з "великої України". Причому, після введення системи перепусток через блокпости підприємство зайнялося оформленням документів, а коли вже все було готове, їм сказали, що "це ж глина, документи не потрібні".
Своїми силами
Бізнес тут вирішує свої проблеми самостійно. Відновлює інфраструктуру - дороги, мости, тому що іншого виходу немає. Держава не допоможе, і логістика буде порушена. Самі ремонтують підстанції, допомагають відновлювати магістральні лінії електропередач. Все - в основному своїми силами, тому що грошей в бюджеті немає. При цьому тут зруйновано або пошкоджено понад 4,5 тис. об'єктів інфраструктури.
Фото: зруйноване виробництво на Донбасі
Фото: зруйновані цехи на Донбасі
Фото: підприємства як можуть відновлюються після активних військових дій
Нижче - фото центральної лікарні Лисичанська. В ній вже півтора року не можуть відремонтувати дах. Медперсонал своїми силами розгрібає сміття, яке досі лежить у напівзруйнованих і гниючих від вогкості палатах.
Фото: пошкодження в лікарні не можуть ліквідувати протягом півтора років
Фото: дах у лікарні тече, всюди вогкість і гниль
Фото: в нелюдських умовах персонал продовжує виходжувати пацієнтів
"Пряме попадання було в лікарню 20 липня (2014 р., - ред.). Земля тряслася, все сипалося, а ми з дев'ятьма лежачими хворими тут. Хвора у нас важка була, все не хотіла, щоб її чіпали. Якщо б ми її в останній момент її не витягли, вона б загинула, - згадує одна з медсестер. - Всіх перетягли в підвал і через годину десь нас МНС евакуювало. Через тиждень ми сюди повернулися. Руїни побачили, сходи завалені, жодного скла в будівлі".
З фонду регіонального розвитку на 2015 р. Луганська область отримала всього 120 млн грн, уточнив директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Луганської адміністрації Андрій Скубак. При цьому з них було освоєно лише 42 млн грн. На наступний рік, за його словами, доведеться розраховувати на суму 185 млн грн.
"Гроші, які йдуть за держпрограмами, не спрямовуються на підтримку приватного бізнесу. Але ми підготували инвестпакет на 614 проектів на суму фінансування понад 3,5 млрд грн. На 80% вже є кошторису", - зазначив Скубак.
Однак, що це за пакет, на який і чий бізнес він розрахований, власники підприємств не знають.
"От ви помітили, керівництво області розповідало про инвестпредложениях, але ніхто з присутніх власників підприємств не відреагував: "А як там моя пропозиція, минуло?" Ну якщо б спільно розробляли, то логічно, що така реакція була", - поділився враженнями заступник голови ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
"Ми відновлювали міст "Рубіжанське-Сєвєродонецьк" силами і грошима бізнесу. Нам простого "спасибі" ніхто не сказав, не те щоб дати пільги по сплаті податку на землю, про яких ми просимо", - скаржиться керівник проекту Сергій Гончаров.
З приходом осені додалася ще одна проблема: з 1 вересня НКРЭКП підвищила вартість електроенергії. Тепер тариф, наприклад, для Луганської області становить 172 коп кВт/год. Для порівняння, у Харківській області 146 коп.
"Облдержадміністрація начебто відреагувала на підвищення тарифу. Але результату ніякого, навіть відповіді на наш запит не було", - зазначив в. о. директора департаменту промисловості та енергозбереження адміністрації Денис Тацій.
Крім іншого, бізнес у зоні АТО просить спростити податкове законодавство і дозволити всім, хто втратив роботу, реєструватися приватними підприємцями. Іншої можливості дати людям роботу навіть сам бізнес не бачить.
"Поки ми бачимо наміри уряду, Мінфіну скоротити кількість груп єдиного податку. Так не буває. Великий, малий і середній бізнес не можуть працювати в однакових умовах. Ось поставте це питання - як?" - резюмує директор Рубіжанської будівельної компанії Артем Чередниченко.
На відповідь підприємці особливо не розраховують. Що стосується бізнесу в АТО, то уряд планує лише посилити умови отримання свідоцтва платника ПДВ і ввести нові правила анулювання документа. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ще доручав спростити процедуру переміщення товарів через лінію розмежування. Що з цим спрощенням - поки не ясно. Хоча силовики в неофіційних розмовах зазначають, що порядок постійно вдосконалюється. Зараз, кажуть, не так на нього скаржаться. Корупція, контрабанда і кримінал - це в основному наслідки попередніх дій.
