Битва з "Газпромом". Тактика і стратегія
Практикуючи право вже 20 років, в тому числі, займаючись арбітражними процесами, я чітко розумію одне: якби українська влада три роки тому оскаржила контракт з «Газпромом» в Стокгольмському трибуналі, то сьогодні ми б мали вже інший договір, іншу ціну газу і, можливо, іншу економіку.
Пора залишити ілюзії, що нинішня безкомпромісна позиція Росії - це тимчасове явище. Жертвуючи своїми економічними інтересами, ми Росію не задобримо, як Європа не задобрила Гітлера наприкінці 30-х рр. минулого століття. Ніколи в сучасному агресивно-конкурентному світі не зупинити монополіста закликом: «Давайте жити дружно!».
Монополіста може зупинити добре підготовлений, системний і агресивний відсіч. Точно так само, як рейдера, - тільки активна юридичний захист з елементами нападу. Адже проти лому працює тільки інший лом.
Читайте також: Більше третини респондентів не вірять у перегляд газових контрактів між Україною і РФ, - опитування РБК-Україна
Які у нас можуть бути варіанти? Шлях Білорусі, котра віддала свою ГТС «Газпрому» в обмін на низькі ціни на газ, для нас все ж не вихід. Для тісного геополітичного співробітництва, за прикладом Росії та Німеччини, у нас не вистачить ресурсів. Тому, сьогодні єдиний реальний шлях - почати системну і довгострокову роботу над переглядом невигідного контракту, яким передбачено «драконівські» санкції за недобір російського газу (тобто, бери - не бери, а платити все одно доведеться).
Говорячи медичною термінологією, якщо газовий контракт - це пухлина на тілі економіки, яка пожирає цілі сектори, то можна сподіватися на диво і чекати, що пухлина раптом сама зникне. А можна почати лікування. Причому, під лікуванням в даному випадку слід розуміти звернення до Стокгольмського арбітражного суду з позовом про перегляд контракту.
Почати потрібно з відробітку лінії захисту інтересів, пошуку і залучення фахівців з іноземної праву (шведському і російському), підготовки позову. Також треба приділити увагу нюансам, пов'язаним з інформаційним висвітленням даного процесу, причому не тільки в Україні, але і за кордоном. А там, де не вистачає досвіду українських спеціалістів, залучити авторитетні міжнародні PR-компанії.
Читайте також: На Кабмін подали до суду з вимогою про розірвання контракту між "Нафтогазом" і "Газпромом"
Навіть якщо «Нафтогазу» не вдасться розірвати контракт, то цілком можна домогтися визнання недійсним його найбільш одіозних положень, зокрема, пункту «бери або плати», що передбачає оплату невідібраного газу.
Потрібно почати йти в цьому напрямку. Не можна багато років сумлінно виконувати контракт, а потім раптом заявити арбітрам, що ми передумали і вважаємо його незаконним. Затягуючи час, українська сторона лише заганяє себе в ще більш глухий кут.
При цьому потрібно йти в суд першими, демонструючи таким чином впевненість у своїй позиції, ніж чекати позову від російської монополії на 7 млрд дол. за недобір газу і подавати зустрічний позов. Тому що в іншому випадку це може бути психологічно розцінено арбітрами, як спроба уникнути відповідальності за договором, укладеним повноважними сторонами. А договори, як було записано ще в римському праві, мають виконуватися.
Читайте також: Сербія підписала з "Газпромом" 10-річний контракт на постачання російського газу зі знижкою в 5%
На щастя, нам не треба починати наш шлях з нуля. Є успішний приклад поляків, яким вдалося не тільки домогтися знижок від «Газпрому», але і переглянути саму формулу визначення ціни «блакитного палива». У трибуналі поляки, зокрема, використовувався той факт, що «Газпром» змушує їх компанію платити 500 дол за 1 тис. куб. м, тоді як німецький концерн BASF купує газ по 394 дол.
Домогтися знижок від «Газпрому» вдалося не тільки польській PGNiG, але й німецькій Wingas, турецькій Botas, італійської ENI, словацькій SPP і деяким іншим. Причому, їм вдалося це зробити без серйозних геополітичних поступок.
Головне - мати політичну волю і діяти. Поки ми не подамо позов до суду, ми не отримаємо новий контракт. А спроби по-хорошому домовитися з Росією - шлях правильний, але це можна зробити і в процесі арбітражного розгляду. Ось це - правильна стратегія.
Закуповувати ж європейський газ і робити вигляд, що в контракті немає норми «бери або плати», - це ховати голову в пісок. І це - стратегія неправильна.
Роман Марченко, адвокат, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», спеціально для РБК-Україна
