Адвалорний акциз на сигарети в Україні вже кілька років становить 12% і досі нікому в голову не приходило його міняти, тим більше – підвищувати. Навпаки, останній раз його розмір був зменшений у два рази. Треба зауважити, що політика України щодо цього виду акцизів взагалі відсутня, тоді як існує план поступового підвищення іншого виду акцизів – специфічного, щоб 2025 року довести його значення до 90 євро за 1000 сигарет.
Втім, нещодавно народний депутат з фракції "Слуга народу" Євген Петруняк подав на розгляд податкового Комітету ВР проект закону №3044а-1, яким він пропонує підвищити адвалор на 4% – до 16%. Заявлена мета, звичайно, благородна: підвищити збори до держбюджету на 3,5 млрд гривень і боротися за здоров'я українців.
Проте ініціатива відразу ж викликала хвилю суперечливих заяв: одні стверджують, що так робити не можна, інші – що це важливо, і що 16% – ще не межа.
РБК-Україна розбиралося, що насправді обіцяє ця правка і що думають про адвалорний акциз на сигарети авторитетні міжнародні організації.
Як відомо, адвалорна ставка акцизу "включається" тоді, коли вартість пачки сигарет перевищує 51,07 гривні. Іншими словами, чим дорожче сигарети, тим більше держава хотіла б отримати за них податків. Але якщо пачка коштує менше, то адвалор не сплачується. Нинішні 12% стягуються з суми максимальної ціни за пачку і ПДВ (тому податок так і називається – ad valorem, що в перекладі з латині означає "з ціни"). І під цей податок потрапляють лише сигарети високого цінового сегмента (або преміальні). Хто їх виробляє?
Преміальні сигарети роблять чотири міжнародні тютюнові компанії, що працюють в Україні: Philip Morris, Japan Tobacco International, British American Tobacco й Imperial Tobacco. Правда, частка дорогих сигарет в їх лінійках продуктів складає 11-28%, так що з усіх інших сигарет, які вони виробляють, адвалор законно не сплачується.
Але є і чисто "національний" виробник – Львівська (Винниківська) тютюнова фабрика, яка виробляє тільки дешеві сигарети. Для неї адвалор взагалі не страшний. Але може бути вельми корисний в конкурентній боротьбі.
Річ у тому, що якщо підвищити адвалор, то ціна преміальних сигарет для споживачів виросте. А дешеві сигарети так і залишаться дешевими, і львівські виробники тютюну повинні бути зацікавлені в підвищенні адвалору.
А що ж "міжнародники"? Цілком ймовірно, вони будуть змушені скорочувати свій преміальний сегмент, щоб не програти конкуренцію і щоб на таких же засадах не платити адвалор.
А що ж споживач-курець? Він змушений буде перейти на дешеві сигарети. Але ми – країна, яка турбується про здоров'я, навіщо в такому разі змушувати й індустрію, і курців переходити на дешеві сигарети?
Але, як було сказано вище, це не є політика держави – це не більше, ніж ініціатива одного окремо взятого депутата.
Противники підвищення адвалору кажуть, що цей податок непрогнозований і ніяких мільярдів бюджету не принесе, що країни ЄС йдуть шляхом зниження адвалору, а ми раптом пішли в іншому напрямку, що неправильно.
Прихильники теж посилаються на європейський досвід, кажучи, що в деяких країнах ЄС адвалор досягає 50%, так що нам ще рости й рости, а зайва копійчина бюджету не завадить. Вони навіть кажуть, що початківці курці палять спочатку саме преміальні сигарети та лише потім переходять на "прийму", тому якщо дорогі сигарети стануть ще дорожчими, то це добре, хоча звідки такі дані, незрозуміло. Дилетантські звучить і теза про те, що той, хто може дозволити собі дорогі сигарети зараз, буде купувати їх навіть тоді, коли вони стануть ще дорожче.
В цілому ж, маніпуляцій на цю тему з обох сторін так багато, що саме час звернутися до першоджерел. І почнемо ми з Всесвітньої організації охорони здоров'я – найбільш авторитетної організації для будь-якого борця з тютюном.
У 2015 році ВООЗ оприлюднило "Доповідь про глобальну епідемію тютюну. Підвищення податків на тютюн". З цього документу ми дізнаємося, що експерти категорично застерігають країни і їх уряду вести таку акцизну політику, яка призводить до великого розриву цін між преміальними і дешевими цигарками.
Якщо дійсно стоїть завдання боротися за здоров'я людей, то всі сигарети повинні бути практично однаково дорогими. І, на думку ВООЗ, з цим завданням чудово справляється специфічно акциз, оскільки його ставка обчислюється не у відсотках від ціни, а в грошах за кількість сигарет, зокрема, за 1000 штук, що не дозволяє маніпулювати цінами.
Таку цитату з доповіді ВООЗ кожен, хто вважає себе справжнім борцем за здоров'я, просто зобов'язаний підтримувати: "Застосування одного і того ж спеціального податку до всіх брендів дає чітке уявлення про те, що всі бренди однаково шкідливі. Країни, які стягують тільки певні акцизи на сигарети чи більшою мірою покладаються на спеціальні акцизи в рамках змішаної податкової системи, мають найвищі середні податки і ціни на сигарети, в той час, як країни, що стягують лише адвалерні акцизи або більше покладаються на адвалорний компонент змішаної системи, мають більш низькі податки і ціни. Адвалорні акцизи на тютюн менш ефективні, ніж специфічні акцизи, для досягнення цілей охорони здоров'я, тому що ними важче керувати, вони дають більше можливості для ухилення від сплати податків і створюють більший розрив у цінах між брендами, заохочуючи споживачів до переходу на більш дешеві бренди".
Крім того, експерти ВООЗ кажуть, що на відміну від специфічного акцизу, адвалор стягується у вигляді відсотків від ціни на сигарети. А це означає, що виробники і торговці цілком можуть уникнути адвалору, як було вже сказано раніше, виробляючи дешеві сигарети. Так що податок, який так легко обійти, втрачає всякий сенс.
Як наслідок маніпуляцій з цінами, податкові надходження від адвалору практично неможливо не прогнозувати, не контролювати.
"Аналіз даних з 21 країни ЄС у період з 1998 по 2007 рік показав, що країни, належні більшою мірою на адвалорні податки, ніж на специфічні, відчули велику нестабільність в державних податкових надходженнях від акцизів на сигарети", - кажуть у ВООЗ.
Саме адвалор стає причиною, з якої починається так звана цінова війна, а війна своєю чергою є причина скорочення податкових зборів до бюджетів країн.
Наприклад, змішана акцизна система Йорданії раніше більшою мірою покладалася на адвалорний компонент. На початку 2013 року вибухнула цінова війна між двома великими транснаціональними тютюновими компаніями, що призвело до падіння середніх цін на сигарети на 20% і значного збільшення продажів сигарет. Тобто замість того, щоб боротися з тютюном, влада цієї країни допомогла йому поширитися ще ширше саме шляхом високого адвалору. Тому у 2014 Йорданія різко підвищила специфічний податок на 30% - адже тільки він здатний зупинити поширення сигарет.
Для того, щоб зрозуміти, як до адвалору відносяться в ЄС, на досвід якого посилаються українські поборники здорового способу життя, досить порівняти адвалорні ставки в Європі зараз й 10 років тому.
Як бачимо, вони ще залишаються високими, але вони не підвищуються, а знижуються, причому радикально. Рекордсмен зниження – Швеція: маючи у 2010 році ставку адвалору 39,2%, вона знизила її до 1%, як і Данія. У Нідерландах адвалор становить 5%, раніше – понад 20%. А Україна близька до Португалії та Румунії, де ставка складає 14%. Найбільший адвалор в Італії і Фінляндії – 51,24% і 52%, але там само висока і специфічна ставка акцизу. І тенденція до зниження адвалору в ЄС триває згідно з рекомендаціями ВООЗ.
|
Країна |
2010 |
2020 |
Різниця |
|
Швеція |
39,20% |
1% |
-38,200% |
|
Греція |
58,43% |
26% |
-32,430% |
|
Мальта |
50% |
23,40% |
-26,600% |
|
Словенія |
44,03% |
21,88% |
-22,147% |
|
Дания |
20,80% |
1% |
-19,800% |
|
Нідерланди |
20,52% |
5% |
-15,520% |
|
Латвія |
34,50% |
20% |
-14,500% |
|
Бельгия |
52,41% |
40,04% |
-12,370% |
|
Кіпр |
44,50% |
34% |
-10,500% |
|
Ірландія |
18,25% |
8,91% |
-9,340% |
|
Португалія |
23% |
14% |
-9,000% |
|
Румунія |
22% |
14% |
-8,000% |
|
Великобританія |
24,00% |
16,50% |
-7,500% |
|
Іспанія |
57% |
51% |
-6,000% |
|
Угорщина |
28,30% |
22,50% |
-5,800% |
|
Австрія |
43,00% |
37,50% |
-5,500% |
|
Франція |
57,97% |
54% |
-3,970% |
|
Італія |
54,74% |
51,24% |
-3,500% |
|
Естонія |
33,00% |
30% |
-3,000% |
|
Хорватія |
37,00% |
34% |
-3,000% |
|
Німеччина |
24,66% |
21,69% |
-2,970% |
|
Люксембург |
47,84% |
46,65% |
-1,190% |
|
Словаччина |
24% |
23% |
-1,000% |
|
Литва |
25% |
25% |
0,000% |
|
Фінляндія |
52,00% |
52% |
0,000% |
|
Польща |
31,41% |
32,50% |
1,090% |
|
Болгарія |
23% |
25% |
2,000% |
|
Чехія |
28% |
30% |
2,000% |
"Дані, зібрані в період з 2008 по 2014 рік, показують, що країни все більше і більше відходять від чисто адвалорних податкових систем і замість цього впроваджують змішані акцизні системи, а в деяких випадках і суто специфічні акцизні системи 180 країн мали приблизно рівну кількість стягнутих спеціальних, змішаних і адвалорних податків. Проте до 2014 року 61 57 країн мали змішані і спеціальні податкові системи відповідно, в той час, як кількість країн з чисто адвалорними податками зменшилася до 45", – йдеться в доповіді ВООЗ.
Частка специфічного податку перевищувала частку адвалорного в ціні найбільш продаваних марок сигарет в 35 країнах зі змішаними податковими режимами, в той час, як 26 країн більше покладалися на адвалорні податки.
Так, в період з 2012 по 2014 рік 20 країн зі змішаними податками збільшили свій специфічний акцизний компонент при одночасному зниженні адвалорного. З них п'ятеро перейшли від адвалорної ставки до специфічних податків (Греція, Латвія, Словенія, Македонія, Західний берег і сектор Газу).
Як у світі знижується вже кілька років ставка адвалорного акцизу і продовжить знижуватися далі (дані ВООЗ)
"Країни, які переходять від адвалорних до спеціальних або змішаних податків, зазвичай виявляють, що податкові надходження більш передбачувані, оскільки специфічні податки менш схильні до маніпулювання цінами тютюнової промисловості і стратегіям ухилення від сплати податків", - говорять експерти ВООЗ
Також вони прийшли до висновку, що системи, які покладаються виключно або в основному на специфічні акцизи, мають переваги для громадської охорони здоров'я. Цим шляхом пішли 94 країни, 36 з яких застосовують виключно специфічні акцизні збори.
Найбільше доходу бюджетам країн приносять специфічні податки, найменше - адвалорні (дані ВООЗ)
У 2012 році Україна, як і вся Європа, вчинила так само: знизила адвалор з 25 до 12%.
У 2017 році було опубліковано дослідження "Реформа оподаткування тютюнових виробів", підготовлене міжнародною групою фахівців під керівництвом Глобальної програми по боротьбі з тютюном Світового банку.
"Ставки податків на тютюнові вироби слід спрощувати і розраховувати їх, виходячи з кількості сигарет, а не з їх ціни. Це робиться двома способами, і обидва вони попереджають перехід курців на більш дешеві сигарети після підвищення податків на марки, які вони вважали раніше", - вважають експерти СБ.
На їх думку, перший спосіб – використовувати специфічний акциз, який як раз і розраховується виходячи з кількості сигарет.
Другий спосіб полягає в об'єднанні численних ставок податків на тютюнові вироби, що застосовуються більшістю країн. У цьому випадку при підвищенні податків ціни на всі марки збільшуються одночасно і однаковою мірою, і це підштовхує курців до повної відмови від сигарет, а не до переходу на інші марки.
Експерти впевнені, що адвалорна ставка – це саме та причина, по якій курці не кидають палити, а переходять на дешеві сигарети. І тому цей податок треба не підіймати, а скорочувати.
Україна йшла саме цим шляхом останні роки, поки не з'явився новий проект закону, більше схожий на лобістський проект на користь фабрики, яка виробляє дешеві сигарети.
"Урядам слід активно боротися з незаконною торгівлею сигаретами", - говорить ВООЗ якраз в контексті податків на сигарети. Організація вважає, що замість того, щоб підвищувати адвалорний податок, слід посилювати боротьбу з нелегальним тютюновим ринком.
Той же Петруняк, пропонуючи підвищити податки, посилається на загрозливу статистику нелегальної торгівлі.
Однак, за даними компанії Kantar, у першій половині 2020 року рівень контрафакту в Україні досяг 1,2% від всієї тютюнової продукції, що є найбільшим показником за останні 6 років. Сума неотриманих податків до бюджету України у 2020 році перевищує 4 млрд гривень. 2,6 млрд сигарет поширюється на чорному ринку.
За даними тієї ж компанії, частка контрабандних сигарет на українському ринку у 2019 році склала 6,6%, а за прогнозами на цей рік вона цілком може досягти 6,9% або більше. Ось це і є ціна "соціальної справедливості".
У ВООЗ вважають, що високі ставки адвалору змушують споживачів купувати не тільки більш дешеву легальну продукцію, а й нелегальну, в тому числі.
Таким чином, якщо світові авторитетні організації кажуть, що чим вище ставка адвалору, тим гірше, і якщо у світі почався тренд на зниження цього податку або його заміщення, то чи сенс йти на приводу народного депутата і окремих тютюнових компаній (компанії), які можуть за ним стояти? Це непросте рішення буде приймати Верховна Рада, і поки не відомо, що вона вирішить.