Безперспективна справа: чому НАБУ не може "наздогнати" Мартиненка

Розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо Миколи Мартиненка може закінчитися до кінця року. Точніше – може нічим не закінчитися. У всякому разі, саме в такому результаті впевнені його адвокати. Екс-депутата за весь цей час допитали тільки один раз, і він все так само ходить у свідках. А новостворені антикорупційні органи вже майже рік як чекають інформації з різних країн.

Голова НАБУ Артем Ситник обіцяє, що скоро таки звинувачення будуть пред'явлені Мартиненку. А адвокати екс-депутата у відповідь кажуть, що справа провалиться, тому що "доказів знайти не вдалося, і зі "справи з хештегом Мартиненко" вона перетворилася на справу "з хештегом переливання з пустого в порожнє".

Формально НАБУ не обмежене в термінах розслідування. Але, незважаючи на те, що навіть "зверху була спущена команда показати результат", нічого з цього не вийшло.

Слідству мало тієї інформації, якої зазвичай вистачає для гучного розслідування. Дуже часто вона не може служити повноцінним доказом. А адже підставою для справи послужили матеріали депутата від БПП Сергія Лещенка.

Розслідування як частина великої політичної гри

Саме Сергій Лещенко в 2015 році почав поширювати інформацію про "справи по Мартиненку за кордоном". Лещенко першим написав про розслідування проти депутата з "Народного фронту" в Швейцарії. Зокрема, мова йшла про статтю місцевої газети SonntagsZeitung, що Мартиненко підозрюється в отриманні хабара в розмірі 30 млн франків за допуск чеської компанії "Шкода" до тендерів "Енергоатому". За даними видання, ці гроші були заблоковані на рахунках в банку Hottinger в Швейцарії, оскільки виникли сумніви в законності операції. Правда, більше газета про Мартиненка не писала.

Незважаючи на те, що в прокуратурі Швейцарії факт розслідування у "Шкоді" підтвердили, з осені 2015 звідти більше нічого не чутно і немає ніяких даних щодо успіхів розслідування. Інакше вони були б вже розтиражовані.

За дивним збігом обставин діяльність Лещенка збіглася з бажанням деяких чиновників "прибрати" з посади тодішнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. А Мартиненко, якого вважають головним фінансистом "Народного фронту", був вдалою мішенню для атаки. Пізніше сам Лещенко зізнався, що президент його хвалив за роботу по Мартиненку.

Крім журналістів, у справу включилася Служба безпеки України. Ім'я Мартиненка стало фігурувати у справі про контракт між "Енергоатомом" і СхідГЗК про постачання уранового концентрату. Продукт купували в Казахстані, але в Україну його постачала австрійська фірма-прокладка Steuermann, за запевненнями ЗМІ, нібито пов'язана з Мартиненком. За різними підрахунками журналістів, а потім і слідчих НАБУ, австрійська компанія на цьому заробила від 20 до 34 мільйонів доларів. Хоча СБУ оцінювала збитки лише в 10 мільйонів.

Ближче до осені до кампанії проти Мартиненка підключився голова одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі. Зокрема, на антикорупційному форумі в Одесі він звинуватив Мартиненка, його екс-бізнес-партнера Давида Жванію, тодішнього прем'єра Яценюка, главу "Енергоатому" Юрія Недашковського в організації корупційних схем на Об'єднаній гірничо-хімічної компанії. Він також звинуватив Мартиненка в корупції на Одеському припортовому заводі, через що ОПЗ нібито недоотримав 700 мільйонів доларів.

Пізніше голова Одеської області ще багато раз повторював подібні звинувачення. В розпал кампанії по відправці Яценюка у відставку "справу Мартиненка" передали в НАБУ. А враховуючи контакти Лещенка з посольством США, роздутий скандал багато у чому зіпсував і підтримку екс-прем'єра цією країною. Не допомогло навіть те, що Яценюк (принаймні, так він запевняв журналістів) віддалився від Мартиненка, а той склав депутатський мандат, щоб не перешкоджати слідству. У результаті політична мета була досягнута – Яценюк подав у відставку.

Російський друг з економічним інтересом

Микола Мартиненко – великий гравець в українській політиці, з колоди "сірих кардиналів". Про його інтереси в енергетичній сфері писав не один десяток журналістів. Але нікому з них ніколи не вдавалося довести присутність Мартиненка в тій чи іншій компанії, що засвітилася у скандалі.

Сам Мартиненко протягом усього розгортання скандалу не раз заявляв про те, що за інформаційною атакою на нього стоїть Росія і її лобі в Україні. За його словами, причиною цього стали його дії як голови комітету ВР з ПЕК (по російському ядерному паливу, ще в 2008 році, проти добудови Хмельницької АЕС "Росатомом", також він заблокував приватизацію ГТС Росією).

Його однопартійці переконані, що кампанія проти Мартиненка була складовою війни Росії проти команди Яценюка, яку там досі вважають "партією війни" і орієнтованою на США.

Крім того, у недавньому листуванні російських пропагандистів з каналом "Інтер" є докази підготовки дискредитаційні роликів по Мартиненку. Їхні автори навіть "примудрилися" переписати "вишки Бойка" на депутата-соратника Яценюка.

Але крім великої політичної гри, в цьому скандалі може бути ще одна конкретна зацікавлена особа. Коли Міхеїл Саакашвілі робив свою гучну заяву в Одесі, одне з українських ЗМІ заявило, що оприлюднену губернатором схему йому надав російський бізнесмен Костянтин Григоришин. На той момент, як повідомлялося раніше, бізнесмен активно домовлявся про політичну співпрацю з Саакашвілі в рамках нового політичного проекту. А Лещенка і Григоришина, за визнанням самого депутата від БПП, пов'язують 12 років дружби.

Григоришин не раз звинувачував Яценюка і його оточення в корупції. У той же час, як повідомлялося, на той момент Григоришин сам боровся за посилення свого впливу на український ринок енергетики і безпосередньо "Енергоатом". Крім того, за даними ЗМІ, держпідприємство "Укренерго" (яке очолював менеджмент, близький до російського бізнесменова) купило у Григоришина (точніше його ПАТ "Запоріжтрансформатор) трансформатори за ціною удвічі більшою за ринкову, а потім ще 37 трансформаторів купив "Енергоатом".

Колишній член Національної комісії з регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг Андрій Герус тоді заявив, що російський мільйонер намагався створити аналог "Росукренерго" на ринку електроенергії. Експерт підрахував, що в цілому за останній рік на користь активів, пов'язаних з російським олігархом Костянтином Григоришиним, намагалися вибити з бюджету близько 7 мільярдів гривень.

Герус висловив думку, що дуже гострі звинувачення Григоришина в інтерв'ю ЗМІ були озвучені після того, як "частина планів Григоришина не увінчалася успіхом". "Звичайно, така ситуація дуже нервувала Григоришина. Тим більше, що на багато ключових посад були призначені люди, рекомендовані ним, але реалізувати "проекти" все одно не вдавалося. Тому в його інтерв'ю стільки істерики і критики", – упевнений Андрій Герус.

Багато "схем" Григоришина стали можливими при підтримці тодішнього міністра енергетики Володимира Демчишина, за що Арсеній Яценюк навіть погрожував його звільнити. В цілому ж саме прем'єр Яценюк і глава парламентського комітету з ПЕК Мартиненко зробили достатньо, щоб схеми російського бізнесмена не увінчалися успіхом.

Після допиту в НАБУ Мартиненко заявив, що "Лещенко воює з ним за російські гроші". "Має місце тільки одне - пан Лещенко отримує чималі гроші (за моєю інформацією 67 тисяч доларів в місяць) за те, що він веде інформаційну війну проти мене. І це замовлення йде з російської сторони. Деякі матеріали в мене вже є, я їх буду давати трохи пізніше", - сказав Мартиненко.

Справа-вивіска НАБУ

У сформованих обставинах НАБУ опинилось в непростій ситуації. "Справа Мартиненка" стало першим гучним завданням для нового антикорупційного відомства. Так, активіст Ольга Кузьменко на своїй сторінці в Facebook процитувала слова свого джерела в НАБУ. "Чесно кажучи, була рознарядка зверху дати результат у цій справі. Але дати його нема з чого. Те, що Лещенко та інші журналісти пов'язали три факти в один, ми в справу не пропишемо. Підпису Мартиненка ніде немає. А суд здогадку за доказ не прийме", - цитує Кузьменко свого співрозмовника.

На сьогодні НАБУ отримано понад 100 тимчасових доступів до документів, здійснено 49 обшуків, допитано понад 120 осіб, накладено арешт на 83 рахунки підприємств з ознаками фіктивності, направлено 12 запитів про міжнародну правову допомогу, які в даний час знаходяться на виконанні відповідних компетентних органів зазначених країн.

Проте за 9 місяців розслідування звинувачення Мартиненку так і не пред'явили. Він перебуває в статусі свідка. За весь цей час його допитали, за словами адвокатів, тільки один раз – ще в січні.

При цьому, склавши депутатський мандат, політик нікуди не тікає, а веде звичайне життя, демонструючи слідчим, що не боїться постати перед судом.

НАБУ і САП кілька разів переносили передачу справи в суд – спочатку на квітень, потім на червень-липень. У недавньому інтерв'ю РБК-Україна Артем Ситник заявив, що звинувачення скоро буде пред'явлено. Але зараз і Ситник, і глава САП Назар Холодницький вже не називають розслідування "справою Мартиненка", а використовують слово "хештег".

Офіційно НАБУ і САП апелюють до європейської бюрократії, яка ніяк не дасть відповіді на запити про правову допомогу.

"Ні один такий запит не дав ніякого результату, більше того - європейські правоохоронці раніше самі зверталися до українських колег, оскільки були змушені формально все перевіряти. Тому ця переписка цілком заслуговує хештега "переливання з пустого в порожнє", - запевняє адвокат Мартиненка Олександр Усович.

Судячи з усього, закриття справи у Швейцарії не за горами (після дачі Мартиненком свідчень справа, схоже, "заглохла" або взагалі закрита за строками давності). Про це написав сам же Лещенко.

Не вдалося "дістати" Мартиненка і після обшуків у нібито його офісі та арешту голови наглядової ради ОПЗ Сергія Переломи та першого заступника цього підприємства Миколи Щурікова. На відміну від справи Онищенка, де НАБУ вдалося "завербувати" двох свідків, Перелома та Щуріков не дали показань проти Мартиненко.

В результаті Перелому і Щурікова на відміну від інших гучних затримань літа змогли відправити не в СІЗО, а тільки під домашній арешт. Рішення про затримання виносив суддя Макуха, проти якого, як виявилося, саме НАБУ веде розслідування, і який вже рік ходить під загрозою звільнення за рішення проти учасників Майдану. Але апеляційна інстанція скасувала рішення.

Схоже, що довести провину керівництва ОПЗ буде теж складно. Підприємство постійно проходило міжнародний аудит та перевірки різноманітних контролюючих органів.

Існує також записка Держфінінспекції, де вказується, що ДФІ перевіряла інформацію ЗМІ щодо можливих порушень у роботі ОПЗ, включаючи контракти з компанією ANTRA Cmbh про продаж їй аміаку на суму 5,2 млн доларів і карбаміду на суму 0,8 млн доларів.

Так, "у листопаді 2015 р."ANTRA Cmbh" поставила 28,2 млн кубометрів газу за ціною 250 дол. США за тис. куб. м, що відповідає рівню цін реалізації НАК "Нафтогаз України" за цей період", - йдеться в висновках ДФІ.

"Загальний прибуток ОПЗ від реалізації продукції, виробленої з давальницької сировини, склав 11,9 млн грн (від реалізації аміаку - 5,2 млн грн, карбаміду - 6,7 млн грн). У випадку ж реалізації продукції, виробленої з власної сировини, прибуток склав би лише 3,3 млн грн. Тому операції з давальницької сировини для ОПЗ є економічно вигідними і сприяли збільшенню прибутковості додатково на 3,4 млн грн. Реалізація всього запланованого контрактом обсягу давальницької сировини дозволила б ОПЗ додатково отримати дохід у сумі близько 60 млн грн", - вказує Держфінінспекція.

"Тобто, Перелому і Щурікова НАБУ звинувачує в тому, що завдяки ефективній роботі керівництва ОПЗ завод і держава отримали додатково 3,4 млн грн прибутку! Це українське ноу-хау якесь. Причому всі ці цифри - не піар-заяви "антикорупціонерів" або самого НАБУ, а офіційні дані державної перевірки", - підкреслив їх адвокат Ігор Черезов.

Представник австрійської "Антри", яку активно пов'язували з Мартиненком, нещодавно в інтерв'ю показав економічну вигоду для ОПЗ від поставок газу за ціною нижче, ніж "Нафтогаз".

Але керівництво НАБУ, схоже, воліє апелювати до слів Саакашвілі і його команди. Хоча ще в минулому році експерти вказували на те, що і сам губернатор може бути зацікавлений в отриманні економічної вигоди від заводу – або пролобіювавши свого покупця (за даними ЗМІ, в минулому році він зустрічався з російським бізнесменом Мазепіним), або просто поставивши на свій завод менеджмент.

Арешт Переломи і Щурікова дуже невдало співпав з приватизацією ОПЗ – в результаті не знайшлося жодного бажаючого податися на конкурс. Від цього країна втратить об'єктивно більше, ніж ті суми, які "висунули" представники команди Саакашвілі менеджменту заводу. Через зниження ціни на завод бюджет вже недоотримав 6-7 млрд грн.

НАБУ і САП навряд чи відмовляться від звинувачень Мартиненка, навіть якщо не буде достатніх вагомих доказів – занадто багато медійного шуму навколо цієї справи. Чисто теоретично вони роками можуть вести цю справу. А оскільки обвинувачення не пред'явлено, то і оскаржити їх бездіяльність в суді буде неможливо.

А антикорупційні відомства так і будуть роками продовжувати чекати відповідей від зарубіжних партнерів. Більш того, якщо пред'являть звинувачення, але доказів буде недостатньо, медійно виграти в цій боротьбі НАБУ і САП завжди зможуть, переклавши провину на нереформований суд або ГПУ, яка не передала всі документи. В умовах постійної війни між відомствами такий варіант дуже прогнозований.