Безкорислива допомога іншим людям зменшує рівень стресу і позитивно впливає на здоров'я. П'ятирічне дослідження вчених із трьох університетів США показало, що надання реальної допомоги родичам, друзям, сусідам, знайомим покращує стан здоров'я і продовжує життя того, хто допомагає.
Безкорислива допомога іншим людям зменшує рівень стресу і позитивно впливає на здоров'я. П'ятирічне дослідження вчених із трьох університетів США показало, що надання реальної допомоги родичам, друзям, сусідам, знайомим покращує стан здоров'я і продовжує життя того, хто допомагає.
Читайте також: В Україні у 2012 р. спостерігалася масштабна пропаганда алкоголізму та насильства, - Нацкомісія з питань захисту суспільної моралі
Доктор наук Майкл Пулен з Університету Буффало вважає, що нове дослідження, результати якого були опубліковані в Американському журналі громадського здоров'я, внесе значний вклад у вивчення взаємозв'язку між соціальним середовищем і здоров'ям. На його думку, воно дозволить зрозуміти, як надання допомоги іншим позбавляє від стресу і позначається на тривалості життя.
Хоча й установлено, що соціальна ізоляція і стрес є значущими предикторами різних захворювань і смертності, понад 20 років досліджень не доводили, що соціальна підтримка хоч якось впливає на рівень психосоціального стресу.
"Ми перевірили гіпотезу про те, що надання допомоги іншим зменшує стрес і рівень смертності помічників. Зокрема, за п'ять років досліджень ми виявили, що, коли мова йде про стресові ситуації, ті, хто допомагав іншим, володіли меншим шансом померти, ніж ті, хто не здійснював жодної допомоги", - зазначив Пулен.
Автори роботи вивчили 846 осіб з Детройта, штат Мічиган, оцінивши рівень стресових подій, які вони пережили роком раніше, а також той факт, чи допомагали вони своїм друзям або родичам. За повідомленнями респондентів, пережитий стрес включав у себе такі події, як серйозне захворювання, крадіжка зі зломом, втрата роботи, фінансові труднощі або смерть одного із членів сім'ї.
Випробовувані також повідомили загальну кількість часу, яку вони витратили на надання допомоги протягом останніх 12 місяців своїм друзям, сусідам або родичам, що живуть окремо, виконуючи роботу по дому чи доглядаючи за чужими дітьми.
"Для аналізу виживаності ми використовували модель пропорційних ризиків Кокса, яка вважається найбільш поширеною для такого роду досліджень", - пояснює Майкл Пулен. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що допомога іншим людям зменшує стрес і знижує ризик смертності (з поправкою на вік і стан здоров'я).
Читайте також: Пріоритетним напрямом розвитку України громадяни вважають відновлення промисловості і сільського господарства, - опитування
"У дослідженні розглядалися ті випробовувані, які допомагали своїм близьким хоча б один раз за останній рік. Наша теорія полягає в тому, що, допомагаючи іншим людям, людина задіює ті частини мозку, які відповідають за виховання дітей. Своєю чергою, "батьківські" нейронні ланцюги регулюють напругу в організмі людини", - розповіла одна з авторів дослідження, доктор наук з Університету штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук Стефані Браун.
За словами доцента факультету психології ВШЕ Євгена Осіна, позитивна роль допомоги, яку люди надають один одному, давно відома у психологічній науці. "Якщо в нас є близькі, друзі, сусіди чи далекі знайомі, які готові підтримати нас у скрутну хвилину, це допомагає нам справлятися із хворобами, довше жити і бути більш щасливими. Однак в останні роки з'являється досить багато даних, що свідчать про те, що надання допомоги і підтримки іншим людям ще більш важливо для нашого психологічного благополуччя, ніж її отримання", - зазначив Осін.
За його словами, психологічне благополуччя, своєю чергою, пов'язане зі здоров'ям: позитивні емоції активують імунну систему, запобігають негативному впливу стресу на організм. "Досить багато таких досліджень проведено на волонтерах, але займатися спеціальною роботою навіть необов'язково: досить робити людям маленькі добрі справи, де б ви не знаходилися. Піклуючись про інших людей, людина відволікається від самої себе і знаходить мету, здійснення якої приносить щастя. А надлишкова зосередженість на собі, своїх переживаннях є психологічним механізмом депресії", - резюмував Осін.