Берлусконі: Монті обіцяв не брати участі у виборах
Колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі заявив, що його наступник Маріо Монті повинен правити країною до парламентських виборів 2013 року, але не переобиратиметься на новий термін. Про це повідомляє ВВС.
"Ми попросили його і його міністрів не виставляти свою кандидатуру на майбутніх виборах, - сказав медіамагнат в інтерв'ю виданню Corriere della Sera. - Він дав свою згоду".
Крім того, колишній італійський лідер підкреслив необхідність надати підтримку новому правителеві-технократові, але тільки в разі дотримання ним певних умов. "У випадку, якщо Монті вживатиме заходів, які йдуть врозріз з лінією партій, що підтримують його, - наприклад, податок для багатих - він не зможе рухатися вперед", - попереджає 75-річний політик.
Монті був призначений на посаду італійського прем'єра після того, як 12 листопада Берлусконі подав у відставку, втративши більшість голосів на свою підтримку в національному парламенті.
Основним завданням уряду Монті називає скорочення бюджетних витрат держави, у тому числі на соціальні потреби. У майбутньому це дозволить прийти до економічного зростання.
Програма прем'єра Монті передбачає реформування соціальної сфери, насамперед у питанні виплати допомог і пільг, ринку праці Італії, а також ряд податкових реформ, у тому числі структури оподаткування нерухомості і жорсткість заходів проти ухильників від сплати податків.
Монті зазначає, що на тіньову економіку зараз припадає 20% ВВП Італії. Новий уряд, за його словами, розробить пакет заходів з виведення економіки з тіньового сектора.
Одночасно Монті обіцяє, що незабаром буде складено графік приватизації, відповідно до якого будуть продаватися державні активи.
Зазначимо, в перехідному уряді Монті немає жодного політика. Антикризовий кабінет, зібраний колишнім комісаром ЄС з внутрішніх ринків і конкуренції складається з банкірів, безпартійних технократів і представників академічних кіл. Троє з них - представниці слабкої статі. У складі нового уряду Італії 16 міністрів, які офіційно приймуть присягу сьогодні о 18:00 за київським часом.
Зараз основне завдання Італії, що необхідно вирішити в найкоротші терміни, - це відновлення довіри інвесторів до можливостей країни провести необхідні структурні реформи. Про це в інтерв'ю італійським ЗМІ сказав виконавчий директор Міжнародного валютного фонду (МВФ) Арріго Садун.
12 листопада ц.р., парламент Італії схвалив пакет антикризових заходів. Пакет включає комбінацію заходів з урізання бюджетних витрат і реформування італійської економіки, яка практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.
Зазначимо, третя за величиною економіка єврозони пройшла так звану точку неповернення - прибутковість її 10-річних держоблігацій на ринку перевищила 7%, що робить практично неможливим обслуговування зовнішнього боргу без зовнішньої підтримки. Тепер Італія стрімко котиться "грецьким сценарієм". От тільки якщо дефолт Греції світ і Європа так-сяк здатні перетравити, то банкрутство члена "Великої сімки" та восьмої за величиною економіки світу загрожує вдарити по світовій системі так, що мало не здасться нікому.
Боргові проблеми в Італії виникли не одномоментно - країна досить довго жила в борг, поступово накопичуючи держборг. І до літа цього року такий стан речей мало кого турбував - експерти вважали, що структура і масштаб економіки не дозволять країні піти за "грецьким сценарієм".
Проте в липні 2011 р., коли всі були зайняті розробкою планів порятунку Греції, італійська економіка несподівано для всіх виявилася в числі проблемних. Ситуація миттєво стала загрозливою. Держборг Італії до того моменту досяг рекордних для країни 1,9 трлн євро (близько 120% від ВВП), що перевищує борги Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії разом узятих.
Влада країни приступила до термінової розробки антикризових заходів, які б допомогли скоротити дефіцит бюджету та розміри держборгу, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав скупку італійських облігацій на вторинному ринку. На час все заспокоїлося, і увага ринків знову перемкнулася на варіанти дефолту Греції.
Тим часом у самій Італії почав проявлятися другий симптом грецької хвороби - політична криза. Як в Греції та Португалії, економічні проблеми і необхідність вкрай непопулярних реформ позбавили багаторазового володаря прем'єрського крісла Сильвіо Берлусконі підтримки в парламенті, і в кінцевому підсумку він публічно заявив про намір подати у відставку.
Труднощі стагнуючої економіки, помножені на політичну нестабільність, дали закономірний результат: прибутковість облігацій Італії подолала критичну позначку, що сигналізує про початок повномасштабного боргової кризи в країні. Ситуація стала незворотною. Тепер країні, швидше за все, буде потрібна допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших країн ЄС. Проблема полягає тільки в тому, що на порятунок настільки великої "риби" може банально не вистачити грошей - Фонд фінансової стабільності ЄС (ESFS), навіть якщо його вдасться наповнити до 1 трлн євро, здатний перекрити лише половину італійських боргів.
