Сьогодні, 25 березня в Білорусі відзначають День Волі - 99 років тому утворилася Білоруська народна республіка. В цей день анонсувалася масштабна демонстрація, під час якої білоруси обіцяли сказати теперішній владі "Баста!" Саме з таким гаслом весь минулий місяць активісти виходили на мітинги по всій країні. Масові невдоволення виникли на економічному ґрунті після прийняття декрету №3, згідно з яким у Білорусі вводиться податок на "дармоїдство". Стихійні протести почалися 13 лютого, мітинги відбулися по всій країні, і супроводжувалася тиском на активістів, адмінарештами і штрафами. Незважаючи на те, що керівництво країни пішло на компроміс і перенесло терміни сплати податку, організатори анонсували найбільш масову акцію саме сьогодні. За попередніми підрахунками, на вулиці міста вийшли близько 7 тисяч осіб, однак органи внутрішніх справ провели спецоперацію з метою ускладнити пересування людей. Центр міста був оточений і заблокований, на проспект Незалежності пригнали десятки одиниць спеціальної військової техніки.
Акція до Дня Волі, до якої старанно готувалися, як влади, так і активісти, повинна була початися біля Академії наук у Мінську о 14:00 за місцевим часом. Вже до першої години дня центр міста був перекритий, всі центральні квартали оточені. Міліціонери перевіряли документи і особисті речі перехожих. До того ж і погода була не стороні демонстрантів - сьогодні в Мінську цілий день йшов сніг.
- Це прямо мітинг ОМОНу якийсь, - дивувалися люди кількості міліції.
Приєднатися до акції ставало все важче, з часом патруль посилювався, і співробітники органів наполегливо просили людей йти і не зупинятися в центрі.
- Мене взагалі не хотіли пускати (крізь оточення, - ред). Я їм збрехав, що мені потрібно в лікарню. Ну, треба ж якось було потрапити, - розповів один з активістів.
А ситуація коло Академії наук продовжувала загострюватися.
- Ніякого мітингу тут не буде! - кричав Омонівець.
При цьому, обговорюючи свої подальші дії, міліція не соромилася зайвих вух.
- Зараз істерики почнуть тільки посилюватися! Всіх вихоплювати і виловлювати,- роздавав вказівки командир.
Люди були обурені тим, що відбувається, багатьох затримували одразу після перевірки документів. Тут же стояло кілька автозаків. Постійно під'їжджали порожні автобуси, які швидко заповнювалися активістами.
Між тим, під Академією наук все-таки зібралася колона з близько тисячі людей, що розтягнулася на проспект Незалежності. Люди попрямували у бік площі Якуба Коласа. Уздовж колони продовжували бігти силовики, люди супроводжували їх криками "ганьба", "фашисти". З колони продовжували "висмикувати" активістів, особливо цілячись у протестувальників з біло-червоно-білими прапорами (історичний національний символ Білорусі, - ред.).
Через кілька кварталів людей чекав міліцейський кордон зі щитами. Співробітники органів перекрили проспект Незалежності і відокремили частину колони. Міліція намагалася залякати людей металевим гуркотом, у відповідь на що люди аплодували.
- Не так страшно, як весело, - кричали люди.
На думку активістів, президент країни Олександр Лукашенко боїться масових протестів, і такі дії силовиків тільки показують це.
- Ви спеціально нас розділяєте, щоб потім показати, що нас тут 300 нещасних людей прийшло.
- Яйця ще не виросли, а вони вже бити людей зібралися!
- Вам же теж в цій країні жити, ідіоти! - кричали люди міліції.
Деякі активісти підходили до кордону і розповідали, що прийшли вшанувати річницю утворення Білоруської Республіки, також одна дівчина стала на коліна перед міліцією і почала читати молитви.
Проспект був перекритий близько 20 хвилин, після чого кордон зняли.
- Уявіть, в цей кордон поставили пацанів осіннього призову, - сказав один з активістів.
Омонівці, залишаючи проспект, закривали обличчя, люди проводжали їх криками "Живе Бєларусь". Однак колона була розділена і кількість людей зменшилася. В центр Мінська почала з'їжджатися спецтехніка: десятки одиниць водметов, автозаків, автобусів.
Варто відзначити, що оператори мобільних мереж відключили під час акції доступ до мобільного інтернету, в цей же час продовжилися затримання. Відомо про більш ніж сотню затриманих.
Не доходячи до Жовтневої площі, проспект був знову перекритий кордоном міліції. Люди були обурені, багато з них обходили центр манівцями.
Після проведеної силовиками спецоперації, люди розійшлись по місту та марш припинився.
- Давайте підемо на Жовтневу площу, якщо щось буде, то там. Це наш Білоруський Майдан, - звернувся до кореспонденту РБК-Україна активіст, який представився Сергієм. - Тільки йдіть трохи попереду нас, а то ви ніби не бачите скільки тут "тихарей" у цивільному.
Активісти розсіялися по місту в спробі обійти кордони. Поблизу навколишніх кафе і на площі в пошуках один одного бродили кілька сотень мінчан.
Фото: протести в Мінську пройшли куди більш скромно, ніж розраховували організатори
Крім того на загальну пасивність протестувальників вплинуло і те, що організатори акції так і не вийшли на зв'язок.
А де Статкевич (голова незареєстрованої Білоруської соціал-демократичної партії Микола Статкевич повинен був очолити протести після арештів ряду інших опозиційних лідерів під час попередніх акцій, - ред.)? Ви не знаєте, що там відомо, - запитували одне одного люди на вулицях.
- Ми ж досі не знаємо, куди пропав Статкевич! З вчорашнього дня не виходить на зв'язок. Вбити його не вбили, він дуже популярний, "спливе" днями в якомусь суді, - розповів кореспонденту РБК-Україна один з учасників акції.
Тим часом активісти збиралися невеликими групами в громадських закладах. На питання, чи буде продовжуватися демонстрація після таких дій силовиків, один з них пояснив:
- Ви зрозумійте... Ви звідки, з України? Ваш Майдан на нас дуже вплинув. Але ми, білоруси, зважений народ, ми не хочемо крові, але хочемо знести цю владу. Напевно, присутній страх... І між кров'ю і злиднями, ми вибираємо злидні. Потенціал цих акцій - економічний. Ці податки на "дармоїдство", безробіття страшне, ніхто нічого не купує. Це тільки в Мінську тут красиво, а в інших містах люди бідно живуть.
Співрозмовник розповів, що спецоперація із залученням техніки і грубими затриманнями ("бити не били, але хапали дуже жорстко") використовувалася демонстративно для залякування, і визнав, що це подіяло.
- Люди бояться не скільки президента, скільки випадкових смертей. Кожен другий говорить: "Нам не треба такого, як в Україні" і ніхто не знає, як скидати. Ви ж самі знаєте, що таке диктатура. Ми "помірковані". Ось цей страх - і ми вибираємо ось таку забиту життя. Озирніться, 80% перехожих - це насправді протестувальники, просто вони не хочуть вливатися відкрито в натовп. Люди стоять і чекають, коли прийде колона.
- Тільки не пишіть, цього марення, що у нас чистота і хороші дороги, це ви від Мінську не від'їжджали далі 50 км, - сказав активіст на прощання.
Ближче до вечора люди пішли з вулиць, але не пішли додому. Багато хто залишилися дивитися з вікон кафе на проспект Незалежності і чекати. Чекати, "коли прийде колона".