Виконуючий обов'язки голови правління "Укрзалізниці" Іван Юрик призначив своїми радниками колишніх чиновників Держслужби геології та надр України – Дениса Жегалова, Дмитра Кащука, Дениса Пугача, а також екс-першого міністра інфраструктури Дмитра Абрамовича, який також працював у Держгеонадрах при попередніх урядах. Про що говорять подібні призначення і хто неформально управляє держкомпанією – в матеріалі РБК-Україна.
Протягом останніх кількох місяців у будівлі "Укрзалізниці" на вулиці Єжи Гедройця в Києві почали помічати нових відвідувачів. Старожили управлінського апарату впізнали в них чиновників, які при попередніх урядах були помічені в численних корупційних схемах у сфері надрокористування.
Так, за даними РБК-Україна, радниками голови правління УЗ Івана Юрика на громадських засадах стали колишній глава Держгеонадр Дмитро Кащук, Денис Жегалов, а також Дмитро Абрамович, який, зокрема, при попередньому міністрі інфраструктури Владиславі Криклії обіймав посаду першого заступника міністра, відповідального за УЗ. Також у роботі "бек-офісу" бере участь Денис Пугач, який раніше на таких же умовах працював у Державній продовольчо-зерновій корпорації.
Вперше про Кащука і Жегалова спільноті, пов'язаній з видачею ліцензій на надрокористування, стало відомо у 2014 році. Після Революції Гідності Мінекології та його "підшефні" структури, в тому числі й Держгеонадра, відійшли за "квотою" коаліційного уряду представникам націоналістичної партії "Свобода". Міністерство очолив Андрій Мохник, який поступово став розставляти своїх людей по вертикалі вниз.
Держгеонадра очолив Дмитро Кащук. Журналісти "Слідство.Інфо" з'ясували, що він раніше працював у Львівській транспортній компанії "Фіакр", яка належала депутату Львівської міськради від "Свободи" Євгену Білинському. Останнього називали креатурою Ігоря Кривецького, одного з фінансових "стовпів" партії.
Дмитро Кащук (фото: facebook.com)
Одним з головних скандалів, в якому фігурував Кащук, стало розслідування Служби безпеки України про незаконний видобуток бурштину в Рівненській області. За даними журналістів з посиланням на прес-службу СБУ, в серпні 2014 Кащук та інші співробітники Держгеонадр, разом з посадовими особами ДП "Бурштин України" підписали договори з підконтрольними структурами про геологічне вивчення родовища бурштину, хоча насправді просто незаконно видобували дорогоцінний камінь.
Проте на деяких ресурсах залишилися подробиці кадрових перестановок, які Кащук проводив у той час в "Бурштині України", замінюючи колишніх керівників своїми однопартійцями зі "Свободи", а також опис схем із завищенням рахунків, які приватні фірми Кащука виставляли "бурштину" з метою його збанкрутувати.
Крім того, Кащуку також закидали передачу за заниженою ціною родовищ газу в Полтавській та Сумській областях фірмам-одноденкам.
Разом з Кащуком зі Львова в Держгеонадра переїхав і Денис Жегалов. До того, як стати радником у відомстві, він займався дрібним бізнесом, періодично фігуруючи в провінційних тендерних скандалах типу схем із завищеними цінами при закупівлі палива.
Денис Жегалов та Дмитро Кащук (фото: facebook.com)
Крім того, Жегалов короткий час був одним з радників з економічних питань Сидора Кізіна – "свободівця", який після Революції Гідності очолив Житомирську облдержадміністрацію. Згодом журналісти програми "Схеми" з'ясували, що він міг бути причетний до незаконного отримання в розробку Олегівського родовища каменю лабрадориту.
Попри те, що у 2015 році Кащук був формально звільнений з посади глави відомства (в.о. став Микола Бояркін), вони з Жегаловим залишилися фактичний керівниками державної системи видачі ліцензій на надрокористування.
Примітно, що навіть через кілька років після формального звільнення зі структури Держгеонадр, Кащук і Жегалов продовжували впливати на галузь.
Зокрема, буквально місяць тому, в травні 2021 року, з'явився текст документа, схожого на повідомлення про кримінальний злочин, в якому в подробицях описана схема заволодіння золотоносним родовищем в Закарпатській області. Золото звідти, як стверджують заявники, експортується під виглядом промислових відходів. Серед іншого, там фігурує і Кащук, проте офіційного підтвердження його участі в цьому немає.
Після звільнення Кащука-Жегалова, в структурі Держгеонадр все ж залишилися багато їх кадрів. Серед них – начальник управління надрокористування та міжнародного співробітництва Дмитро Абрамович.
У 2015 він працював в Мінекономрозвитку замначальника управління зовнішньоекономічної політики. Далі пішов працювати в Держгеонадра.
Крім того, профільні медіа у 2016 році згадували про нього як про голову аукціонної комісії, яка безпосередньо займалася розподілом дозволів на видобуток бурштину та інших корисних копалин. "Наші гроші" писали, що Абрамович міг бути причетний до роздачі на "пільгових" умовах ліцензій на розробку родовищ оточенню Ігоря Котвицького.
Дмитро Абрамович (фото: ЦТС)
Колишній міністром інфраструктури у 2019-2021 рр. Владислав Криклій, який в листопаді 2019 року приймав Абрамовича на роботу першим заступником, заявляв тоді, що перетинався з чиновником "по роботі в Мінекономіки".
"Це дуже грамотний, професійний бюрократ, в хорошому сенсі. Це буде надійна опора не тільки для того, щоб генерувати ідеї, але скоріше втілювати і координувати процес", – сказав тоді Криклій.
У Міністерстві Абрамович вже курирував УЗ. Як чиновник він запам'ятався скандалами з декларування дорогих автомобілів і квартир, які згідно з формальними доходами, він і його сім'я не могли собі дозволити. Крім того, журналісти називали його куратором схеми з масштабним розкраданням коштів УЗ при закупівлях дизельного палива, а також машинного мастила.
Ще одним радником глави УЗ Є Денис Пугач. У 2019 році він балотувався до парламенту за списками партії "Сила і честь" Ігоря Смешка.
Пугача також називали "смотрящим" в Аграрному фонді від російського олігарха Олексія Федоричева (у 2018 році фігурував у розслідуваннях НАБУ, був оголошений в розшук), який проживає в Монако, який також інвестує в місцевий футбольний клуб.
Деякий час Пугач був причетний до роботи ЗАТ "Київський електровагоноремонтний завод", зокрема, курирував схему поставок кабельно-провідникової продукції, а також забезпечував підключення сторонніх споживачів до електричних мереж "Укрзалізниці", ймовірно, через власні підконтрольні комерційні структури.
У нинішній структурі УЗ також є як мінімум два менеджери, наближених до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Це Олександр Заруба, директор з комерційної роботи та логістики УЗ, та Дмитро Романюк, директор з управління взаємовідносинами з органами державної влади.
Заруба контролює всю вантажну роботу Придніпровської залізниці, зокрема навантаження по Криворізькому залізорудному басейну, впливає на систему розподілу вагонів на користь окремих учасників ринку.
Романюк відомий як студент, який кинув яйцем у Віктора Януковича у 2004 році. З 2015 року працював директором Департаменту з міжнародного розвитку Івано-Франківської ОДА. У 2019-му отримав посаду заступника голови ОДА (головою був Шмигаль).
Також значний вплив на роботу УЗ, за даними РБК-Україна, має Ігор Купранець, колишній заступник голови Нацполіції, колишній директор Департаменту захисту економіки. Попри звільнення у 2019 році, вважається близьким до Арсена Авакова.
Ігор Купранець (фото: slovoidilo.ua)
У 2017 році повідомлялося, що Купранець мав відношення до охоронної фірми, яка мала підряди з охорони морських портів. Раніше працював заступником начальника Департаменту по боротьбі з кіберзлочинністю і торгівлею людьми МВС (відповідало, зокрема, по боротьбі з проституцією). Був також заступником начальника ГУБОЗ та керівником Антикорупційного бюро Нацполіції. Очолював департамент спецрозслідувань.
Ще в березні 2021 року, після звільнення попереднього керівника Володимира Жмака, наглядова рада "Укрзалізниці" заявила, що має намір "найближчим часом" організувати конкурс на посаду голови компанії. Потім в кінці квітня стало відомо про початок відбору потенційних кандидатур для участі в такому конкурсі.
Згідно з повідомленням Prozorro, 29 червня монополіст повинен провести конкурс з відбору рекрутера, який буде шукати таких кандидатів.
Наприкінці травня голова Тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування зловживань на "Укрзалізниці" Юлія Гришина передала, що Кабмін найближчим часом змінить склад наглядової ради. Однак 22 червня стало відомо, що повноваження наглядової ради (крім фігуранта розслідування ДБР Адомаса Аудіцкаса) продовжено на 3 місяці. Крім того, стало відомо, що право відбирати нових членів наглядової ради передано від номінаційного комітету до Мінінфраструктури.
На думку спостерігачів, в умовах такої насиченості подій і політичної турбулентності навколо "Укрзалізниці" немає нічого дивного в тому, що в.о. керівника Іван Юрик і його "бек-офіс" намагаються отримати максимальний контроль по всіх напрямках. Адже з урахуванням особливостей української політики конкурс на нового голову і нових членів наглядової ради може з однаковою часткою ймовірності відбутися як в найближчі кілька тижнів – так і затягнутися до Нового року. Відповідно, нинішнє керівництво і його оточення зацікавлене в максимальному накопиченні ліквідних ресурсів.