Біг по вертикалі: кому Порошенко довірив керувати регіонами

За два роки при владі Петро Порошенко сформував власну систему управління регіонами. Лише кілька глав облдержадміністрацій орієнтуються особисто на президента. Більшість же - ставленики впливових соратників Порошенко. При чому люди, які впливають на кадрові перестановки на місцях, регулярно змінюються.

Так, після звільнення минулого тижня глави Миколаївської ОДА Вадима Мерікова у керівництві регіонів практично не залишилося людей, близьких до віце-прем'єра Геннадій Зубко. Хоча на початку президентства Порошенко той мав власну групу в губернаторському корпусі.

На місце Мерікова зараз претендує помічник міністра оборони Юрій Бірюков, який користується підтримкою одного президента Ігоря Кононенка, і представник групи УДАР у парламентській фракції БПП Артур Макарян.

Втім, президент пообіцяв, що нового керівника ОДА оберуть на конкурсі.

Якщо так і станеться, то це кардинально змінить принципи призначення глав областей, тому що до цього президент керувався у цьому питанні або особистими зв'язками, або рекомендаціями представників свого оточення.

Навіть Кабмін, який погоджує кандидатури голів ОДА, бере участь в цьому досить формально.

Чиї люди керують областями, як і за що їх призначають і звільняють, намагався розібратися власкор РБК-Україна.

Служити бажаєте?

Після Революції Гідності глав областей за квотним принципом поділили між собою три фракції нової коаліції – УДАР, "Батьківщина" і "Свобода".

Ставши президентом, Петро Порошенко не відразу став міняти цю вертикаль. Процес розтягнувся на весь 2014 і початок 2015 року.

Спочатку загроза звільнення того чи іншого губернатора була одним з аргументів Порошенка для того, щоб забезпечити голоси на користь важливих для нього законів від колег з першої коаліції.

Пізніше на долю того чи іншого губернатора стали впливати не стільки економічні показники області, скільки бажання забезпечити результат пропрезидентської "БПП-Солідарності" на позачергових парламентських виборах.

Восени 2014 року, напередодні перевиборів Ради позбулися посад 8 голів областей, більшість з яких орієнтувалися на Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова. Лідери "Народного фронту" тоді не домовилися з президентом, і пішли на дострокові парламентські вибори самостійно.

В результаті у Яценюка в губернаторському корпусі залишилося тільки три протеже – Олександр Фищук (Чернівецька ОДА), Валерій Головко (Полтавська область) і частково Вадим Меріков - виходець з попередньої партії Яценюка "Фронт змін".

Правда, УДАРу, який об'єднався з БПП на виборах, з головами ОДА теж не дуже пощастило. Віталій Кличко має вплив по суті тільки на Київську область. Спочатку нею керував Володимир Шандра, потім його знову ж за квотою мера столиці змінив Максим Мельничук.

Звільнені посади президент заповнив ставлениками своїх найближчих соратників, які забезпечували результат БПП в регіонах на парламентських виборах: Сергія Березенко, Олега Гладковського, Ігоря Гриніва, Геннадія Зубка.

На місцевих виборах 2015 року президентська адміністрація зробила голів ОДА локомотивами списків "Солідарності" до облради.

У 16 з 22 областей, в яких проходили місцеві вибори, партійні списки президентської політсили очолили голови облдержадміністрацій.

Але після виборів тільки 3 глави ОДА перейшли на роботу в облради, де були обрані головами - Григорій Самардак в Запоріжжі, Михайло Загородний в Хмельницькому та Андрій Путілов в Херсоні.

Решта залишилися на посадах в облдержадміністраціях.

На цей раз людей на вакантні посади керівників трьох ОДА підбирав перший заступник глави АП Віталій Ковальчук. З його подачі керівником Запорізької області став Костянтин Бриль, Хмельницької - Олександр Корнійчук, а Херсонській - Андрій Гордєєв.

Також в кінці квітня пішов з посади голови Рівненської ОДА близький до Ковальчуку Віталій Чугунніков. Новим главою області став секретар горовета, депутат БПП Олексій Муляренко. Він дружить і з Чугунниковым, і з першим заступником глави АП.

Президентський блок-пост

"Хто б не пропонував кандидатуру губернатора, все одно завжди останнє слово буде за президентом", - говорить співрозмовник в оточенні заступник глави АП Віталія Ковальчука. А в деяких випадках воно ж буде єдиним.

Нинішніх керівників чотирьох найбільш проблемних прикордонних областей - Донецької, Луганської, Одеської та Закарпатської - президент вибирав сам.

Главою Донецької військової адміністрації вже рік є давній знайомий президента Павло Жебрівський. А головою Луганської в кінці квітня став народний депутат від БПП Юрій Гарбуз. На цій посаді він змінив волонтера Георгія Туку.

"Думаю, що справа все ж не стільки в Гарбузе, скільки в Туку - президент був ним незадоволений", - говорить джерело в оточенні президента.

"В принципі Туку на цій посаді мало що вдалося зробити - він не пішов на ті рішучі кроки в боротьбі з сепаратистами і контрабандою, які в тому числі пропонував йому і я. Думаю, одного разу я розповім про це докладніше", - каже нардеп від "Народного фронту", айдаровец Ігор Лапін.

Особисто на президента орієнтується і голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі.

Саакашвілі майже півроку був медіа-зброєю Петра Порошенка у боротьбі з Арсенієм Яценюком, проводячи свої антикорупційні форуми. Але виходячи з подій останніх тижнів, тепер у Саакашвілі проблеми з самим президентом.

В оточенні президента сподіваються, що восени партія Саакашвілі поверне владу в Грузії, і той поїде туди прем'єром.

До призначення ще однієї яскравої особистості Порошенко вдався влітку минулого року, коли люди позафракційного нардепа Віктора Балоги і "Правий сектор" у Мукачеві влаштували розбирання через ринку контрабанди. Тоді президент змушений був перекинути з проблемної Луганській області на Захід України Геннадія Москаля.

Нинішнього главу Закарпаття важко назвати другом президента, як і чиїм або людиною в цій країні. За останній час губернатор двічі погрожував залишити посаду через невирішених питань з митницею та контрабандою.

З приходом Москаля в області запустили нову патрульну службу, але інших істотних зрушень там не сталося. Тим не менш, президент виписав Москалю погодження на перебування на посаді до 2019 року, хоча чолі області в грудні вже виповнилося 65 - граничний термін перебування на держслужбі.

Крім Жебрівського, Гарбуза, Москаля і Саакашвілі президент Порошенко прийняв особисте рішення по главам ще двох областей.

Це стосується голови Тернопільської ОДА Степана Барни та голови Кіровоградської області Сергія Кузьменка.

"З Барною вони знайомі ще з "Нашої України", а Стьопа такий чоловік, який легко входить у довіру. А Кузьменко просто зробив результат виборів, і йому сподобалося", - говорить співрозмовник в оточенні президента.

Нинішній голова кіровоградської ОДА свого часу був заступником голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергія Ларіна, ставленика Сергія Льовочкіна.

Проте сам Льовочкін каже, що нинішні губернатори занадто слабкі і його політична сила з ними не працює.

Боротьба за вплив

Голова АП Борис Ложкін фактично дистанциировался від кадрових питань в регіонах.

"Ложкін більше займається стратегічними питаннями, реформами, а адміністративними займається Ковальчук", - говорить співрозмовник в АП.

За два роки керівництва АП її голова доклав руку до призначення тільки двох глав областей. Але стратегічно важливих.

3 лютого 2015 года його протеже і заступник з АП Ігор Райнин став губернатором Харківської області, змінивши на посаді протеже голови МВС Арсена Авакова Ігоря Балуту. Правда, Райнин мав досвід роботи і з Аваковим, коли той у другій половині 2000-х був головою адміністрації Харківщини.

Під час торгів за Кабмін Райнина пропонували в якості віце-прем'єра. Але той, як і Борис Ложкін, йти в Кабмін Гройсмана відмовився.

Ще одна креатура нинішнього глави АП - глава Дніпропетровської області Валентин Резніченко. Він довгий час працював у структурі медіа-холдингу УМХ, яким до жовтня 2013 року володів Ложкін. Його призначення багато хто розцінив як компроміс між командою Порошенко і Коломойського. Адже одним з акціонерів УМХ був співвласник групи "Приват" Геннадій Боголюбов.

Перед тим, як стати головою Дніпропетровської ОДА Резніченко місяць пропрацював губернатором Запорізької області.

Основну роботу з губернаторами веде перший заступник Ложкіна Віталій Ковальчук. Через нього йде їх спілкування з Банкової. Коли в одеській обладміністрації відбувалися обшуки, саме перший заступник глави АП літав вирішувати конфлікт з Саакашвілі.

До останнього часу у Ковальчука, як і у Ложкіна, було два наближених глави області. Це вже згаданий голова Черкаської ОДА Ткач, і Віталій Чугунніков, який керував Рівненською областю. Все змінилося в кінці квітня, коли за його пропозицією були призначені ще три глави ОДА.

Головою запорізької області став Костянтин Бриль, хмельницької-Олександр Корнійчук та херсонській Андрій Гордєєв.

Тоді багато хто визнав це компенсацією від президента за те, що Він так і не отримав посаду віце-прем'єра.

Правда, в його оточенні пропонують дещо іншу версію - «просто інші представники оточення президента не змогли запропонувати нічого кращого».

Також наприкінці квітня відбулася зміна голови рівненської області. Замість Чугунникова новим главою обладміністрації став секретар горовета, депутат БПП Олексій Муляренко. Але заміну можна вважати технічної, адже новий голова ОДА дружний і з Чугунниковым, і з першим заступником глави АП.

Збільшити свій вплив на голів облдержадміністрацій зараз намагається і депутат Сергій Березенко. Він намагається вибудувати з ними відносини по лінії президентської партії "Солідарність".

Під час місцевих виборів Березенко намагався допомогти Леву Партцхаладзе зайняти посаду глави київської обладміністрації, збивши при цьому Володимира Шандру.

Парцхаладзе навіть очолив список президентської партії на місцевих виборах, але результат залишив бажати кращого. І посада залишилася в квотою Кличка. Але якщо Шандру поєднували бізнес-інтереси з Артуром Палатним, нинішнього главу області Максима Мельничука пов'язують з правою рукою мера Столаром Вадимом.

Між двох вогнів

Як уже згадувалося в статті, крім президента голови обладміністрацій підзвітні Кабміну.

На сьогоднішній день в активі у прем'єр-міністра Володимира Гройсмана є тільки один глава області.

У лютому 2015 року він рекомендував призначити головою вінницької ОДА свого заступника з мерії Валерія Коровія.

Але у прем'єра є можливість "приручати" глав областей економічними методами.

Так, під час поїздки в Одесу глава Кабміну прозоро натякнув чолі області, що той може позбутися своєї представниці на митниці, якщо та не стане приносити потрібні відрахування до бюджету.

На передостанньому засіданні Кабміну Гройсман пригрозив головам ОДА звільненням за відмову впровадити систему держзакупівель Prozorro до 1 серпня.

А 8 червня уряд змінив правила виділення бюджетних субвенцій для областей.

Раніше постанову Кабміну передбачало, що перелік об'єктів і заходів для субвенцій формують і затверджують місцеві адміністрації виконавчі органи самоврядування. Тепер же уряд забрав собі право затверджувати або ні остаточний список, поданий ОДА.

І хоча Віталій Ковальчук не нагадав прем'єру, що подібні дії йдуть врозріз з принципами децентралізації, оточення президента, здається, мало бентежать подібні кроки прем'єра щодо збільшення свого впливу.

Адже у президента все одно залишається головний козир - указ про звільнення.