Банківське майбутнє: чи варто чекати націоналізації Приватбанку
Тема націоналізацію найбільшого банку України, дніпровського Приватбанку, вже кілька тижнів активно обговорюється в бізнес-співтоваристві. Керівництво банку відреагувало на подібні чутки різкою критикою, заявивши, що мова йде "про неможливе". РБК-Україна зібрала аргументи як прихильників, так і супротивників націоналізації банку. У свою чергу, в Приватбанку виданню пояснили, чому його рекапіталізація з домінуючою часткою держави - нереальна.
Одне з перших гучних заяв про майбутнє "Привату" прозвучало від в. о. заступника голови Національного банку України - Катерини Рожкової, колишнього топ-менеджера "ПлатинумБанка". 5 жовтня був опублікований її коментарі в замітці Wall Street Journal, яка була присвячена "Привату". У матеріалі йшлося про те, що частка пов'язаних кредитів в банку становить близько 40% портфеля. Коментуючи цей показник, Катерина Рожкова заявила: "Націоналізація або будь-які інші заходи - це інструменти, і ми маємо законні права на їх застосування".
Незабаром WSJ опублікували спростування інформації з тексту з коментарем Рожкової, а саме звернення голови Приватбанку Олександра Дубілета, який нагадав, що, згідно з висновком аудиторської компанії PWC, частка пов'язаних кредитів в банку складає 40%, а 4,71%, з яких лише половина безпосередньо пов'язана з банком, а друга половина припадає на бізнеси акціонерів
21 жовтня видання "Апостроф" опублікувало матеріал про те, що Кабмін прийняв рішення націоналізувати ПриватБанк, і що ця подія може відбутися в найближчі тижні.
Потім послідувала заява іншого в. о. заступника голови НБУ - Дмитра Сологуба, колишнього економіста представництва МВФ і екс-аналітика "Райффайзен Банку Аваль". В ефірі телеканалу 3S TV, відповідаючи на запитання ведучого Сергія Фурси "Наскільки близькі або далекі від реальності чутки про націоналізацію Приватбанку?", заступник голови НБУ відповів: "Якщо банк не виконує програму докапіталізації або акціонери не можуть її виконати, є два шляхи: для несистемно важливих - це відповідно неплатоспроможність, для системно важливих - націоналізація"
Слід зазначити, що країні є три системно важливих банку, два з яких - Ощадбанк і Укрексімбанк - вже державні, а третій - приватний ПриватБанк.
Джерела РБК-Україна, близькі до НБУ, підтверджують, що питання майбутнього "Привату" обговорюються в регуляторі особливо ретельно.
"може Обговорюватися питання не націоналізації, а рекапіталізації і можливості участі держави в капіталі банку. Мова йде про рівень контролю за банком після рекапіталізації", - розповідає екс-член Ради НБУ Василь Горбаль. Він також повідомив, що подібний сценарій розглядався ще сім років тому.
"Я думаю, що як тільки постало питання рекапіталізації - входження держави до складу акціонерів банківських установ на хвилі кризи 2008-2009 років - ПриватБанк теж, як і багато інших банків, аналізував цю історію. Але, коли, виходячи із політичних міркувань, державою була заявлена планка входження на 75%, з бажаючих залишився один чоловік - я", -згадує Василь Горбаль, колишній до 2009 року мажоритарним акціонером нині державного Укргазбанку.
На прикладі цієї установи можна говорити про досвід успішної націоналізації банків. Відкритим залишається питання - чи може ця ситуація повторитися у випадку з ПриватБанком?
НБУ і кредити "Привату"
Важливим аргументом прихильників націоналізації є інформація про стан кредитного портфеля "Привату". За версією прихильників націоналізації, банк років займається кредитуванням пов'язаних з акціонерами бізнесів за рахунок залучення коштів населення і бізнесу на депозити. Але ні НБУ, ні на ринку не підтверджують критичного стану кредитного портфеля "Привату".
"На поточний момент заборгованість з пов'язаними з банком особам становить 8,01 мільярдів гривень, що становить 4,4 % від кредитного портфеля банку", - повідомили кореспондентові в прес-службі Приватбанку.
Там РБК-Україна розповіли, що докапіталізація банку йде за графіком, затвердженим НБУ. "Джерелами докапіталізації є внески акціонерів, залучення субборгу, капіталізація прибутку, оптимізація активів. Програмою затверджено розмір основного капіталу банку. Станом на 1 січня 2019 року - в сумі 37,68 мільярда гривень, а на 1 жовтня 2016 - 21,26 мільярда гривень. Регулятивний капітал має становити до 1 січня 2019 року 42,64 мільярда гривень, а на 1 жовтня 2016 - 27,24 мільярда гривень", - кажуть у Приватбанку, пояснюючи, що, на поточний момент, повністю відповідають вимогам по капіталу.
Друга причина розмов про націоналізацію - великий борг "Привату" з рефінансування перед Національним банком. На початок 2016 року він становив 26,5 мільярда гривень, або близько половини всього поточного рефінансування, виданого в банківській системі.
Ці гроші залучалися для вирішення проблем, які виникли внаслідок кризи на фінансовому ринку і збройного конфлікту на Донбасі, з відтоком депозитів і втратою ліквідності.
"Відповідно до вимог НБУ, рефінансування Нацбанку було направлено тільки для покриття відтоків коштів фізичних осіб. З початку 2014 року відтік депозитів фізичних осіб склав 64,4 мільярда гривень. З них - за рахунок коштів банку вкрите 38,5 мільярда гривень. Таким чином, банк власними коштами закрив 62% відтоку коштів фізичних осіб за рахунок погашення кредитного портфеля в 35,6 мільярда гривень, і згортання операцій на міжбанківському ринку. Відповідно, поставлена банком мета - залишатися платоспроможним банком в Україні - була повністю досягнута, в тому числі і за рахунок коштів рефінансування НБУ", - розповідають в Приватбанку.
За інформацією РБК-Україна, "Приват" отримував рефінансування за ставкою в 28-31% річних. У банку підтверджують цю інформацію, додаючи, що максимальна ставка за договорами з НБУ становить 31,5%.
"З 1 січня по 1 жовтня борг "Привату" за рефінансу скоротився на 5,7 мільярда гривень. ПриватБанк має наміри з випередженням затвердженого графіка погасити заборгованість перед НБУ. Так, станом на 31 жовтня 2016 року банком погашено 14,5 мільярда гривень, з них в цьому році - 7,1 мільярда гривень. При цьому, 2,5 мільярда гривень погашено достроково", - повідомили в прес-службі "Приватбанку".
У банку також заявили, що в заставі у НБУ під забезпечення кредитів рефінансування знаходиться 95,6 мільярда гривень, що майже в п'ять разів перевищує суму рефінансування НБУ.
МВФ і монополізм
Непростий аргумент в суперечках навколо націоналізації банку - текст договору між Україною та МВФ. У ньому, на 2016 рік, закладена колосальна цифра в 166 мільярдів гривень на рекапіталізацію банків і підтримку Фонду гарантування вкладів. Для порівняння - на 2017 рік мова йде вже про 42 мільярди гривень. Частина експертів бачать у цьому підтвердження наміри щодо входження держави в капітал найбільшого банку, при згоді міжнародного донора.
Проте джерела видання в МВФ не підтверджують своєї вимоги щодо рекапіталізації цієї установи за державний рахунок. З боку міжнародних донорів України могли звучати претензії по часткам, які займає "Приват" на ринках. Оскільки традиційною практикою для США є антитрастовая політика, і пропозиції щодо так званої "деолігархізації" з боку Штатів, Великобританії та інших партнерів на ділі означають "демонополізацію". Причому, вона справедлива як для природних монополій, таких як "Укрзалізниця", так і для таких великих операторів ринку, як ПриватБанк, який займає домінуюче положення на ринках платежів і депозитів.
Варто також зазначити, що в самому ж меморандумі з МВФ ніяких прямих посилань на вимоги щодо націоналізації Приватбанку - немає.
"Вони занадто великі, щоб їх націоналізувати, треба мати запас бюджетних ресурсів. Його (ПриватБанк, - ред.) можна розглядати як кілька банків. "Перший банк" - це депозити і кредити фізичних осіб, з хорошою юридичною системою. Там є проблеми, як у всіх, але терпимі. "Другий" - кредити і депозити юросіб, і, справедливості заради, варто сказати, що тут помітна частина ресурсів спрямована в власні довгострокові бізнесу акціонерів. Повернути їх буде не просто, якщо взагалі можна повернути", - розповідає фінансовий аналітик - Анатолій Дробязко.
За його словами, третя частина в Приватбанку - це розрахункова система "Приват24": "Вона набагато випередила всі західні аналоги в нашій країні, і змагатися з якою на нашому ринку ніхто не може".
Ризик зупинки "Приват24" і розрахунків, що проходять через ПриватБанк на сьогодні є важливим стримуючим чинником для сил, які хочуть націоналізувати банк. "Якщо її зачепити, то в країні можуть зупинитися в широкому спектрі платежі малого і середнього бізнесу. Захист прав на інтелектуальну власність в нашій країні відносна. Через короткий час модернізована розрахункова система з'явиться під брендом іншої фінансової установи, та помножить на нуль попередню розрахункову систему", - вважає Анатолій Дробязко.
Майбутнє "Привату"
На думку західних експертів, навіть при можливих поки непідтверджених перекоси у фінансових показниках банку, націоналізація не є єдиним позитивним сценарієм для Приватбанку.
"Очевидно, що банк активно бере участь в обробці платежів всіх видів. Це може допомогти банку побудувати набагато більший і більш диверсифікований портфель активів, пов'язаних з оптової та роздрібної торгівлі, і, таким чином, краще відповідати своїм ризиків і високій частці вкладів населення", - міркує один з вашингтонських фінансових аналітиків, знайомих з ситуацією в Нацбанку.
З початку 2016 року за підтримки Кабміну "Приват" запустив програму "КУБ" - кредитування малого і середнього бізнесу. По суті, це крок по диверсифікації портфеля, хоча в кредитах банку високу частку повинні займати і кредити населенню.
"Якщо у банку насправді недиверсифікований кредитний портфель - він може врівноважити його через випуск облігацій, наприклад", - говорять аналітики, пояснюючи, що існує досить сценаріїв розвитку майбутнього банку, без рекапіталізації за участю держави. Таким чином, навіть при наявності проблемних моментів у "Приваті", націоналізація не є єдиним шляхом.
На пряме запитання РБК-Україна, можлива націоналізація Приватбанку, в прес-службі банку відповіли: ПриватБанк виконує всі вимоги регулятора і своєчасно виконує всі свої зобов'язання перед клієнтами, а саме поняття націоналізації передбачає санацію і оздоровлення фінансової установи, в яких ПриватБанк не потребує. Примусова націоналізація успішного фінансового інституту - "червоне світло" всім інвесторам, які зацікавлені інвестувати в Україну".