Б.Тарасюк: "Протягом наступного року ЄС змінить своє ставлення до України і перспективи її членства".

"Важко уявити, щоб країна, яка є однією з найбільших держав у Європі за територією, п"ятою за населенням і таким потужним потенціалом й вигідним геостратегічним розташуванням, проводила так звану одновекторну політику, - каже Борис Тарасюк. - Такого не буває в світі. У нас є інтереси не лише у Центрально-Східній Європі, не лише в Європі. У нас є інтереси і в Азії, і в Латинській Америці. Їх необхідно реалізовувати". Які саме є інтереси в України і як вона збирається їх реалізовувати, читайте в його ексклюзивному інтерв"ю РБК-Україна. РБК-Україна: Яка ситуація з Вашим перебуванням на посаді міністра закордонних справ? Б.Тарасюк: Я продовжую бути міністром. І доти, доки Президент вважатиме за доцільне моє перебування на цій посаді, я буду продовжувати бути міністром. РБК-Україна: А Президент Вам що говорив, якщо у вас було спілкування з цього приводу – перебування чи не перебування на посаді? Б.Тарасюк: Йшлося про продовження – бути на посаді. РБК-Україна: Вам не видаються алогічними та суперечливими кроки входження в Уряд, перебування на посаді, коли ваші погляди не тотожні поглядам антикризової коаліції? А також оголошення себе опозиційною політичною силою й подальше перебування на посаді? Б.Тарасюк: Це питання вже, так би мовити, партійної приналежності. І в даному разі очолення партії. Ви знаєте позицію Народного Руху України і "Нашої України". Але рано чи пізно може постати питання відносно цієї ситуації. Я виходжу з того, що є позиція політичних сил, до яких я належу. А з іншого боку є Конституція і прерогативи Президента. Якщо Президент вважає, що моє перебування на посаді міністра потрібне, то в даному разі це пріоритет. Що стосується моєї партійної приналежності, то очевидно це питання буде вирішуватися окремо лише з членами партії. Мене обирав з"їзд. РБК-Україна: Тобто Ви припускаєте призупинення членства в партії, або призупинення виконання обов"язків голови партії? Б.Тарасюк: Я не є пересічним членом партії. Я є головою партії. І це питання має вирішуватися на з"їзді. РБК-Україна: Чи може в такому разі міністр виголошувати позицію партії? Є суперечність інтересів. Б.Тарасюк: В принципі, у нас є керівні органи партії, які працюють у перервах поміж з"їздами. Це політрада та Центральний провід. Політрада, якщо приймає рішення більшістю, то мій обов"язок як голови партії – зафіксувати це рішення у вигляді ухвали і підписати. РБК-Україна: Якщо партія ухвалила таке рішення… Але ж Ви відомі одночасно як прихильник утворення широкої коаліції разом з "Партією регіонів". І Ваші погляди в такому випадку суперечать позиції партії, яку Ви виголошували. Як з цим бути? Б.Тарасюк: Так, але треба врахувати, що в даному конкретному випадку на це рішення вплинули дії наших опонентів, або наших партнерів. Прийняття саме такого рішення відбувалось за обставин відсутності прогресу у переговорному процесі та відсутності виконання прийнятого Універсалу Національної Єдності лідерами цих політичних сил. РБК-Україна: Чи не вважаєте Ви, що було помилкою агітувати або виступати за створення широкої коаліції - з огляду на останні події, які розгортаються? Б.Тарасюк: Розумієте, рішення ухвалюються завжди в конкретних умовах, під тиском конкретних обставин. У тій ситуації, коли була парламентська криза, яка тривала кілька місяців, Президент ініціював круглий стіл та підписання Універсалу. Його зусилля розв"язали цей конфлікт. І в тих умовах, коли Президент запропонував усім політичним силам працювати заради національної єдності, єдиною можливістю було створення широкої коаліції. Такою була логіка подій. РБК-Україна: Що заважало активізації діалогу в площині Україна - ЄС, Україна – НАТО, у двох попередніх урядах Тимошенко та Єханурова? Б.Тарасюк: На мій погляд, ми якраз навпаки можемо констатувати, що за періоди урядів і Тимошенко, і Єханурова був досягнуто помітного прогресу. Але я б не пов"язував це з урядом. Я б це пов"язував з Президентом Ющенком. Так от, за оцінкою ЄС, наші взаємини упродовж 2005 року - а ця оцінка прозвучала під час грудневого саміту Україна – ЄС у Києві – покращилися за один рік більше, ніж за усі 14 попередніх років. І це не я придумав, а це оцінка Європейського Союзу. А тепер конкретно можна сказати стосовно Європейського Союзу: ми почали реалізовувати План дій Україна – ЄС. Причому, за оцінкою ЄС, Україна здійснила серйозний прогрес у реалізації цього плану. Ми розпочали переговори щодо спрощення візового режиму та угоди про реадмісію. Ми впритул підійшли до питання розробки нової угоди Україна – ЄС, яка визначить наші взаємини на багато років уперед, починаючи з 2008 р. А також до угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Нарешті, ЄС визнав Україну як країну з ринковою економікою. З минулого року ми почали активну співпрацю в галузі спільної зовнішньої політики безпеки. З травня минулого року Україна почала брати участь у виробленні позиції ЄС з більшості міжнародних питань. Ми співпрацюємо з ЄС в таких нових проектах, як місія з надання допомоги в питаннях кордону, зокрема на Придністровській ділянці. Україна забезпечила приєднання до процесу Придністровського врегулювання як Європейського Союзу, так і Сполучених Штатів Америки. Це було зроблено за один рік. Якщо говорити про НАТО, то практично в минулому році ми перейшли в якісно новий етап взаємин з НАТО, у формат інтенсифікованого діалогу зі здобуття членства. Тут якісний поступ очевидний. Якщо говорити "що далі?", то за логікою має бути участь у Плані дій з набуття членства, який мав би бути запропонований Україні на Саміті НАТО в Ризі. На жаль, цього не відбудеться, якщо не буде змінено позицію прем"єр-міністра, оскільки в Брюсселі 14 вересня виявилися розбіжності поміж баченнями Президента та Прем"єр-міністра щодо швидкості курсу на здобуття членства в НАТО. І це вплинуло на темпи підготовки рішення щодо запрошення України до участі в альянсі. РБК-Україна: Хотілося б уточнити щодо тези про долучення України до позиції ЄС у реагуванні на міжнародні події. У випадку, якщо буде інший міністр закордонних справ, такої практики більше не буде? Б.Тарасюк: Інший міністр закордонних справ не зможе змінити цю практику, оскільки Президент його просто звільнить. Тому що Президент здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю, а міністр реалізує цю політику. РБК-Україна: Скажіть, Україна повернулася до багатовекторності зразка Кучми? Б.Тарасюк: Я вважаю абсолютно пустою та надуманою дискусію навколо одно- та багатовекторності. Важко уявити, щоб країна, яка є однією з найбільших держав у Європі за територією, п"ятою за населенням і таким потужним потенціалом й вигідним геостратегічним розташуванням, проводила так звану одновекторну політику. Такого не буває в світі. У нас є інтереси не лише у Центрально-Східній Європі, не лише в Європі. У нас є інтереси і в Азії, і в Латинській Америці. Їх необхідно реалізовувати. Знову хочу сказати, що це надумана дискусія. А реалії полягають у тому, що Україна повинна бути там, де є її інтерес. РБК-Україна: Чи є сьогодні перешкоди для євроатлантичної інтеграції України? Я маю на увазі надобуття членства у ЄС та НАТО? Б.Тарасюк: Єдиною перешкодою наразі є відсутність консенсусу політичних еліт, що на відміну від України було досягнуто нашими сусідами ще на початку 1990-х років. Це з внутрішніх факторів. Із зовнішніх факторів стосовно НАТО я цього не бачу. Бо НАТО проводить політику відкритих дверей щодо України. Стосовно Європейського Союзу питання складніше, оскільки ЄС концептуально ще не визначився - чи зможе Україна у майбутньому бути його членом. І для цього є об"єктивні і суб"єктивні пояснення. РБК-Україна: Тобто Ви визнаєте, що Європейський Союз сам не готовий прийняти Україну як члена спільноти, а готовий лише до сусідських взаємин, одночасно запрошуючи Румунію та Болгарію до вступу? Б.Тарасюк: Я хочу нагадати, що Україна спізнилася на потяг європейської інтеграції ще у 1990-х роках. На початку 1990-х років ЄС визначився, що він працюватиме з країнами Центрально-Східної Європи, тобто з нашими сусідами, в напрямку членства. Що ж стосується України, то нам було запропоновано угоду про співробітництво та партнерство, яка не передбачала членства. Оскільки угода була розрахована на 10 років, то ЄС концептуально і не мав потреби визначатися щодо перспективи членства. Я думаю, що сьогодні це питання вже на часі. І я прогнозую, що протягом, можливо, наступного року Європейський Союз змінить своє ставлення до України і перспективи членства. Це покажуть переговори щодо нової рамкової угоди. На сьогодні ще рано говорити, якими будуть наші взаємини з 2008 року. Ми продовжуємо займати різні позиції. Я думаю, що наступний рік якраз буде визначальним. Про це ми говорили і з міністром закордонних справ Фінляндії, яка нині головує в ЄС, і з міністром закордонних справ Німеччини, яка головуватиме з січня наступного року. З цією метою я здійсню візит до Португалії, щоб серед іншого говорити і про наше бачення і наші плани на час Португальського головування у наступному році. Я переконаний в тому, що ставлення може змінитися. Розумієте, важко було уявити, щоб Україна за часів президентства Кучми могла серйозно розглядатися як кандидат у члени ЄС. РБК-Україна: Але ж Кучма постійно говорив про так звану асоціацію… Б.Тарасюк: Говорити можна скільки завгодно. Але тільки минулого року відбулися кардинальні зміни у ставленні до України та зрушення у динаміці взаємин. РБК-Україна: І у цьому питанні – членство в ЄС - здається з вашими чи то опонентами, чи то партнерами "Партією регіонів" немає розбіжностей зовсім? Б.Тарасюк: Це ніколи не ставилося під сумнів у консультаціях та переговорах з "Партією регіонів". Зрештою, це закріплено в Універсалі Національної Єдності. І це було підтверджено під час виступу Прем"єр-міністра у Брюсселі у Єврокомісії. РБК-Україна: Чи була готова Україна до виконання Плану набуття членства в НАТО? Б.Тарасюк: За оцінкою наших експертів і експертів НАТО – так. РБК-Україна: Що саме говорив Янукович в Брюселі? Б.Тарасюк: Мені взяти його виступ? РБК-Україна: Ви ж розумієте, звідки це питання. Верховна Рада підтримала позицію Прем"єра, але відповіді на питання – що саме говорив Янукович у Брюсселі – немає. У той же час співпартійці Януковича, виступаючи з парламентської трибуни, говорять чітко: "Ми не допустимо членства України в НАТО". Б.Тарасюк: Я хочу нагадати, що від декларацій до конкретної політики і дій – велика відстань. Згадайте, "Партія регіонів" 19 червня 2003 року голосувала у повному складі за закон про основи національної безпеки, де було чітко записано: "Мета – членство в НАТО і Європейському союзі". Потім вибори 2004 і 2006 років, де "Партія регіонів" йшла з анти-НАТІвськими гаслами. Тепер знову – 3 серпня поточного року в Універсалі Національної Єдності, у пункті 27, чітко записано: "Мета – вступ у НАТО". Інша справа, яким, так би мовити, шляхом. Є різниця в трактуванні темпів. Але це записано, це факт… РБК-Україна: Там написано "За результатами референдуму". І "Регіони" поставили цей референдум у своєму трактуванні перед виконанням Плану зі здобуття членства. Б.Тарасюк: В Універсалі написано чітко і це, до речі, не заперечувалося під час переговорів про укладення угоди про широку коаліцію: "За результатами національного референдуму, який буде проведено після виконання необхідних процедур". І як людина, яка була причетна до формулювань, тобто зі знанням, можу стверджувати, що ця фраза говорить не "спочатку референдум, а потім розглядати вступ". Це означає, що нам необхідно виконувати вже взяті на себе зобов"язання та дотримання процедур: цільові плани, які укладаються на кожен рік (ми є в рамках плану дій Україна – НАТО від 2002 року), інтенсифікований діалог, в стані якого ми перебуваємо, і План дій щодо набуття членства. От коли усі ці процедури будуть виконані, тоді й слід ставити питання на референдум. РБК-Україна: Саме тому я й запитую: що саме говорив Янукович у Брюсселі? Б.Тарасюк: За моєю інформацію, було сказано про те, що членство в НАТО залишається нашою метою, але це має бути відтерміновано в часі. І саме тому ми не готові приєднатися до Плану дій зі здобуття членства. Потрібен час. В НАТО, фактично, чекають на досягнення консенсусу в українській виконавчій владі. Соціологічні дослідження свідчать, що суспільство не має інформації, - чим є НАТО. Суспільству необхідно дати інформацію. Провести відповідну роботу. Для цього потрібні кошти. РБК-Україна: А не можна було вже з січня 2005 року почати цю іформаційну кампанію, про яку Ви говорите? Б.Тарасюк: Я хочу нагадати, що амбіційна державна програма щодо інформування Європейського Союзу – одна, друга – щодо НАТО, були прийняті ще за часів Кучми. Якщо я не помиляюся, на період 2004-2007 років. Програма була схвалена, але жодної копійки з бюджету не виділялося і нічого не робилося. В бюджеті цього року, завдяки зусиллям МЗС, вперше з"явилися кошти. Розпорядником цих коштів - на інформаційну кампанію - є Держкомтелерадіо. Прем"єр також заявив і перший віце-прем"єр підтвердив, що в бюджеті на 2007 рік теж мають бути закладені ці кошти. Зрештою, і я, і мої заступники їздимо по регіонах, де беремо участь у різноманітних заходах, які дозволяють ширше інформувати населення. Але така робота не може вестися зусиллями лише одного міністерства. Це має бути завданням уряду. РБК-Україна: Якою є позиція Президента у цьому питанні? Він же не проти членства в НАТО? Б.Тарасюк: Так, Президент "за". РБК-Україна: Заступник голови Секретаріату Президента пан Олександр Чалий сповідує погляди, не тотожні Вашим. Він, зокрема, говорить про необхідність збереження нейтралітету й про те, що Україна, фактично, не була навіть готова до виконання Плана набуття членства в НАТО. Як це пояснити? Б.Тарасюк: Я дозволю собі припустити, що цю позицію Олександр Чалий висловлював до свого призначення. На сьогодні він є високим посадовцем в Секретаріаті. І, відповідно, виконуватиме програму Президента. РБК-Україна: В якому стані переговорний процес поміж Україною та ЄС щодо спрощення візового режиму? Б.Тарасюк: Якщо коротко – ми на фінішній прямій. Наша мета, і це є мета у Брюсселі, – завершити цей процес. Для того, щоб підготувати ці угоди про спрощення візового режиму та реадмісію до Саміту в Гельсінкі 27 жовтня ц.р. Для цього необхідно узгодити одне питання, яке лишилося – по угоді про реадмісію. І з цією метою мій заступник М.Маймескул вирушає до Брюсселя 10 жовтня. РБК-Україна: Що може бути результатом? Б.Тарасюк: Я маю певні обмеження, щоб не розкривати зміст документу, який не підписаний і не парафований. Але на цьому етапі я можу сказати, що в документі буде зафіксовано, що нашою метою буде взагалі скасування віз щодо громадян України. В документі буде зафіксована категорія українських громадян, як матимуть спрощений візовий режим. Там буде закріплена категорія українських громадян, яким візи видаватимуться безкоштовно. І я повинен сказати, що перелік категорій громадян України, які будуть користуватися спрощеним режимом, буде значно ширшим за аналогічний перелік в угоді поміж ЄС та Росією. РБК-Україна: Які кроки потрібно зробити, щоби українці безперешкодно перетинали західний кордон? Простіше кажучи – коли ми зможемо їздити до Євросоюзу без віз? Б.Тарасюк: Для того треба стати членом Європейського Союзу. РБК-Україна: А без членства – ніяк? Б.Тарасюк: У найближчий час ми почнемо переговори про безвізовий режим для громадян України, які проживають у прикордонних регіонах. Я можу так прогнозувати, базуючись на досвіді нових країн-членів Євросоюзу. Вони йшли ти самим шляхом, який ми нині долаємо та повторюємо. На початку 1990-х років вони в односторонньому порядку скасовували візовий режим для громадян ЄС. Наступним кроком було надання Європейським Союзом безвізового режиму для громадян цих країн тривалістю до 90 днів. І останнім етапом було вже скасування візового режиму для громадян цих країн. Ми ж перебуваємо на першому етапі. Минулого року ми в односторонньому порядку скасували візовий режим для громадян ЄС. Наступний крок – це угода про спрощення візового режиму, про яку ми говоримо. Наступним логічним етапом буде надання нашим громадянам безвізового режиму на певний період часу. Ну й останнє – цілком безвізовий режим. Коли він настане? Сьогодні Україна є країною, з якої їдуть багато громадян у пошуках роботи до Європейського Союзу. Значна частина таких людей їде нелегально. Це є проблема для ЄС. З нашого боку уряд намагається полегшити проблеми для наших громадян. Зокрема, можу навести позитивний португальський досвід: більше 70 тисяч українських громадян там легалізовані. Така сама робота проводиться з іншими країнами. Загалом ми уклали вже 12 подібних угод. Ну й це явище зникне, коли в Україні буде такий рівень економічного зростання, який забезпечить високі соціальні гарантії, роботу і пристойну платню. Тоді людям не треба буде їхати у пошуках роботи в країни ЄС. Це ж є корінь, причина. РБК-Україна: Чи передбачає полегшення візового режиму з ЄС більший контроль на східних кордонах, його облаштування та відмову від практики перетину кордону поміж, зокрема, Білоруссю та Росією по загальногромадянських внутрішніх паспортах? Б.Тарасюк: Так, безперечно, маючи формальний кордон поміж Україною та Росією, годі сподіватися, що у нашу країну не будуть проникати тисячі й тисячі нелегальних мігрантів. Тому потребує свого упорядкування кордон з Російською Федерацією. В принципі, ми маємо прийти до того, що наші громадяни подорожуватимуть в усі країни за закордонними паспортами. В тому числі - в Росію й Білорусь. Але це є питання, так скажімо, в площині психології. Якщо люди звикли їздити за загальногромадянськими паспортами, якщо вони не хочуть потрудитися, аби отримати закордонний паспорт, то це – єдиний вихід для них. РБК-Україна: Виходить, це вічна проблема? Адже, зважаючи на логіку людей, яким просто "так зручно", перехід до перетину кордону за закордонним паспортом не відбудеться? Б.Тарасюк: Я висловив фактологічну ситуацію. Я вважаю, що з усіма країнами має бути однаковий режим. Не йдеться про впровадження віз. Уникнути цього – завдання уряду. РБК-Україна: Ну а хто ж тоді виступає за збереження статус-кво із загальногромадянськими паспортами? Б.Тарасюк: Таке побажання висловлювала російська сторона, посилаючись на превалюючі настрої у країні. РБК-Україна: Україна могла б в односторонньому порядку це впровадити, чи ні? Б.Тарасюк: В принципі ми, я маю на увазі – уряд, владу в цілому, не маємо створювати додаткових проблем нашим громадянам. Що стосується Росії, то з міністром Лавровим ми підписали угоду про спрощений перетин кордону мешканцями прикордонних регіонів. РБК-Україна: Усе ж таки, чи є окресленою перспектива вирішення цього питання? Б.Тарасюк: Це є перспектива, але я зараз не можу сказати коли вона буде реалізована. РБК-Україна: Можливо, це питання просто політичне? Б.Тарасюк: Я вже сказав, що це питання психології і звичок людей. І, звичайно, є політика. РБК-Україна: Якщо наші сусіди: Польща, Угорщина, Словаччина, долучаться до шенгенської зони, чи буде Україна до цього готова? Б.Тарасюк: В принципі – так. РБК-Україна: Але ж їм доведеться скасувати безкоштовні візи для українців… Б.Тарасюк: Нас задовольнило відстрочення вступу цих країн до шенгенської зони. Не з наступного 2007 року, а з 2008 р. Тим більше, слід врахувати, що з 2007 року почне діяти новий візовий режим щодо наших громадян, відповідно до згаданої угоди. А це означатиме, що громадяни України зможуть отримувати візи терміном до 5 років, а це значно полегшить подорожування у країни шенгенської зони. Що стосується ціни за візи, то дійсно, ті країни, які увійдуть до шенгенської зони, запровадять плату. Але ми домовилися з ЄС, що ця плата буде значно нижчою, ніж та, яка існує по відношенню до громадян інших країн. Та й взагалі, чи треба буде платити - буде видно після підписання угоди про спрощений режим. РБК-Україна: А ідея ЄЕП досі жива? Чи її можна поховати? Б.Тарасюк: У нас дійсно дуже багато говорять про ЄЕП, але якщо запитати – що це таке, то мало хто може відповісти. Так от, ЄЕП існує поки що на рівні концепції, ідеї, рамкової угоди. Але не існує в реальності, незважаючи на те, що ідея була висунута в 2003 році. Зараз сторони знаходяться на етапі підготовки перших понад ста угод. Коли цей процес буде завершено, я не можу прогнозувати. Але учасники ЄЕП під час зустрічі 27 серпня минулого року в Казані погодилися з позицією України, що наша участь в ЄЕП буде здійснюватися за принципами різношвидкісної та різнорівневої участі і за принципами СОТ. І що Україна бачить свою участь в ЄЕП на рівні зони вільної торгівлі. Ця позиція була сприйнята президентами Росії, Білорусі та Казахстану. Я думаю, ще чимало часу пройде, поки буде зреалізований хоча б перший етап, а саме – зона вільної торгівлі. РБК-Україна: Чи є в уряді апологети ЄЕП, які агітують за реалізацію проекту за будь-яку ціну? Б.Тарасюк: Так, очевидно що є. РБК-Україна: Ви можете назвати прізвища? Б.Тарасюк: Ні. З етичних міркувань не можу. РБК-Україна: Чи враховуються політичні ризики, коли говорять про економічну доцільність долучення до ЄЕП? Б.Тарасюк: Власне, політичних ризиків немає в разі нашого входження в ЄЕП до рівня зони вільної торгівлі. Вони можуть виникнути в разі входження в ЄЕП у форматі митного союзу. Тоді це може викликати проблеми у наших стосунках з Європейським Союзом у плані реалізації наших задекларованих цілей. І це могло б вплинути на вступ України в СОТ. Але я все-таки впевнений, що приєднання до СОТ буде здійснено вже до кінця цього року. РБК-Україна: Ви говорили, що партнери по ЄЕП врахували окремішню українську позицію. Але в такому випадку ЄЕП перетворюється на той самий СНД. Для України два СНД – не занадто? Б.Тарасюк: Україна завжди займала прагматичну позицію щодо СНД. Ми завжди наголошували, що для нас найбільшу привабливість в межах СНД мають економічні процеси. І зона вільної торгівлі зокрема. І такою позиція й залишається. Які б уряди не були. Тому я вважаю що у разі, якщо СНД буде розвиватися по більш прагматичному руслу з урахуванням позицій країн-членів, або учасників, то це об"єднання становитиме інтерес для України. Якщо ні, то воно перетвориться просто в клуб для проведення двосторонніх зустрічей глав держав, глав урядів. РБК-Україна: Позиція України є незмінною вже 15 років. Тим не менше, рік у рік сплачуються внески на утримання СНД. Чи це доцільно? Б.Тарасюк: В принципі, в діяльності СНД в нинішньому вигляді розчарувалися практично усі, хто належить до цієї організації. Цей факт спонукав до дискусії про доцільність СНД та пошука нових форм співпраці. На цьому ґрунті виникла ідея ЄврАзЕс. Ідея цього самого ЄЕП. На цьому ж ґрунті виникла ідея створення ГУАМ. Через те, що СНД не реалізовувало потреб країн-учасників, на цьому ж ґрунті виникла ідея створення Азійської Співдружності. Отже, криза СНД, неефективність діяльності СНД, а відтак – втрата інтересу до цієї організації, зумовлює поведінку країн. І я думаю, що без реформування СНД вона приречена. РБК-Україна: Виходить, що від СНД немає ані шкоди, ані користі? Б.Тарасюк: Я не є апологетом СНД. І позиція України у цьому визначена: Верховна Рада визначила її, ратифікуючи Біловезьку угоду 1993-го року. Адже це відбулося із застереженнями: ми не визнаємо СНД суб"єктом міжнародного права, ми не визнаємо наднаціональних функцій і таке інше. Дивіться, наш Президент на зустрічі в Казані вніс конкретні прагматичні пропозиції, які стосувалися мільйонів громадян країн-учасниць СНД. Ці пропозиції не були сприйняті. А на минулій зустрічі міністрів закордонних справ я знов нагадав про ці пропозиції. І я вніс пропозицію про те, щоб міністри закордонних справ висловили своє ставлення до трагедії українського народу – Голодомору 1932-33 років. І ця пропозиція була відхилена. З таким ставленням об"єктивно зникає інтерес до співпраці. Але поки що ця структура існує. РБК-Україна: Якою є позиція України у "холодній війні" поміж Росією та Грузією? Б.Тарасюк: Позиція України була окреслена Президентом під час його зустрічі з Президентом Польщі Л.Качинським та Президентом Литви В.Адамкусом. Ми виступаємо за мирне розв"язання будь-яких спірних питань між державами. Ми виступаємо за те, щоб обидві сторони утримувалися від різких провокативних дій. Ми виступаємо за те, щоб не використовувалася загроза силою у будь-якому разі. Чи то блокування портів чи військові маневри. І, звичайно, в будь-якому разі такого роду спори мають розв"язуватися за посередництва - до чого Україна готова, або ж із залученням міжнародних організацій. У цьому зв"язку ми вітали зусилля головуючого в ОБСЄ міністра закордонних справ Бельгії Карела де Гута під час візиту якого, фактично, була знята напруга передачею грузинською стороною заарештованих російських військовослужбовців російській стороні. РБК-Україна: Якою може бути роль ГУАМ, до складу якої входять, зокрема, Україна та Грузія, у конфлікті поміж Грузією та Росією? Б.Тарасюк: ГУАМ досяг певного успіху, ініціювавши у Генасамблеї ООН включення до порядку денного питання про так звані "заморожені конфлікти" на територіях країн – членів ГУАМ. І в ООН будуть розглядати це питання. І в цьому контексті, звичайно, конфлікт між Грузією та Росію буде розглядатися. РБК-Україна: Ви маєте на увазі Південну Осетію та Абхазію? Б.Тарасюк: Так. І інші регіони - Придністров"я та Нагірний Карабах. РБК-Україна: Чи слід очікувати подібної поведінки Росії по відношенню до України? Б.Тарасюк: Я не бачу підстав і причин, через які можуть виникнути подібні конфлікти поміж Україною та Росією. Хочу нагадати, що у нас були гарячі дискусії та відносини на початку 1990-х років. Але ми ці періоди вже пройшли. Було ж дуже серйозне протистояння поміж військовими України та військовими Чорноморського Флоту. Ситуація була дуже небезпечною. Я думаю, що Україна і Росія розуміють, що вони відповідають за безпеку не лише своїх громадян, а й за безпеку цілої Європи. Адже будь-яка конфронтація може зачепити мир і стабільність в Європі в цілому. Розмовляв Роман Скрипін.