РБК-Україна чекало зустрічі з Борисом Петровим ще до того, як був опублікований указ про його призначення головою Запорізької облдержадміністрації. Не дивлячись на домовленості, в останню хвилину губернатор знову не зміг зустрітися з кореспондентом РБК-Україна, і відповіді на питання були прислані через прес-службу ОДА. Тому частина відповідей виглядають неповно, а деякі довелося при остаточній редактурі зовсім видалити. Не дивлячись на це, багато відповідей Б.Петрова цікаві, тому редакція ухвалила рішення опублікувати їх.
РБК-Україна: Яким Ви бачите майбутнє адміністративно-територіальної реформи? У якому напрямі вона повинна рухатися - у бік федералізму або ж у бік централізації?
Борис Петров: Перш за все, метою проведення адміністративно-територіальної реформи є наближення адміністративних послуг до кожної людини, що проживає в області. У облдержадміністрації сьогодні розроблена нова модель адміністративно-територіального устрою Запорізької області.
Є декілька проблем в сучасному адміністративно-територіальному устрої області - різниця між кількістю населення і площею, а також віддаленість адміністративно-територіальних одиниць базового рівня від адміністративних одиниць районного і обласного рівнів. Всього на території області 304 міських, сільських і селищних рад, які об'єднують 951 населений пункт. За результатами проведення адміністративно-територіальної реформи на території області планується створити 51 громаду.
Після проведення реформи адміністративно-територіального устрою Запорізької області в кожному населеному пункті буде представник влади, що дозволить максимально наблизити органи влади до населення, при цьому зменшиться кількість рад. Однією з найважливіших характеристик формування нових громад була безпосередня близькість бюджетної і соціальної сфер (часова доступність в межах 15-20 хвилин при відстані між центром общини і населеними пунктами - 10-30 км).
РБК-Україна: Чи підтримуєте Ви повернення до мажоритарної системи виборів на місцевому рівні, і як може змінитися розстановка сил в області з поверненням до мажоритарки?
Б.П.: Мажоритарна система має багато недоліків. По-перше, широке застосування адміністративного ресурсу, внаслідок чого керівники окремих територій перетворюють міста і райони на свої удільні князівства.
По-друге, мажоритарна система в Україні стала синонімом масованого підкупу виборців - мером міста можна стати за гречку і сало. Може вибраний таким чином мер чесно виконувати свій обов'язок?
І, по-третє, мажоритарна система дуже сильно спотворює волевиявлення громадян. При ній часто трапляється, що інтереси 10-тисячного округу представляють депутати, вибрані 500 голосами. Чого далеко ходити. У Ленінському і Хортицькому районах Запоріжжя в 2002 р. народним депутатом був вибраний Юрій Артеменко - за нього проголосували всього 15% виборців.
Пропорційна система дозволяє уникнути багатьох недоліків мажоритарної системи, але у неї є свої проблеми. Часто виборець купує «кота в мішку», голосуючи за перші прізвища в списку і не знаючи тих, хто стоїть далі.
Одне з головних завдань, які стоять на порядку денному, - побудувати в Україні розвинене громадянське суспільство, укріпити основи демократії. Цього не можна зробити без створення ефективних, сильних, розвинених політичних партій. Деяким політичним партіям вдалося добитися добрих результатів, дійти до кожного населеного пункту в Україні. Але таких, як наприклад, Партія регіонів, - одиниці. Отже перехід до пропорційної системи виборів в сільські і селищні ради був би вигідний для ПР, але невигідний з точки розвитку демократичних процесів в Україні. Крім того, історично склалося, що в сільській місцевості, де партійні структури розвинені слабо, більшість людей орієнтуються, в першу чергу, на особисті і ділові якості кандидатів.
Тому виборча система в Україні повинна бути комплексною. Сільські і селищні ради - мажоритарна система, міста і райони - змішана система, облрада - пропорційна, в ідеалі - система відкритих списків, коли виборець може зробити вибір не тільки на користь ідеології, але і окремого кандидата. На рівні області виборці обов'язково повинні знати, яка політична сила бере на себе відповідальність за реалізацію державної політики в регіоні.
РБК-Україна: Ви повністю сформували свою команду заступників, залишивши з «старої гвардії» лише Геннадія Фукса. Чи плануються такі різкі кадрові ротації на рівні керівництва управлінь облдержадміністрації? Діяльністю яких управлінь Ви незадоволені, кого б Ви хотіли замінити?
Б.П.: Претензій до результатів роботи структурних підрозділів ОДА немає, і тому серйозних кадрових ротацій не планується, тим більше - за політичною ознакою. Кадрові зміни відбулися в двох структурних підрозділах облдержадміністрації. І виключно унаслідок досягнення граничного терміну перебування керівника на держслужбі і виходом на пенсію, а також - за власним бажанням. Надалі кадрові рішення ухвалюватимуться залежно від результатів роботи структурних підрозділів ОДА.
РБК-Україна: Мер Мелітополя Дмитро Сичов знаходиться в стані перманентного конфлікту з своїми місцевими соратниками з ПР. чи Маєте намір Ви якимсь чином згладити дану конфронтацію? Кого Ви вважаєте правим, а кого - винуватим в протистоянні, що склалося?
Б.П.: Перш за все, хотів би відзначити, що ніякого конфлікту не було і нема. Є звичайні робочі моменти в хорошій робочій партійній організації. Природно виникають певні дискусії - не буває однаково думаючих людей. Не бачу в цьому трагедії.
Що стосується виходу з ситуації, то на останньому засіданні виконкому обласної організації ПР Ярослав Пижинський добровільно склав з себе обов'язки керівника міської партійної організації і виконком рекомендує мелітопольським товаришам вибрати на цю посаду народного депутата Володимира Ярощука.
РБК-Україна: У ЗМІ часто згадується про Ваші натягнуті відносини з мером Запоріжжя Євгенієм Карташовим. Як Ви ставитеся до того, що Президент Віктор Янукович включив його до складу Ради регіонів? І яке майбутнє за даним органом в цілому?
Б.П.: Почну з другої частини питання. На Раду регіонів покладені дуже важливі і складні завдання. Якщо коротко - це підготовка базису для комплексу реформ в державному будівництві. Для цього і потрібні люди, які мають великий і різносторонній досвід, - організаторський, науковий, господарський, дипломатичний. Виходячи з цього визначається якісний склад Ради. Від нашої області в нього входять голови Запорізької ОГА і облради (за посадою), а також мер Запоріжжя. Було б неправильно, якби до складу Ради регіонів не включили мерів мегаполісів.
Тепер про мої відносини з Євгеном Карташовим. У ОДА відбулася зміна керівництва. Міняються підходи до роботи як в країні, так і в регіонах. Ні для кого не секрет, що облдержадміністрація тісно співпрацює із Запоріжжям як основною бюджетоутворюючою одиницею області. Тому між ОДА і Запорізькою міськрадою встановлюються прагматичні і конструктивні зв'язки. Іноді цей процес болючий. І як в будь-якій справі при вирішенні окремих питань можуть виникати суперечки, непорозуміння, але це робочі моменти в робочих відносинах. Називати це натягнутими відносинами - сильне перебільшення. Як кажуть, нічого особистого.
РБК-Україна: Ви згадували про необхідність розвитку транспортного потенціалу області. Що для цього необхідно: розширення старих транспортних коридорів чи будівництво нових? Наскільки реалістичним в нинішніх економічних умовах Ви вважаєте створення передбаченого в генплані області північного мостового переходу, через який проходитиме нова магістраль, паралельна транспортному коридору Європа - Азія?
Б.П.: По території Запорізької області проходить один автотранспортний коридор - дорога М-14 (Одеса - Мелітополь - Новоазовськ). Також є важлива автомагістраль М-18 (Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта). Пріоритетними і першочерговими проектами розвитку транспортного потенціалу області визначені такі: будівництво автомагістралі через Дніпро в Запоріжжі, реконструкція автодороги М-18, будівництво об'їзної дороги навколо Мелітополя (між магістралями М-18 і М-14). Дані питання і інформація про потреби області в частині фінансування об'єктів доведена до центральних органів виконавчої влади. А північний мостовий перехід через Каховське водосховище стане невід'ємною складовою альтернативної магістралі транспортного коридору Європа - Азія і, одночасно з цим, дозволить виключити транзитний рух через Запоріжжя.
Але останнім часом можливості державного і місцевого бюджетів дозволяли фінансувати тільки поточні ремонти автошляхів загального користування. Мости в Запоріжжі будуються недостатніми темпами зважаючи на обмежене фінансування.
РБК-Україна: Як позначиться на нашому місті і виконанні програми природоохоронних підприємств перспектива продажу «Запоріжсталі»? Як Ви ставитеся до ідеї видачі держкредиту новим власникам на завершення модернізації виробництва і перехід від мартенівського способу виплавки стали до конвекторного?
Б.П.: ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» залишається бюджетонаповнюючим підприємством і одним з основних працедавців області. Питома вага комбінату в промисловому виробництві регіону складає більше 17%. Але також підприємство займає перше місце за викидами забруднюючих речовин в атмосферу Запоріжжя. Від нових власників нам потрібні дотримання норм природоохоронного законодавства і збереження робочих місць.
Модернізація підприємства необхідна. Між «Запоріжсталлю», Siemens FAI і Європейським банком реконструкції і розвитку найближчим часом планується проведення переговорів щодо фінансування придбання обладнання і будівництва конверторного цеху комбінату.
РБК-Україна: Завод напівпровідників, що будується зараз, після запуску може відчути потребу в яких-небудь послабленнях на період становлення виробництва і налагодження відносин з постачальниками і покупцями. Чи готова обласна влада сприяти наданню преференцій заводу напівпровідників, як новонародженому виробництву? Якщо так, то в якій сфері, на Ваш погляд, краще надати преференції - в платі за землю, оподаткуванні, розрахунках за енергоносії?
Б.П.: В даний час на ВАТ «Завод напівпровідників» реалізується проект з реконструкції виробництва, основні цілі якого: організація високорентабельного виробництва кремнієвої продукції сонячної якості; розширення виробництва, використання власної сировини і забезпечення повнішої переробки кремнію; створення повного циклу виробництва кремнієвої продукції. У III кварталі ц.р. планується запуск виробництва трихлорсилану і кремнію.
Найбільш реальними преференціями на сьогодні є надання пільг з плати за землю. У разі потреби облдержадміністрація готова винести це питання на розгляд облради. У той же час треба розуміти, що 75% плати за землю йде до міського бюджету, тому ухвалення такого рішення повинне бути узгоджене з міськрадою.
РБК-Україна: В ході свого візиту на Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК) міністр промполітики Дмитро Колесников заявив про необхідність знайти інвестора під модернізацію виробництва. Чи є зараз намітки щодо можливих інвесторів? Яка сума необхідна для заміни застарілих однотонних апаратів на тритонні?
Б.П.: Інтерес до ЗТМК представляють різні бізнес-групи. За словами керівників підприємства, для заміни застарілих однотонних апаратів на потужніші тритонні необхідні 16 млн дол. Підприємством розроблений поетапний план стратегічного розвитку ЗТМК, який направлений Мінпромполітики на узгодження.
РБК-Україна: Ви неодноразово заявляли про необхідність виведення Запорізького алюмінієвого комбінату із стагнації. Не так давно, за вашими словами, перший віце-прем'єр Андрій Клюєв зустрічався в Києві з власником «Базела» Олегом Дерипаскою, щоб обговорити можливі способи реанімації підприємства. Ви не могли б назвати конкретніше, які кроки передбачаються на цьому шляху?
Б.П.: Андрій Клюєв і Олег Дерипаска провели переговори щодо виведення Запорізького алюмінієвого комбінату із стану стагнації. Мінпромполітики підготовлений проект порядку розрахунку роздрібних цін на електроенергію для виробництва первинного алюмінію і законопроект про внесення змін до закону «Про електроенергетику». Прискорення ухвалення порядку і законопроекту дасть можливість відновити нормальну виробничу діяльність підприємства. Від власників чекаємо модернізації виробництва, виконання плану екологічних заходів в повному обсязі, забезпечення соціальних гарантій працівникам і ветеранам підприємства.
РБК-Україна: На півдні області компанія Euro Сарі планує будівництво вітряної електростанції. Наскільки перспективним Ви вважаєте розвиток галузі альтернативної енергетики в нашому регіоні? І наскільки раціональні землевідведення в сухих приморських районах під реалізацію подібних проектів?
Б.П.: Частка виробітку електроенергії від вітрових електростанцій в загальній генерації європейських країн досягає 20%. Останні дослідження показали, що достатнім вітровим потенціалом в Запорізькій області володіють території Приазовського, Приморського, Бердянського і Акімовського районів.
Розпочата реалізація проектів з будівництва парків вітрових електростанцій на територіях Приазовського, Приморського і Бердянського районів області, загальною потужністю понад 1000 МВт, при очікуваному об'ємі інвестицій більше 700 млн євро. Реалізація проектів здійснюється за підтримки облдержадміністрації виключно за рахунок коштів інвесторів. Основні інвестори - компанія Euro Сарі New Energy і ТОВ «Вінд Пауєр» Донбаської паливно-енергетичної компанії. Зараз компанії-інвестори знаходяться на етапі виконання передпроектної документації, проведення громадських слухань і завершення землевпоряджувальних робіт.
Розміщення ВЕС планується на землях не сільськогосподарського призначення, які не є рекреаційною зоною.
РБК-Україна: На даний момент компанія «Нібулон» будує в Кам'янко-Дніпровці крупний термінал для відвантаження зерна. Які інфраструктурні об'єкти подібного рівня необхідні для розвитку АПК в нашій області?
Б.П.:враховуючи те, що останній елеватор в Запорізькій області був побудований ще в 1981 р., а з 39 існуючих елеваторів 20 потребують переоснащення і реконструкції, будівництво сучасних автоматизованих перевалочних комплексів дуже актуальне.
Компанія «Нібулон» 30 квітня 2010 р. ввела в експлуатацію термінал для відвантаження зернових і технічних культур потужністю 75,2 тис. т. ОДА і облрада підписали з ТОВ СП «Нібулон» меморандум про будівництво ще декількох зернових терміналів в різних районах нашої області.
Актуальним питанням в області є створення оптового ринку сільськогосподарської продукції. Облдержадміністрація внесла пропозицію до МінАП про включення будівництва комунального підприємства «Фермерський ринок» Запорізької області в державну цільову програму створення оптових ринків сільськогосподарської продукції на 2010 р., яка затверджена постановою Кабміну №562 від 3 червня 2009 р.
РБК-Україна: Чи маєте намір Ви проводити спецревізію в земельній сфері, присвячену розслідуванню законності землевідводів минулих років? Чи готові Ви припинити процедуру землевідводів?
Б.П.: Буквально днями я підпишу розпорядження щодо моніторингу райадміністрацій в частині виділення земель в області. Згідно з цим моніторингом, буде проведена оцінка як минулих землевідведень, так і майбутніх.
РБК-Україна: Минулого тижня прийнятий бюджет Запорізької обл., який глава облради Павло Матвієнко охарактеризував як напружений. Нарікання з боку голови бюджетної комісії Віктора Холодного викликала норма, що дозволяє ОДА корегувати суми надходжень і витрат - фактично, це ручний режим на місцевому рівні. Чим обумовлена необхідність такого рішення?
Б.П.: Я повністю згоден з головою облради в тому, що обласний бюджет напружений. Зростання прибуткової частини бюджету в 2010 р. проти фактичного виконання 2009 р. передбачене на рівні 110,5 %. Проте за 4 місяці бюджет виконаний на 102,5%. Понад план отримано 4,8 млн грн. Як бачимо, бюджет реальний, але для його виконання потрібно буде багато потрудитися. Передбачені в бюджеті програми і заходи будуть профінансовані в повному об'ємі.
Що стосується заперечень Віктора Холодного проти норми, що дозволяє облдержадміністрації корегувати суми надходжень і витрат. Суть питання полягає в праві облдержадміністрації в міжсесійний період розподіляти і перерозподіляти об'єми субвенцій, які обласний бюджет отримує з держбюджету. Це право виникло не сьогодні і існує вже чотири роки. Щорічно рішення про бюджет проходить перевірку в Мінфіні і зауважень до нашого рішення не було. Таке право на перерозподіл субвенцій між територіями і видами субвенцій в законі про держбюджет надано Міністерству фінансів.
Необхідність розподілу і перерозподілу об'ємів субвенцій, які облбюджет отримує з держбюджету, викликана тим, що, згідно з діючим порядком, на перерахування коштів з обласного бюджету до розпорядника цих коштів дається всього три дні. Таких змін, особливо в кінці року, дуже багато. А збирати по кожному випадку позачергові сесії не представляється можливим. Тому, з метою оперативного розподілу і використання виділених коштів, і ухвалено таке рішення.
До речі, всі розпорядження облдержадміністрації щодо розподілу і перерозподілу субвенцій узгоджуються з бюджетною комісією облради і виносяться на розгляд чергової сесії облради.
Розмовляв Сергій Сидоров