Автоматичний режим відшкодування ПДВ дав збій

Автоматичний режим відшкодування ПДВ дав збій. Зокрема, "Метінвест" Ріната Ахметова заявляє, що ряд підприємств були відключені від режиму оперативного повернення податку. Ця ж проблема торкнулася Ferrexpo і "Євраз-Україна". А по більше, ніж 30 підприємств виник технічний борг. Представники бізнесу, як податкові боржники, не можуть претендувати на "автомат". Більш того, Нацбанк відмовляється продавати їм валюту для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Мінфін обіцяє вирішити проблему з боргом влітку, а в ДФС хочуть переглянути критерії для автоматичного відшкодування ПДВ.

Режим дав збій

З початку травня бізнес почав активно заявляти про проблеми з відшкодуванням ПДВ. Проблема навіть не в поверненні податку - бізнес завжди скаржився на систему, накопичення боргів, ручний режим управління і неможливість влади остаточно вирішити це питання. Складності - з автоматичним поверненням ПДВ.

Так, невідшкодування ПДВ може призвести до повної зупинки "Запоріжсталі", ММК ім. Ілліча і Єнакіївського метзаводу (всі входять до СКМ Ріната Ахметова). Гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков оцінив заборгованість держави перед підприємствами в більш ніж 3,5 млрд грн. Очевидно, що мова йде про неповернення в цілому, не тільки в режимі "автомата".

В цілому, за словами голови Федерації металургів україни Cергія Біленького, на 1 квітня заборгованість у галузі становила 5,6 млрд грн, у тому числі прострочена. "Щомісяця більше 30% заявок не задовольняються, неможливо так будувати свої фінансові плани", - сказав Біленький.

"Автомат", в той же час, хоч якось працював, додав Біленький, але почалися відключення і від цього режиму. "При чому без пояснень з боку податкових органів. Проблема не у факті відключення, а в тому, що це відбувається без пояснення причин, тобто все це непрозоро", -- додає Біленький.

За даними Державної фіскальної служби (ДФС), сьогодні борг перед металургами становить 7 млрд грн. Найбільше держава винна "Арселорміттал Кривий Ріг" (1,4 млрд грн), ММК ім. Ілліча (1,1 млрд грн), Дніпровського меткомбінату ім. Дзержинського (911 млн грн), "Азовсталі" (860 млн грн) і "Запоріжсталі" (720 млн грн).

За підрахунками Федерації роботодавців, на початок квітня обсяг безкоштовного кредитування бюджету бізнесом склав 100 млрд грн, з яких понад 63 млрд грн - борги по ПДВ.

Глава ДФС Роман Насиров на своїй першій прес-конференції пояснив, що це може бути пов'язано зі змінами критеріїв, яким бізнес повинен відповідати, щоб претендувати на оперативне повернення ПДВ.

Згідно з Податковим кодексом, ДФС зобов'язана відшкодувати податок протягом 20 календарних днів після камеральної перевірки. Звичайний формат відшкодування може тривати місяцями. Критерії парламент змінив в кінці грудня. Зі списку критеріїв депутати прибрали відповідність певному рівню зарплати на підприємствах, кількості співробітників. Але внесли вимогу щодо необоротних активів, залишкова балансова вартість яких повинна втричі перевищувати заявлену до відшкодування суму.

Зміни вступили в силу з 1 січня. Однак, за словами Насирова, новації почали ефективно використовуватися бізнесом з березня-квітня.

"Ряд підприємств може не відповідати критеріям в автоматичному режимі. Плюс до того, підприємства, у яких є заборгованість, є запитання у податкової міліції, вони, природно, будуть випадати з автоматичного режиму, - пояснив Роман Насиров. - Але це не означає, що вони не можуть отримувати ПДВ в звичайному форматі. Питання, які є на підприємствах, спрямовуються на доперевірку, і вони отримують ПДВ в такому режимі, але можуть знову потрапити в "автомат"".

Неофіційно в ДФС запевняють, що автоматичне відшкодування для "Метінвесту" - далеко не політичне питання. З групи близько 70% сум податку були повернуті в оперативному форматі, 30% заявок спрямовані на доперевірки з причини наявності в ланцюжку контрагентів фіктивного ПДВ.

"Сказати, що це їхня схема і безпосередня вина, ми не можемо. Але якщо в ланцюжку стоїть фіктивний ПДВ, хтось десь відмив гроші, це все пішло на постачальника послуг, то потрібно перевірити, - сказало РБК-Україна джерело в центральному податковому апараті.- Якщо постачальник послуг для ММК ім. Ілліча мав прихід від фіктивного ПДВ і фактично переніс цей фіктивний ПДВ на ММК, він може бути і не у великому розмірі, але він є, ось що нам робити, відшкодовувати чи ні? Ось він і не потрапляє під автоматичне відшкодування, і не він один".

Проблема величезна, визнають в ДФС. Навіть незважаючи на пілотне впровадження електронного адміністрування ПДВ, яке, як запевняють податківці, дозволяє їм бачити все і всіх.

"Днями ми зупинили банальні вкидання "повітряного" ПДВ рівними сумами. У Святошинському районі Києва однією пачкою вкинули 4,3 млрд грн тільки ПДВ. З них 188 млн грн встигло розійтися на вигодонабувачів, решту -зупинили і зараз перевіряємо", - сказав співробітник центрального апарату ДФС.

Сергій Біленький сумнівається в наявності фіктивного ПДВ. А якщо це і так, то в ДФС повинні про це сказати підприємствам. Сказали чи ні "Метінвесту" - зрозуміти неможливо.

Публічно Риженков каже, що причини відключення від "автомата" контролюючі органи не називають. А на запит РБК-Україна в "Метінвесті" не вважали за потрібне відповідати.

Хоча, якщо підняти звітність Держказначейства по відшкодуванню ПДВ за чотири місяці, зазначені три підприємства групи ПДВ отримували. Так, ММК ім. Ілліча в січні і квітні отримали 753,6 млн. грн (у лютому-березні підприємства в реєстрі немає), "Запоріжсталі" за чотири місяці відшкодували 763,5 млн грн (в минулому місяці в реєстрі ще окремим рядком прописано і ТОВ "Запоріжсталь", якому було перераховано 75,16 тис. грн ПДВ). ЄМЗ у реєстрі не значиться тільки в березні, відповідно, за три місяці підприємство отримало 106,62 млн грн.

Інші підприємства "Метінвесту" ("Азовсталь", Харцизький трубний завод) також отримують відшкодування протягом чотирьох місяців. Але незрозуміло в якому режимі. У Мінфіні уточнюють, що дані Держказначейства акумулюють обидва режими.

Крім того, РБК-Україна стало відомо, що проблеми з автоматичним поверненням ПДВ мають Ferrexpo (Полтавський ГЗК) і "Євраз-Україна" ("Суха балка" і ДМЗ ім. Петровського). Про це сказали кілька представників бізнес-асоціацій.

В самих групах також вирішили не відповідати на запит РБК-Україна. В Ferrexpo лише зазначили, що "зможуть про це сказати тільки через пару тижнів". По Полтавському ГЗК даних на сайті Держказначейства немає. А "Євраз Суха балка"," і ДМЗ з початку року держава відшкодувала понад 585 млн грн.

Сам бізнес та асоціації не дуже охоче говорять про свої проблеми з ПДВ. Вони відзначають, що "такі сигнали надходять систематично.

В одній з великих асоціацій РБК-Україна сказали, що на перехідному етапі, коли уряд запускав пілот по електронному адмініструванні, ДФС обдзвонювала "окремо обрані" підприємства та розповідала, як порядково заповнити декларацію з ПДВ, щоб не втратити можливість автоматичного відшкодування.

Гендиректор "Айсберг ЛТД" (виробник холодильного обладнання) Олег Антоненко сказав, що його компанія, навпаки, минулого місяця потрапила під режим автоматичного відшкодування ПДВ на суму 780 тис. грн. Але відбувається це так спонтанно, що він навіть не може сказати, що буде в наступному місяці.

Автоматичне відшкодування для "Айсберг ЛТД", звичайно, плюс, але як отримати загальний борг, який висить з жовтня минулого року на суму 3,2 млн грн, Антоненко не знає.

"Одержати виразну відповідь ми не можемо, я задаю питання обласній податковій, вони посилаються на те, що свої функції вони виконали, а гроші знаходяться в казначействі, - розповів бізнесмен. - Ще в березні ми написали в Держказначейство, виразної відповіді не отримали. Поки я намагаюся мирним способом вирішити цю проблему, я не звик до судових розбірок з державою".

Поки держава накопичує борги, "Айсберг ЛТД" змушена вводити ліміт на експортні поставки. Зокрема, один контракт щодо постачання холодильного обладнання на мережу супермаркетів Carrefour в Грузії компанії виконала, від другого поки довелося відмовитися.

"Це безумство, у мене серце кров'ю обливається. Сьогодні звернулися до податкового комітету парламенту, вони пообіцяли розібратися", - зазначає Антоненко.

З боргом чи ні

Як з'ясувалося, крім фіктивного ПДВ, підприємства можуть дійсно не відповідати критеріям для автоматичного повернення ПДВ. Зокрема, мова йде про умови відсутності податкового боргу. Однак по ряду підприємств (більш 30) заборгованість виникла з технічних причин.

Голова центрального офісу з обслуговування великих платників податків Ігор Процай пояснив, що проблема з'явилася в 2014 році. Коли приймався Податковий кодекс, розділом з податку на прибуток були змінені умови подання декларації, сплати податку та запроваджено авансові платежі, в тому числі, аванси з виплачених дивідендів. В казначействі були три різні рахунки, куди бізнес сплачував податок на прибуток, аванси по прибутку і аванси по дивідендах.

"Прописаний алгоритм, який трактував норму кодексу таким чином, що сплата авансів при дивідендах може бути зарахована в рахунок річної декларації, якщо сума задекларованого прибутку вища, ніж раніше сплачені 1/12, - пояснив Процай. - Але, оскільки фінансовий результат був низький, то всі компанії та іноземні в тому числі отримали нуль за рік або мінус і, відповідно, почали претендувати на аванси. А, як виявилося, претендувати вони не могли, так як у картці платника ці переплати не значилися".

Заступник міністра фінансів Олена Макеєва підтвердила: штучно створені механізми сплати призвели до того, що авансові платежі з прибутку при виплаті дивідендів взагалі не обліковуються в особових картках платників в базі ДФС.

Переплати з податку на прибуток, за станом на середину поточного тижня, склали 25 млрд грн. Цей технічний борг є причиною, яка не дозволяє бізнесу претендувати на автоматичне повернення податку.

Зокрема, за даними РБК-Україна, з такою проблемою зіткнулися "Кривбасзалізрудком", "Куб-газ", "Зара-Україна", "Ріглі Україна", "Мастерфудсендеффем Україна", "Укрнафта", "Тойота-Україна". Ці компанії мають найбільший обсяг технічної недоїмки - майже 290 млн грн.

Однак, наприклад, компанія "Баєрсдорф Україна" (технічний борг 3,5 млн грн) через Київський апеляційний адміністративний суд зобов'язала центральний офіс по роботі з великими платниками "здійснити коригування в інтегрованій картці платника і відобразити переплату, яка виникла за рахунок сплати авансових внесків з виплачених дивідендів".

Але Процай зазначив, що ця проблема не є ключовою причиною для невідшкодування в "автоматі", але заважає їм здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Наприклад, Нацбанк відмовляє їм у купівлі валюти.

"Ми вже попередили Нацбанк, сказали, що ми знаємо про проблему і її вирішуємо", - сказав Ігор Процай.

Олена Макеєва додала, що проблема з технічним боргом буде вирішена влітку. Але, якщо всі підприємства, аванси по дивідендах яких штучно підвисли" (больше 3,6 млрд грн), захочуть користуватися своїми коштами, в бюджеті утворюється дірка. Чим перекрити цей дефіцит - у Мінфіні поки вирішують.

Варто зазначити, що вже як тиждень в Україні працює офіс бізнес-обмудсмена, якому вже надійшло 50 скарг від бізнесу. У топ-3 держорганів, на роботу яких найчастіше нарікає бізнес, входить ДФС. І кілька звернень бізнесу стосувалися саме відшкодування ПДВ.

Одна зі справ вже знаходиться на другому етапі розгляду по суті. Підприємство, яке бізнес-обмудсмен Альгідрас Шемета не називає, вказувало на проблеми у загальному режимі відшкодування ПДВ.

"Будемо розглядати вже саму процедуру відшкодування і ми маємо право вимагати необхідну інформацію у держорганів по суті справи, - пояснив Шемета. - Щоб робити глибокі висновки, потрібно мати первинну документацію. Відшкодування ПДВ - це серйозна проблема для бізнесу з точки зору оборотних коштів. І ми будемо рекомендувати, щоб порушення були усунуті".

Критерії можуть змінитися

Поки підприємства працюють в режимі обмеженого доступу до автоматичного відшкодування, в ДФС не виключають, що критерії можуть переглянути. Нарівні з розвитком електронних сервісів, відпрацюванням в тестовому режимі механізмів електронного адміністрування ПДВ, удосконалення критеріїв є чи не першочерговим завданням для нового керівництва податкового відомства.

"Ми будемо переглядати і пропонувати Мінфіну більш ефективні підходи до автоматичного режиму. Як це буде відбуватися, ми будемо інформувати", - заявив Роман Насиров.

Неофіційно в ДФС пояснили, що запропоновані та прийняті в грудні нові критерії дуже суб'єктивні. Ряд умов на їх дотримання не можна перевірити.

"Наприклад, наявність основних фондів. Це законна норма, яка була включена не нами, але коли у податковій міліції, районній, обласній податковій є запитання до наявності фондів, у нас немає інших способів, як робити допроверку, - сказало РБК-Україна джерело в ДФС. - Питання обігу, податкового навантаження, експорту буде залишатися. Просто потрібно нормалізувати їх, щоб вони були менш суб'єктивні, а більш об'єктивні. Є критерії, за якими не маєш інформації і не можеш сказати - так чи ні. Оборот ми бачимо, навантаження теж. Наявність основних фондів - ні".

Для підтвердження критерію за необоротними активами, пояснила Олена Макеєва, потрібен вихід на документальну перевірку. А це не дозволяє бізнесу відшкодовувати ПДВ в автоматичному режимі.

Але підтверджувати наявність основних фондів, що у три рази перевищують заявку на повернення ПДВ, можна і з допомогою аудиторських висновків. Але, по-перше, такої норми немає в законодавстві. По-друге, цими даними зловживають, домальовуючи фінрезультат.

"Перегляд критеріїв не питання сьогоднішнього дня. Ми зацікавлені, щоб було все прозоро: ДФС була впевнена в наданих даних і бізнес не маніпулював. Будемо працювати над цим в рамках податкової реформи", - резюмувала Макєєва.

Перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров впевнений, що потрібно поставити "жирну крапку в цьому багаторічному дурдомі". Але, в той же час, вносити корективи в критерії відшкодування потрібно при повній участі і підтримці бізнесу. Поки ж підприємства будуть терпіти. "Бізнес навчився жити з проблемами", - песимістично сказав Прохоров.

Однією з причин наявності проблеми в системі відшкодування заступник голови ради ФРУ Дмитро Олійник вважає відсутність коштів у бюджеті. Хоча, за даними Мінфіну, профіцит бюджету за чотири місяці склав 8,2 млрд грн.

Крім перегляду критеріїв, в ДФС не виключають чергового випуску ОВДП для погашення боргів по ПДВ перед бізнесом. "Задля відновлення балансу в економіці і підтримки підприємств необхідно раз і назавжди вирішити це питання", - заявив Роман Насиров, додавши, що ДФС звернулася до Мінфіну з пропозицією повернутися до практики попередніх років.

Нагадаємо, держава частково розраховувалася ОВДП перед бізнесом у 2004, 2010 і 2014 роках. У минулому році обсяг емісії був запланований на рівні 17 млрд грн. Але, за даними Мінфіну, на листопад відомство емітувало обумаг на майже 6,83 млрд грн.

"Ми про це сьогодні говорили з Романом Насировим, головою комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною, - сказала РБК-Україна Олена Макеєва. - Насамперед, ми повинні проаналізувати досвід попередніх випусків, врахувати всі ризики, поспілкуватися з бізнесом - хочуть вони цього чи ні і погодити це питання з МВФ".

Це не означає, що випуск ПДВ-паперів відбудеться як один з можливих способів вирішення проблеми з боргами по ПДВ - але не з переплатами з податку на прибуток. Хоча Ігор Білоус, перебуваючи на посаді голови ДФС, пропонував за аналогією з ПДВ-ОВДП розрахуватися з бізнесом паперами з прибутку.

В емісії паперів почасти логіка є. Якщо з 1 липня буде в повному обсязі запущений механізм електронного адміністрування ПДВ, то всі підприємства повинні перебувати в однакових умовах і отримувати податок в оперативному режимі. Аналіз надходжень ПДВ в режимі on-line не передбачає проведення перевірок достовірності заявки на відшкодування.