Офіс президента підготував і вніс до Верховної Ради законопроект Про Національний спротив. Ключовий його пункт - створення ефективної територіальної оборони (ТрО). Її нестача гостро проявилася в моменти загострення війни України з Росією. Детальніше про ці плани - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Російська агресія навесні 2014 року показала, що в Україні немає ефективної моделі територіальної оборони. Іншими словами, немає механізму оперативного навчання, призову і озброєння груп добровольців, готових захищати свої рідні міста та інші населені пункти, де вони проживають.
У світовій практиці такі добровольці - це не кадрові військові, а цивільні особи, чия допомога може знадобитися Збройним силам. Щоб бути готовими до цього моменту, добровольці періодично повинні проходити навчання і мати закріплену за ними зброю.
Саме такий варіант територіальної оборони діє в багатьох країнах Європи. Наприклад, в Естонії вже більше 100 років існує Кайтселійт – добровольчий союз оборони, він налічує більше 20 тисяч бійців. У них є зброя і вони проходять регулярне навчання. Крім того, резервістів розподіляють за функціями, які бійці зможуть виконувати в разі зовнішньої агресії.
Війська тероборони Польщі, навпаки, почали формувати тільки близько п'яти років тому. Вони не входять до складу Збройних сил країни і можуть залучатися до інших завдань, наприклад, до ліквідації наслідків стихійних лих.
В Україні створені на початку АТО батальйони територіальної оборони на практиці виявилися далекі від закордонних аналогів. Українські підрозділи "ополчення", сформовані з мобілізованих солдатів, після мінімальної підготовки відправлялися в зону бойових дій і часто виконували там невластиві функції. Наприклад, проводили наступальні операції або "зачистку" населених пунктів. Незабаром ці "тербатальйони" перетворилися на мотопіхотні бригади ЗСУ, а частина бійців підписали контракти і залишилися служити в Збройних силах.
Розвиток безпосередньо територіальної оборони відтоді застопорився. На цьому позначилася відсутність законодавчої бази і мізерне фінансування. Зараз в 25 батальйонах ТрО служить всього близько 580 осіб. Пару раз на рік вони проводять навчання з резервістами. Але найчастіше останнім навіть не видають екіпіровку. Детальніше про те, як проходять збори таких резервістів у Києві читайте тут.
У парламенті є два законопроекти, які дозволять перезавантажити формат підготовки добровольців. Один документ (№4504) вніс ще в грудні 2020 року депутат і ветеран АТО Андрій Шараськін (фракція "Голос"). Більш "свіжий" проект (№5557) прийшов з Офісу президента, ним пропонується в цілому врегулювати питання "національного спротиву".
У проекті Зеленського тероборона розглядається як складова частина національного спротиву. До нього також пропонується віднести підготовку громадян до оборони і "рух опору". Що стосується останнього, фактично це - партизанська структура на окупованих територіях, яку координують Сили спецоперацій.
Володимир Зеленський(Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Територіальна оборона, як випливає з проекту президента, буде вбудована у вертикаль Генштабу. Це означає, що безпосередньо керувати місцевими, районними та обласними штабами будуть призначені зверху командири. Крім того, в структуру Збройних сил будуть вбудовані всі "добровольчі формування" місцевих загонів терборони. Їх командири будуть призначатися з числа бійців підрозділів, але тільки за погодженням з Генштабом.
Більш того, керівництво ЗСУ зможе направляти членів ТрО з їх рідної місцевості в іншу область для "стабілізації обстановки", а бійців добровольчих формувань – на окуповані території для допомоги партизанам.
Депутат Шараськін (автор іншого проекту) вважає, що такі положення порушують базові принципи побудови "народного ополчення". "Коли ми говоримо про територіальну оборону, то є два головних принципи: територіальності і добровільності. Вони обидва порушені в законопроекті, внесеному від імені президента", - упевнений він.
Командири добровольчих батальйонів, таких як" Азов" і "Добровольча українська армія Правого сектора" вже виступили проти прийняття цього закону, каже нардеп. У його варіанті територіальна оборона повинна формуватися, комплектуватися і фінансуватися на рівні місцевої влади.
ТрО, як пропонує депутат, також може залучатися до охорони правопорядку та ліквідації наслідків аварій. Але, як упевнений Шараськін, влада абсолютно марно бачить в цьому "загрозу містечкового сепаратизму". Тоді як у президентському варіанті резервістів можуть задіяти при охороні держкордону, об'єктів інфраструктури та боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами ворога.
Жорстка вертикаль підпорядкування і можливість використання добровольців подалі від їх рідного дому не мотивуватимуть цивільних вступати в такі підрозділи, вважає військовий експерт, екс-співробітник оперативного управління Генштабу Олег Жданов.
"У чому сенс тероборони? У тому, що людина високо мотивована захистити власний будинок, власну сім'ю. Вони це вбивають в корені. Я, наприклад, як член тероборони не мотивований їхати в іншу область. Я ж записувався, щоб захищати свій будинок", - говорить співрозмовник.
Український солдат зі зброєю під час тактичних навчань піхоти (Фото: Pete Kiehart/Getty Images)
В Офісі президента, навпаки, вважають, що запропонований варіант наповнення військ тероборони досить ефективний. І там очікують прийняття ще одного законопроекту Зеленського - про збільшення чисельності ЗСУ на 11 тисяч осіб. Саме таку мінімальну кількість бійців тероборони в ОП розраховують набрати в найближчий рік.
Голова профільного комітету Ради Олександр Завітневич ("Слуга народу") називає добровольців ТрО "організаційним ядром" для побудови нового виду військ. За його словами, на розбудову тероборони в 2022 році необхідно буде виділити майже 2,5 млрд гривен, в наступні два роки - ще по 718 млн гривень. Депутат також дав зрозуміти, що шансів на проходження проекту Шараськіна немає. За майже півроку його навіть не винесли на розгляд комітету. Тоді як проект Зеленського Завитневичу видається "більш широким і комплексним", тим більше що його норми напрацьовували на рівні РНБО. Минулого тижня комітет рекомендував прийняти законопроект президента за основу.
Каменем спотикання тут також стало питання зброї, яку планується видати кожному бійцеві територіальної оборони. Від швейцарського варіанту "загального озброєння" в Офісі президента, схоже, вирішили відмовитися.
Індивідуальною зброєю, як пропонують в ОП, будуть забезпечені і "штатні" бійці ТрО, і члени добровольчих формувань. Тільки ця зброя буде зберігатися не у них, а в спеціально відведених місцях. Використовувати і зберігати вдома добровольці зможуть тільки власну мисливську зброю.
Шараськін же пропонує, що держава забезпечить резервістів зброєю, яку після року служби, проходження тестів і перевірок вони зможуть зберігати у себе вдома в сейфі. Така можливість, на думку депутата, необхідна для бійців тероборони в прикордонних районах і на критично важливих напрямках, де найбільш реальна атака противника.
Олег Жданов звертає увагу, що саме місця централізованого зберігання зброї були захоплені бойовиками на Донбасі навесні 2014 року. Пам'ятаючи про цей досвід, на думку співрозмовника, владі слід дозволити територіальній обороні зберігати зброю вдома. Крім того, військовий експерт не виключає ситуацій, коли бійці ТрО можуть приїхати на пункт збору, а арсенал або автомобіль зі зброєю вже буде захоплений противником. Після цього, впевнений Жданов, використання цивільних для захисту свого населеного пункту зовсім втрачає сенс.
Олександр Завітневич (Фото: Facebook.com)
У владі дивляться на цю ситуацію інакше, в тому числі і тому, що, як зазначили виданню в ОП, питання зберігання зброї залишається дуже чутливим. "Держава підходить до нього максимально відповідально з урахуванням загроз, які можуть виникати у разі неконтрольованого обігу зброї. Тому головний фактор, яким ми керувалися - надійність зберігання зброї та недопущення її потрапляння в інші руки", – сказали РБК-Україна в Офісі президента.
В ОП теж нагадали про досвід 2014 року, але в іншому аспекті. Сім років тому, як пояснили в президентській канцелярії, бойовики дійсно захопили арсенали правоохоронних органів на Донбасі. Але їм це не вдалося з військовими складами, наприклад, у Бахмуті та Маріуполі. "Цей досвід показав, що у військових частинах і складах зберігання зброї є більш надійним", – впевнені в Офісі.
Завітневич також вважає, що відсутність доступу до зброї у бійців територіальної оборони буде для їх же блага. І що просто так членам бойових підрозділів недоцільно зберігати зброю вдома.
"Це досить ризикований і необачний крок видавати людям десятки тисяч одиниць озброєння. Зброю необхідно використовувати для виконання визначених законодавством завдань, щоб коли бійці тероборони в майбутньому її застосують, вони не потрапили під відповідальність за українським законодавством", – вважає голова профільного комітету.