В Україні вже декілька років робляться спроби все більше, і більше обмежити тютюнопаління. Однак зусилля останніх років не особливо увінчалися успіхом. І однією з причин цього була низька якість законодавчих ініціатив антитютюнових активістів. На цей раз народний депутат від фракції "Слуга народу" Лада Булах ініціювала новий законопроект №2813, в якому є кілька суттєвих заборон для виробників і торговців сигаретами. Активісти антитабачної ГО "Життя" і автори проекту стверджують, що проект відповідає рамковій конвенції ВООЗ по боротьбі проти тютюну. Але, при більш детальному вивченні виявилося, що більшості норм, які описані в проекті 2813, в конвенції немає, а деякі з них – і зовсім суперечать тексту угоди. Про те, в чому ж суть депутатської ініціативи, що вона насправді має спільного з конвенцією ВООЗ і хто її лобіює – детальніше РБК-Україна.
Проект закону 2813 містить у собі цілий ряд обмежень для легальної тютюнової галузі, зокрема:
Автори законопроекту відзначають, що всі ці заборони допоможуть здоров'ю нації, адже чим більше перешкод на шляху до покупки сигарет, тим менше буде курців. Крім того, активісти громадської організації "Життя", яких, зокрема, називають лобістами цієї законодавчої ініціативи, кажучи про те, що ці заходи покликані зробити націю здоровіше, посилаються на світовий досвід і рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюнопаління.
Так, за словами фахівця цієї організації Дмитра Купира, згідно з текстом конвенції, зовнішній вигляд пачки стимулює початок куріння. Відповідно, якщо заборонити брендування сигарет і не показувати їх на прилавках — це дасть тільки позитивний результат, впевнений експерт.
Мабуть, з тих же міркувань у проекті 2813 вводиться заборона на продаж пачок з округлими та скошеними краями – щоб пачки не були привабливими для споживача, особливо для дітей та молоді.
Варто зазначити, що в конвенції ВООЗ упаковці сигарет, дійсно, присвячено окремий розділ. І навіть попри те, що конвенція має рамковий характер (тобто містить опис в загальних рисах і не є аналогом законодавчого акта), багато її норм прописані в деяких пунктах досить однозначно.
Щодо самої упаковки у конвенції зазначається, що "кожна сторона... відповідно до свого національного законодавства приймає та здійснює ефективні заходи з тим, щоб упаковка і маркування тютюнових виробів не стимулювали продаж тютюнового виробу будь-яким шляхом, який є неправдивим, що вводить в оману або обманним".
Виходячи з цього, не можна однозначно стверджувати, що брендування або ж скошені краї яким-небудь чином вводять курця в оману. Суть брендування полягає в тому, щоб відрізнити продукт одного виробника від іншого. Але класифікувати це, як обман або брехня, доволі спірно.
Отже, заборона на бренди в законопроекті 2813 більше, ніж того вимагає конвенція. Водночас, є декілька країн, які пішли шляхом branding ban, їх небагато - в тому ж ЄС їх всього 4, а у світі – 17 (зі 168 підписали конвенцію).
Також, в конвенції безліч разів зустрічаються відсилання до суверенного законодавства, тобто вона враховує, що закони в різних країнах різні, і це потрібно мати на увазі при розробці обмежень для тютюну. Ці відсилання відіграють також роль запобіжника від можливих маніпуляцій.
Так, Стаття 16 конвенції присвячена продажу тютюнових виробів неповнолітнім. У цій статті ми й знаходимо рекомендовану міру: "...заборона продажу тютюнових виробів будь-яким способом, який забезпечує прямий доступ до таких виробів, наприклад, з полиць магазинів".
Ймовірно, саме ця рекомендація, а також досвід нечисленних країн, підштовхнув активістів та нардепів запровадити й в Україні повну заборону на викладку сигарет на вітринах. Тоді як в документі ВООЗ йдеться про "прямий доступ", тобто про можливості взяти продукт у свої руки або отримати його з рук продавця, а не просто побачити його здалеку.
Крім того, у Статті 16 мова йде про те, що потрібно "забезпечити таке становище, при якому автомати з продажу тютюнових виробів... були б недоступні для неповнолітніх і не стимулювали продаж тютюнових виробів неповнолітнім". Тобто, як бачимо, тут також не йдеться про те, щоб заборонити повну викладку сигарет, а обмежити доступ до них неповнолітнім, але не всім споживачам.
Крім іншого, конвенція свідчить, що, країни, які її підписали, повинні керуватися науковими та обґрунтованими даними при прийнятті рішень по обмеженню розповсюдження тютюну. Так що коли автори проекту закону вирішили заборонити брендування або щось ще, вони зобов'язані були надати якісь докази того, що це подіє. Просто послатися на конвенцію або її рекомендації - недостатньо.
Водночас, недавнє опитування, проведене соціологічною службою InfoSapiens, показало, що зовнішній вигляд упаковки не має ніякого значення при прийнятті рішення про початок куріння. Дизайн (у тому числі скошені краї пачки), брендування (яскравий логотип) стали приводом почати курити лише для 2% українців. А молодь у віці 18-24 років сказала, що їм абсолютно все одно, як виглядає пачка і що на ній намальовано або написано.
Таким чином, забороняючи бренди, активісти та депутати закривають на ключ двері, в яку ніхто не хотів входити, навіть коли вона була відкрита навстіж.
Більш того, конвенція хоч і підкреслює важливість обмежень для неповнолітніх, але в ній немає жодного слова про те, з якого саме віку це повноліття настає, тому що це належить до Конституцій суверенних держав.
В Україні повноліття настає в 18 років, тому про ідею авторів проекту заборонити продаж сигарет тим, кому ще немає 21 року, головне науково-експертне управління Верховної ради теж висловило зауваження.
"Викликає зауваження пропозицію збільшити мінімальний вік (з 18 до 21 року), з якого особа набуває право на придбання алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Адже зазначені вище зміни не узгоджуються з 1 ч. ст. 34 Цивільного кодексу України, згідно з якою повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Виглядає нелогічним, якщо фізична особа, яка здатна своїми діями набувати для себе будь-які цивільні права і самостійно їх здійснювати, при цьому не зможе придбати алкогольні напої та тютюнові вироби до досягнення нею двадцятиоднорічного віку", - йдеться у висновку.
І, насамкінець, конвенція рекомендує, щоб попереджувальні написи й малюнки займали до 50% площі пачки й не менше 30%. В Україні це вже впроваджено – на третині кожної пачки є попередження. Пачка, на якій попередження займає всю її площу, конвенцією не передбачено.
Варто зазначити, що конвенція ВООЗ приділяє особливу увагу не тільки усякого роду заборонам для легальних виробників, але й боротьбі з контрабандою та контрафактом. Вона свідчить, що держави зобов'язані всіляко протидіяти незаконному обігу тютюнових виробів. У згаданому вище законопроекті цьому, на жаль, не було приділено уваги.
Також конвенція рекомендує створювати освітні програми проти куріння і розвивати медицину в частині допомоги залежним від тютюну людям, адже ВООЗ визнає, що кинути курити відразу більшості людей складно. В українському варіанті цей момент також відсутній.
На думку експертів, вводячи заборони для легальних виробників і торговців, при цьому, нічого не роблячи з іншим, антитютюнові активісти мимоволі (чи свідомо) сприяють тому, що контрабанда в Україні зросла до 6,6% торік, а в цьому може перевищить 7%. При цьому, палити українці менше не стали – просто тепер на сигаретах заробляють не легальні компанії та бюджет країни, а хтось інший.
Так, екс-голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна заявила в коментарі одному з українських телеканалів, що заборони, які прописані в проекті 2813, не вплинуть на здоров'я нації. На її думку, це – банальний переділ ринку, і все нові й нові обмеження призводять лише до зростання продажів дешевих сигарет і контрабанди.
"Заборона на брендування і викладку на прилавках вплинуть на вибір виключно тих, хто вже палить, - вони просто будуть палити дешевші сигарети. Ці дешеві сигарети завозяться в Україну контрабандним шляхом, і податки з них не сплачуються", - вважає Ляпіна.
Дотримується цієї ж думки та економіст Борис Кушнірук. Нагадаємо, в дослідженні РБК-Україна "Стовпи економіки: хто і як регулює тютюнову промисловість" експерт зазначив, що запропоновані активістами "Життя" заборони не узгоджуються не тільки з конвенцією ВООЗ, але і з директивами ЄС, на які теж часто посилаються антитютюнові активісти
"Уніфікована упаковка поки впроваджена тільки в сімнадцяти країнах світу, проте ні в одній з них її застосування не призвело до зниження поширеності куріння вище рівня статистичної похибки Водночас заборона брендів спростить і здешевить процес підробки сигарет (переважно всередині країни). З іншого боку, незаконні тютюнові вироби (перш за все, ввезені в Україну поза митним контролем або з порушенням митного контролю з країн, де стандартизованої упаковки немає) залишаться єдиними брендованими сигаретами на ринку, що створить для них додаткову конкурентну перевагу" - вважає Кушнірук.
За його словами, заборона на викладку сигарет на вітринах ґрунтується на переконанні, що вона спонукує людей, в тому числі, неповнолітніх, палити й позбавляє їх мотивації відмовитися від куріння. Однак у країнах, в яких було введено заборону на викладку, відсутні будь-які наукові дані, що підтверджують суттєвий вплив цього заборони на поширення куріння. Навпаки ж, як показує їхній досвід, лобістами таких обмежень є великі торговельні мережі, при цьому закриваються невеликі магазини.
Кушнірук зазначає, що заборона на виробництво пачок з округлими й скошеними краями не відповідає директивам ЄС, і ставить під загрозу експорт з України таких пачок в ті країни, де таких обмежень нема, а серед них – і країни Євросоюзу.
Тут варто нагадати, що у своєму попередньому проекті закону на ту ж тему активісти хотіли заборонити не тільки продаж, а й виробництво таких пачок. Нагадаємо, у 2019 році тютюнові компанії України експортували сигарет (у тому числі зі скошеними краями) на 500 млн доларів.
На переконання експертів, боротися потрібно не з прозорими компаніями, а з теми, хто працює в "чорну" і продає дешеві цигарки та не платить податків.