Історія рейдерського захоплення Рижівського гранітного кар'єра (РГК) в Горішніх Плавнях в Полтавській області стала потрапляти до уваги ЗМІ останні кілька місяців. При цьому сам конфлікт навколо цього об'єкта триває набагато довше, а передумови для його виникнення формувалися протягом десяти років.
Махінації з статутними документами ПП "РГК", блокування рахунків і перешкоджання роботі підприємства, підкуп держреєстраторів і навіть співробітників Мін'юсту з одного боку – і обкрадання, доведення до банкрутства, гра на довіру зі злочинним умислом, підробка документів і фактично віджим законної власності - з іншого. Такі звинувачення лунають від акціонерів Рижівського гранітного кар'єра в адресу один одного. У кожної зі сторін конфлікту – своя версія подій. А ось за ким правда в цій історії, хто може бути рейдером, а хто – жертвою, ще належить розібратися.
Протягом кількох місяців на сторінках самих різних ЗМІ з'являлися повідомлення про конфлікт, що спалахнув між колишніми діловими партнерами, співвласниками Рижівського гранітного кар'єра Сергієм Корявченковим і Сергієм Гілкою з одного боку – і підприємцем Вадимом Ковальчуком і його партнером Миколою Коваленком - з іншого. Частіше презентувалася позиція Корявченкова і Гілки, які звинувачували Ковальчука і в спробах рейдерського захоплення підприємства, і в перешкоджанні його роботі, і в підробці статутних документів і протизаконної зміни директора ПРАТ "Рижівський гранітний кар'єр" та ПП "РГК" (головного акціонера цього підприємства) на нібито власного ручного ставленика
"Антирейдерська комісія при Міністерстві юстиції – підтримала рейдерів, другий рік намагаються захопити наш кар'єр! Вадим Ковальчук та Микола Коваленко ще шість років тому не сплатили свої частки в ПП "РГК", яка володіла контрольним пакетом акцій Рижівського гранітного кар'єра. Тому на законних підставах були виключені із складу засновників ПП "РГК" загальними зборами учасників... А сьогодні я відкриваю державного реєстру і дізнаюся, що Міністерство юстиції повернуло Ковальчука та Коваленка в склад засновників ПП "РГК", незважаючи на те, що Ковальчук та Коваленко порушили закон і не сплатили свої частки в капіталі ПП", - цитував "Апостроф" Корявченкова в кінці серпня.
Позиція пана Ковальчука довгий час залишалася загадкою для широкої громадськості. До тих пір, поки в інтерв'ю "Обозревателю" він не виклав власне бачення склалася навколо підприємства, контрольним пакетом акцій якого він володів, конфлікту. Згідно з його версією подій, саме Корявченков і Гилка обманом позбавили його його ж власності, а перед цим протягом довгих років фактично обкрадали і його, і підприємство, і створили мільйонні борги у бізнесу, який за замовчуванням повинен був приносити серйозні прибутку.
"На сьогоднішній день у мене як у власника кар'єра конфлікт з людьми, яким я доручив їм керувати. Які, як виявилося, весь час крали у мене прибуток. А в підсумку вирішили вкрасти і кар'єр. В даному випадку рейдери - Корявченков і Гілка, так як вони, будучи керівниками користуючись моєю довірою як власника, довели підприємство до банкрутства, перекинули активи кар'єра на свої фірми, перепродали мої акції своїм підставним людям", - пояснював "Обозревателю" Ковальчук.
Познайомилися Корявченков, Гілка і Ковальчук ще в далекому 2007 році. Незабаром після цього, згадує Ковальчук, нові знайомі і переконали його викупити контрольний пакет акцій ПРАТ "РГК", де вони спільно володіли 15% акцій. Корявченков (директор підприємства) і Гілка (його заступник) були настільки переконливі, розповідаючи про надприбутковість бізнесу, який переживає не найкращі часи через недбальство тодішнього власника, що Ковальчук в кінці кінців на пропозицію погодився і виклав за 67% акцій ПРАТ "РГК" 3 мільйони доларів. Угода купівлі-продажу була оформлена на належну Ковальчуку компанію "ТК ВІМ".
Час минав, а обіцяних казкових прибутків все не було. Більш того, враховуючи необхідність модернізації обладнання, час від часу управителі підприємства ще й переконували Ковальчука вкладати в це свої гроші – власних засобів підприємства, які рефінансувалися в модернізацію, катастрофічно не вистачало. При тому, що на той час рентабельність кар'єра становила практично 100%.
А після кризи у 2008-му Корявченков і Гілка домоглися від партнера якихось змін у структурі власності.
"Якось вони прийшли до мене і кажуть: "Ми керуємо кар'єром, зі шкіри геть ліземо, намагаємося, а ти можеш в будь-який момент продати свій пакет без врахування наших інтересів (15%, по суті, ні на що не впливають)". Давай, кажуть, зробимо нове підприємство і внесемо в нього наші і твої акції, зробимо відповідний розподіл по частках. І щоб було все "по-чесному" я повинен дати свою близьку людину в засновники, щоб їх двоє і мене двоє, і тільки разом приймати рішення. Не пам'ятаю скільки вони ходили за мною з цим питанням, але зрештою махнув рукою і сказав - робіть. Думав, створю їм кращі умови – більше будуть намагатися", - говорить Ковальчук.
Так серед власників з'явився Микола Коваленко, було створено ПП "РГК", частка Ковальчука знизилася до 57,33% акцій, а у Корявченкова і Гілки замість 15% їх стало 30,87%. Без жодних капіталовкладень з їх боку. Але найголовніше, про що Ковальчук довгий час не здогадувався – його відсторонили від прямого управління кар'єром і володіння своїм "контрольним пакетом акцій. Це право у результаті нововведень виявилося за директором новоствореного ПП "РГК" Корявченковим.
Після цього, згадує Ковальчук, справи на підприємстві пішли з ряду геть погано. А всі його контакти з партнерами зводилися до одного: дай грошей.
Але всю серйозність розставленої на нього пастки Ковальчук усвідомив після того, як погодився на пропозицію власника сусіднього Малокохновського гранкар'єра Олександра Ліщенко взяти участь разом у великому контракті, який той уклав, але сам виконати був не в силах. Ковальчук резонно розсудив, що подібна пропозиція для збиткового "РГК" може стати справжнім порятунком – і погодився. Паралельно почавши шукати інвесткомпанію для модернізації устаткування, необхідної для виконання контракту.
Ось тільки несподівано для Ковальчука, всі ці події його партнери Корявченков і Гілка сприйняли в багнети. І почали кампанію по виставленню власника найбільшого пакету акцій "РГК" рейдером. Зокрема, як запевняє Ковальчук, як спробу рейдерського захоплення підприємства вони виставили приїзд на підприємство представників інвесткомпанії, що розглядала питання співпраці з "РГК". І ця угода, і передбачуваний контракт з Ліщенком закономірно виявилися зірваними. Обидві компанії виявилися не готовими до лавини звинувачень у рейдерстві в свою адресу з боку Корявченкова і Гілки.
"Після того, як представники інвестфонду поїхали ні з чим, мені це здалося підозрілим, і я звернувся в юридичну компанію з питанням, яку інформацію можливо підняти з відкритих джерел про кар'єру. І уявіть моє здивування, коли мені кажуть, що кар'єр повним ходом "йде" в банкрутство. Виявляється, на літо 2017 року кар'єр отримав позови за боргами на суму, що перевищує 18 млн грн, причому, борги фіктивних компаній нібито скупила компанія "ДМД" і подала позови на стягнення цих сум з кар'єру", - говорить Ковальчук.
За його словами, ця ж компанія взялася відсуджувати майно кар'єра, яке вона нібито поставила на підприємство ще в 2005 році, а кар'єр, річний оборот якого в 2016 році склав 50 млн грн, за десять років не зміг виплатити ТОВ "ДМД" 138 тисяч, які він цієї компанії за це обладнання заборгував. Вишенька на торт: власником компанії "ДМД" виявився Сергій Гілка.
"Виходить, що майно кар'єра справляється на "ДМД", кар'єру за боргами розраховуватися нічим, і він визнається банкрутом. ТОВ "ДМД" як основний кредитор і власник майна подає заяву в міськраду про переукладання договору оренди землі на кар'єрі на себе і "Вуаля" у нас новий власник Рыжевского кар'єра – Гілка С.", - резюмує Ковальчук.
Скориставшись правами голови наглядової ради власного підприємства, Ковальчук при підтримці Коваленка ініціював на підприємстві перевірки у зв'язку з виникненням великих боргів, тимчасово відсторонив від посади Корявченкова, призначивши в.о. голови правління Дмитра Дробка. Той навіть встиг звернутися у відповідні органи із заявою про проведення перевірок законності формування боргів на кар'єрі та фінансової діяльності керівництва кар'єра під початком Корявченкова і Гілки.
Вони ж, у свою чергу, як запевняє Ковальчук, з допомогою підроблених документів змістили Дробка і призначили нового голову правління. А після – відновили на посаді Корявченкова. Який насамперед підтвердив борги кар'єра.
Чим далі – тим більше сюрпризів відкривалося приголомшено власнику. Так, прокуратура Полтавської області у ході перевірки встановила, що під керівництвом Корявченкова і Гілки вся продукція кар'єра відпускалася на їх ж фірми за сміхотворною ціною – 20 грн за тонну. А вони вже перепродували його по 120 грн\т. "При обороті в 2016 році 50 мільйонів гривень – уявіть, які збитки були нанесені кар'єру", - обурюється Ковальчук.
Втім, кримінальну справу з цього приводу проіснувало не довго – і було закрито, як припускає Ковальчук – за солідну "мзду" від його вчорашніх партнерів.
По ходу виринали все нові й нові деталі. І зборів наглядової ради, на яких за фактом Ковальчук не був, а згідно з протоколами – навіть виступав. І перепродажу акцій вчорашніми бізнес-партнерами з метою заплутати сліди". В результаті вони просто відібрали у Ковальчука його власність, пославшись на не внесений ним внесок у статутний капітал ПП "РГК", про існування якого, як запевняє Ковальчук, він навіть не підозрював.
Контрольного пакета акцій, придбаного за 3 мільйони доларів, його позбавили через "борг" у розмірі 9 тисяч гривень. Який, утім, як з'ясувалося з протоколу засновників, Ковальчук має право погасити до 2020 року. Так що аргумент для "віджиму" власності – вкрай сумнівний.
Виключили Ковальчука зі складу засновників ПП "РГК", що володіє контрольним пакетом акцій ПРАТ "РГК" вже після того, як суди всіх інстанцій, включаючи Верховний Суд України, вирішили, що для такого виключення немає підстав. Зроблено це було з допомогою держреєстратора однієї з сільрад на Київщині. А Корявченков і Гілка тут же подали заявку на ліквідацію ПП "РГК".
"Нема підприємства – нема кому жалітися... Я не порушував закон і ніде не ховаюся. Я готовий давати свідчення. У мене багато років крали прибуток, потім вкрали акції, очорнили в ЗМІ і навіть намагалися вбити", - резюмує Ковальчук, якого в розпал протистояння невідомі вночі підпалили будинок. Те, що вижив сам і не втратив сім'ю, підприємець вважає дивом.
На даному етапі в справу втрутився Мін'юст, внаслідок чого номінально права Ковальчука були відновлені. Ось тільки за фактом користуватися своєю власністю він не може. А люди, яких він звинувачує в крадіжці і обмані, почали кампанію за звинуваченням Мін'юсту в корумпованості.
Дізнатися позицію Корявченкова виявилося не так і просто. Ні на дзвінки, ні на смс від співробітників ЗМІ телефони Гілки і Корявченкова за день до запланованої поїздки не відповідали. Тоді представники українських видань відправилися на завод. На прохідній їх зустріла охорона, яка повідомила, що нинішнього в. о. голови правління Володимира Кушка на місці немає, а кар'єр не працює – йде ремонт.
Втім, візит таки подіяв: не минуло й десяти хвилин після того, як журналісти приїхали до кар'єру, їм передзвонив сам Коряченков. Він заявив, що спілкуватися з пресою не хотів, але приїзд журналістів на кар'єр його так обурило, що він вирішив особисто висловити своє ставлення до незваних гостей. У ході бесіди посилено натякав на можливі проблеми для тих, хто суне носа куди не слід.
"Йому 60 років (Ковальчуку - ред.), на жаль, він вже пішов. Йому залишилося... Я трохи молодший, тому я сподіваюся, що Боженька в даній ситуації розгляне правильно. Хоча загадати неможливо. Я дуже люблю Ковальчука, коли ми їздили з ним відпочивати, я його мамі таблетки возив... Ковальчук незрозуміло хто, "мусорщик", вибачте за вираз, у якого є проблеми... Ковальчука немає – жаль. Чоловік ішов десь і спіткнувся, загубився зі своїми проблемами. Ви знаєте, з бандитами неможливо нічого вирішити", - висловився Корявченков на адресу свого опонента.
"Мені ваші читачі, як і думка Ковальчука, яке... Розумієте, в чому справа: думка Ковальчука - це людина, яка в своєму житті кілька разів перекинулась. Якщо ви розумієте, про що я кажу. Він на біле каже чорне, на чорне каже біле. І його думка мені не цікава стала. Він не може сам розмовляти, делегує повноваження бандитам, які виходять з нами на розмову", - додав він.
Він також намагався переконати журналіста в тому, що кар'єр, мовляв, процвітає, хоча ще недавно був на межі банкрутства. Тепер же всі неприємності позаду. Всі, хто запевняє у зворотному – брешуть. Весь колектив кар'єра стоїть горою за нього, за Корявченкова – в той час, як корумповані державні структури або не діють, або потурають свавіллю, який, за словами Корявченкова, творить Ковальчук.
"Я заходжу, припустимо, в генеральне слідче управління, або в Головне слідче управління, і кажу прямі тексти. Я кажу, що... дехто взяв гроші і не розуміє, що робити з цими грошима. Вони нічого не можуть зробити, тому що в них нічого немає. І, на жаль, наші органи в особі нашого міністра Арсена Борисовича (Авакова – ред.)... Мені здається, що Арсен Борисович повинен відреагувати на наші листи, тому що є де-юре і де-факто", - емоційно реагує Корявченков.
"Про нас з моїм компаньйоном Гілкою пишуть якусь дурницю, що у нього є кримінальне минуле. Зовсім не правда – немає ніяких... Є дитинство. Це так, ми всі вихідці з дитинства, і нам доводилося всім спілкуватися з людьми, які хтось став бандитами, хтось президентом. Так про що ми говоримо? Так що, президент теж бандит? Або там, наприклад, прем'єр-міністр? Глава МВС? Ми багато можемо наводити факти... В нашому житті ми пройшли той шлях, в якому ми говоримо самі за себе. За стіл переговорів, який називається, ми не сідаємо... з людьми, яким делегували повноваження. Я вмію розмовляти, у мене нормальна психіка, я не хворий і зі мною завжди можна домовитися", - спробував донести свою думку Корявченков.
На цій ноті, власне, розмова і закінчився. По суті, людина, що звинувачує партнера в рейдерських атаках на спільний бізнес – і обвинувачений, у свою чергу, в куди більш серйозних злочинах, як крадіжка прибутку, підробка документів, обман і навіть спроба фізичного усунення став зайвим і незручним партнера, свій дзвінок використовувала виключно для проголошення власного монологу. Але так і не відповіла ні на одне питання, яке могло би допомогти встановити, хто ж в цьому гучному конфлікті хижак, а хто – жертва.
Ні про те, чому продукція кар'єра відпускалася на фірми Корявченкова і Гілки за викидними цінами, а перепродувалася – в рази дорожче. Ні про реальні причини створення ПП "РГК", розподіл акцій між його засновниками і каламутних історіях з перепродажем цих акцій, як тільки з них було знято арешт прокуратури. Ні про суми реальних боргів підприємства станом на сьогодні і чи дійсно воно досі перебуває на межі банкрутства. Ні – найголовніше – чи відповідає дійсності інформація про те, що Ковальчук на законних підставах купив свій пакет акцій кар'єра і в яку суму обійшлася йому ця угода.
Можливо, відповідей немає тому, що Корявченков категорично не зацікавлений, щоб істина була встановлена. Що, втім, враховуючи фактаж висунутих проти нього звинувачень, зовсім не дивно.
На відміну від повної відсутності реакції на події з боку правоохоронних органів. Враховуючи резонанс, який набула історія фактичного захоплення великого підприємства з можливим порушенням законів, це завзяте небажання виконувати свою роботу наштовхує на нехороші підозри.