Антикорупційний суд: про що сперечаються Захід і українська влада

На противагу успішному голосуванню за законопроект про реінтеграцію Донбасу, 18 січня, в передостанній день парламентської сесії, народні депутати так і не змогли включити до порядку денного сесії інший резонансний законопроект - про антикорупційний суд. У Раді зареєстровано п'ять законодавчих ініціатив про новий судовий орган: один від президента і чотири альтернативних депутатських. І це незважаючи на неодноразові заклики міжнародних партнерів створити антикорупційний суд. Що відбувається навколо створення нової судової інстанції - розбиралася "РБК-Україна".

В останні дні грудня президент Петро Порошенко вніс у парламент законопроект про антикорупційний суд. Передбачалося, що після повернення зі святкових вихідних народні депутати приступлять до розгляду двох значущих законопроектів - про реінтеграцію Донбасу і антикорупційний суд. Після розгляду і голосування за перший законопроект, які розтягнулися на три дні , до антикорупційного суду депутати перейшли після 14 години четверга. Причому за регламентом до порядку денного включаються одночасно всі п'ять наявних проектів - один від президента і чотири альтернативних.

За процедурою, після включення до порядку денного сесії законопроекти має розглянути профільний комітет - з питань правової політики та правосуддя. І вже потім Рада може перейти до голосування в першому читанні. Виходить, якщо б депутати і віддали свої голоси за включення законодавчих ініціатив до порядку денного сесії, то комітет би вже все одно не встиг розглянути законопроект. Адже 19 січня - останній робочий день сьомої сесії ВР і попереду у депутатів два тижні канікул.

"Насправді, включення до порядку денного законопроекту про Антикорупційний суд не має ніякого сенсу, так як він автоматично включається до порядку денного наступної сесії. Це мало б сенс у цей вівторок, тоді б комітет встиг його розглянути на цьому тижні, а в четвер це вже таке... Тому на наступному сесійному тижні ми вже будемо мати можливість розглядати закон про Антикорупційний суд в комітеті", - пояснив член профільного комітету ВР, нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець.

І парламент після трьох спроб так і не включив документ до порядку денного. Перший раз на ранковому засіданні "за" проголосували 183 парламентарі. У "Народному фронті" наполягли на повторній спробі. Результат голосування був провальним: 200, 204 голосів при другій і третій спробі відповідно.

У той же час, як пояснювали "РБК-Україна" співрозмовники в БПП, президент Порошенко мав намір продемонструвати МВФ зрушення в питанні створення антикорупційного суду. Тому і планувалося включити законопроекти на січневому пленарному тижні - до Всесвітнього економічного форуму в Давосі 23-26 січня, в рамках якого, як відомо, у Петра Порошенка намічена зустріч з директором-розпорядником фонду Крістін Лагард.

"Президенту є про що звітувати в Давосі - ми прийняли дуже потрібний країні закон, а це зміна процедури приватизації підприємств державного сектору економіки. Ця процедура дозволяє проводити так звану малу і велику приватизацію", - парирувала на питання журналістів про прив'язку голосування до форуму в Швейцарії представник президента в парламенті Ірина Луценко після закінчення вечірнього засідання 18 січня.

Озираючись на Захід

За інформацією "РБК-Україна", марність включення законопроекту в передостанній день сесії - не єдиний фактор, який виник навколо законодавчої ініціативи щодо створення антикорупційного суду. Другий нюанс - зауваження та жорстка позиція МВФ, Світового банку та ЄС.

Раніше "РБК-Україна" вже докладно розповідало, які норми пропонуються в президентському законопроекті. І, як зазначив у бесіді з виданням радник глави АП, автор законопроекту Георгій Вашадзе, він був прописаний, дотримуючись рекомендацій Венеціанської комісії.

Проте низка норм документа все ж була розкритикована МВФ та іншими міжнародними партнерами. Насамперед у фонді не згодні з процедурою відбору суддів, з положеннями закону, які, за їхньою оцінкою, спрямовані на гальмування створення суду, а також з його юрисдикцією.

Так, згідно з президентським документом, при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), яка повинна буде здійснювати добір суддів, передбачено створення Громадської ради міжнародних експертів. Тим не менш, якщо ця Громадська рада вирішить, що якийсь із кандидатів на посаду судді не відповідає визначеним законом критеріям, то ВККС зможе ветувати такий висновок при наявності голосів 11 з 16 членів ВККС. Тобто 2/3 свого складу.

У МВФ і Світовому банку вважають, що подібна умова суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії. Оскільки в такому випадку Громадській раді відводиться дорадча роль, а не вирішальна. У висновках Венеціанки дійсно прописано вимогу вирішальної ролі для ради - "crucial role".

Автори законопроекту в бесіді з "РБК-Україна" запевняють: їхнім документом передбачена як раз вирішальна "crucial" роль для ради, при цьому зберігаючи право вето ВККС. В іншому випадку, без права вето комісії, Громадській раді відводиться "binding role" - така, що зобов'язує, остаточна роль, вважають в авторському колективі. Саме різниця у трактуванні "crucial" і призвела до непорозуміння між Києвом і Вашингтоном, кажуть автори документа.

З іншого боку, закріплення за радою міжнародних експертів повноважень щодо остаточного вирішення - "останнім словом" в доборі суддів – за версією авторів, може йти врозріз з Конституцією. Такої ж думки дотримуються і в АП, і у фракціях і групах парламенту - як коаліційних, так і в низці опозиційних, з представниками яких спілкувалося "РБК-Україна".

Але в МВФ і Світовому банку переконані: "кандидати, яких Громадська рада визнає неприйнятними, не повинні потрапляти в перелік можливих номінантів, негативне рішення ГР щодо кандидата має бути зобов'язуючим". Крім того, обидві інституції вважають, що "для широкої участі експертів право рекомендувати членів ради повинні мати як міжнародні організації, так і міжнародні донори".

Друге зауваження стосується відсутності у законопроекті визначення кількості суддів антикорупційного суду. Також західні партнери не задоволені юрисдикцією антикорупційного суду, яка передбачена документом від президента. На їхню думку, юрисдикція суду повинна відповідати юрисдикції Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У президентському законопроекті ж передбачена предметна юрисдикція нового суду, яка базується на корупційних злочинах і злочинах, пов'язаних з корупцією.

"Ми проти суб'єктної юрисдикції. Ми взяли весь перелік корупційних злочинів, виходячи з Кримінального кодексу України. Корупційні злочини, пов'язані з корупцією. Це якраз одна з вимог Венеціанської комісії - "corruption and corruption-related crimes". Що також звучало - це стаття про декларації чиновників. Думаю, ми можемо додати цю статтю окремо, прописати, що ця стаття прямо направляється в юрисдикцію АКС. Якщо яку-небудь статтю потрібно додати або прибрати з цього переліку, то це можливо обговорити", - зазначив виданню Георгій Вашадзе.

На його думку, суд не будуть "спамити" і завантажувати справами, так як документом визначено обмеження - справи зі збитком близько 850 тисяч гривень (500 прожиткових мінімумів для працездатної особи) і більше.

"У підслідність НАБУ можуть не потрапити люди, замішані в серйозних корупційних схемах. Незабаром у нас запрацює ДБР, якщо ними буде розслідуватися серйозний корупційний злочин - він також повинен мати можливість потрапити в АКС. Адже ми не створюємо спеціальний суд для НАБУ і САП. Для нас важливо, якщо є вагомий корупційний злочин, щоб рішення приймав новостворений незалежний антикорупційний суд, до якого буде певна довіра", - вважає Вашадзе.

У Світовому банку в свою чергу висловили зауваження до кваліфікаційних вимог до суддів АКС. Зокрема, в документі від президента антикорупційних суддів, крім досвіду роботи в Україні, потрібен значний досвід професійної діяльності в міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах за кордоном у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією. У СБ в свою чергу вважають, що прописані вимоги для кандидатів "широкі і нереалістичні".

І в МВФ, і у Світовому банку, і в ЄС категоричні: законопроект від президента необхідно переглянути. За інформацією "РБК-Україна", аж до 18 січня в АП розглядався варіант і зовсім відкликати законопроект Порошенка, врахувати зауваження Заходу і внести заново відкоригований проект. Однак ближче до вечора з'явилася чергова заява від МВФ, де висловили сподівання про зміну документа між першим і другим читанням. Аналогічний меседж раніше озвучували і у Світовому банку.

Паралельно, в той же вечір 18 січня, подальші плани щодо антикорупційного суду окреслила і представник президента в парламенті Ірина Луценко: "Наступну сесію ми почнемо з включення його до порядку денного. Далі почнеться серйозна робота депутатського корпусу". За її словами, у Верховній Раді після проходження законопроектом першого читання "ймовірно, буде створена робоча група".

"Звичайно, будуть враховані рекомендації Венеціанської комісії, МВФ. Будемо шукати консенсус і, звичайно, законопроект буде тією чи іншою мірою змінено. Але закон про Антикорупційниц суд буде прийнятий. Коли зможе запрацювати сам суд? Виходячи з оптимістичних прогнозів - десь до півроку, з урахуванням усіх процедур", - написала вона 18 січня на своїй сторінці в Facebook.

Між тим, ні автори законопроекту, ні Адміністрація президента все ще не мають остаточного розуміння того, яким урешті-решт буде документ. Так само, як і немає розуміння того, за якими пунктами документа і зауважень вийде (чи не вийде) досягти компромісу з іноземними партнерами, так як переговори з ЄС та посольствами все ще тривають. Плюс, в Давосі ще запланована зустріч з керівником МВФ.

"Ми можемо прийняти в тому вигляді, в якому хочуть в МВФ. В тому числі про роль Громадської ради. Але тоді вже точно можна буде стверджувати про неконституційну діяльність. І велика ймовірність, що рано чи пізно хтось подасть скаргу до Конституційного суду. Насправді, навіть в умовах їхніх нічого страшного немає", - резюмував у розмові з "РБК-Україна" співрозмовник в команді президента.