В Україні набирає обертів реформа містобудування. У вересні уряд дав старт роботи Державній інспекції архітектури та містобудування, ліквідувавши тим самим сумнозвісну ДАБІ. Цього рішення давно чекала будівельна галузь і суміжні сфери, пов'язані з нею.
Нині на розгляді у парламенту одразу декілька законопроектів, покликані вдосконалити процеси діджіталізації в новому органі та посилити адміністративну і кримінальну відповідальність за можливі правопорушення.
В інтерв'ю РБК-Україна член комітету Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об'єкти будівництва Андрій Стріхарський розповів про хід реформи, зміни, які вже найближчим часом чекатимуть галузь, дієві інструменти щодо захисту інвесторів, "Велике будівництва" президента в регіонах, а також реформування сфери поховання й демонополізацію ринку ритуальних послуг.
– Реформа містобудування та державно-архітектурного контролю є однією з флагманською для команди президента та найбільш активною цього року. Вже у грудні парламент має розглянути одразу декілька законопроектів, мета яких – підвищити відповідальність несумлінних забудовників, зокрема шляхом введення високих штрафів. На вашу думку, чи змусить нова система штрафів девелоперів будувати чесно?
– Справді, на грудень заплановано розгляд трьох ключових законопроектів, що стануть основою для позитивних змін у містобудівній сфері – № 5655, № 5656 та № 5877. У тому числі, пропонується суттєво підвищити відповідальність за незаконне будівництво. Для порушників штрафи становитимуть 950 прожиткових мінімумів та більше. Така міра відповідальності змусить забудовників кілька разів зважити щодо того, чи варто вдаватися до вчинення порушень, підставляючи цим власний бізнес під ризики застосування суттєвих фінансових санкцій.
Хочу зазначити, що штрафи є допоміжним заходом у системі основних запобіжників, що заплановані. Але вони здатні значно посилити відповідальність несумлінних забудовників.
– Від чого буде залежати розмір штрафу?
– Вони відрізнятимуться залежно від класу будівництва. Найбільші штрафи передбачені для об'єктів класу наслідків СС2 та СС3 – тобто тих, хто орієнтує будівельний бізнес на торгові центри, житлові комплекси та багатоквартирні будинки. Штрафи для невеликих будинків та об'єктів, що зводяться фізичними особами, будуть набагато меншими. Наприклад, незаконне будівництво на пам'ятці архітектури може обійтися винним майже у 12 млн гривень.
– Окрім цього, для несумлінних забудовників можуть ввести ще й кримінальну відповідальність за порушення у сфері. Зокрема, за самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво. Чи стане це стримуючим фактором?
– Безперечно, стане потужним стримуючим фактором. Якщо до втрати кількох мільйонів гривень на штрафах деякі можуть поставитись легковажно, то позбавлення волі за свої незаконні дії ігнорувати не зможе ніхто. Законопроект № 5877 пропонує доповнити Кримінальний кодекс України нормою про самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. Зокрема, незаконне будівництво, яке створило небезпеку або спричинило тяжкі технологічні аварії чи екологічні катастрофи, загибель чи масове захворювання населення, повинні каратися позбавленням волі на 3-5 років.
– Які ще механізми дозволять очистити галузь від корупції та зробити її ефективною й безпечною для інвесторів?
– За своєю суттю реформа запропонована в першу чергу для того, щоб зробити галузь будівництва максимально ефективною та вільною від корупції. Для цього державна реєстрація права на виконання підготовчих та будівельних робіт здійснюватиметься виключно через електронну систему. Подання на реєстрацію – лише за умови, що всі необхідні документи (такі як право на землю, містобудівні умови та обмеження, позитивний висновок експертизи тощо) вже завантажено до системи та відповідних реєстрів. Коли практично повністю вимкнено людський фактор у процесі підготовки, подання та реєстрації документів, корупційна складова зводиться до мінімуму.
– В рамках реформи передбачається також впровадження масштабної цифровізації процесів та реєстраційних процедур у будівництві (зокрема, нормами законопроекту №5655). Які саме зміни чекатимуть на галузь? Як провадження цифрових інструментів вплине на контроль та розвиток сфери?
– Саме законопроєкт № 5655 впроваджує масштабну цифровізацію процесів та реєстраційних процедур у будівництві. Зокрема, розшириться перелік інформації, яка перевіряється під час експертизи на будівництво об’єкта та посилиться перевірка проєктної документації. Цифровізація будівельних послуг значно знижує рівень корупційних ризиків через виключення людського фактора при отриманні дозвільних документів. Наше головне завдання – зробити будівельний ринок прозорим та чітко регульованим для всіх його учасників. Для цього треба переформатувати механізми, завдяки яким здійснюються дозвільно-реєстраційні та контрольно-наглядові функції.
– Як оцінюєте ефективність єдиної електронної системи в будівництві, робота якої вже запроваджується з реформою на постійній основі?
– Сьогодні через ЄДЕССБ вже можна отримати 11 видів послуг для учасників ринку будівництва. Проводиться тестування програмного забезпечення для надання трьох нових послуг. Наразі об’єкти класу СС1 можуть отримати дозвіл на будівництво через ЄДЕССБ автоматично. Для цього треба завантажити необхідну інформацію у систему.
Я можу оцінити діючу електронну систему як таку, що вже підтвердила свою високу ефективність в будівельних процесах. Особливо, у частині антикорупційної складової. Робота по удосконаленню системи продовжується щоденно. Я впевнений, що кінцевий результат буде максимально позитивним для галузі.
– Чи є у профільного комітету порозуміння з Міністерством розвитку територій та громад щодо цих законопроектів?
– Звісно, у комітеті ми тісно співпрацюємо з Міністерством розвитку територій та громад. Немає жодних протиріч чи непорозумінь, навпаки, ми надаємо одне одному всеохоплюючу підтримку з усіх питань, що стосуються законопроектів, координуємо спільні дії. Ми об’єднані спільною метою, що передбачає максимальну цифровізацію процесів, мінімізацію корупційних ризиків через прозорість і виключення так званого "людського фактору", посилення адміністративної та кримінальної відповідальності для забудовників-порушників.
– Чи планується розробити механізм виконання законодавства (зокрема, й нових ініціатив) за участю правоохоронних органів?
– Ви знаєте, що перестала виконувати повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) та почала функціонувати цифровізована Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).
Цей орган працює за абсолютно новими підходами та принципами. Співробітники проходили жорсткий відбір та перевірялися НАБУ на доброчесність. Ми завжди працювали та продовжимо співпрацювати з провідними юристами країни, зокрема, і з представниками антикорупційних та правоохоронних органів. Одним з результатів співпраці є проект закону № 5877, який спрямований на підвищення ефективності інституту відповідальності за правопорушення у містобудівній сфері.
На даний момент рівень координації спільних дій з правоохоронцями дуже високий, але, у разі потреби, ми запроваджуватимемо нові ефективні механізми контролю виконання прийнятих законів.
– Зараз ваш комітет також займається реформуванням сфери поховання та демонополізації ринку ритуальних послуг. Як відомо, цієї сферою фактично не займався парламент жодного з скликань. З якими проблемами ви стикнулись? Що саме потребує змін?
– Одна з ключових проблем вітчизняної поховальної сфери полягає в надмірно великій ролі комунальних служб на місцевих ринках ритуальних послуг та в їх повній монополії на утримання місць поховання. А звідси і чисельні зловживання, і корупція, і чимало інших викликів, з якими неодмінно стикається кожна людина, якій доводиться ховати померлих.
Подолання даної монополії має бути одним із пріоритетів реформування похоронної справи та сфери ритуальних послуг в Україні. Політика децентралізації формує сприятливий контекст для реалізації давно назрілої реформи похоронної справи та ритуальних послуг в Україні.
– Експерти відзначають, що сфера ритуальних послуг особливо вразлива для зловживань – адже це величезний ринок з річним оборотом близько 4 млрд гривень, на якому до того ж фактично відсутня конкуренція. Якими нормами законопроекту можна виправити цю ситуацію й сприяти зменшенню зловживань?
– Зараз надавати ритуальні послуги можуть і приватні оператори, однак за умови, що буде укладено відповідний договір із сільським головою або комунальною ритуальною службою, що прямо передбачено законодавством. В цьому полягає "корінь зла", з якого виростає чимало проблем у сфері поховання. Адже ритуальна служба в такому разі має подвійний статус: вона одночасно є оператором ринку і частково регулює його, приймаючи рішення про доступ на ринок для конкретних суб’єктів господарювання шляхом укладення (або відмови в укладенні) з ними договорів.
На проблему подвійного статусу комунальних ритуальних служб неодноразово звертав увагу Антимонопольний комітет України. Як альтернатива пропонується перехід до декларативного принципу взаємодії приватних операторів із сільськими головами і комунальними ритуальними службами. Аби підприємства не залежали від готовності укладати із ними угоди, а лише повідомляли органи місцевого самоврядування про свої наміри працювати на ринку.
– В Україні досі не врегульовані альтернативні види поховання та кремації, зокрема, біопоховання тощо. Чи буде це враховано в рамках нового законодавства?
– Законопроект нормативно врегульовує практики біопоховання, кріомації, рідкої кремації, діяльність кладовищ для екопоховання. Із застосування відповідних положень законодавства у лісах, парках та інших зелених зонах частина земель може бути спеціально відведена для екологічних видів поховань.
– В Україні поширена практика "зливу" за винагороду ритуальним компаніям інформації про померлих працівниками правоохоронних органів та медичними працівниками. Як можна привертати до відповідальності таких "ділків"?
– Законопроект передбачає істотне зменшення можливостей для безкарного розголошення працівниками правоохоронних органів та медичними працівниками за винагороду інформації про померлих ритуальним компаніям. Зокрема, законопроект передбачає встановлення адміністративної відповідальності за незаконне розголошення поліцейськими та медиками інформації про померлих.
Крім того, законопроектом передбачається забезпечення споживачам доступу до інформації щодо повного переліку надавачів ритуальних послуг та цін на ці послуги шляхом акумулювання інформації про ритуальні компанії у централізованій та відкритій електронній системі (Реєстр надавачів ритуальних послуг).
– У великих містах, особливо в Києві, існує дефіцит могил у відкритих кладовищах. Цим користуються недоброчесні ритуальні компанії, які й "продають" потім могили. Хто має це регулювати та яку відповідальність мають нести такі шахраї?
– Законопроект передбачає, що на "престижних" кладовищах (перелік яких визначатиметься Мінрегіоном) муніципалітети здійснюватимуть продаж місць для поховань офіційно (за затвердженими високими тарифами). Кошти за результатами продажу місць на таких кладовищах зараховуватимуться до місцевих бюджетів.
Слід також відзначити, що одним із чинників зловживань і корупції при виділенні місць для поховання в Україні є те, що їх облік до сьогодні здійснюється непрозоро, застарілим способом, а інформація про наявність місць закрита для громадськості. Передбачені законом книги реєстрації поховань донині ведуться ритуальними службами на паперових носіях, і якщо частина з них все-таки вже переведені в електронний формат, відповідні дані все одно не оприлюднюються.
Тому законопроектом впроваджуються електронні систем для резервування, обліку, розподілу місць для поховання та адміністрування інформації про них: Єдина державна електронна система в сфері поховання, Єдиний реєстр поховань та Єдиний реєстр надавачів ритуальних послуг.
– Зараз законодавством не врегульоване питання поховання померлих, які мали небезпечні інфекційні хвороби, зокрема COVID-19. Тому додаткові видатки при похованні лягають на плечі родичів. Як можна врегулювати цей момент? Чи має держава покривати подібні витрати?
– Законопроектом врегульовано процедури щодо поховання осіб, які мали небезпечні та особливо небезпечні інфекційні хвороби, передбачено забезпечення ритуальних служб засобами захисту, фінансування витрат на забезпечення інфекційного захисту, заборону включення витрат на захист від інфекційних хвороб до переліку ритуальних послуг.
– Практично всі відносини в сфері поховання здійснюються без використання електронних систем. Коли в Україні може з'явитись єдиний реєстр надавачів ритуальних послуг? Чи реально в Україні взагалі імплементувати європейський досвід реформування сфери поховання?
– Насправді, як і в будь-якій іншій галузі, можливість зловживань у сфері поховань напряму залежить від ступеня її закритості та ефективності контролю. Чим прозоріша система і більш дієвий контроль, тим імовірність менша. Якщо цих складових бракує, то шанси на зловживання й порушення одразу зростають. Форма власності тут зовсім ні до чого.
Світовий досвід, натомість, містить чимало прикладів успішного функціонування приватних кладовищ. Щодо крематоріїв, то їх існування у приватній формі власності є ще більш виправданим. Адже будівництво одного такого об’єкта вимагає чималих інвестицій – близько 1 млн євро, яких у місцевих бюджетах часто просто немає. Натомість, потенційно вони є в приватному секторі. Бізнес, очевидно, не буде вкладати ці кошти в комунальну власність.
Для забезпечення повної прозорості та контролю на ринку ритуальних послуг планується практично повністю діджиталізувати всі процеси, - впроваджуються електронні системи для резервування, обліку, розподілу місць для поховання та адміністрування інформації про них.
– В Україні другий рік реалізовується інфраструктурна програма президента "Велике будівництво". Які проекти вже збудовано у Черкаській області, від якої вас було обрано до парламенту?
– Цього року в Черкаській області відремонтована значна кількість доріг, що сполучають між собою населені пункти. Тепер ними комфортно користуватися. Окрім доріг, було відновлено та відкрито амбулаторії, реконструйовано спортивні об’єкти, школи та дитячі садочки. Значна кількість інфраструктурних об’єктів ще в процесі будівництва.
– Що в рамках програми планується на 2022 рік? Які проекти ви ініціюєте?
– На 2022 рік продовжуватиметься розбудова інфраструктура Черкаської області. Зокрема, вже цього літа за моєї ініціативи почалося відновлення спортивного майданчика в місті Городище, який роками був в занедбаному стані. З державного бюджету було виділено більш ніж 3,5 млн грн. Проведені усі необхідні роботи з реконструкції та апгрейду: влаштування синтетичного покриття на бігових доріжках, влаштування асфальтобетонного покриття, дренажного водовідводу, благоустрій фронтальної частини стадіону, влаштування освітлення та нанесення розмітки.