Андрій Радченко: за три роки ми створили приклад найуспішнішої державної агрокомпанії

- Початок нового року означає, в тому числі, підбиття підсумків попереднього. Розкажіть про фінансові результати Агрофонду в 2018 році. Чого досягли, а чого досягти не вдалося?

- Якщо коротко сказати про підсумки, то ми підсумками роботи нашої команди дуже задоволені і я знаю, що нашими результатами роботи задоволений уряд. Тому що за останні три роки ми створили приклад найуспішнішої державної Агрокомпанії. Посудіть самі.

Компанія стабільно показує зростання і в 2018 році фінансовий план по прибутку вдалося виконати на 101%. У цифрах - це 147 млн проти запланованих 146 млн гривень чистого прибутку, який підлягає розподілу між акціонерами, відповідно, виплаті дивідендів на користь держави.

Ми поки не розуміємо їх рівень: 50% або 75%. Це визначає Мінфін і Кабінет міністрів – чекаємо розпорядження нашого основного акціонера. Але виконання основного для нас показника - фінансового плану по прибутку, не означає, що ми повністю задоволені результатами року.

Ми планували збільшити оборотний капітал і, відповідно, дохід підприємства на набагато більш значні суми. По-перше, через емісію корпоративних облігацій на 5 млрд грн, по-друге, через залучення 3 замість 2,5 млрд грн банківських кредитів.

Впевнений, що якщо б ми залучили такий ресурс (активи Агрофонду станом на кінець 2018 року склали 8,8 млрд грн), то результат міг би бути значно кращим. Однак і без емісії облігацій нам є чим пишатися: у порівнянні з минулим роком приріст прибутку становив 50%. І це при ефективній ставці залученого капіталу в 26%. Ми також на досить хорошому рівні і по ряду інших показників, у тому числі по боротьбі з корупцією і злодійством всередині компанії.

Середня зарплата нашого співробітника становить 46,6 тис. грн, що приблизно в 5 разів вище середньої заробітної плати по країні. І такий підхід несе свої позитивні результати – за останні три роки технічні втрати зерна в Агрофонді не перевищують 0,1% від запасів, у інших трейдерів даний показник не нижче 5-7%. Керівництво піклується про співробітників, а ті в свою чергу, щиро переживають і лояльні до компанії.

- Чи виникали проблеми під час виконання фінансового плану?

- Як таких немає. Але хочеться звернути увагу, що через високу вартість грошей, наша маржа виходить досить низькою, рентабельність капіталу складає всього 2,6%. Коли в позаминулому році ми затвердили фінансовий план на 2018-ий, ставки рефінансування були інші – 12-13%.

Поки ми отримували кредити і затверджували план, ставка НБУ зросла до поточних 18%. У підсумку, дійшли до того, що наприкінці року ОВДП розміщувалися під 19,5%, і багато банків вже навіть не вели мову про фінансування реального сектора.

Поміркуйте: процентна ставка 22%, плюс комісії, плюс витрати на оформлення застав і страховок. Звідси – ефективна ставка 26%. Але банки міркують в категорії маржі, тому при прибутковості, наприклад, у 19% ОВДП Мінфіну і 21,5% реального сектору економіки, банки схиляються до розміщення коштів у держпапери.

Не потрібно нести витрати на персонал, на ризики, на резервування і тому подібні витрати. Тому, поки рівень відсоткових ставок зберігається на такому високому рівні рентабельність нас, як трейдера, що оперує на 60% позиковим капіталом, не може бути вища. Але в той же час, якщо виходити з площини публічних, а не корпоративних фінансів, то борговий капітал ми залучаємо виключно в держбанках. Тобто, це переливання доходів всередині держави.

- Якщо ми подивимося на фінансові показники року, то побачимо, що незважаючи на високі темпи зростання виручки (+57%) і прибуток (+55%), рентабельність капіталу та активів зберігаються на досить низькому рівні. Чому?

- Великі процентні витрати. Повторюся, ставки за кредитами – 24% річних. Тому активів багато, оборот зростає, а рентабельність з'їдається процентними витратами. Якщо позиковий капітал поміняти, умовно кажучи, на статутний фонд, то ставка формувалася б на рівні 14,25% ОВДП того періоду. Більш того, навіть якщо і поточні 19,5%, то в навантаженні по заставах не було б зайвих 4%.

Паралельно, нам було б набагато простіше, оскільки статутний капітал – беззаставний. Але в будь-якому випадку, процентні витрати дуже високі. Думаю, важливо уточнити, що 5 млрд грн ОВДП, з яких сформовано наш статутний фонд, обслуговує, звичайно, Міністерство фінансів. Але при всіх розрахунках та затвердженні фінансового плану Агрофонду в уряді завжди опосередковано закладають дані 14,25%, як наші зобов'язання по дивідендах.

Таким чином, навіть власний капітал у нас не безкоштовний. Можливість збільшити оборотний капітал і прибуток ми одержуємо лише за рахунок сформованих резервів (після втрати в 2014-му році 2,4 млрд грн вкладів у ліквідованому Брокбізнесбанку новий менеджмент продовжує формувати резерви; станом на 2017-й рік непокритий збиток все ще становив 1,5 млрд грн, - ред.), або невеликої частини прибутку. Звідси і низька рентабельність зростаючих активів.

- Як випливає з вашої звітності, 95% активів Агрофонду – оборотні. Що ви закладаєте, зерно?

- Ми закладаємо зерно на складах, товари, в першу чергу, мінеральні добрива. Проблема тут існує тому, що ми працюємо з форвардними програмами: вносимо передоплату і беремо в заставу майбутній урожай. Але банки, на жаль, не приймають його в заставу. У нормативних документах Національного банку України, звичайно, зазначено, що біологічні активи можуть бути заставою.

Але банки бояться через ризик отримати вимогу від регулятора донарахувати резерви під таку заставу. Але відмовитися від форвардних програм означає відмовитися від підтримки аграріїв. Коли у важкі часи фермерам потрібен оборотний капітал, доводиться відмовлятися від гарантованих контрактів на поставку зерна і йти в більш тверді застави.

Ми зверталися в Національний банк, щоб в Україні з'явився новий інструмент для перетікання грошей з фінансового в аграрний сектор або банки почали приймати форвардні контракти на поставку зерна в якості застави. Але наша дискусія поки що безрезультатна, працюємо в рамках існуючих.

- З 95% оборотного капіталу ви можете щорічно повністю змінювати напрями робіт. Останнім часом Агрофонд займається, наприклад, добривами. Які є інші перспективні напрямки? Збільшувати обороти по зерну, виробництво борошна, експорт та зовнішні ринки?

- Так, наш статут передбачає дуже широку гаму напрямків і видів діяльності. Якщо раніше ми підтримували виробників, які вирощують продовольче зерно і займаються дрібним і середнім оптом борошна, то тепер ми торгуємо мінеральними добривами, надаючи фермерам комплексний продукт. Ми можемо продавати і добрива, і зерно. Це виявилося вигідним аграріям, це вигідно і для нас через більш високу маржу.

У цьому році ми приймали рішення, піти нам з ринку борошна чи залишитися. Але обмежившись тільки торгівлею зерном, ми скоротили б дрібний і середній опт борошна. Тому наша присутність на ринку борошна збережеться: ми продовжуємо працювати з мережами, магазинами, дистриб'юторами.

- Борошно Агрофонду користується попитом?

- Так, треба віддати належне якості нашої борошна. У нас немає ні одного млина. Але є ДСТУ і є менеджмент, який чітко стежить, щоб на кожному млині, куди б ми не поставили помольну партію, збереглася якість державних стандартів. Я не хочу називати торгові марки, але багато виробників фасують і клейковину, і домішки підмішують, і шостий клас, і не досипають до 10%.

Тому коли говорять про якість Агрофонду, потрібно розуміти, що борошно виготовлене на сторонніх підприємствах, просто менеджмент стежить, щоб продукт відповідав державному стандарту. Ось і весь секрет. Не потрібно намагатися збільшити маржу за рахунок обману покупця, додаючи туди неякісне зерно.

- Не може не прозвучати питання про приватизацію. Зараз є мода на приватизацію всіх держкомпаній. У вас є розрахунки, що станеться з Агрофондом, якщо його приватизують?

- Так, є розрахунки, зовнішніх економістів. Півроку тому, коли йшла мова про приватизацію, ми були в списку і надали всю необхідну документацію з цього приводу. Але ми не ДПЗКУ, ми компанія, у якої з основних засобів, фактично, тільки офіс, все інше в оборотному капіталі.

Я вважаю, щоб приватизувати Агрофонд, його потрібно спочатку капіталізувати. Експерти прорахували кілька варіантів розвитку подій. Один з них – залишити все, як є і додати в управління, наприклад, підприємства при Мінагро: елеватори, млини.

Інший варіант – це концесія підприємства і передача його в управління у тому вигляді, в якому є, щоб менеджмент або керуюча структура в певній формі платили державі податки. Типу інвестиційного плану. Ви платите державі і займаєтеся компанією так, як ви бачите. Фактично, зараз приватизувати можна лише менеджмент, основних коштів у компанії немає, чисті активи з урахуванням 5 млрд грн боргу Мінфіну негативні.

- Оскільки ви активно розвивається і присутні на багатьох ринках, логічне наступний питання. У яких сферах ви відчуваєте найбільшу конкуренцію? У продажу добрив, борошна, переробці зерна?

- Одразу хочу зробити акцент, що на ринку ми присутні на ринкових, конкурентних умовах. На зерновому ринку, всім відомо, працюють як внутрішні українські компанії, так і транснаціональні. Наскільки ми на цьому ринку присутні? Наведу приклад.2014 рік – починалися військові дії.

В активній фазі, міжнародні компанії жодної гривні не дали фермерським господарствам, єдиним оператором на ринку передоплат був Агрофонд. Звичайно, 5 років спостерігається стабільна ситуація. Сьогодні багато програм присутні і у транснаціональних компаній.

Перейдемо на ринок хімічних добрив. Експансія Росії і гібридна війна, звичайно, відноситься не тільки до військових дій. Коли рівень ціни на газ в Росії 60-70 доларів і маржа ціни добрив становить 50-60 доларів, то, звичайно, росіяни на цьому ринку завжди присутні, незалежно від санкцій та антидемпінгових мит.

Особливо з урахуванням корупційних моментів, коли підкуповуються чиновники і митниця. Наприклад, 6 лютого, село Комсомольське (Слобожанське, - ред), Харківська область, РЖД. Ось на відео - йде наш менеджер і знімає: ось вагони, от російські добрива розвантажуються, ось маркування. Це до питання про конкурентні умови, де ми присутні.

- Раз вже мова зайшла про ринок добрив, хто для вас Дмитро Фірташ?

- Мені в різний час приписували близькість то до "Самопомочі", то до Бахматюка, коли його компанії купували в нас великі форварди. Тепер, коли ми розгорнули серйозну програму кредитування фермерів, в тому числі за рахунок добрив, нас пов'язують з Фірташем. Це абсолютно не так.

При керівництві Агрофондом, як і іншими компаніями, я завжди керувався економічною доцільністю: які дії і скільки принесуть прибутку компанії, акціонеру – дивідендів, чи не порушить це репутацію компанії і співробітників, – тільки такі рішення приймаються.

З Ostchem така ж історія. Була проблема на ринку сільськогосподарських виробників. Проблема обговорювалася на ряді нарад у Кабінеті міністрів, на яких ні мене, ні Фірташа не було. Були запрошені топ-менеджери "Нафтогазу", Союз хіміків, громадські організації. Був А. Кінах, який керує Організацією підприємців, були запрошені банки, які могли б фінансувати цю історію.

Кілька менеджерів з Ostchem, дійсно, були присутні. Пропозиції, озвучені на цих нарадах, збігалися з нашим бажанням і баченням того, як ми можемо допомогти аграріям в умовах дефіциту мінеральних добрив. Пред'являти претензію Агрофонду у зловмисній співпраці з олігархами безглуздо. Всі гроші, які ми заробили на продажу добрив, – сплачені в бюджет.

- Нарешті, найбільш гостре питання, з яким зіткнувся Агрофонд. 7 лютого роботу компанії заблокувало НАБУ. Вас звинувачують у закупівлі мінеральних добрив за завищеною вартістю. Як ви це прокоментуєте?

- НАБУ неправильно поінформовані про становище на ринку міндобрив. У III і IV кварталах 2018 вартість добрив зросла на 15%. По завершенні посівної, ми розраховуємо на 25% рентабельності від придбання добрив. Агрофонд займається, в першу чергу, трейдерською діяльністю, ми ретельно аналізуємо різні сфери аграрного ринку. Ринок мінеральних добрив здається нам перспективним, ми наростили продаж добрив на 720%.

І розрахунки нас не підвели – прибуток компанії в цьому напрямку показав 55% зростання. Називати такі дії розтратами або корупцією – смішно. Тому що наш спір по суті зводиться до того, що ми купили добрива дешевше, а продаємо дорожче. Нас буквально звинуватили в тому, що ми купили добрива нібито за завищеною ціною. Нібито його можна було купити дорожче. Але продали ж ми його ще дорожче!

Рентабельність цієї частини нашої операційної діяльності становить 47%. Так в чому до нас питання? Що вона не становить 147%? Ну це вже вибачте.

Але як керівник компанії, відповідальний за колектив, я не можу не висловити свого обурення тим, що приходять до нас з зброєю. Що людей зганяють в одну кімнату і п'ять годин до ряду не випускають з неї. Що обшук триває дві доби при повному нашому сприянні та згоді надати всі документи абсолютно мирно. Нас спочатку звинувачують у фіктивності операції з купівлі однієї з партій добрив, а потім навіть не їдуть на склад перевірити, чи є вона в наявності, а у нас не питають навіть накладних саме на цю партію.

Хоча всі документи вони побачили, переконалися, що вони є в наявності Впевнений, що це свідчення того, що вже на обшуку детективи НАБУ зрозуміли, що помилилися в своїх попередніх висновках. Що компанія працює і не проводить безтоварних або фіктивних операцій.

Втім, ми як державні менеджери усвідомлюємо, що завжди будемо об'єктом пильного інтересу з боку правоохоронних органів. Ми знали на що йшли. І, напевно, так і повинно бути.

Просто ми сподіваємося, що з часом нам вдасться випрацювати з тим же НАБУ більш коректний формат взаємодії. Тому що, повірте, ми всі три роки завжди акуратно і справно надавали всі документи за запитами контролюючих органів. І в "гучних обшуках" не було ніякої потреби.

Тому що "Агрофонд", який з року в рік ставить рекорди по прибутковості для бюджету України, в принципі не боїться ніяких перевірок НАБУ.