Про ситуацію зі страховиками, зміни правил форвардних контрактів, боротьбу з корупціонерами і можливу ліквідацію державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" Андрій Радченко розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
ПАТ "Аграрний фонд" в найближчому майбутньому повинне стати повноцінним ринковим оператором на ринку агропродукції, переконаний його новий голова Андрій Радченко.
Про ситуацію зі страховиками, зміни правил форвардних контрактів, боротьбу з корупціонерами і можливу ліквідацію державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" Андрій Радченко розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
"Тому одне із завдань маркетингу та бізнесової служби Аграрного фонду - пошук інвесторів та залучення інвестицій", - сказав, зокрема, Андрій Радченко.
РБК-Україна: З моменту вашого призначення головою Аграрного фонду минуло трохи більше місяця. До цього ви керували ПАТ у статусі виконуючого обов'язки. Щось вдалося кардинально змінити, ви прояснили функції фонду для ринку?
Андрій Радченко: Вперше за роки існування Аграрного фонду ми все робили відкрито - провели конкурс серед страхових компаній, обрали тих, хто відповідає нашим вимогам.
У період проведення конкурсу нам вдалося поговорити з перестраховиками, зменшити франшизу і, відповідно, збільшити обсяг перестрахування. Це дасть більше свободи для аграріїв і їх права будуть захищені надійніше.
Умови проведення форвардних закупівель теж переглянуті. У жовтні-листопаді ми контрактували пшеницю за ціною 2,5 тис. грн за тонну, а зараз - близько 5 тис. грн. Ми дивимося на доларову складову, враховуємо прогнозні ціни на зовнішньому ринку, власний експертний прогноз по долару. Переглянуті також умови контракту.
Якщо раніше авансова плата становила 50% і 20%, то тепер - 65% від ціни. Ми вважаємо, що дві третини контракту по передоплаті - це достатньо багато і добре. І третина залишається на той випадок, якщо зміниться курс долара та ціна пшениці. Остаточний розрахунок все одно буде проводитися за фактом поставки врожаю. Таким чином, ми страхуємо свої ризики.
РБК-Україна: Зі страховиками ситуацію вже владнали? За підсумками конкурсу тільки одна компанія беззастережно змогла стати партнером Аграрного фонду. Інші компанії привели свою документацію у відповідність з вашими вимогами?
Андрій Радченко: Невідповідності полягали у формальностях. Наприклад, у страховиків в 2014 р. були укладені договори облігаторного перестрахування, а на 2015 році ці документи оформлені не були.
У якихось компаній не була виконана умова публічності, тобто, не розкрита фінансова інформація, оскільки не підійшли терміни. Зараз показники вже опубліковані. Сьогодні ми, як вигодонабувач, приймаємо 12 компаній для співпраці.
При цьому конкурс триває. Компанії можуть і далі подавати заявки. Такі великі компанії, як "АХА Страхування", "Укрінстрах" запізнилися з документами, але ми розглянемо їх документи і, за умови відповідності, будемо з ними працювати. Обмежень по кількості компаній у нас немає.
РБК-Україна: Які найближчі плани?
Андрій Радченко: Ми плануємо провести відкриті конкурси серед логістичних компаній: спочатку - по автотранспорту, потім - по залізничному транспорту. Це необхідно, щоб робота Аграрного фонду стала більш стабільною.
Приватні невеликі компанії не готові надавати послуги цілий рік. Взимку, наприклад, коли роботи немає, вони готові возити зерно задешево, а в період збору врожаю - ціни зашкалюють. Тому ми хочемо вибрати компанії, які будуть возити наше зерно цілий рік за стабільною ціною.
РБК-Україна: Тимчасові рамки для цього вже визначені?
Андрій Радченко: Напевно, зараз не найкращий час для проведення подібного конкурсу. Краще було б провести його на початку нового маркетингового року, але ми готові вже сьогодні вибудовувати прозору систему перевезень. Думаю, протягом місяця ми зможемо підбити підсумки конкурсу.
Базові умови оголошувати поки не буду, ми консультуємося з експертами в логістичному бізнесі, шукаємо взаємовигідні позиції. Конкурс відкритий, і нам хотілося б, щоб до складу конкурсної комісії увійшли представники громадських організацій, незалежні експерти, працівники органів влади.
РБК-Україна: Наскільки успішно реалізуються ваші плани зробити ПАТ повноцінною ринковою структурою?
Андрій Радченко: Все навіть успішніше, ніж ми думали. ПАТ заробляє гроші в інтересах держави, будучи дуже помітним гравцем ринку.
РБК-Україна: Розкрийте секрет функціоналу ПАТ "Аграрний фонд" та державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд". Поки що це питання для багатьох залишається секретом - у нас два аграрних фонди, але які функціональні обов'язки на ці підприємства покладені, і хто за що відповідає - незрозуміло.
Андрій Радченко: Ці питання лежать у юридичній площині. Державна спеціалізована бюджетна установа "Аграрний фонд" фігурує в законах про підтримку сільгоспвиробників. Серед її функцій - інтервенції окремих номенклатур товарів на ринок у випадку дефіциту для регулювання цінової ситуації на ринку.
ПАТ "Аграрний фонд" діє в рамках закону про акціонерні товариства. Держустанова залежить від бюджетних процесів, оскільки працює з рахунком в Держказначействі - з січня по січень.
Але маркетинговий рік у аграріїв - з липня по липень. Тому держпідприємство практично ніколи не має доступу до коштів, у нього з року в рік проблеми з виконанням закону про держбюджет і його прийняттям. А в кінці року, коли йдуть жнива, а потім сівба озимих, потрібно повертати гроші до бюджету, і тут теж держустанова "Аграрний фонд" не встигала.
Тобто, був такий дисонанс. Саме з цієї причини виникло ПАТ.
Сьогодні з держустанови на ПАТ передані всі залишки зернової групи. ПАТ здійснює закупівлі, перемелює зерно у борошно і потім реалізує його. На держустанові залишається тільки 144 тонни цукру, який був куплений 4 роки тому.
РБК-Україна: Тобто, ПАТ інтервенції не здійснює?
Андрій Радченко: Для цього необхідно рішення з фіксованими цінами і обсягами. Сьогодні, якби ПАТ "Аграрний фонд" здійснював якісь операції за ціною нижче ринкової, то у контролюючих органів виникло б чимало запитань.
Саме з цієї причини ми реалізуємо комерційну стратегію. Якщо буде прийняте політичне рішення про необхідність інтервенцій від ПАТ, ми будемо його виконувати.
РБК-Україна: Раніше ми говорили про можливість скасування одного з Аграрних фондів.
Андрій Радченко: Історія роботи державної спеціалізованої фінустанови показала, що цей інструмент неефективний, він не працює. Накопичені там борги і проблеми на суму 1,4 млрд грн в судових позовах - пряме тому підтвердження. Тому, швидше за все, потрібно скасовувати держустанову.
ПАТ "Аграрний фонд" веде прибуткову діяльність, він ефективний і для виробника, і для споживача борошна. Крім того, це ефективний інструмент для залучення інвестицій в агросектор. Але для реформування необхідно змінити частину законодавчої бази. Ініціативи щодо зміни законодавства лежать в області міністерства.
РБК-Україна: Ви говорили про зловживання попереднім керівництвом на суму 2 млрд грн - з розміщенням цієї суми на рахунках "Брокбізнесбанку". Як можна було вивести таку суму?
Андрій Радченко: Розміщення депозитів для акціонерного товариства не заборонене. Питання в тому, як вони були розміщені.
У законі про акціонерні товариства є обмеження щодо того, хто і як має право розміщувати депозити. Якщо б це був договір на 2 млрд грн, було б необхідне рішення наглядової ради, засновників, тобто - міністерства.
А так суму розбили на 32 договори і рішення було прийняте попереднім головою правління ПАТ "Аграрний фонд". За цим фактом є висновок КРУ, ми подали запит до Генпрокуратури, але поки чіткої інформації немає.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте ймовірність повернення цих коштів?
Андрій Радченко: Підозрюю, що це неможливо. "Брокбізнесбанк" знаходиться в стадії ліквідації, а ПАТ знаходиться в сьомій черзі кредиторів.
РБК-Україна: На сайті Аграрного фонду розміщено повідомлення про виявлення випадків шахрайства, коли люди пропонують за гроші вирішувати питання з ПАТ.
Андрій Радченко: Так, з початком посівної ми отримали інформацію, що якісь особи пропонують агровиробникам за певну плату просунути в черзі на отримання фінансування від "Аграрного фонду". Вартість таких послуг - від 180 грн з тонни зерна до 10% від вартості партії.
Можливо, це провокації, можливо, і правда, недобросовісний бізнес. Однак, ми вважали за потрібне попередити своїх партнерів, що це шахрайство, бо "Аграрний фонд" працює відкрито, прозоро і з усіма на однакових умовах.
РБК-Україна: На початку березня ви оголосили про старт весняних форвардних закупівель 2015 року. На якому етапі вони зараз знаходяться?
Андрій Радченко: По осінньому форварду було законтрактовано 783 тис. тонн зернових, з яких 30 тис. тонн - ячмінь, який не входить в продпрограмму, 1 тис. тонн - жито, решта - пшениця (752 тис. тонн). Сьогодні нам потрібно зробити доплату за старими контрактами.
І по весняному форварду ми розраховуємо законтрактувати 190-200 тис. тонн продовольчої пшениці. Ми отримали заявок майже на 100 тис. тонн. Розрахункова ціна - 5 тис. грн на пшеницю 2-го класу. 3-й клас традиційно на 150-200 грн дешевше.
РБК-Україна: Перед запуском форвадних програм Аграрний фонд підняв закупівельну ціну на пшеницю врожаю 2015 року - з 2,5 тис. грн за тонну, що платив восени, до 5 тис. грн за тонну. І відразу у пресі з'явилися звинувачення в тому, що ціна Аграрного фонду спровокує зростання ціни на ринку. Чи це так?
Андрій Радченко: По-перше, немає такого поняття як "ціна Аграрного фонду". Є ринкова ціна. І ринкова ціна пшениці 2-3 класу майбутнього врожаю буде на рівні 5 тис. грн.
Ринкова ціна формується, виходячи з прогнозу курсу долара і ціни на світових ринках. Таким чином, якщо долар буде 20 грн, то ціна пшениці може бути на рівні 4 тис. грн за тонну. А якщо вартість долара зросте, то зросте ціна і на пшеницю. І при чому тут Аграрний фонд?
Аграрний фонд - один з операторів ринку, як і всі інші. Зараз у нас відкриті всі кордони і ринки, і трейдери дивляться на світову ситуацію в цілому. В ціні на зерно враховується все, в тому числі і погодні умови в Америці або Австралії. І все це впливає на ціну пшениці всередині ринку.
РБК-Україна: Тим не менш, це не заважає хлібопекарським підприємствам говорити про те, що вони підняли ціну на свою продукцію через те, що підвищив ціну на борошно Аграрний фонд.
Андрій Радченко: Внутрішні потреби України в продовольстві - близько 5-5,2 млн тонн. Аграрний фонд для забезпечення державної безпеки повинен купувати близько 20% - це приблизно 1 млн тонн. Отже, будь-якому хлебопекарскому підприємству ми можемо продавати не більше 20% від його потреб, інакше порушується баланс, і хтось інший взагалі нічого не отримає.
Ми працюємо з хлібопекарськими підприємствами по всій Україні, і кожне з них має право на придбання своєї частки. Тому спекуляції тут недоречні - Аграрний фонд працює з усіма і відпускає борошно за попередніми заявками у розмірі не більше 20% від потреб підприємства.
РБК-Україна: Ви говорили, що маєте намір ввести спрощену процедуру торгів на Аграрній біржі. Ідея вже реалізована?
Андрій Радченко: Ми хочемо запустити механізм безготівкових розрахунків. Раніше, після того, як контракт фіксувався на біржі, клієнт повинен був протягом п'яти днів заплатити гроші. А після цього починалося відвантаження. Але така модель нестабільна, оскільки протягом п'яти днів ціни можуть сильно коливатися.
Коли ціна зростає, гроші платять швидко. Але як тільки ціна падає, контракти зриваються. Виходить ситуація, що послугами Аграрного фонду хлібопекарські підприємства користуються тоді, коли їм це вигідно - при зростанні ціни.
Тому ми хочемо змінити ситуацію та стабілізувати систему. Ми були ініціатором і вже погодили з Аграрною біржею новий регламент взаєморозрахунків, де інтереси всіх учасників врівноважені.
Ще одне нововведення - ми вже укладаємо договори з клієнтами по борошну на п'ять місяців до кінця року. Відповідно, всі грошові відносини ведуться з фіксацією ціни на горизонті до одного місяця з зобов'язаннями викупу. З біржею ми теж ці договори і регламенти відпрацювали.
РБК-Україна: Якщо говорити про кадрову політику, якими кадрами посилилася команда ПАТ?
Андрій Радченко: Нові люди зайшли в фінансовий, юридичний, комерційний блоки, маркетинг, прес-службу. Сьогодні наша основна мета - забезпечення продовольчої безпеки.
При цьому, ми розглядаємо можливість розширення інструментарію, наприклад, закупівлю у аграріїв не лише пшениці, а й кукурудзи та інших культур. Але, якщо на обов'язкову продовольчу програму гроші виділяє держава, то на довільну програму фінансові ресурси потрібно буде залучати самостійно.
Тому одна з задач маркетингу та бізнесової служби - пошук інвесторів та залучення інвестицій. Аграрний фонд буде оператором, а кошти зможуть отримати сільгоспвиробники.
Розмовляла Марія Бровинська, спеціально для РБК-Україна