Центрвиборчком ухвалив рішення, що місцеві вибори на окупованих територіях Донбасу 25 жовтня не відбудуться. До того ж, за підсумками переговорів "нормандської четвірки" 2 жовтня в Парижі, була досягнута домовленість, що такі вибори пройдуть не раніше ніж через три місяці після прийняття спеціального закону. У пропрезидентській фракції "Блок Петра Порошенко" прогнозують, що вони можуть відбутися вже в квітні 2016 р. Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, коли і за якою виборчою системою, на його думку, потрібно проводити місцеві вибори на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, і чи можливі де-факто такі вибори по українському законодавству і під контролем ЦВК.
Центрвиборчком ухвалив рішення, що місцеві вибори на окупованих територіях Донбасу 25 жовтня не відбудуться. До того ж, за підсумками переговорів "нормандської четвірки" 2 жовтня в Парижі, була досягнута домовленість, що такі вибори пройдуть не раніше ніж через три місяці після прийняття спеціального закону. У пропрезидентській фракції "Блок Петра Порошенко" прогнозують, що вони можуть відбутися вже в квітні 2016 р.
Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, коли і за якою виборчою системою, на його думку, потрібно проводити місцеві вибори на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, і чи можливі де-факто такі вибори по українському законодавству і під контролем ЦВК.
РБК-Україна: Як ви ставитеся до ідеї проведення виборів на окупованому Донбасі у квітні 2016 р., про що заявляли у фракції "Блок Петра Порошенко"? Чи це можливо?
Андрій Магера: Я хочу підкреслити, що одного бажання чи небажання ЦВК або кого-небудь з її членів тут мало. Повинно бути рішення вищих органів державної влади - президента, парламенту, ухвалення відповідного закону. ЦВК буде втілювати в життя норми того закону, який буде прийнятий, зокрема, і щодо проведення виборів на тих територіях, які на сьогоднішній день є окупованими.
Але не зайвим буде нагадати, що проведенню виборів на окупованих територіях повинні передувати певні передумови. По-перше, повинна бути демілітаризація відповідної зони. По-друге, з території України повинні бути виведені іноземні війська. По-третє, має бути наведений порядок на російсько-українському державному кордоні. По-четверте, повинні бути створені безпечні умови для роботи членів виборчих комісій, для волевиявлення виборців, діяльності всіх без винятку ЗМІ та політичних партій.
РБК-Україна: Але дотримання цих умов зараз виглядає дуже нереалістичним...
Андрій Магера: Якщо процес, який не має нічого спільного з демократичними процедурами, назвати "виборами", він від цього він виборами не стане. Тому будь-який процес повинен відповідати своєму змісту. Якщо він не буде відповідати змісту, виникне питання не тільки про визнання легітимності цих виборів в межах України, але і за її межами, такими поважними інституціями як ООН, Рада Європи, ОБСЄ та ін.
РБК-Україна: Чи відомо вам що-небудь про напрацювання спеціального законопроекту про проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донбасу? Хто його буде розробляти: парламент або тристороння контактна група? Чи консультується парламент з ЦВК з цих питань?
Андрій Магера: ЦВК нічого не відомо про напрацювання якогось законопроекту з цього приводу. Можливо, тут є сенс звернутися в комітет (парламентський Комітет з питань правової політики і правосуддя, - ред.), і там би надали більш повну інформацію, чи дійсно щось готувалося або готується. Але у мене таке відчуття, що і в комітеті не мають будь-яких матеріалів з цього питання.
РБК-Україна: Чи можливі в принципі вибори на Донбасі по українському законодавству?
Андрій Магера: Чи можуть такі вибори пройти за законодавством України? Можуть і повинні. Питання тільки в тому, чи це має бути виключно закон "Про місцеві вибори", чи це повинен бути закон "Про місцеві вибори" плюс закон "Про особливості проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей". Ми повинні для себе визначитися, який варіант є найбільш підходящим в даних умовах.
Я більше схиляюся до другого варіанту, тому що виборчий процес в окремих районах Донецької і Луганської областей, хочемо ми цього чи не хочемо, все одно має свої особливості. Там, скажімо, не функціонують обласні ради. Їх функції на сьогоднішній день виконують обласні військово-цивільні адміністрації (ВГА). Це вже впливає на сам хід виборчого процесу, так як саме на ці органи - ВГА - покладено матеріально-технічне забезпечення виборчих комісій.
Це я навів один з прикладів. Інших особливостей може бути багато, і окремий закон міг би їх врегулювати. Разом з тим, це не означає, що цей закон був би вічним. Можна було б приймати його виключно як тимчасовий, скажімо, з терміном дії в один рік.
РБК-Україна: За якою виборчою системою можуть пройти такі вибори?
Андрій Магера: В даному випадку я висловлю не думка Центрвиборчкому, а свою приватну. Навіть незважаючи на те, що я досить критично ставлюся до чинного закону "Про місцеві вибори", зокрема, до виборчої системи, яка там зараз прописана, думаю, що вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей в частині виборчої системи не можуть відрізнятися від тих, які проводяться на загальнодержавному рівні.
РБК-Україна: Деякі народні депутати зазначають, що за чинною системою неможливо провести вибори на окупованому Донбасі, тому що практично всі місцеві осередки партій припинили своє функціонування в зв'язку з окупацією. Як бути в цій ситуації?
Андрій Магера: Ми могли б передбачити ці моменти в законі "Про особливості проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей". Наприклад, щоб подавали кандидатури обласні організації відповідних партій - адже вони все одно будуть діяти.
РБК-Україна: Як з юридичної точки зору бойовики і представники окупаційної влади можуть взяти участь у виборах?
Андрій Магера: Право брати участь у виборах мають лише громадяни України. Тому будь-які заїжджі в Україну "мотороли" і т. п. елементи з російськими паспортами не мають ніякого відношення до цих виборів. Що стосується бойовиків, які мають українське громадянство, - з точки зору Конституції, вони мають право брати участь у місцевих виборах, мають право балотуватися, якщо немає обмежень, передбачених Конституцією та законами України.
Однак це не означає, що закон про особливості проведення виборів на Донбасі не може передбачити додатково перелік категорій осіб, які не зможуть балотуватися на цих виборах. Наприклад, особи, які вчиняли злочини проти людства, особливо небезпечні злочини. Якщо хтось вважатиме, що такий закон суперечить Конституції, існує механізм звернення до Конституційного суду для того, щоб довести зворотнє. Ці питання багато в чому будуть залежати від Верховної Ради, від того, як вона такий закон випише.
РБК-Україна: Голова ЦВК Михайло Охендовський говорив про необхідність відновлення цілісності держреєстру виборців. Ми взагалі не маємо необхідних даних про кількість виборців на окупованому Донбасі?
Андрій Магера: У нас є дані про кількість виборців там. Вони є у державному реєстрі виборців у цілому, але питання в тому, що органи ведення реєстру на відповідних місцевостях припинили своє функціонування, і там треба буде прийняти додаткові заходи організаційного і технічного характеру, щоб відновити роботу органів державного реєстру виборців на місцях.
Там вже більше року не оновлювалися дані державного реєстру стосовно осіб, які, наприклад, досягли 18-річного віку, осіб, які померли, змінили прізвище та ім'я, змінили виборчу адресу та інше. Можливо, це теж слід врахувати в законі про особливості проведення виборів.
РБК-Україна: Як швидко можна оновити реєстри?
Андрій Магера: Повне і достовірне оновлення цих даних може тривати до півроку, або навіть року, якщо ми хочемо зробити це максимально якісно.
РБК-Україна: Як забезпечити прозорість проведення виборів на окупованому Донбасі і уникнути їх фальсифікації?
Андрій Магера: Прозорість виборчого процесу як не можна краще забезпечує інститут спостереження за виборами. Це спостереження як з боку політичних партій, кандидатів та громадських організацій, так і з боку міжнародних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій. Інститут спостерігачів повинен працювати на повну потужність - саме це допоможе звести порушення до мінімально можливого рівня.
РБК-Україна: Але пересічні громадяни не захочуть ризикувати своїм життям і їхати в окуповану зону в якості спостерігачів...
Андрій Магера: Не приймайте мої слова як критику на адресу когось, наприклад, на адресу учасників мінських переговорів, але ви згадайте нацистську Німеччину. З 1945 р. до 1949 р. там не проводилися жодні вибори. Оскільки тривав довгий період денацифікації - оновлення структур, широка просвітницька та інформаційна кампанія, щоб пояснити людям, що все, що було до того, неправда. Що вони вводилися в оману, і все було не так, як пояснював Гітлер чи лідери нацистської партії.
Для того щоб людям відкрити очі на всі події, які відбувалися, потрібен досить тривалий період часу. Тим більше в умовах, коли інформаційне наповнення цього простору ведеться за допомогою російських телеканалів, радіо, преси. Там немає правдивої інформації з боку незалежних джерел, не тільки українських, а й міжнародних, наприклад, BBC, CNN. Той же незалежний російський телеканал "Дощ" теж не має туди доступу. Є серйозні перешкоди в доступі до інтернету.
Тому виникає питання, як ці люди будуть формувати свій вибір? Чи буде такий вибір поінформованим, вільним? Це дуже серйозне питання.
Я особисто вважаю себе скептиком щодо можливості проведення виборів у 2016 р. на цих територіях. Якщо буде відповідне рішення парламенту, буде прийнятий закон, ЦВК повинен буде його виконувати. Але якщо б мене запитували, як експерта, чи можливе проведення виборів, я б сказав, що для цього повинні дозріти певні умови. Виборці повинні мати інформований вибір, мати можливість оцінити дії тих чи інших кандидатів, політичних партій, оцінити програми тощо.
РБК-Україна: З вашої точки зору, такі вибори можливі у 2017 р. або навіть пізніше?
Андрій Магера: Якщо б для цього була можливість, бажано було б провести ці вибори значно пізніше. Але не мені коментувати рішення парламенту, якщо парламент його прийме. Завдання ЦВК - виконувати закон.
РБК-Україна: Багато пізніше - це коли?
Андрій Магера: Наприклад, в 2018 р. Чому б ні? Але до тих пір держава повинна поступово створити на відповідних територіях умови для переходу до мирного життя. В ідеалі там вибори потрібно проводити через 2-3 роки.
РБК-Україна: Якщо вибори все-таки будуть призначені на 2016 р., чи ви вірите, що вони пройдуть у взаємодії і під контролем ЦВК?
Андрій Магера: Я дивлюся на це дуже скептично. Вважаю, що буде дуже багато проблем, який би ідеальний закон ми не виписали.
Бесіду вела Надія Андрікевич