ru ua

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки Крищенко вважає, що локдаун допоможе боротися із "ковідом" (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

З початку весни поліція стежить за дотриманням карантинних обмежень. Але за цей час особливо не поменшало і звичної роботи, в тому числі і з резонансних злочинів. Як справляються з порушниками карантину, звідки беруться "мінери" і як війна вплинула на злочинність – в інтерв'ю РБК-Україна розповів начальник Головного управління Національної поліції в Києві Андрій Крищенко.

– Давайте розпочнемо із коронавірусу. Бо якраз поліція в нас в основному і займається тим, що виловлює тих людей, які порушують карантинні заборони. Більш того, останні вихідні ви ще більш посилено працюєте через "карантин вихідного дня". Можете розповісти, як взагалі відбувається цей контроль за закладами-порушниками? Вам хтось повідомляє, що той чи інший ресторан працює, чи ви самі ходите і дивитесь, виявляєте, який заклад працює, а який – ні? Може, соцмережі моніторите?

– Я почну з глобальної системи. В нас більше 200 патрулів, які щоденно патрулюють місто, і ще додатково у кожному районі створено 2-3 групи, які безпосередньо займаються цими антикарантинними заходами в будні дні після 22-ої години і у вихідні взагалі з 00:00 суботи по понеділок.

Як отримуємо інформацію? Спочатку ми їздили звісно в найбільш такі великі місця, клуби. Ми ж розуміємо, де у Києві на кожній території є такий клуб або місце скупчення людей. Звісно, це інформація з преси, тому що журналісти дуже багато приділяють цій темі уваги. Ми дивимося пресу, інформацію чи публікації і теж реагуємо.

На зараз ми вже такі місця знаємо, які, скажімо так, системно порушують карантинні заходи. Біля деяких відразу ставимо патрулі, які раз на годину заїжджають, перевіряють. Таким чином ми здійснюємо профілактику. Більшість керівників закладів, адміністраторів розуміють цю необхідність, тобто нам уже простіше працювати.

Також отримуємо повідомлення від людей, які телефонують на 102. Вони інформують нас, що бачили чи чули, що десь там музика грає голосно тощо.

– Цікаво, від загальної кількості виявлених порушників, яка частина виявлена завдяки “наводці” інших громадян?

– Мені важко сказати. У Києві у нас барів, ресторанів більше 2000, тому ми цю статистику не ділимо.

– А ви можете пояснити, чому в одні заклади, так би мовити, поліція заходить “штурмом”, силовим методом, а в інші – ні? Там просто патрульний підійшов, подивився і пішов.

– Все залежить від реакції. Як я вам уже казав, більшість закладів розуміє і зачиняється. Значна кількість тих, що діють за принципом “приїдуть – не приїдуть”, “побачать – не побачать”. Багато хто маскується: зовнішнє освітлення гасять, штори якісь щільні вішають, людей запускають з іншого входу. А коли все ж таки поліція приїздить, то зачиняються, а ми складаємо на них адміністративні матеріали.

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки

А є такі заклади, які демонстративно не пускають поліцію, нехтують усіма цими правилами. Тут ми вже використовуємо процесуальні заходи: у нас є 325 стаття Кримінального кодексу України і вона дає можливість проводити невідкладні, в тому числі слідчі і оперативні дії. Це стаття про порушення санітарно-гігієнічних норм, що можуть призвести до масових захворювань.

Влітку у нас взагалі була ситуація, коли ми бачили, що люди на вечірки на кораблі збиралися, виходили за межі міста Києва в Київську область. Але ми і в цій ситуації з нашими колегами спрацювали і припинили порушення. Там було відкрите кримінальне провадження, особи притягнуті до відповідальності.

– А як щодо того випадку, коли поліцейські з автоматами зайшли в ресторан “Гавана”, який працював у вихідний день.

– В цій ситуації більше питання було в перешкоджанні журналістській діяльності. Я б не сказав, що це типово. Зараз цей заклад нормально працює, без порушень, з'явилося розуміння карантинних норм.

– Просто з точки зору пересічного громадянина, який дивився це відео, все виглядало як не те, що перевищення якихось повноважень, але як надмірне застосування сили. Можливо, як такий собі показовий приклад, щоб наступні, хто захоче демонстративно нехтувати вказівками поліції, передумали?

– Ну це не постановочне відео, якщо ви, можливо, маєте це на увазі. Це був виклик по 102, і поліцейські діяли як діяли. Якби відразу там двері відчинили, або адміністратор вийшов до нас... Можливо, людина-адміністратор перехвилювалась, не знаю, ми зараз проводимо слідчі дії, з’ясовуємо це.

Адміністратор, можливо, невчасно порадився зі своїми керівниками або сама людина в стресовій такій ситуації неправильно зорієнтувалася. Ще раз кажу, це не якась показова акція була. Ми взагалі цим не займаємося. Для показових дій, по-перше, зараз не той час, а по-друге, в них немає ніякого сенсу.

– Я просто до того, що, можливо, таке демонстративне нехтування загальними приписами викликає додаткову агресію у поліцейських.

– Додаткової агресії це не викликає у поліції. Є закон про Національну поліцію, де вказані заходи примусу, які поліцейський може задіяти для того, щоб виконати те чи інше своє завдання. Які саме заходи примусу використовуються, це вже залежить від тих, хто здійснює супротив поліцейському. Тому, знову ж таки, це не постановочно, це не викликає якоїсь додаткової агресії, це законні рішучі дії поліції для припинення правопорушень.

– Ці випадки непокори поодинокі чи можна говорити про несприйняття громадянами карантинних заходів?

– Ні-ні, це скоріше поодинокі випадки. Такими гучними вони стають завдяки пресі, ми не бачимо, щоб це траплялося щоденно… Хоча у нас було декілька випадків, якщо брати це індивідуально, коли на наших поліцейських нападали громадяни.

Наприклад, в метрополітені наш наряд зробив зауваження чоловіку. У відповідь той вдарив поліцейського і намагався втекти, але його затримали. Там взагалі 345 стаття – напад на працівника поліції. Він зараз отримав запобіжний захід і буде під слідством, а кримінальне провадження буде направлене до суду.

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки

– Скажіть, будь ласка, а ви якось змінили методику роботи, порівняно із тим, що було навесні? Тоді ми бачили патрулі, які часто заходили в громадський транспорт і перевіряли пасажирів. Зараз я вже не бачу такої активності правоохоронців.

– Так, зараз такого немає. Тоді взагалі був введений повністю мораторій на пасажирські перевезення і людей перевозили лише тих, які забезпечували безперервну роботу підприємств зі спеціальними посвідченнями від КМДА, це і поліцейські були в тому числі.

Поки усе це наладилось ми фактично транспорт патрулювали і порядок забезпечували, тому що напочатку якраз такі конфлікти і були: люди хотіли їхати, а немає цього спецпосвідчення. Зараз такого немає. Якщо буде посилення карантину, то нам знову доведеться це робити.

– Зараз ввели штрафи за неносіння масок, і можна поліції виписувати постанови про накладення штрафу прямо на місці скоєння правопорушення. Де тепер ходять поліцейські і штрафують людей?

– Так, це входить в наші обов’язки. Як я вже казав, групи їздять не тільки на перевірки барів і ресторанів, а й в тому числі перевіряють транспорт.

Перші три дні – субота, неділя, понеділок, – ми навіть нашим поліцейським давали маски і казали проводити більше профілактичну роботу. Все ж таки наше першочергове завдання, щоб людина була в масці, а не навиписувати їй штрафів. Ми розуміємо все.

Люди здебільшого правильно реагували: вдягали або поправляли маски, якщо вони сповзли. Але у випадку ігнорування ми звісно виносимо постанови. Зараз небагато є таких випадків, але вже складаємо. Але якщо людина задумалася і, наприклад, маска сповзла, і вона адекватно реагує на зауваження, то ми не бачимо необхідності в застосуванні адміністративного примусу.

– Зараз обговорюється варіант локдауну, щоби ввести його на Новорічні свята. Ви взагалі як до цього ставитесь: треба в Україні вводити локдаун в найближчі тижні на вашу думку?

– Локдаун дасть можливість перервати ланцюжок захворювання і знизити рівень захворюваності.

– А як поліція зможе, наприклад, не допустити скупчення людей на Софійській і Михайлівській площах під час Новорічних свят?

– Ми завжди в посиленому режимі працюємо на Новорічні свята. Навесні, у квітні і травні, в нас також було завдання не допустити скупчення людей і ми ж справилися.

– Тобто ви не думаєте, що виникатимуть проблеми у правоохоронців при запобіганні цим масовим заходам?

– Проблеми будуть і ми будемо їх вирішувати. У правоохоронців завжди є якісь проблеми: завжди хтось не хоче щось виконувати, завжди хтось хоче скоювати злочини, завжди хтось хоче їхати п’яним за кермом, хтось хоче їхати по центру міста, не дивлячись на камери, під 150 км/год. Проблеми в усіх правоохоронців є завжди. В принципі правоохоронні органи для цього і створені, щоб ці проблеми вирішувати.

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки

Хтось не хоче виконувати вимоги законодавства щодо карантину вихідного дня. Це проблема? Проблема. Це проблема в тому числі і поліції? Так, поліція вирішує цю проблему, а суспільство вже надасть оцінку, як поліція справилася. Також оцінку надасть крива захворювань. Якщо ми будемо справлятися, то крива піде вниз, значить і наша частка роботи тут є. Безперечно, лікарі лікують хворих там на передовій, але там де потрібні профілактичні заходи, то поліція, враховуючи, що таки є найбільшим правоохоронним органом, буде першою.

– Уявімо, що у нас там через два тижні вводять локдаун, він припадає на новорічні свята. Люди, попри заборони, виходять на вулиці, як вони звикли. Що тоді робитиме поліція? Вона масово буде виписувати штрафи?

– Не плутайте, прогулянки на вулиці зараз не заборонені.

– Я маю на увазі масові кількатисячні зібрання громадян під ялинкою.

– Будемо розбиратися. Але поліція за законом може обмежувати доступ громадян до певних речей і територій.

– А як щодо того, що на Різдво люди масово підуть в церкви?

– Все вже відпрацьовано, бо це було у квітні-травні цього року. Є чіткі вимоги щодо того, щоб була дистанція 1,5 метра, маски на обличчях, щоб люди заходили не одразу, почергово. Це все поліція контролює. Така ситуація була, наприклад, на Великдень, і ми не бачили, щоб було багато порушень.

– Були порушення і суттєві в Києво-Печерській Лаврі.

– Так, були. Саме через це Лавра і була “на карантині”, був заблокований вхід до неї, поліція з цим справилась.

– Все ж так, я не дуже зрозумів, як поліція може обмежити людей, які збиратимуться під Новорічною ялинкою?

– Поліція може обмежити доступ до території, і вони там не зберуться. Грубо кажучи, ми можемо обмежити захід на площу (Софіївську площу, – ред.). Якщо буде введена така заборона, то поліція за законом має право обмежити доступ людей до таких місць.

А якщо хтось буде не виконувати законні вимоги поліції, то є адміністративна і навіть кримінальна відповідальність. Я впевнений, що розуміння суспільством проблеми COVID зараз вже стало набагато глибшим. Я думаю, вони зрозуміють, що ми намагаємось, в першу чергу, їх здоров'я зберегти.

– В порівнянні з цьогорічною весною, коли ввели карантин, чи стали зараз люди більш агресивні через усю цю невизначеність?

– В нас є чіткі маркери щодо певних видів кримінальних і адміністративних правопорушень. Отож, ми не бачимо такого, щоб це все вплинуло на напругу в суспільстві. Можливо, вся ця напруга викидається в соцмережі і YouTube, але це не випливає в якісь конфлікти і драми.

– Тобто злочинів не стало більше? Наприклад, випадків сімейного насилля.

– Сімейного насилля більше не стало, там такі “плаваючі” цифри: коли більше, коли менше… Вулична злочинність, наприклад, зменшилась. Навесні в нас в рази впала статистика по реєстрації звернень і злочинів. Звичайно, тут є і об'єктивні фактори, бо люди сидять вдома, менше перебувають на вулиці.

Взагалі у нас стало менше злочинів майже всіх категорій: грабежів, розбійних нападів, незаконних заволодінь автотранспортом. Такі злочини, як тяжкі тілесні ушкодження і навмисні вбивства зросли в кількісному вимірі на 2-3 випадки в порівнянні з минулим роком. Але це теж “плаваюча” статистика, вона не відображає якихось агресивних настроїв суспільства.

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки

– Але ж саме влітку цього року в Києві був певний спалах терористичних злочинів. Вибухи біля метро “Шулявська” і “Мінська”, захоплення банку в середмісті Києва. З чим це було пов'язано? Чи це було просто співпадіння у часі?

– Я би не сказав, що це був спалах. Люди, які підірвали вибухові пристрої біля метрополітену – це два злочинці, один із них раніше судимий за навмисне вбивство. Вони таким чином хотіли отримати грошей. Їх затримали разом із Службою безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури міста Києва. Вони затримані та арештовані. Зараз СБУ розслідує кримінальне провадження за статтею "тероризм".

А в ситуації із захопленням банку там була психічно нездорова людина. Буде проведена експертиза, але попередньо можна сказати, що це не був терористичний акт. Він погрожував підривом, але в нього не було ні вибухівки, ані якихось вимог. Скоріше, ці випадки – це співпадіння за часом.

– З мостом Метро у нас також виникають ситуації…

– Це було двічі. Минулий раз був у червні, а до цього минулої осені. Тут теж одна людина психічно нездорова, а друга із посттравматичним синдромом. Це знову ж таки не якась терористична атака, направлена на інфраструктуру, це такий спосіб заявити про себе або винести свої проблеми на суспільний інтерес.

– Тут, напевно, також і питання превенції, бо такі ж люди стоять десь на обліку.

– В одного із затриманих було вилучено зброю, він її добровільно здав і був звільнений від кримінальної відповідальності, він не проживав в місті Києві. В іншому випадку це був спонтанний вчинок людини, яка має певні розлади здоров'я. Як це профілактувати та відслідковувати – це велике питання.

Хоча наші дільничні збирають інформацію про людей, які схильні до насильства, особливо сімейних насильників, людей, які носять зброю, вживають наркотики. Певні обліки є, але, враховуючи що навіть за офіційними даними від Кабміну в Києві проживає майже 3 мільйони людей, а фактично десь до 4 мільйонів, ми не можемо взяти на облік всіх, хто потенційно піде на міст Метро і буде казати, що замінував його.

– На скільки, на вашу думку, погіршилася криміногенна ситуація в Києві з початком війни на Донбасі? З'явилося багато необлікованої зброї, часто бачимо новини, що хтось підірвав гранату у квартирі і різні такі історії.

– Кількість злочинів із застосування вогнепальної зброї зменшується. Зброї ми дійсно вилучаємо багато. Сказати, що у нас прямо жахливе становище, не можна. В нас невелика кількість таких злочинів, при чому в цій статистиці ми враховуємо всю зброю, навіть пістолет Флобера, травматичні пістолети, якісь обрізи саморобні.

Якщо брати безпосередньо бойову зброю: гранати, автомати, пістолети – це дуже невелика кількість, до сотні випадків, навіть менше. Хоча, так, зброя є, ми постійно її вилучаємо. Фактор війни на сході ніхто не скасовував, хоча останні 3-4 роки дуже жорсткий контроль і на виїзді із зони ООС і тут в нас, коли на вокзалі затримують, в метрополітені тих, хто раніше вивіз у 2014-2016 роках.

– Також все частіше з'являються повідомлення про те, що якийсь колишній бойовик "засвітився" в Києві, тут облаштувався, працював і його викрили. Чому їх тягне сюди?

– Не частіше. Проте так, такі люди трапляються. Розуміючи умови життя там (на окупованих територіях, – ред.), тут краще. Поліція ловить, СБУ ловить. Останній випадок, коли в Харкові Служба безпеки затримала бойовика, який там переховувався. Поліція в київському метрополітені також затримала, СБУ ним займається. І це тільки те, що потрапляє в пресу. Я, наприклад, знаю куди більше випадків, коли Служба безпеки затримує сама чи з поліцією і це не потрапляє у ЗМІ. Це постійна робота, яка не потребує великого розголосу.

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки

– Чи несуть ці люди загрозу громадському спокою?

– Несуть. Вони брали участь у війні проти України, вони вже стали на сторону ворогів. Їх потрібно виявляти та притягувати до відповідальності згідно із тими вчинками, які вони зробили. Не дай боже щось трапиться і вони будуть те ж саме вчиняти тут в Києві та на інших мирних територіях.

– По ситуації зі смертю працівниці посольства США, що сталася півтора місяця тому. Вже відомо чи її вбили чи вона загинула?

– Проводиться ще слідство, рішення по справі не прийнято. У нас немає ще остаточних висновків судово-медичної експертизи, враховуючи що вона дипломат іноземної держави, то в цьому процесі була задіяна міжнародна комісія. Перевіряється багато відео та інших речей, ми співпрацюємо із дипломатичною установою, вони нам передають багато інформації.

– Із чим ви пов'язуєте значну кількість повідомлень про замінування останнім часом. Наприклад, той же ЦУМ ледь не щодня "мінують".

– Сьогодні вночі (інтерв'ю було записане у п'ятницю, 27 листопада, – ред.) подзвонила людина із Полтавської області, сказала, що всі мости у нас в Києві заміновані. Його затримали, він буде відповідати за фіктивне повідомлення про замінування.

– Це просто розваги, чи люди із розладами психіки, чи диверсійна діяльність?

– Це кілька умовних груп. Перше, ви правильно сказали, це люди із проблемами з психічним здоров’ям, сюди б я також відніс тих, хто у стані алкогольного сп'яніння, чи, наприклад, дитина якось школу "замінувала" на спір – це ситуативні речі.

Друга група – це "замінування" якихось установ під певну подію, щоби її зірвати: суд триває, засідання акціонерів і так далі. Також є "замінування", коли дзвінки чітко ідуть з непідконтрольних території Донецької та Луганської області або з РФ. Думаю, що це вже зовнішні прояви війни на сході України.

– І часто знаходять таких мінерів і притягують їх до відповідальності?

– Фактично, ми десь 25% таких злочинів розкриваємо. Як от останній випадок: вночі телефонував п'яний зі свого телефону. Є в нас методи. Дуже добре, коли йде повідомлення через комп'ютерну мережу, на пошту, наприклад, у нас є достатньо кваліфіковані фахівці, і Служба безпеки нам допомагає. 25% замінувань ми розкриваємо і притягуємо людей до відповідальності.

– І що їм загрожує, по більшій частині?

– Вперше – до шести років позбавлення волі, вдруге – до восьми.

– Ви розповідали, як дитина сказала поліції, що замінована школа. Теж бачимо випадки насилля серед дітей в школах, коли хтось приніс якийсь балончик, розбризкав газ і так далі. У нас же, наскільки я знаю, є спеціальні шкільні офіцери поліції?

– У нас є ювенальна превенція, ювенальні поліцейські. Школи, які мають грошові кошти, наймають працівників Державної служби охорони, вони офіційно на договірних засадах працюють. Я знаю, що винаймають і приватні охоронні структури, щоб були присутні дорослі охоронці, забезпечували порядок в школі.

А наші ювенальні поліцейські, це профілактична функція зокрема, вони працюють і по злочинах проти дітей, по злочинах, скоєних дітьми, є ювенальні слідчі, ювенальні процесуальні керівники. І наша ювенальна превенція займається, багато лекцій читають в школах, і по "ковіду", масочному режиму, карантинних заходах тощо.

– У вас зараз гострий дефіцит кадрів?

– Я б не назвав його гострим, були часи, коли він був гострішим. Взагалі у нас приблизно 10-12% некомплект в середньому. Є служби, слідчі підрозділи, оперативні, які більше укомплектовані, є ті, де більший некомплект. Це пов'язано і з умовами несення служби, графіком, грошовим забезпеченням.

Андрій Крищенко: Поліція може обмежити вхід на площу до Новорічної ялинки

– Чи багато співробітників захворіли на коронавірус?

– У нас вже 1226 працівників перехворіли, а на сьогодні хворіє 254 людини на лікарняному, 13 з них в лікарні. Ми з ними всіма на зв'язку, забезпечуємо всі необхідні потреби. На жаль, два співробітники поліції Києва померли від цієї хвороби. Лікарі робили все можливе, але, на жаль...

– Чи ви відчуваєте, що ставлення до поліцейських стало гіршим якраз через карантинні заходи?

– Я би не сказав. Все-таки більша частина суспільства дуже чітко розуміє необхідність всіх цих обмежень, правильність і законність того, що поліція вимагає їх дотримуватись. Те, що хтось несе втрати у зв'язку з цим, в тому числі матеріальні, це викидається в інформаційний простір, але безпосередньо на вулиці у нас немає якогось сплеску проти поліції.

Ми бачимо європейські акції і великі мітинги проти карантинних заходів, у нас таких акцій немає. У нас багато акцій проти чогось, за щось, але проти карантину у нас великих акцій не було. Було кілька, але учасники діяли в рамках закону, по Конституції, без насильства, висловили свою думку і все.

– Ви згадали про те, як у європейських країнах відбуваються акції, які, наприклад, у Берліні розганяли водометами. А у нас залишились водомети після Революції гідності?

– Ми не застосовували їх жодного разу. У нас більш жорсткі умови для їх застосування. На озброєнні поліції Києва водометів немає.

– А тейзери (електрошокова зброя, – ред.) ви закупили…

– Коли буде прийняте рішення, вони будуть на озброєнні поліції.

– Але ви можете сказати, їх зможуть використовувати для розгону акцій, наприклад?

– Це індивідуальна ситуація. Є різні види спецзасобів, є ті, які призначені для розгону масових акцій, для натовпу, але тейзер – це індивідуальний засіб. Я вивчав його дію, коли був на стажуванні в США, це річ індивідуальної дії, коли є один чи два супротивники, є один чи два поліцейських, які роблять зауваження, а людина агресивно налаштована, і поліцейський може прийняти рішення застосувати цей засіб несмертельної дії.

Але ще раз кажу, це буде після того, як буде відповідне рішення Кабміну. Але це необхідна річ, чим більше у поліції засобів несмертельної дії, тим більше теж і стримуючих факторів.

– Цікава градація: кийок, перцевий балончик, шокер і пістолет – що коли використовується, щоб люди теж розуміли?

– Поліцейські навчені і проходять підготовку, і фактично ми дуже часто після якихось ситуацій проводимо їх розбір. І раз на три роки поліцейські повинні проходити навчання, вони навчені надавати оцінку загрозам, прогнозувати, який оборот може прийняти та чи інша ситуація, і вже тут чітко розуміти, який спецзасіб або вогнепальну зброю застосовувати.

Це показує підготовку поліцейських патрульної поліції, кілька тижнів тому на них був несподіваний напад, троє злочинців відкрили вогонь, один поліцейський був поранений, але разом з напарником змогли затримати всіх трьох злочинців. Це показує, що поліція у нас достатньо підготовлена.