Андре Куусвек: “Справа Тимошенко хвилює акціонерів ЄБРР”

РБК-Україна: Схоже, що МВФ в черговий раз заморозив співпрацю з Україною. Наскільки, з Вашої точки зору, це вплине і на без того низьку інвестиційну привабливість нашої країни, чи буде ЄБРР коригувати на 2012 р. плани своєї роботи з Україною?
Андре Куусвек: Звичайно, співпраця з МВФ впливає на те, як інвестори і потенційні інвестори дивляться на Україну. Тобто, з одного боку - це резерви для Національного банку і гроші для України.
З іншого боку, і це більш важливо, - підтверджується, що Україна має прогрес в плані реформ. На якомусь рівні цей прогрес є і це навіть сказав МВФ.
Наприклад, пенсійна реформа - це крок у правильному напрямку. І це був один з найважливіших елементів і вимог МВФ. Це Україна виконала.
Інше - ціна на газ, цього поки не виконали. І це головна причина, чому Україна не може зараз отримати черговий транш.
Чи впливає це на ЄБРР? Коротка відповідь: ні. Найдовша відповідь: тому що це впливає на загальну привабливість Україні, це впливає і на тих інвесторів, з якими ми могли б співпрацювати. Це впливає на проекти, які могли б бути, але яких немає, і, отже, ми не зможемо їх фінансувати в приватному секторі.
Щодо держсектора більше буде питань в раді директорів Банку в Лондоні (головний офіс ЄБРР), коли будуть державні проекти, особливо під державні гарантії.
РБК-Україна: Тобто, якесь коригування відбудеться?
Андре Куусвек: Якесь непряме коригування буде, але це більше залежатиме від ринків - якщо немає інвестицій, нам нема чого фінансувати.
РБК-Україна: Згідно з поточними планами, які проекти фінансуються в Україну в цьому році і в якому обсязі будуть фінансуватися в 2012 р.?
Андре Куусвек: У нас темп фінансування приблизно з 2008 р. - 1 млрд євро щорічно. Колись трохи більше, коли-то трохи менше, але приблизно на 1 млрд євро підписується проектів в кожному році.
Цього року до сьогоднішнього дня ми вже підписали 830 млн євро, значить, є ще деякі проекти, які знаходяться на фінальній стадії підготовки. І, напевно, до кінця року сума знову досягне 1 млрд.
Що відрізняє цей рік від минулого - цього року було більше проектів в корпоративному секторі. Тобто, в основному - промисловість і сільське господарство, таких проектів було набагато більше, ніж торік.
Ще цікаво відзначити, що у нас середній проект у приватному секторі за розміром в минулому році був приблизно 30 млн євро, цього року - 20 млн євро. Значить, проектів за кількістю більше, але їх індивідуальний розмір менше. До нас все частіше звертаються компанії середнього розміру, дуже багато компаній, де власниками є місцеві підприємці - і ми з ними працюємо. Мене вражає, що є нова хвиля досить динамічних підприємств, які хочуть працювати за міжнародними стандартами, у яких є бажання відповідати нашим вимогам по аудиту, корпоративного управління і т. д.
РБК-Україна: Спостерігається розвиток бізнесу в Україні?
Андре Куусвек: Корпоративний сектор розвивається. Як на це вплине криза єврозони - стане питанням наступного року.
Я щодо наступного року не надто оптимістичний. Думаю, що грошей на ринках буде ще менше, ліквідність буде досить низькою. І інвестори, загалом-то, дуже чітко вибирають, куди вкладати гроші.
РБК-Україна: Яке співвідношення фінансування проектів у різних сегментах економіки України?
Андре Куусвек: В цифрах можна говорити з цього року, оскільки, що буде в наступному - поки невідомо. Цього року виходить хороший баланс між промисловістю та сільським господарством. До кінця року фінансування цих галузей становитиме по 200 млн євро.
Є проекти в переробці харчової промисловості. Відмінний приклад - це перший проект в переробці м'яса. Ми фінансували компанію «Глобино», яка займається виробництвом м'ясних виробів. Ми продовжуємо співпрацювати у сфері переробки молока, наприклад, цього року був підписаний договір з компанією «Укрпродукт». Також працюємо з компаніями в зерновому секторі і т.д.
У промисловості є два великих проекти. По-перше, є проект з французькою компанією AirLiquide, з яким підписано проект на кредит в сумі на 85 млн євро. Вони будуть співпрацюють з різними металургійними компаніями в Україну. Інший великий проект у промисловості - це ВАТ «Енергомашспецсталь», їм було надано кредит на 79 млн дол
РБК-Україна: У статуті ЄБРР сказано, що банк працює з державами, які пропагують принципи демократії. У світлі процесу над Юлією Тимошенко, який світова спільнота визнала політичним, не замислюються чи в ЄБРР про глобального перегляду формату роботи з України?
Андре Куусвек: По-перше, рівень демократії в країнах СНД невисокий. Ми працюємо в різних країнах від Центральної Європи до Центральної Азії і знаємо, що традиції, історія і рівень демократії в цих країнах дуже відрізняються.
У країнах Центральної Азії, наприклад, від і до - все вирішує Президент. І важко уявити, що це буде якось по-іншому.
Я кажу це для того, щоб люди тут і за кордоном розуміли, що сьогодні з усіх країн колишнього СРСР (за винятком країн Балтії), Україна входить до трійки найбільш демократичних країн. В Україні є свобода преси, критикують Президента, отже - не все погано.
Що стосується Юлії Тимошенко, то ми не є експертами в галузі політики і судових справ. Але ми уважно стежимо, як реагує світ, і як реагує опозиція в Україну. І ось це нас турбує. Як відомо, акціонерами ЄБРР є, в основному, демократично розвинені країни, ЄС має більшість акцій спільно з США, і оскільки їх це хвилює, це хвилює і нас - керівництво банку.
РБК-Україна: Але перегляду формату співпраці ЄБРР з Україною не передбачається?
Андре Куусвек: Думаю, сила ЄБРР в тому, що ми намагалися працювати на рівні конкретних проектів. Є, напевно, конкретні пункти, де ми завжди повинні співпрацювати або як мінімум мати діалог з державними органами, але ми не завжди можемо вибирати, яка партія нам більше подобається. І ми принципово не хочемо цього робити. Ми б хотіли, щоб ринок був вільним, відкритим і чесним.
РБК-Україна: Одним з каменів спотикання роботи України з міжнародними фінансовими інститутами є процедура держзакупівель. Наскільки сьогоднішня процедура держзакупівель в Україні відповідає очікуванням і рекомендаціям ЄБРР?
Андре Куусвек: У цьому питанні кращим експертом є Світовий банк (СБ). Наприклад, між різними міжнародними фінансовими організаціями по проектах в газовому секторі газу є негласне поділ на області компетенції. У роботі з НАК «Нафтогаз Україна» і за проектом модернізації газотранспортної системи (ГТС) Україна ЄБРР більше фокусується на корпоративних питаннях, а СБ займається питаннями, пов'язаними з законом про держзакупівлі.
РБК-Україна: На рівні проектів, підвідомчих ЄБРР в Україні, цей закон якось перешкоджає роботі?
Андре Куусвек: За нашими проектами Україні завжди повинна виконувати вимоги ЄБРР із закупівель товарів і послуг. У нас є певні правила саме нашого банку - і ці правила повинна виконати кожна країна, де ми фінансуємо державний сектор. Це стосується і Україна.
Тут проблем немає, наші закони і правила діють вже майже 20 років, і Україна завжди виконувала ці вимоги і повинна виконувати їх і в майбутньому. Ці правила відрізняються від закону про держзакупівлі.
РБК-Україна: Напевно, в ЄБРР надходить багато інформації щодо проблем, які існують на українській митниці. Чи будуть якісь рекомендації від банку з удосконалення роботи Держмитниці України?
Андре Куусвек: Це, як і у випадку закону про держзакупівлі, нас безпосередньо не стосується, тому що ми самі не працюємо з митницею. Ми сприймаємо від наших клієнтів, що там є проблеми. Ми це розуміємо і через різні дискусійні і лобістські платформи, наприклад, AmericanChamberofCommerce або ЕВА. Ми в цій області не експерти, знаємо, що ці проблеми є, але дізнаємося про них побічно від клієнтів.
РБК-Україна: Які, в цілому, ключові проблеми, крім перерахованих, Ви можете виділити в роботі з Україною?
Андре Куусвек: Перша проблема - це непрозорі процедури і непрозора середа бізнес-конкуренції. Це пов'язано з тим, що занадто великий вплив політики на бізнес, високий рівень корупції. Тут нічого нового немає.
РБК-Україна: Якими мають бути дії України, щоб виправити ситуацію, у тому числі, в галузі господарського правосуддя та мінімізації корупції?
Андре Куусвек: Треба на найвищому рівні вирішувати, наскільки це важливо - знизити рівень корупції. Важливі не тільки закони, але і виконання цих законів, для чого потрібна політична воля. Я не скажу, що цього немає - є.
Але, оскільки корупція існує на всіх рівнях, багато конфліктів інтересів. В цьому процесі багато перешкод і тому він довгий.
Можливо, варто максимально автоматизувати бюрократичні процеси і тим самим знизити людський фактор по всіх процедур - митниця, податки, банківські платежі, різні ліцензії і т. д. Треба робити це через інтернет, де є «чорно-біле рішення» і немає людського фактора. Дуже важливо, щоб усі закони та правила були однакові для всіх учасників ринку.
РБК-Україна: За Вашою інформацією, чи буде ратифіковано Угоду про зону вільної торгівлі між Євросоюзом і Україною в поточному році? І після ратифікації, скільки потрібно часу, щоб документ ратифікували всі парламенти ЄС?
Андре Куусвек: Конкретно я нічого не можу сказати. Ми теж сподіваємося, що договір буде підписаний і процес ратифікації пройде швидко.
Але сьогодні Україні досі чітко не вирішила, де пріоритети - вільна торгівля з Євросоюзом або Митний Союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Хоча на політичному рівні скажуть, що ЄС у прерогативи. Але якось одне з іншим не дуже поєднується.
Сподіваємося, що буде вільна торгівля, в першу чергу, з Євросоюзом, але, чесно кажучи, як ЄБРР ми сподіваємося, що взагалі буде вільна торгівля. І ЄС з Росією теж могли б проводити торгові операції без перешкод. Процес ратифікації залежить значною мірою від окремих країн і факторів. І в цьому сенсі процес над Юлією Тимошенко негативно впливає на ситуацію.
РБК-Україна: Через скільки часу в Євросоюзі може закінчитися криза, викликана Грецією, Італією, Іспанією, Португалією? Що очікує на валюту євро і наскільки можливий вихід кількох країн зі складу ЄС?
Андре Куусвек: Я можу висловити тільки особисту думка. І моя особиста думка, що євро залишається однією з ключових світових валют. Мені здається, що в довгостроковій перспективі євро буде грати навіть більш значну роль, ніж сьогодні.
Але я також думаю, що деякі країни можуть виходити з ЄС, щоб самостійно вирішувати питання монетарної політики. І це зрозуміло, що завжди є два виходи - або більш централізований, або більш індивідуальний. Для деяких країн індивідуальний підхід може бути більш прийнятний.
Коли закінчиться криза - сказати важко. Дуже багато залежить від політичних рішень на найвищому рівні, оскільки сьогодні немає довіри до ринків. Фізичні гроші, які є у світі, там же й залишилися, відбулося зменшення оцінок вартості компаній, але це не реальні гроші, а грошова оцінка на майбутнє. Ці оцінки корелювали і можна сказати, що на ринках залишилося менше «повітря».
А реальні гроші, які є в банках, там і знаходяться. Ліквідність є, але в сьогоднішній ситуації ніхто не хоче ці гроші видавати. Через низькі відсоткові ставки в банках депозити перестали бути цікаві як об'єкт для вкладення коштів.
З іншого боку, інвестиції в різні галузі економіки також пов'язані зі значними зовнішніми і внутрішніми ризиками. І тому інвестори, що володіють грошима, продовжують на них «сидіти», чекаючи настання більш сприятливої ситуації, хоча за рахунок інфляції вони втрачають, і вони про це знають. Хоча потенційно вони готові ці гроші вкладати і в особливості в нові ринки, такі, як Україна.
У конкуренції з Азією Європа сьогодні втрачає в темпах зростання, в привабливості інвестицій і т.д. І мені здається, протягом 5-10 років Азія буде розвиватися набагато швидше. Це не тільки Китай, але й інші країни - Індонезія, В'єтнам і т.д.
РБК-Україна: Тобто, відбувається поступове зміщення центрів?
Андре Куссвек: Так, і це дуже цікаво, тому що там, в різних азіатських країнах, різні економічні моделі та інший, азіатський, менталітет. Але така модель теж має своє місце в світі і має право на існування.

Спілкувалась Діана Роженцова