Розвиток транспорту в Києві, судячи з відповідей заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Анатолія Голубченка, перебуває під постійним знаком питання. Зокрема, за його словами, не варто очікувати повернення грошей з державного бюджету до київського бюджету (близько 8 млрд грн з податку на доходи фізосіб). Тобто, додаткових грошей в Києва не буде. При цьому, є декілька ідей - з обліку пасажирів на розвитку електричного транспорту - які все одно потребують коштів.
РБК-Україна: Розкажіть про будівництво на Троєщині двох нових ліній швидкісного трамваю.
Анатолій Голубченко: «Райдужна» - це лівобережна станція метро, що стане пересадним вузлом, звідки буде йти відгалуження на Троєщину. Тобто ми підведемо до неї швидкісний трамвай. Таким чином у нас вийде транспортне сполучення трамвай-електричка і трамвай-метро.
Крім того, ми можемо добудувати ще одну лінію трамваю, і тоді з вул. Милославської на Троєщині люди будуть під'їжджати на станцію «Райдужна», якщо потрібно. Потім ми добудуємо станцію метро «Милославська» і люди зможуть вибирати, яким транспортом їхати: трамваєм чи метро.
РБК-Україна: Коли це все буде?
Анатолій Голубченко: Якщо ми запустимо станцію «Райдужна» у 2015 р., то додаткова трамвайна лінія швидкісного трамваю теж має бути до 2015 р. Графіки робіт треба поєднувати і паралельно будувати трамвай і метро. Для цього необхідно утворити робочу групу, яка б одночасно розглядала проекти метрополітену і трамваю, поєднувала їх, вирішувала, що робити раніше, а що - пізніше, так, щоб станція метро «Райдужна» і трамвайна станція «Райдужна» були побудовані одночасно.
РБК-Україна: Це ще один додатковий проект до тих, які вже є, в тому числі - щодо реконструкції доріг. Чи зможете все це зробити?
Анатолій Голубченко: Проекти, які ми презентуємо - це не проекти на один рік. Якщо говорити про повне завершення цієї транспортної розв'язки, то мова йде про 2020 р. Метрополітен не будується швидко, це завжди дуже дорогі проекти. Так, для будівництва 100 метрів метро необхідно приблизно 60 млн грн.
РБК-Україна: Глава КМДА розповів, що хоче залучити кошти від податку з доходів фізичних осіб до будівництва четвертої гілки метрополітену. Зрештою, цих коштів могло б вистачити для будівництва всього метро, адже це більш як 8 млрд грн на рік. Для чого тоді взагалі залучати додаткові інвестиції?
Анатолій Голубченко: Сьогодні згідно з законом держава вилучає 50% податку з доходів фізосіб до держбюджету. Не Олександр Павлович (Попов - ред.) вирішує долю цих грошей, а держава. На сьогодні немає державного рішення, що залишає нам ці кошти, є тільки наше бажання. Ми хочемо вийти з пропозицією до уряду виступити гарантом повернення коштів, які нам дадуть інвестори, а також створити окремий рахунку, поступово накопичуючи там кошти, щоб потім повернути інвестору.
Цьогоріч державі треба повернути дуже багато заборгованих коштів, тому навряд сьогодні буде прийняте рішення щодо створення такого фонду. Утім, можливо, через два роки це можна буде зробити. А що робити два роки: чекати чи будувати? Отже, можна зайняти ці кошти на ринку під гарантію повернення, якщо буде прийняте таке рішення, і будувати. А через 2-3 роки, коли в держави з'являться можливості виділити ці кошти для будівництва метро, - повертати. Ось про що говорив Олександр Попов.
РБК-Україна: Незабаром КП «Київпастранс» презентуватиме нову модель трамвайного поїзда власного виробництва.
Анатолій Голубченко: Ми починаємо виробляти трамваї, в основному - це збір. Ми отримуємо кузов у металоконструкціях, а потім його повністю оздоблюємо, кабіну робимо самі. 80% запчастин купуємо в Україні. Робити свої київські трамваї розпочали ще два роки тому, за цей час вони стали ще більш якісні.
РБК-Україна: А як будете розвивати цей напрямок?
Анатолій Голубченко: Виробництво трамваїв - це не конвеєрне виробництво, а ручна робота. Сьогодні в нас немає спеціалістів на 2 тис. трамваїв, але на 10 є. Якщо ми вирішимо інвестувати в цей проект, виробляти більше трамваїв, ніж необхідно місту, а решту продавати, то, відповідно, будемо набирати людей і вчити їх. Утім наразі столичне комунальне підприємство виробляє трамваї для задоволення власних потреб.
РБК-Україна: Як загалом буде розвиватися КП «Київпастранс» в найближчі кілька років? На останньому засіданні комітету з економічних реформ КМДА багато говорилося про застосування до розвитку транспортної галузі інноваційних підходів.
Анатолій Голубченко: Я не можу говорити просто про «Київпастранс». Коли ми говоримо про інноваційні підходи, то ми повинні враховувати й інші підприємства, що в нас є «Київпастранс», «Київметрополітен», «Київдорсервіс», «Київтранспарксервіс», «Київавтодор». Усе це взаємопов'язано. Є будівництво інфраструктури, є оновлення транспортних засобів.
Зараз в нас розробляється нова стратегія із залучення електротранспорту. Ми хочемо пустити замість автобусів із двигунами внутрішнього згорання автобуси, які працюватимуть на електроенергії. Думаю, що через місяць ми запустимо перші три такі автобуси, які нам дають для експерименту, на різних маршрутах і будемо випробовувати, як вони їздитимуть, скільки часу зможуть курсувати без підзарядки, де їх можна підзаряджати.
Коли ми відпрацюємо всі питання, то створимо підприємство, яке буде займатися розвитком цього виду транспорту. Уже є така пропозиція від однієї з компаній. Ми відповіли, що можемо потенційно погодитись, але спершу нам необхідно випробувати ці «хюндаї». Ми хочемо переконатися, що автобуси добре працюватимуть.
РБК-Україна: Скільки коштів місто на цьому зможе економити?
Анатолій Голубченко: Майже вдвічі буде вигідніше їздити електротранспортом, ніж автобусами з двигунами внутрішнього згорання. Електротранспорт в місті зможе повністю замінити транспорт з двигунами внутрішнього згорання.
Більше того, ми збираємось залишити тарифи на тому рівні, на якому вони сьогодні є. Зараз говорять про те, що тариф треба робити 3,25 грн. Ми залишимо тариф на рівні 1,5-2 грн - і вони будуть рентабельні.
РБК-Україна: До речі, нещодавно на трьох маршрутах заборонили приватні маршрутки, але люди кажуть, що приватний транспорт далі продовжує їздити.
Анатолій Голубченко: Не можна зняти без попередження за 15 діб жодну маршрутку. Отже, 1 березня ці перевізники офіційно отримали припис на те, що ми туди вводимо свій транспорт у звичайному режимі і просимо їх покинути цей маршрут. Після закінчення терміну, вони, можливо, поїздять ще три дні, а потім їх оштрафують, і вони підуть. Ми не витісняємо їх з ринку, ми пропонуємо інші маршрути. Запустити туди транспорт великої місткості від нас вимагали мешканці масиву. Крім того, інваліди, пенсіонери не можуть собі дозволити їздити за 3 грн, а безкоштовно їх не беруть у маршрутки.
РБК-Україна: Чи вистачить комунальних автобусів, щоб замінити приватні маршрутки у Києві?
Анатолій Голубченко: Ми плануємо закрити приватні маршрутки на семи маршрутах, на більше нам поки не вистачає автобусів.
Коли ми поставимо систему рахування пасажирів через електронний компостер, то ми врешті-решт порахуємо, скільки пільговиків їздить, і тоді зможемо з урядом працювати над тим, щоб нам повністю компенсували кошти за них.
За 2012 р. ми недоотримали за розрахунком 330 млн грн, але ніхто не може точно сказати, скільки ми перевезли пасажирів-пільговиків. Є методика розрахунку, побудована на базі статистичних даних, проте яка там кореляція і яка похибка - важко сказати. Відповісти на це питання можна буде однозначно тільки тоді, коли ми зможемо рахувати пільговиків, яких ми перевезли. Лише тоді можна буде точно сказати, скільки нам не вистачає.
РБК-Україна: Скільки коштуватиме така система обліку пасажирів?
Анатолій Голубченко: Приблизно 113 млн грн. Ми проведемо інвестиційний конкурс, його, здається, вже оголосили. Приблизно через місяць будуть оголошені переможці і почнеться ця робота. Закінчити її плануємо наступного року.
РБК-Україна: Наскільки мені відомо, сьогодні вже заборонена торгівля на транспортних зупинках.
Анатолій Голубченко: Поки що не заборонена. Там є конфліктна ситуація щодо прибирання та утримання зупинок. Тому ми вирішили провести конкурс, де в умовах будуть прописані такі пункти: утримання запинки, побудова додаткових 3-4 зупинок у нульовій зоні, без можливості торгівлі, встановлення покажчиків (табло) на зупинках. Усього було 50 лотів, ми отримали 150 заявок. Звісно, багатьом підприємцям це не до вподоби, тож вони намагаються будь-що відмінити конкурс. Утім голова КМДА вирішив, що конкурс необхідно обов'язково провести.
РБК-Україна: Сьогодні не поодинокими є випадки, коли власники МАФів звертаються до суду, протестуючи проти їх демонтажу.
Анатолій Голубченко: Так, звертаються. Після рішення сесії Київради в газеті «Хрещатик» надруковані прізвища власників 6,5 тис. МАФів, які минулого року сплатили пайову участь і тепер не будуть демонтовані, тож тепер, коли стали відомі прізвища, гадаю, таких позовів буде значно більше (в «Хрещатику» оприлюднено список з більше, ніж 5,7 тис. МАФів, а не 6,5 тис. - ред.).
РБК-Україна: Насправді, для МАФів все не так страшно, враховуючи той факт, що в Києві демонтують приблизно 50 МАФів на тиждень. Щоб знести близько 12 тис. незаконних МАФів потрібно буде декілька років.
Анатолій Голубченко: Тут ви глибоко помиляєтесь, бо ми зносимо 50 МАФів на добу. Ми їх не чіпали, бо не було рішення сесії, а зараз є. З 16 лютого до 4 березня ми знесли 613 МАФів. Тому 6 тис. до кінця року знесемо без проблем.
РБК-Україна: Але ж міська влада сама проводила конкурс інвестиційних проектів, в тому числі- і для інвестування в підземні переходи. Там також будуть рости нові торгові точки.
Анатолій Голубченко: Будуть рости, якщо це буде в межах правил. Торгівля в переходах є в усіх державах і в них свої правила. Згідно з нашими нормами має бути не менше шести метрів проходу.
РБК-Україна: Які прибутки місто має від так званих точок продажу кави «на колесах»?
Анатолій Голубченко: Щодо таких автомобілів - це дуже серйозне питання, ми зараз розглядаємо рішення сесії, яке б регулювало це питання. Воно складається з двох частин. Є наказ Міністерства економіки, який прописує правила торгівлі «автокав'ярень». Там не передбачається торгівля із застосуванням газового балону, а в нас більшість із них працюють саме так, а не від електроенергії. Отже, відбувається порушення правил безпеки. Де-юре, їм забороняється це робити. Ці автокав'ярні зобов'язані мати паспорт від організації, яка переробила цей автомобіль на електрокав'ярню.
Ми зараз вивчаємо питання, чи можна розробити правила, які дозволяли б отримати цей талон і для газових станцій. Тоді ми винесемо рішення на сесію, обліковуємо його, погодимо місце розташування з ДАІ, як це робиться і зараз, і вони могли б торгувати.
РБК-Україна: Скільки таких автокав'ярень у Києві?
Анатолій Голубченко: В нас є статистика щодо тих, яким ми дозволили, а скільки їх є насправді я не знаю. Ми дозволили близько 70 автомобілям, які працюють на електриці.
РБК-Україна: До речі, про ще одну торгівлю. На минулій сесії Вам так і не вдалося переконати депутатів, щодо необхідності існування торгової мережі «Домашній магазин». Скажіть, яку мережу може мати «Домашній магазин»?
Анатолій Голубченко: Зараз працює робоча група, яку створила секретар Київради Галина Герега. Вони збираються щотижня, гадаю, на якийсь компроміс вийдуть. Що ж стосується мережі, то це може бути 1-2 тис. магазинів. Ми говоримо про магазини крокової досяжності, які матимуть площу більше, ніж 30 кв. м.
РБК-Україна: І які прибутки цього підприємства?
Анатолій Голубченко: Не можна рахувати прибутки підприємства, якого не існує. «Домашній магазин» був створений, але жодного дня не працював, немає статутного фонду, немає директора. Є лише назва.
Для того, щоб воно запрацювало, я запропонував приєднати до КП «Домашній магазин» КП «Ріко», яке наразі працює, дає прибуток приблизно 98 тис. грн на рік та перераховує 1,8 млн грн пайової участі до бюджету столиці.
РБК-Україна: Хто реально сьогодні займається цим проектом і скільки треба коштів, щоб запустити цей проект?
Анатолій Голубченко: Цим проектом займається управління торгівлі. Жодних коштів із бюджету не потрібно, необхідно лише об'єднати КП «Ріко» і КП «Домашній магазин». КП «Ріко» на певний час дасть стартовий капітал. Згодом ми знайдемо та виділимо земельні ділянки та оголосимо конкурс. Інвестори, що подадуть заявки та виграють, зможуть побудувати там магазин та працювати, виплачуючи «Домашньому магазину» оренду за землю і за супровід. По суті, це будуть приватні магазини, але послугу для них буде надавати «Домашній магазин».
РБК-Україна: Отже, єдиною перевагою цього магазину може бути його близькодосяжність?
Анатолій Голубченко: Не лише. Близькодосяжність - це одна з переваг. Ми також плануємо в умовах конкурсу прописати, що обов'язково в таких магазинах мають продаватися соціальні сорти хліба, товари першої необхідності, тобто те, з чого складається соціальний кошик. Решту ж товарів вони зможуть продавати на свій вибір за вільними цінами.
Спілкувалась Тетяна Шпайхер