Американський гамбіт: ЄС продовжить санкції проти Росії під тиском США

Останнім часом в пресі з'явилися заяви представників ряду країн Європи про неможливість скасування санкцій проти Росії, так як вона не виконала свою частину мінських угод. Зокрема, таку думку висловили офіційні особи Нідерландів, Фінляндії і прибалтійських держав. У грудні ЄС повинен представити узгоджену позицію з даного питання. Експерти схиляються до того, що США "продавлять" режим продовження санкцій.

Рішення про продовження санкцій Європейського Союзу проти Росії може бути прийнято вже 18 грудня. У тому, що санкції продовжать, не сумніваються ані в українському Міністерстві закордонних справ, ані у Верховній Раді. Такої ж думки дотримуються і експерти-міжнародники. Незважаючи на теракти ІДІЛ в Європі, президентові РФ Володимиру Путіну не вдалося обміняти зняття санкцій на допомогу Росії міжнародній антитерористичній коаліції в операції в Сирії.

В представництві Євросоюзу в Україні підтвердили РБК-Україна інформацію про те, що офіційне рішення про продовження санкцій буде оприлюднено в середині грудня. Яким буде це рішення, у представництві ЄС поки не говорять.

"Рішення буде оприлюднено на засіданні Ради міністрів закордонних справ", - заявив РБК-Україна прес-аташе представництва Давид Стулік.

В українському МЗС до офіційного рішення про продовження санкцій це питання також не коментують. Однак співрозмовник з МЗС запевнив РБК-Україна в тому, що ЄС прийме позитивне для України рішення. "Ми більш ніж впевнені", - сказав він.

Продовження санкцій прогнозує й директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

"В останні тижні ми бачили негативну тенденцію, загострення, відновлення обстрілів (на Донбасі, - ред.) І на цьому тлі дуже малоймовірно, щоб Євросоюз погодився на зняття санкцій. Рішення про продовження санкцій буде очікуваним. Я не можу сказати, коли саме воно буде оформлене, але очевидно, це буде ще на півроку з перспективою перегляду вже на початку літа", - заявив Сушко.

Про те, що ЄС продовжить санкції проти РФ, українські депутати і співробітники Адміністрації президента в неофіційних розмовах говорили ще у вересні. Основним аргументом для цього було невиконання російською стороною мінських угод.

Як розповів РБК-Україна один з народних депутатів "Блоку Петра Порошенко", саме для більшої впевненості в продовженні ЄС санкцій, в Конституцію в частині децентралізації був внесений пункт про особливий порядок самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської областей, що викликало в Україні чималий суспільний резонанс і ледь не розвалило коаліцію.

Ще одним "за" у питанні продовження санкцій стало рішення нормандської четвірки про фактичне продовження строків виконання мінських угод на 2016 рік. Після цього продовження санкцій проти Росії стало неминучим, так як скасування санкцій безпосередньо пов'язане з виконанням Москвою мінських угод.

Незважаючи на те, що Європа змістила акценти зовнішньої політики з українського питання на ситуацію в Сирії і вирішення проблем із біженцями, виконання мінських угод і сирійське питяння під час переговорів з РФ не будуть обговорюватися в одному пакеті. Таку позицію неодноразово підкреслювала, зокрема, канцлер Німеччини Ангела Меркель.

З приводу виконання мінських домовленостей ЄС не змінив офіційну риторику навіть після терактів в Парижі. Під час зустрічі G20 в Туреччині, яка відбулася через день після терактів, президенту РФ Володимиру Путіну знову пригадали мінські угоди.

Як повідомляють західні ЗМІ, саме під час неформальної зустрічі за участю президента США Барака Обами і лідерів ЄС було прийнято рішення про те, що санкції проти РФ будуть продовжені. Українські нардепи і експерти також дотримуються тієї думки, що позиція США в цьому випадку мала визначальне значення.

Голова парламентського Комітету з питань закордонних справ Ганна Гопко відзначила, що саме США є однією з тих країн, які в питаннях санкцій керуються не тільки економічними інтересами. Коментуючи найближчу поїздку президента Франції Франсуа Олланда в Москву для обговорення координації боротьби проти тероризму, Гопко підкреслила той факт, що перед цим Олланд поїхав до США, щоб зустрітися з американським президентом.

Думки про те, що ЄС прийняв рішення не без впливу США, дотримується і директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії україни Григорій Перепелиця.

"Що стосується продовження або непродовження санкцій, я думаю, що під тиском США вони будуть збережені, але, безумовно, загроза їх скасування існує. ЄС сьогодні розділений по питанню України і російсько-української війни, а Путін вміло маніпулює цим розділенням", - пояснив Перепелиця.

Він переконаний, що Росія не упустить шанс скористатися терактами в Парижі і розіграє ту ж карту, що і в 2001 році, коли сталися теракти в Нью-Йорку.

"Це старий трюк Путіна. Коли 11 вересня 2001 року Аль-Каїда здійснила атаки на США, він також запропонував свої послуги, хоча суттєвої підтримки в боротьбі з тероризмом тоді Росія так і не надала. Вона за цю ефемерну підтримку виторгувала у американців вплив на пострадянському просторі. США поступилися, і результатом цього стала російсько-грузинська і тепер вже російсько-українська війна", - переконаний експерт.

Слід зауважити, що Обама - не єдиний, з ким зустрінеться Олланд перед поїздкою в Москву. Він уже встиг зустрітися з прем'єром Великобританії Девідом Кемероном, який є послідовним прихильником України. Кемерон також заявив, що звернеться до парламенту з тим, щоб Великобританія розширила участь в операції в Сирії. Крім того, після зустрічі з Обамою і перед візитом у Москву, Олланд зустрінеться з Ангелою Меркель.

Ганна Гопко переконана, що Меркель буде виступати за продовження санкцій проти РФ.

"Всі чудово розуміють, що створюючи антитерористичну коаліцію і запрошуючи туди терористів, тобто Росію, ці країни підривають свою безпеку", - підкреслила Гопко.

У свою чергу, Олександр Сушко вважає, що ЄС продовжить санкції, так як не бажає дискредитувати власну зовнішню політику.

"ЄС втратив би лице, якщо б зараз, не чекаючи виконання мінських домовленостей, а виключно через сирійські або якісь інші зовнішні аргументи, пішов би на послаблення або зняття санкцій. Не може бути, щоб санкції, які були введені в результаті одних причин, були зняті в результаті інших причин", - зазначив експерт.

Сушко додав, що в ЄС є група країн, таких як Угорщина і Греція, які будуть не проти, якщо санкції скасують, але такою їх позиція була і раніше. З цього приводу нещодавно висловився прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який відзначив, що Угорщина проти продовження санкцій щодо Росії, але вето застосовувати не буде.