Уряд Арсенія Яценюка продовжує спрощувати процедури ведення зовнішньоекономічної діяльності. Так, Кабмін пропонує Верховній Раді скасувати ліцензування експорту та імпорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У Мінекономіки прогнозують, що дерегуляція дозволить бізнесу заощадити до 5 млн грн, а держбюджету - близько 0,2 млн грн на скорочення витрат на адміністрування ліцензійної діяльності. Також чиновники очікують збільшення надходжень до держскарбниці за рахунок зростання обсягу експортно-імпортних операцій. Учасники ринку підтримують ініціативу, але зазначають: скасування ліцензій не вплине на розширення ринків збуту для української продукції за кордоном. Також компанії побоюються, що скасування ліцензування імпорту може стимулювати завезення в країну низькоякісних виробів і напоїв.
Уряд Арсенія Яценюка на своєму засіданні в середу схвалив законопроект, яким вносяться зміни в законодавство "щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності".
Документом, копію якого має в своєму розпорядженні РБК-Україна, пропонується скасувати ліцензування експорту та імпорту етилового, коньячного, плодового спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Зовнішньоекономічна діяльність буде дозволена для учасників ринку за наявності ліцензії на оптову торгівлю алкоголем і тютюновою продукцією.
При цьому в звіті про обсяги виробництва, обігу та експорту-імпорту компаніям необхідно буде вказувати контрагентів. Митне оформлення тютюнової сировини і сигаретного паперу буде проводитися, якщо в базі Державної фіскальної служби (ДФС) є інформація про видачу ліцензії на виробництво тютюнових виробів.
У Кабміні впевнені, що прийняття законопроекту сприятиме лібералізації зовнішньоекономічної діяльності. У пояснювальній записці до документа наголошується, що загальний обсяг відрахувань до бюджету від сплати за експортно-імпортні ліцензії незначний порівняно з надходженнями від сплати податків і зборів при торгівлі алкоголем та тютюновою продукцією на зовнішніх ринках.
"Відміна ліцензії суттєво не впливає на наповнення бюджету, яке буде компенсуватися за рахунок збільшення надходжень від сплати податків та інших митних платежів за експорт і імпорт", - вважають в Кабміні.
Дозволи на торгівлю спиртом, алкоголем і тютюном за кордоном, а також на ввезення аналогічної продукції в Україну, видає Міністерство економіки та розвитку торгівлі (МЕРТ). Щорічна плата за ліцензію на право зовнішньоекономічної діяльності терміном на 5 років становить 780 грн. МЕРТ зобов'язаний видати дозвільний документ за 10 днів з моменту подачі заяви.
"Насправді, ми чекаємо видачі ліцензії на експорт-імпорт за 30-45 днів. Це відразу ж створює підґрунтя для корупції, - розповіло РБК-Україна джерело на ринку алкоголю. - Ми вже два роки обговорюємо скасування цих ліцензій, але процес затягується, оскільки цей документ проходив довгу процедуру узгодження з різними відомствами, а потім змінилася влада і все пішло по новому колу".
МЕРТ прогнозує, що оптимізація дозвільного документа дозволить бізнесу в цілому заощадити близько 5 млн грн, з яких 156 тис. грн - витрати компаній на отримання ліцензії. Корупційні витрати бізнесу, які зникнуть з відміною дозволів, у відомстві оцінили 942 тис. грн.
При цьому скоротяться витрати держбюджету на адміністрування ліцензій (350 тис. грн), а загальна економія держкоштів від лібералізації зовнішньоекономічної діяльності становитиме близько 200 тис. грн.
Бізнес очікує більшого
Табачники ініціативу уряду підтримали.
"Ліцензії на експорт та імпорт не є інструментом контролю в тютюновій галузі. Цю функцію виконують ліцензії на виробництво і оптовий продаж для імпортерів, і експортне декларування продукції для відшкодування ПДВ і акцизу для виробників, - сказав РБК-Україна директор відділу корпоративних питань JTI Україна Олександр Когут. - Скасування ліцензії позбавить експортерів та імпортерів зайвої бюрократичної процедури, а МЕРТ допоможе заощадити істотну суму і усунути ще один корупційний ризик при адмініструванні".
Такої ж думки дотримуються і алкогольні компанії.
"У нас близько 20 різних видів ліцензій на виробництво, ліцензія на оптову торгівлю. Навіщо ще й додатковий дозвіл на імпорт отримувати? - упевнений почесний президент ГК "Олімп" Павло Климець. - Тим більше, що вартість ліцензії 780 грн в рік, а це невелике джерело надходжень до держбюджету. Будь-яка дерегуляція полегшує роботу бізнесу".
Втім, за словами директора з корпоративних питань Imperiаl Tobacco в Україні Олега Стрекаля, ліцензії не надавали фінансового навантаження на бізнес.
"Однак, для спрощення бізнесу, ми повністю підтримуємо скасування ліцензії на експорт сигарет. Щодо імпорту, у нас залишаються "смутні сумніви" в доцільності скасування ліцензії, оскільки є ризики, що бізнес підуть "каламутні" фірми для завезення в країну низькоякісних виробів. Однак, в принципі, ми підтримуємо скасування і цієї ліцензії, за умови, що держава врахує ризики і захистить споживачів від напливу неякісного товару", - сказав Стрекаль.
Він уточнив, що митне оформлення сировини при наявності в базах ДФС інформації про ліцензії на виробництво - пропозиція тютюнової індустрії, озвучена більше року тому.
"На жаль, при митному оформленні тютюнової сировини ліцензію на виробництво не перевіряли (або ставилися до перевірки формально). Це дозволяло використовувати імпортний тютюн на різних підпільних лініях з виробництва підроблених сигарет. Перевірка ліцензії на виробництво буде гарантувати, що тютюн піде до легального виробника, з нього зроблять легальний продукт і заплатять акцизи до держбюджету", - упевнений Олег Стрекаль.
Незважаючи на позитивний ефект від прийняття законопроекту, державі не варто очікувати істотного збільшення надходжень до держбюджету.
"У нас не виросте ринок збуту, значить, скасування ліцензій абсолютно ніяк не вплине на обсяг експорту та імпорту. Експорт українського алкоголю був в основному орієнтований на російський ринок. І за перші 5 місяців року експорт горілки скоротився більш, ніж на 50% - до 600 тис. дал", - повідомив РБК-Україна на правах анонімності представник однієї з горілчаних компаній.
За словами співрозмовника видання, зараз експорт горілки переорієнтувався на ринки Казахстану, Азербайджану та Білорусі.
"На європейському ринку ми не особливо конкурентні. Перш за все, через високі ціни на спирт. Це наша глобальна проблема", - вважає менеджер горілчаної компанії.
Експорт поки не намічається
Проблеми визнають і в ДП "Укрспирт". Джерело РБК-Україна в спиртової монополії на правах анонімності повідомило, що український зерновий спирт на зовнішньому ринку коштує 7,5 дол./дав, а мелясний - 7 дол./дав.
"Ми орієнтуємося на котирування Лондонської та Роттердамської бірж. Однак, ми не можемо продавати спирт за ринковою ціною в 5,5-6 дол./дав. У нас дуже дорога сировина для виробництва - зерно, плюс значні витрати на енергоресурси. Купувати по 5,5 дол./дав у нас була зацікавлена Австрія, і ми уклали контракт, але тут же було заведено проти нас кілька кримінальних справ - правоохоронці не розуміють, чому в Грузії ми продаємо по 7 дол., а в Австрію дешевше. Ми не можемо пояснити, що вартість на Роттердамській біржі декалітра спирту не вище 5,3 дол. І дорожче ніхто не хоче купувати в Європі", - повідомило джерело в "Укрспирті".
Низька вартість спирту в Євросоюзі обумовлена тим, що там споживають, в основному, технічний спирт, сировиною для якого є дешевий цукровий очерет, уточнив співрозмовник РБК-Україна.
"Завжди і у всі часи бразильський спирт був поза конкуренцією на зовнішньому ринку. Але ми намагаємося зробити дешевшою нашу продукцію. Зараз спиртові заводи активно переходять з газу на тверде біопаливо, економлять на обробці зерна. Ми сподіваємося в перспективі домогтися здешевлення витрат на виробництво на 30%. Але поки експорту у нас дуже мало - 23,4 тис. дал за півріччя. Але зараз скасування ліцензій на експорт та імпорт нічого не дасть спиртзаводам, оскільки у них немає ринку збуту", - заявив представник "Укрспирту".
Зараз ліцензію на експорт спирту отримує тільки ДП. Раніше право експортувати етанол мали регіональні спиртові об'єднання заводів. У 2010 році вони були ліквідовані.
Разом з тим, Міністерство аграрної політики та продовольства вигадало спосіб, як збільшити обсяги експорту спирту. Для цього відомство запропонувало уряду проект постанови, яким планується дозволити ДП "Укрспирт" експортувати етиловий спирт з кодом товарної позиції УКТЗЕД 2208.
Фактично, це означає, що спиртова монополія отримає право експортувати етанол з концентрацією алкоголю менше 80%. Зараз ДП дозволений експорт спирту з кодом 2207 - понад 80 обертів.
У проекті постанови, який має в своєму розпорядженні РБК-Україна, наголошується, що "Укрспирт" вже отримав пропозиції щодо укладення контрактів на постачання українського спирту міцністю менше 80% від індійської компанії Universal Chemical Ltd в обсязі 2-2,25 млн дал (18 тис. тонн) і фірми SADELON - 600 тис. дал на рік.
Також зацікавлені в імпорті української спиртової продукції і в ЄС. Свої комерційні пропозиції ДП "Укрспирт" направив компанії зі Словенії, Хорватії, Сербії, Чорногорії, Туреччини, Боснії і Герцеговини, Албанії, Македонії, Болгарії та Греції.
Втім, джерело РБК-Україна в Кабміні повідомило, що проект постанови уряд не затвердив і відправив на доопрацювання.