"Альфамонопольный" комітет: чому може блокуватися ліцензування ринку лотерей

Після проведення ліцензування ринку лотерей його будуть змушені покинути російські компанії, а український бюджет отримає більше третини мільярда гривень. При цьому негативна позиція Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо ліцензійних умов Міністерства фінансів призвела до звинувачень комітету у блокуванні процесу ліцензування.

Згідно з декларацією за 2016 року, голова АМКУ Юрій Терентьєв зберігав особисті кошти на депозитах в "Альфа-банку", бенефіціари, якого, за даними ЗМІ, також є бенефіціарами одного з російських лотерейних операторів.

Як стало відомо на минулому тижні, Кабмін включив в проект державного бюджету на 2018 рік надходження від ліцензування лотерей в розмірі 352,4 млн грн. Ця сума передбачає, що в наступному році держава почне отримувати ліцензійні платежі, як мінімум, двох операторів лотерейного ринку.

Ці платежі стануть першими за більш ніж три роки. З 2013 року ринок, обсяг якого Мінфін оцінює в 40 млрд грн, працює без ліцензійних відрахувань. При цьому сумарний рівень податкового навантаження на операторів становить близько 300 млн гривень у рік або менше 1% від обороту.

Така ситуація склалася в результаті правової колізії: термін ліцензії всіх операторів закінчився в 2014 році, однак прийнятий в 2012 році закон про лотереї дозволяв їм продовжувати роботу до прийняття нових ліцензійних умов.

Проект нових ліцензійних умов був розроблений Мінфіном і відправлений на затвердження в Кабмін лише навесні цього року. Проект передбачав, що вартість нової ліцензії складе 168,4 млн грн, також буде оператори будуть зобов'язані заплатити за кожну точку поширення.

Таким чином, з однієї компанії бюджет міг отримати близько 200 млн грн тільки фіксованих платежів протягом одного року. Практично відразу проти переліцензування ринку виступив один з його ключових гравців – компанія "М.С.Л.", яка, за даними "Коммерсанта" ще від 2011 року, входить в орбіту впливу російської "Альфа-Груп".

Такий протест був цілком очікуваний. "М.С.Л." і ще один оператор "Патріот" з 2015 року знаходилися в списку санкцій РНБО, як компанії, що входять в список 105 юридичних осіб, відповідальних за агресію проти України. Вже повідомлялось, що незважаючи на санкції, обидві компанії продовжували вести господарську діяльність в Україні, використовуючи прогалини українського законодавства. Але ось претендувати на нові ліцензії вони не можуть, оскільки це прямо заборонялося в тексті рішення РНБО, підписаного Петром Порошенком.

Втім, розгляд проекту нових ліцензійних умов Кабміном затягнувся більш ніж на півроку і до цих пір не затверджений. Несподівано про претензії до документа заявили відразу кілька відомств. Публічно інформацію про протидію прийняття проекту у своєму недавньому інтерв'ю озвучив заступник міністра фінансів Сергій Марченко. За його словами, найбільш жорстку позицію зайняли в АМКУ.

При цьому аргументи, озвучені керівництвом комітету, дивним чином збіглися з тезами "М.С.Л.". Більш того, у ряді публікацій висловлювалося схвалення дій АМКУ щодо блокування затвердження проекту Кабміном.

Ключовим аргументом проти проекту спочатку була позначена "загроза монополізації ринку". Цей довід викликає подив. Оскільки проект нових ліцензійних умов передбачає аукціонний механізм, не обмежує кількість ліцензіатів, а головне – передбачає вихід на ринок державних компаній.

Два держбанки - Ощадбанк, Приватбанк - висловили готовність стати операторами ринку. Зрозуміло, що коли на ринок виходять два таких потужних гравця з величезною національною мережею, ні про яку монополізацію мова йти не може. Слабкість подібної аргументації стала очевидною для противників проекту, і в їх риторику додалися тези про неприпустимість виходу на ринок держбанків, оскільки банки нібито не мають необхідного досвіду, а пільговий режим виходу на ринок негативно впливає на конкуренцію.

Схоже, що "М.С.Л." прямо прирівнює свій відхід з ринку до монополізації. Однак організація лотерей не є високоспеціалізованою діяльністю. Лотереї не нанотехнології і не літакобудування. Проведення лотерей не вимагає ноу-хау і легко може бути освоєно багатьма українськими компаніями, в тому числі і банками. Ощадбанк вже займався розповсюдженням лотерейних квитків, а Приватбанк, володіє технологічною базою, за своїми можливостями багаторазово перевершує базу діючих лотерейних операторів.

Нарешті, вихід на ринок держбанків може забезпечити кілька додаткових мільярдів гривень для хронічно дефіцитного бюджету країни. До того ж, присутність державних операторів забезпечить дотримання правил гри і гарантує їх клієнтам виплати виграшів, що, як показує практика, нерідко відмовляється робити та ж компанія "М.С.Л.".

Куди більше питань викликає не вихід на ринок лотерей держбанків, а присутність на ньому російських компаній "М.С.Л." і "Патріот". Вони працюють, незважаючи на перебування у списку санкцій, і, схоже, легко знаходять спільну мову з контролюючими органами, зокрема, з Антимонопольним комітетом.

Можливу лояльність АМКУ до російської компанії може пояснити розміщення главою АМКУ Юрієм Терентьєвим кількох десятків мільйонів гривень на депозитах в "Альфа-банку". До того ж, під відсоткову ставку, яка, як стверджує сайт "Деньги", перевищує максимальні ставки, зазначені на офіційному сайті "Альфа-Банку". Інших переконливих причин, що пояснюють позицію комітету, виявити поки не вдається.