Незважаючи на несприятливі погодні умови, міністр агрополітики України Олексій Павленко чекає в цьому році рекордного рівня експорту зернових. Це стало можливим за рахунок розширення співпраці з Китаєм і деякими країнами Африки та Азії.
Незважаючи на несприятливі погодні умови, міністр агрополітики України Олексій Павленко чекає в цьому році рекордного рівня експорту зернових. Це стало можливим за рахунок розширення співпраці з Китаєм і деякими країнами Африки та Азії.
Але як і раніше, переконаний глава МінАПП, ключовим завданням для нас залишається вихід на європейські ринки. "Для України вихід на ринок ЄС - індикатор того, що ми можемо експортувати якісну продукцію європейського зразка. Тоді для нас одночасно відкриваються ринки Азії і Африки", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна Олексій Павленко.
Також він розповів про проблеми сільського господарства, які є на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей, а також Криму. "Кримський степ стане пустелею", - вважає міністр.
Крім того, він розповів про настрої західних інвесторів, які хочуть і готові вкласти в українське сільське господарство.
РБК-Україна: Згідно з даними Держстату, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за вісім місяців року впали на 6%. У минулому році цей сегмент економіки демонстрував зростання на 6,3%.Чим пояснюється погіршення ситуації?
Олексій Павленко: Питання потрібно розглядати комплексно.
По-перше, за останні п'ять років у світі найнижчий показник індексу продовольчих цін ФАО (показник зміни за місяць міжнародних цін на кошик продовольчих сировинних товарів, - РБК-Україна). За нашими моніторингами, середнє сукупне падіння цього індексу в світі - 24-25%.
У нас такого падіння немає. У нас рекордний за всю історію України експорт - 34,6 млн тонн зернових.
По-друге, основний експортний напрям по сиро-молочної продукції був російський. Зараз частка Росії в загальному агроекспорті України становить 2% - сталося падіння в чотири рази.
Знайти по сиро-молочній групі товарів швидкий вихід на зовнішні ринки дуже складно. І у нас зараз йде робота по відкриттю експорту молочної продукції в країни ЄС.
При цьому ми готуємося до експортних угод з Казахстаном, з Саудівською Аравією і Китаєм. На нашу продукцію там є попит.
Але чому для нас важливі європейські ринки з маленькою квотою? Для України вихід на ринок ЄС - індикатор того, що ми можемо експортувати якісну продукцію європейського зразка. Тоді для нас одночасно відкриваються ринки та Азії і Африки.
РБК-Україна: Нас очікує неврожайний рік в сегменті виробництва цукру. Аналітики прогнозують зростання його вартості до рівня 15-17 грн. Які прогнози МінАПП?
Олексій Павленко: Виробництво цукру прогнозуємо на рівні 1,2-1,3 млн тонн. Треба дивитися ситуацію в ретроспективі - в минулі періоди у нас було божевільне перевиробництво цукру.
І тоді всі експерти говорили, що цукрова галузь вмирає через низьку ціну і перевиробництво. Виявилося - це спекуляція. Перехідний залишок 500 тис. т, квота на експорт майже закрита.
Розкажу приклад. Коли в лютому різко виріс курс долара, ми направляли запити в Антимонопольний комітет з вартості цукру, яка тоді серйозно зросла. І дуже довго ця ціна утримувалася.
Агрокомпанії, які спеціалізуються на експортних культурах, непогано себе почувають, оскільки експорт - це жива валютна виручка, а більше половини собівартості вважається в гривні. Тому для них маржинальність дуже хороша.
На міжнародних ринках через це до українських аграріїв підвищений інтерес. У нас один з кращих рівнів собівартості продукції в Європі.
І нашу країну зараз порівнюють з Китаєм 5-7 років тому. Це означає, що у нас вигідно розміщувати виробництва, у нас низька собівартість і у нас дуже дешеві продукти харчування.
З урахуванням курсу валюти - у нас дуже цікава країна для виробництва і для інвестицій.
РБК-Україна: Зрозуміло, експортна орієнтованість - позитивна для галузі. Але чи є у МінАПП стратегія розвитку внутрішніх ринків?
Олексій Павленко: Мінагрополітики розробило проект Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства і сільських територій в Україні на 2015-2020 роки, яка буде вирішувати реальні проблеми галузі через всеосяжний процес консультацій із зацікавленими сторонами - представниками громадянського суспільства, бізнесу, а також донорами. Стратегія передбачає коротко - і довгострокові результати, а також детальний план їх реалізації.
Стратегія розвитку внутрішнього аграрного ринку включає підтримку і створення сприятливих умов для дрібних і середніх виробників, фермерських господарств, розвиток переробної галузі, залучення іноземних інвестицій та внутрішніх капіталовкладень в АПК.
РБК-Україна: Які інвестиційні угоди ви привезли після ваших нещодавніх робочих поїздок в Вашингтон та Лондон?
Олексій Павленко: З Вашингтона ми привезли підтверджених інвестицій на 500 млн дол. Це насіннєвий бізнес, розширення сегменту рослинництва, а також портова логістика, яка дуже цікава.
В Лондоні в ході аграрного саміту ЄБРР, ми спілкувалися з фондами, які інвестують в суверен і купують облігації та акції наших агрокомпаній на Лондонській і Варшавській біржах. Найбільші з них - Dragon Capital, AshmoreGroup, Black River, Black Rock, Ice Canyon, Cramercy, Pioneer Investment Management Ltd.
Це ті прямі інвестиції, які створюють капіталовкладення. Я близько двох годин розповідав представникам фондів про реформи - і дуже великий інтерес викликає наш агросектор.
ЄБРР на саміті в Лондоні офіційно заявив, що реформи здійснюються, Україна змінюється. Банк підтвердив готовність інвестувати в країну 1 млрд дол., а на фінансування агросектору в цьому році - 350 млн дол.
РБК-Україна: Крім ЄБРР та інтересу міжнародних фондів, чи є якісь конкретні пропозиції з боку іноземних інвесторів нашим агрокомпаніям?
Олексій Павленко: Це пропозиції комерційного сектора. Нами зараз зацікавлені кувейтські, катарські, саудівські інвестори, які вже інвестують в наш агросектор. Китайська сторона шукає аграрні проекти в Україні.
РБК-Україна: Скоротилися посівні площі? Яка ситуація у Донецькій та Луганській областях?
Олексій Павленко: Посівні площі в цьому році не скоротилися - засіяно 26 млн гектарів.
У нас дуже хороші показники на сході. Підконтрольні території Донецької області засіяні на 99%, а в Луганській - на 96%. Сьогодні Донецька та Луганська області сумарно зібрали 2,1 млн тонн.
Там люди думають зовсім по-іншому. Там немає питань про тарифи, про електроенергію. Питання одне: "Ви нас не здасте? Ми хочемо бути в Україні".
Я спілкувався з місцевими елітами. Вони кажуть: різниця божевільна. За їх словами, на окупованій території знищене сільське господарство.
В Криму - те ж саме. Там знищена унікальна система зрошення, рисові господарства. За нашими підрахунками, зараз Крим втратить 300 тис. тонн зернових. Кримський степ стане пустелею.
РБК-Україна: Те, що зараз блокуються поставки українських товарів у Крим, - це правильно?
Олексій Павленко: Блокада - це, перш за все, громадянська акція. Ми всі переживаємо про те, що буде з Кримом далі.
Тому в МінАПП діємо системно. У нас у відомстві є група, яка займається кримськими підприємствами.
Йдеться про 21 підприємство, яке у нас забрали окупанти. По кожному з них ми подаємо судові позови.
З багатьма кримськими підприємствами зв'язок майже втрачений. На жаль, більшість з них підняли російський триколор.
Прокуратура АРК в Україні відкрила 56 кримінальних проваджень стосовно керівників кримських держпідприємств МінАП, які своїми діями сприяли захопленню майна України на окупованому півострові.
Повернемося до блокади. Наше ставлення таке: контрабанди бути не повинно.
З іншого боку, ми розуміємо, що на півострові живуть українські громадяни і говорити гаслами про те, що ми залишимо їх в окупації, теж неправильно. Я вважаю, що повинна бути комплексна стратегія вирішення цього питання.
РБК-Україна: Якщо кримські підприємства хочуть працювати в Україні, перереєстровують торгові марки, але активи, наприклад, виноградники, розташовані в Криму, що вони можуть зробити? Чи надаєте ви якусь підтримку бізнесу?
Олексій Павленко: Якщо підприємство перестало платити податки в український бюджет, здавати звітності, а починає платити податки в російську казну, повинні бути застосовані законні дії.
В такому випадку, бренд, що належить Україні, будуть робити інші підприємства. В Україні достатньо підприємств, які можуть робити якісний виноматеріал.
Але до нас після анексії ні одне кримське підприємство не зверталося з проханням про допомогу.
РБК-Україна: Який ваш прогноз експорту зернових в цьому маркетинговому році? І чи МінАП планує повертатися до квотування експорту?
Олексій Павленко: Ми пепеходимо від адміністративного регулювання ринку вільної конкуренції. Тільки вільна конкуренція може забезпечити значне зростання аграрного сектора.
Раніше операторів зернового ринку "нагинали через коліно" - змушували отримувати квоти, платити непотрібні експортні мита і т. п. Це породжувало значну корупцію.
Тепер інструментом регулювання став Меморандум, який на добровільних засадах підписується Мінагрополітики з учасниками зернового ринку за обсягами експорту.
При цьому ми щотижня проводили моніторинг залишків. За прогнозами ми очікуємо врожай 58 - 60 млн тонн.
Прогнозований баланс попиту і пропозиції зерна на 2015/16 МР, тис. тонн - станом на 29 вересня 2015 року
|
|
Зернові всього |
в тому числі |
|||||
|
пшениця |
ячмінь |
кукурудза |
жито |
гречка |
інші |
||
|
Пропозиції зерна |
69 204 |
30 776 |
8 902 |
26 390 |
467 |
196 |
2 568 |
|
виробництво |
58 546 |
26 185 |
8 305 |
22 203 |
364 |
140 |
1 444 |
|
перехідні запаси |
10 286 |
4 541 |
577 |
4 127 |
103 |
30 |
908 |
|
імпорт |
372 |
50 |
20 |
60 |
0 |
26 |
216 |
|
Потреби |
60 550 |
26 276 |
8 102 |
23 890 |
453 |
171 |
1 658 |
|
Внутрішнє споживання |
24 041 |
10 031 |
4 264 |
7 815 |
444 |
171 |
1 316 |
|
експорт |
36 509 |
16 245 |
3 838 |
16 075 |
9 |
0 |
342 |
|
Очікувані залишки |
8 749 |
4 500 |
800 |
2 500 |
14 |
25 |
910 |
Дуже впливає на показники посуха. З цієї причини була проблема по кукурудзі, яка посіяна пізніше 10 травня. Неврожайні в 5-6 регіонах на рівні від 10 до 25% - залежно від регіону.
Та ж ситуація була по пізно посіяному соняшнику, який не встиг вкоренитися, почав засихати.
Зараз пішов вал прибирання кукурудзи. Наприклад, у Полтавській області намолочено станом на 29 вересня зернових 2,2 млн тонн. Врожайність - 44 центнери з гектара.
Експортний сезон дуже активний зараз. Йому дуже сприяє проведена нами дерегуляція, скасування сертифікації в портах.
Ми вийшли на рекордний експорт 34,6 млн тонн зерна. У минулому році було близько 33 млн тонн.
Якщо обсяг виробництва становитиме 58-60 млн тонн, то ми зможемо легко наростити обсяги експорту до 36 млн тонн.
Ми вдвічі збільшили імпорт в Китай. 90% кукурудзи, яка закуповується ними, - українська.
РБК-Україна: Чим пояснюється такий попит на українські зернові?
Олексій Павленко: Низка азіатських країн принципово не купують ГМО-продукції, а у нас вона "чиста".
Хороші тенденції по Єгипту. Ми активно співпрацюємо у цьому напрямі з Саудівською Аравією.
Чекаємо, коли відкриється ринок Ірану. Ця країна готова купувати до 3 млн тонн нашого зерна.
Ну, і, звичайно, Європа, яка бере у нас величезну кількість зернових. Загальний експорт продуктів харчування в ЄС за 8 місяців 2015 року становить майже 2 млрд дол. Основні імпортери нашої продукції - Іспанія, Італія, Голландія.
Що стосується цін, ми працюємо в відкритому ринку і відповідаємо світовим трендам.
РБК-Україна: У нас є інформація, що сумно відомий китайський контракт ДПЗКУ під загрозою зриву. Чи ви підтверджуєте цю інформацію і яку неустойку в цьому випадку заплатить Україна?
Олексій Павленко: Ми є Міністерством аграрної політики та продовольства, а не ДПЗКУ. Ми не маємо права втручатися у господарську діяльність держпідприємства.
У нас дворазове зростання експорту в Китай за сім місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ви питаєте лише про один з контрактів.
Якщо говорити про нього, то український уряд вирішив, що у нас не буде більше монополій, які були з часів Віктора Януковича. Весь бізнес, який хоче працювати з Китаєм, зможе працювати з цією країною.
Зараз налічується більше 20 компаній, які торгують з КНР. Це дає можливість всьому ринку розвиватися. Ми, як міністерство, тільки допомагаємо бізнесу відкрити ринок.
А китайський контракт ДПЗКУ - дуже складний. Він передбачає виконання обсягів на рівні 5 млн тонн. Ми готові виконувати, але зерно має закуповуватися китайською стороною за ринковою ціною.
Принципова позиція - компанія ДПЗКУ не має права торгувати нижче ринкової ціни.
Розмовляла Марія Цатурян